Український прикордонник Віталій Дем'янюк на собі виніс важко пораненого командира. Він врятував майора, у якого був проломаний череп, а око випливло. В момент евакуації у Віталія влучив осколок. Дивовижну історію порятунку розповіли в Держприкордонслужбі.
Віталій Дем'янюк був ювеліром. У 2024 році він був мобілізований і потрапив до Окремої бойової прикордонної комендатури "Житомир-1". Чоловік 7 місяців воював в АТО кулеметником. 24 лютого 2022 року Віталій без вагань поїхав до свого прикордонного загону, коли побачив російську ракету над своїм будинком.
Чоловіка відправили на схід, він воював за Соледар. 7 січня 2023 року він запам'ятає на все своє життя.
"Нашу запасну позицію зажали з усіх сторін. Відстрілюватися вже було нічим. Треба було перебігти метрів сто і забрати боєприпаси", – розповідає Віталій з позивним "Ювелір".
Командир його підрозділу майор Андрій Соломонюк з позивним "Соломон" тоді дав команду відходити. У цей момент російські окупанти обстрілювали українські позиції. Віталій з командиром намагалися пробратися до БК, але не встигли. Ворог вдарив з танка, стіна розсипалась. "Соломон" закричав від болю, він був поранений.
Віталій розумів, що до опорного пункту дійти майже нереально. Весь коридор був закладений 120-мм мінами, які в будь-який момент могли здетонувати.
"У момент другого вибуху з мене зірвало каску, хоч вона і була застібнута на шиї. Це був танк. У повному БК, я важив десь 120-130 кілограмів, а мене від вибухової хвилі кидало, як того кота. Після цього приходу "Соломона" я вже не чув", – згадує Віталій.
Чоловік не міг навіть встати, він почав повзти вперед. "Ювелір" намацав цеглу від розбитої стіни і почув під нею стогін. Він сам розбирав завали і побачив свого командира. У нього був проломлений череп, ока вже не було - воно випливло. Тоді "Соломон" ще був у свідомості.
"Я заспокоював, казав, що на весіллі у дітей погуляємо. Він мене тоді добре налякав. Там було все: і конвульсії, і свідомість втрачав, і язика ковтав. Все це буквально за 5 хвилин", - згадує Віталій.
"Ювелір" перемотав командиру рани і почав евакуйовувати його. В цей момент "прилетіло" ще раз, осколок влучив Віталію в ногу.
"Був такий удар, ніби палицею. Я навіть не мотав, так бігав там, як кривенька качечка. Вже потім побачив у себе дірку, але воно й не відчувалося практично. Більше переживав за "Соломона". Лише до кінця того дня нам кілька разів передавали, що він "200". Та нашого майора так просто не взяти. До цього моменту він для мене був Андрій Васильович – начальник, а зараз – "хрещеник", - каже Віталій.
Нині прикордонники найкращі друзі. Тепер 7 січня для них - друге день народження.
Раніше повідомлялося, військовий два дні йшов з кулею прямо в серце і дивом вижив. Він отримав кулю в шию під час боїв за роботу, але вона дісталася серцю. Військовий зізнався, що після поранення він думав весь час про своїх маленьких дочок і з останніх сил намагався врятуватися, щоб ще раз побачити їх.
Також Главред розповідав про те, що життя воїна під Бахмутом дивом врятував хліб. Ворожа куля продірявила автомобіль, рюкзак і застрягла в буханці.
Інші новини:
- "Таточко, привіт": поліцейський вперше після полону подзвонив рідним, плакали всі
- "Тату, я живий": батько ридає, почувши голос сина, який повернувся з полону
- "Нарешті я вдома": звільнений з полону чоловік написав дуже зворушливий вірш
Наші стандарти: Редакційна політика сайту Главред