Ганницький зізнався, чому про полоненого журналіста Дмитра Хилюка протягом року не говорили публічно

6 травня 2023, 03:00
212
Дмитра декілька разів подавали до списків під час великих обмінів, російська сторона узгоджувала його звільнення, але потім не привозила його на обмін.
Дмитрий Хилюк, Михаил Ганницкий
Росіяни захопили у полон журналіста Дмитра Хилюка / Колаж: Главред, фото: УНІАН

Як тільки журналісти дізналося, що російські окупанти захопили у полон їхнього колегу Дмитра Хилюка, вони почали працювати над тим, щоб отримати якусь інформацію про нього та звільнити його у будь-який спосіб. Про це в інтерв'ю Главреду розповів шеф-редактор УНІАН Михайло Ганницький.

"На той час ми сконтактували з усіма можливими українськими правоохоронними органами і структурами, які займалися або мали повноваження займатися питаннями звільнення заручників або обміну полонених. Був і спеціальний координаційний центр СБУ, куди ми звернулися, і деякі інші відомства, у тому числі до деяких органів влади ми зверталися неофіційно. Від усіх них надійшла чітка рекомендація щодо того, щоб не робити цю історію публічною, бо з досвіду тих фахівців, які займаються перемовинами, обмінами та звільненням українців ще з 2014 року, публічність часто шкодила процесу звільнення або відтерміновувала його. Тому ми і не говорили про справу Дмитра публічно", - зазначив Ганницький.

За його словами, колеги Дмитра Хилюка практично щодня були на звʼязку з віцепремʼєркою Іриною Верещук, яка протягом перших місяців від початку повномасштабного вторгнення безпосередньо опікувалася питаннями звільнення заручників та обміну військовополонених, а також підтримували звʼязки з іншими правоохоронними органами та силовими структурами. Згодом функції проведення перемовин та звільнення бранців, які перебувають у Росії, перейшли до ГУР, з якими журналісти теж знайшли спосіб комунікувати у питанні звільнення Дмитра. Але навіть тоді, влітку та восени 2022 року, позиція уповноважених вести перемовини була незмінною – вони і надалі рекомендували не повідомляти широкому загалу історію Дмитра.

відео дня

"Треба сказати, що навіть пані Верещук публічно підтверджувала, що на кілька обмінів протягом весни і літа Дмитро був заявлений. Потім, як ми знаємо від інших людей, його заявляли на деякі обміни протягом осені та зими минулого року, і представники російської сторони, які брали участь у перемовинах багато разів спочатку підтверджували прізвище Дмитра на етапі узгодження списків осіб, які мають бути звільнені. Оскільки Дмитро є цивільною особою, відповідно до Женевської конвенції про захист цивільного населення під час війни він має бути звільнений, але ми знаємо, що Росія свідомо ігнорує правила ведення війни та поводження з цивільними особами", - підкреслив шеф-редактор УНІАН.

Як зазначив Ганницький, Дмитра декілька разів подавали до списків під час великих обмінів, російська сторона узгоджувала його звільнення, але потім не привозила його на обмін. Віцепремʼєрка Ірина Верещук розповідала про різні пояснення від перемовників з російського боку – або хтось "забороняв", або його просто "забули" привезти.

"Так чи інакше, тривалий час ми не мали (та й досі не маємо) зрозумілого пояснення, чому російська сторона, попри зусилля українських фахівців не звільняє Дмитра, порушуючи при цьому усі міжнародні угоди, його права людини та й взагалі логіку здорового глузду. Відверто кажучи, взимку 2023 року стало зрозуміло, що такі шляхи, коли справу Дмитра публічно замовчували, себе вичерпали. Тому ми ухвалили рішення про те, щоб зробити цю історію публічною, та повідомили про це відповідні структури. Тобто намагатися залучити міжнародну спільноту і світове журналістське середовище, щоб збільшити зусилля у звільненні Дмитра на міжнародному рівні та, можливо, вчинити принаймні психологічний чи дипломатичний тиск на Російську Федерацію та її керівництво", - сказав Ганницький.

Викрадення кореспондента УНІАН Дмитра Хилюка

Журналіст інформаційного агентства УНІАН Дмитро Хилюк був викрадений військовослужбовцями країни-агресора РФ у селі Козаровичі Вишгородського району Київської області у березні 2022 року.

1 березня на своїй сторінці у Facebook Хилюк написав, що село, де він проживає, опинилося під окупацією, а населені пункти на лівому березі Ірпеня відрізані від столиці. Журналіст додав, що інтернет дуже слабкий. Саме на поганий зв'язок колеги журналіста спочатку списували тривалу відсутність контакту з ним. Однак згодом журналістське співтовариство дізналося про затримання Хилюка військовими РФ.

Організація "Медійна ініціатива з прав людини" повідомляла, що Дмитра тримали в будівлі одного з підприємств в Димері із зав'язаними скотчем руками і пов'язкою на очах.

23 квітня батько Дмитра показав журналістам, на що окупанти перетворили кімнату сина під час вторгнення на Київщину. Один зі снарядів під час бою в селі влучив у рідну домівку Хилюка. Тоді журналіст перебував разом зі своїми батьками вдома.

За словами шеф-редактора УНІАН Михайла Ганницького, в полоні Хилюка змушували рити окопи й траншеї. Про це кореспондент розповів особисто в приватному листуванні.

Тим часом країна-окупант і агресор РФ бреше, що не викрадала кореспондента УНІАН Дмитра Хилюка. Однак міжнародна недержавна організація із захисту прав людини "Репортери без кордонів" зібрала свідчення, що доводять насильницьке зникнення журналіста.

За даними "Репортерів без кордонів", Хилюка заарештували 3 березня 2022 року в селі Козаровичі за 40 км на північ від Києва.

14 квітня 2022 року він власноруч написав листа своїм батькам з повідомленням: "Мої дорогі мамо і тато, я живий. Я в доброму здоров'ї". Водночас, цей лист дійшов до адресатів лише у вересні. Відтоді жодної інформації про долю українського журналіста не надходило.

Хілюк ймовірно знаходиться в СІЗО № 2 в Новозибкові - невеликому місті на південному заході Росії, розташованому приблизно в 50 кілометрах від кордону з Україною.

На неодноразові звернення близьких Дмитра Хилюка Москва обмежувалася запереченнями або ухильними відповідями.

Зокрема, у листі від 19 січня 2023 року Міністерство оборони Російської Федерації заявило, що не зобов'язане надавати жодної інформації про українських затриманих окрім як Міжнародному комітету Червоного Хреста (МКЧХ).

При цьому, за даними "Репортерів без кордонів", досі МКЧХ не мав доступу до сотень українських ув'язнених у СІЗО № 2 у Новозибкові. Ця заборона доступу до ув'язнених є порушенням статті 126 Женевської конвенції про поводження з військовополоненими.

Адвокату з РФ, який представляє інтереси Дмитра Хилюка і прибув до в'язниці в минулому році, також відмовили у зустрічі з українцем.

Слідчий комітет РФ у січні 2023 року заявив, що "не має інформації про кримінальне провадження" проти Хилюка. Зокрема, офіційно журналіст нібито не затриманий та не переслідується.

Вас може зацікавити:

Якщо ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакції.

Наші стандарти: Редакційна політика сайту Главред

Реклама

Останні новини

Реклама
Реклама
Реклама
^
Ми використовуемо cookies
Прийняти