На думку міського голови Харкова й очільника Асоціації прифронтових міст та громад навколо енергетичної ситуації в місті намагаються штучно створити кризову картинку, використовуючи ярлики про "комунальний комунізм". Ігор Терехов виступив із роз’ясненням, у якому доводить: заборгованість міста – це лише частина рівняння, інша сторона якого – багатомільярдний борг самої держави перед харківською громадою.
Останні медійні "атаки" на Харків ґрунтуються на тезі, що місто нібито перекладає свої проблеми на національну енергосистему. Проте мер наголошує, що такий аналіз є поверхневим і маніпулятивним, оскільки він замовчує головне джерело фінансового дефіциту.
"У цій історії є не лише заборгованість Харкова, а й колосальні борги центральної влади перед нашим містом. І без цієї складової картина виглядає неповною, а, отже, і нечесною. Суспільству показують лише одну половину рівняння: скільки Харків винен. Але ігнорують іншу – скільки винні Харкову. Узгоджена заборгованість з різниці в тарифах на теплову енергію та гарячу воду становить 16,8 млрд грн. А з урахуванням першого кварталу 2026 року йдеться вже приблизно про 17,5 млрд грн", – підкреслив Ігор Терехов.
Міський голова пояснює "феномен" харківських боргів на прикладі пекарні, якій держава заборонила продавати хліб за ринковою ціною, але не компенсувала обіцяну різницю. Це недопрацювання центрального рівня влади, яке тепер намагаються видати за "місцевий популізм".
"Проблема полягає в тому, що ціни заморозили, а механізм відшкодування не забезпечили. Це не "соціалізм чи комунізм", а недопрацювання центрального рівня влади, відповідальність за яке чомусь перекладають винятково на місцеве самоврядування. Харків, як і багато інших громад, виконує соціально критичну функцію, працює за збитковими розцінками і роками не отримує компенсацій з державного бюджету".
Терехов також закликав "експертів із теплих кабінетів" припинити маніпуляції на темі заборгованості населення. Він нагадав, що Харків – прифронтовий мегаполіс, де зруйновано понад 10 тисяч будинків, і вимагати гроші з людей, що втратили все, є неприпустимим.
"Коли експерти радять "жорсткіше вибивати гроші", виникає просте запитання: з кого? З родини, яка втікала з-під обстрілів босоніж? З людини, чиєї квартири більше не існує? Водночас рівень оплати населення за тепло минулого сезону склав феноменальні 91,2%. Це не саботаж. Це вражаюча відповідальність харків'ян, які, попри все, підтримують рідне місто".
На завершення мер наголосив, що маніпуляції навколо боргів ТЕЦ та водоканалу часто мають політичне забарвлення, проте реальність цифр свідчить про інше: місто було б профіцитним, якби держава виконала свої зобов’язання.
"Треба говорити не лише про те, скільки винні ми, а й про те, скільки винні нам. І якби держава розрахувалася б з нами у повній мірі, ви були б здивовані, але деякі наші підприємства опинилися б навіть у плюсі! Так, у Харкова є значна заборгованість. Проте зводити її до міфічної "харківської моделі вседозволеності"", – маніпуляція".
Наші стандарти: Редакційна політика сайту Главред
Читати Главред в Telegram
Читати Главред в Facebook
