"Як на зоні": рідна бабуся закатованого Андрійка розповіла, як жив хлопчик

6 вересня 2021, 18:26оновлено 6 вересня 2021, 21:27
Дитина не відвідувала дитячий сад, але виконувала всю роботу по дому і прибирала за собаками.
'Як на зоні': рідна бабуся закатованого Андрійка розповіла, як жив хлопчик
Будинок, де отримав травми хлопчик / Обозреватель

У Черкасах у неділю, 5 вересня, помер семирічний Андрійко, якого закатованим та непритомним госпіталізували до лікарні два тижні тому.

Дитина пробула в реанімації у стані коми через важкі травми. Хлопчик так і не прийшов до тями. Медики не змогли його врятувати.

Відомо, що батькам його вітчима – Вікторії та Юрію Лясовим – поліція пред'явила підозри в залишенні дитини в небезпеці. На даний момент вони перебувають під вартою.

Журналістам видання OBOZREVATEL вдалося поговорити з рідною бабусею хлопчика, яка детально розповіла про те, в яких умовах він ріс і що насправді відбувалося протягом декількох років.

67-річна Ганна Дмитрівна востаннє бачила онука ще чотири місяці тому. До цього вона близько трьох років жила з сім'єю дочки Анастасії - мами Андрійка.

"Я жила з донькою, її чоловіком і Андрійком в чотирикімнатній квартирі в Черкасах. Допомагала доглядати за бабусею Насті - матір'ю мого чоловіка. Вона була лежачою", - поділилася жінка.

Однак після смерті свекрухи квартира, нібито за згодою інших онуків, була передана Анастасії.

Також бабуся розповіла, що біологічний батько Андрійка не брав участі в його житті і нібито відмовився від сина.

"Він сказав моїй доньці: роби що хочеш. Працював у сфері торгівлі. Пив, буянив...", - розповіла рідна бабуся загиблого хлопчика.

Анастасія вийшла заміж за Станіслава у них народилася і спільна дитина - дівчинка.

"Настя недовго працювала в супермаркеті на кондитерці (вона кухар). Станіслав колись був ріелтором. Але вже давно вони з моєю донькою сидять вдома. Мені вони не особливо розповідали - я так зрозуміла, що якась робота по телефону",-додала бабуся.

'Як на зоні': рідна бабуся закатованого Андрійка розповіла, як жив хлопчик

Андрійко якийсь час ходив в дитячий садок. Але з невідомих причин приблизно в 4,5 року його звідти забрали.

Вітчим ставився до хлопчика "красиво".

"Вони його студіювали, можна так сказати. Змушували читати і писати, рахувати. Мало що не так, відразу карали... "Ага, не зробив?" Знаєте, як на зоні, але це мої припущення. З кімнати тільки й доносилися "ой" і "ай". Бачила, як дитину змусили присідати", - згадала жінка і додала, що втручатися в "процес виховання" іншим було заборонено.

"Якось почула шум з Андрійкової кімнати, як ніби когось б'ють. Я туди, а вони мені: "Не лізь", - продовжила бабуся.

Також вона розповіла, що одного разу побачила у онука величезну шишку на голові. Батьки сказали, що він бився головою об стіну, а сам Андрійко - не зізнавався.

"Він взагалі ніколи нічого не розповідав...він їх боявся. Його (Станіслава) боявся", - каже Ганна Дмитрівна.

Крім того, обов'язком дитини, за словами жінки, був догляд і прибирання за собаками.

"Спочатку одну принесли в квартиру, потім другу. Я бачила, як вранці, перед тим, як піти в школу, Андрійко прибирав у квартирі за собаками – там, де вони насмітили", - додала бабуся.

Також Андрійко мив підлогу і прибирав всю квартиру.

"Я йому: "Привіт", він піднявся, щоб привітатися, а в цей момент та бабуся (Вікторія Лясова. - Ред) – пальцем йому на голову тисне і каже: "Давай-давай, швидше працюй!". А я собі думаю: ну хіба так можна, вона ж педагог. У всякому разі, вона мені так говорила", - поділилася Ганна Дмитрівна.

читайте такожТрагічна історія Андрійка з Черкас: пригноблені горем батьки заявили про нещасний випадокНавесні цього року у Анастасії погіршилося здоров'я і вона потрапила в лікарню. У цьому час Станіслав нібито встановив у квартирі відеокамери.

"Одну поставив на кухні, іншу - в моїй кімнаті. Напевно, щоб побачити, де саме я одягаю чоботи. Це взагалі... Я коли йшла на роботу, то одягалася і взувалася в своїй кімнаті. Але чоботи попередньо мила, щоб чисто було", - розповіла жінка.

Вже чотири місяці бабуся Андрія живе окремо. Весь цей час вона жодного разу не бачилася з онуком через заборону батьків їм спілкуватися. Вони вважали, що вона суперечить їх методу виховання. Більше того, Андрійко сам їй якось сказав, "що якщо буде розмовляти з нею, його покарають".

При цьому, рідна бабуся закатованої дитини каже, що не знала, як допомогти онукові. Проти неї був сильно налаштований зять. А ось те, що насправді сталося з хлопчиком - боїться навіть уявити.
Нагадаємо, після смерті ні в чому неповинного малюка, на паркані будинку бабусі і дідусі небайдужі городяни клеять плакати і вимагають справедливого розслідування і покарання винних у смерті дитини.

Якщо ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакції.

Наші стандарти: Редакційна політика сайту Главред

Реклама

Останні новини

Реклама
Реклама
Реклама
Ми використовуемо cookies
Прийняти