Головне:
- В Україні є плутоній, який можна використовувати для створення ядерних боєголовок
- Україна може брати участь у союзі з іншими країнами
Народний депутат України п'яти скликань, голова Української народної партії, колишній міністр довкілля та навколишнього природного середовища України Юрій Костенко прокоментував питання ймовірності утворення "ядерної парасольки".
"Ви ж знаєте, що в Україні вже є гарячі голови, які пропонують повернутися до ядерного статусу. З огляду на мої знання та міжнародний досвід щодо ядерної зброї, можу однозначно стверджувати, що самостійно Україна не може подолати сьогоднішні проблеми, щоб вийти на розробку власної ядерної зброї. По-перше, немає ресурсів, по-друге, це потребує величезного часу, а в нас війна", - наголосив він в інтерв'ю Главреду.
Тому найкращим варіантом для України була б участь у союзі з іншими країнами, вважає експерт.
"Наприклад, Польща вже заявляє, якщо Сполучені Штати Америки не будуть розміщувати на її території ядерну зброю як форпост проти російської агресії, то вона може розглядати варіанти її створення. Польські політики висловлюються обережно, але між рядків можна зрозуміти, що вони розглядають можливість створення ядерної зброї в кооперації з іншими державами", - каже він.
Співрозмовник пояснив, що якщо зараз Європейський Союз почне розглядати питання ядерного стримування, то та "парасолька", яку обіцяють над ЄС, недостатня.
"Хоча б тому, що в теорії ядерного стримування важлива паритетність. Зараз Китай прискореними темпами виробляє найбільшу кількість ядерних боєголовок. Він мав 300, а вже має 500 (мається на увазі за час широкомасштабної війни). Це означає, що вони перейшли на конвеєрний спосіб виробництва ядерних боєголовок. У Європі цього поки що немає. Однак якщо говорити про можливості всього Європейського Союзу із залученням України, то ситуація змінюється", - сказав він.
Костенко нагадав про те, що на Чорнобильській АЕС зберігається велика кількість плутонію, який можна використовувати для створення ядерних боєголовок. Також варто згадати й інші українські атомні електростанції, де можна переробляти відпрацьоване паливо для вилучення високозбагаченого урану і плутонію.
"У цьому сенсі Україна може стати потужним партнером у створенні загальноєвропейської системи безпеки та протидії ядерному тероризму з боку Росії та бойовому використанню ядерної зброї. Питання лише в тому, наскільки українське керівництво готове до таких масштабних пропозицій і планів, які обговорюють не на трибунах Верховної Ради чи пресконференціях, а в глибокій таємниці <...> Україні потрібно змінювати підхід - від політики розмов до реальних дій із захисту національних інтересів", - додав він.
Дивіться відео - інтерв'ю Юрія Костенка:
Раніше повідомлялося про те, що Франція готова розмістити ядерну зброю на території деяких країн. Президент Франції наголосив, що ядерна доктрина його країни не змінюється.
Нагадаємо, раніше Макрон назвав Францію унікальною країною в Європі завдяки своєму потенціалу ядерного стримування. Він також не проти поширювати цей захист на європейських союзників.
Як повідомляв Главред, президент України Володимир Зеленський заявив, що вступ України до НАТО може зайняти багато років. Альтернативною гарантією безпеки від російської агресії може стати ядерна зброя.
Читайте також:
- Загроза ударів балістики РФ по містах України: експерт про гучне рішення Трампа
- Ядерна зброя, Трамп, мирний план і оборона Європи: Макрон зробив низку гучних заяв
- США намагаються посадити РФ і Україну за стіл переговорів: чим шантажує Трамп
Хто такий Юрій Костенко
Юрій Іванович Костенко (нар. 12 червня 1951, Нова Ободівка, Вінницька область, УРСР) — український політик. Голова Української Народної Партії з грудня 1999 року.
1990–1994 — народний депутат України I скликання;
Березень 1990 — жовтень 1992 року — заступник голови, з жовтня 1992 року — член Комісії з питань екології.
Входив до Народної Ради.
З жовтня 1992 року — Міністр охорони навколишнього природного середовища України.
1994–1995 — Народний депутат України II скликання, член Комісії з питань ядерної політики та безпеки. Член депутатської фракції НРУ.
Колишній міністр охорони навколишнього природного середовища та ядерної безпеки України. Був членом ради СБУ, членом Ради національної безпеки при Президентові України, членом Ради національної безпеки і оборони України з серпня 1996 по вересень 1998 року, членом Комісії з питань ядерної політики і екологічної безпеки при Президентові України з грудня 1997 по липень 2000року, членом Державної комісії з проведення в Україні адміністративної реформи з липня 1997 по липень 2001року. 4 жовтня 1997 року у Відні на сесії Генеральної конференції МАГАТЕ підписав від імені уряду України Конвенцію про безпеку поводження з радіоактивними відходами та відпрацьованим паливом.
1998–2002 — народний депутат України III скликання. (НРУ, № 5 в списку). Заступник голови Комітету з питань паливно-енергетичного комплексу, ядерної політики та ядерної безпеки з липня 1998 року.
Очолював тимчасову Комісію з питань розробки концепції національної безпеки, очолював спеціальну роботу депутатської групи з підготовки до ратифікації Договору про скорочення стратегічних наступальних озброєнь, брав участь у роботі тимчасової Комісії з розслідування дій посадових осіб під час ДКНС, очолював українську делегацію на переговорах з Росією з проблем ядерного роззброєння.
Наші стандарти: Редакційна політика сайту Главред
Читати Главред в Telegram
Читати Главред в Viber
