Підпишіться 
Важливо:
- Дрони "Молнія" використовують нові відеочастоти
- Дрони працюють у діапазоні 4,1–4,5 ГГц, і це робить їх практично невидимими
Російські збройні сили почали застосовувати ударні безпілотники типу "Молнія", використовуючи нові відеочастоти, які більшість існуючих систем виявлення або не фіксують, або реагують на них із великою затримкою.
Про це повідомив експерт з військових технологій Сергій Бескрестнов, відомий під псевдонімом "Флеш".
За його словами, дрони працюють у діапазоні 4,1–4,5 ГГц, і це робить їх практично невидимими для стандартних детекторів. Фахівець попередив, що покладатися на звичайні прилади виявлення в таких умовах небезпечно для життя особового складу.
"Молнії" — це недорогі ударні безпілотники літакового типу, які активно застосовуються для атак на позиції українських військ і прифронтові міста, зокрема в Харківській, Сумській та Запорізькій областях. Завдяки простоті конструкції та використанню дешевих матеріалів — фанери, пінопласту, легких металів та комерційної електроніки китайського виробництва — собівартість одного апарата становить близько 300 доларів.
Ці дрони здатні нести бойове навантаження від 3 до 5 кг, зазвичай це інженерний кумулятивний заряд КЗ-6 або протитанкова міна ТМ-62. Їхня дальність польоту сягає 40–50 км, а швидкість — 80–120 км/год. Існують різні модифікації:
- перша версія "Молнія-1" має один двигун
- удосконалена "Молнія-2" оснащена двома двигунами та поліпшеною аеродинамікою.
Таким чином, поєднання низької вартості, можливості масового виробництва та роботи на нових частотах робить "Молнії" помітним фактором на полі бою та серйозним викликом для систем ППО та радіоелектронної протидії.
Експерт оцінив ймовірність нових атак на Київ
Військовий аналітик Олег Жданов висловив думку, що загроза повторних масованих ударів по Києву зберігається на високому рівні. При цьому, за його словами, між такими операціями російська сторона може збільшувати паузи, не знижуючи при цьому загального ризику нових атак.
Він також зазначив, що під час останнього обстрілу, як стверджується, було задіяно практично весь наявний ракетний потенціал, включаючи, за його оцінкою, навіть міжконтинентальну балістичну ракету.
Удари РФ по Україні - новини за темою:
Раніше повідомлялося, що ворог атакував і місто Дніпро. Під час роботи підрозділів Держприкордонслужби окупанти завдали повторного удару, в результаті чого загинув рятувальник.
Нагадаємо, російські окупанти атакували Суми ударними безпілотниками типу "Шахед" і "Молнія". У місті зафіксували кілька "прильотів".
Як повідомляв Главред, раніше російські війська здійснили чергову комбіновану атаку на Київ із застосуванням балістичної зброї. У столиці пролунала серія вибухів.
Інші новини:
- РФ масовано завдала удару по Харкову: пошкоджено багатоповерхівки, є поранені
- Наслідки критичні: ЗСУ двічі атакували корабель РФ у Бердянську
- РФ завдала удару по пологовому будинку в Одеській області: під час атаки жінка народжувала дитину
Про персону: Бескрестнов Сергій "Флеш"
Бескрестнов Сергій Олександрович з позивним "Флеш" - український фахівець та консультант у галузі військових радіотехнологій. Закінчив Київський військовий інститут управління та зв'язку за спеціальністю "Радіо, радіорелейний, тропосферний та космічний зв'язок". Також навчався у різних європейських технічних центрах за напрямками радіорелейного та мобільного зв'язку стандарту GSM. Він займав керівні посади у компаніях "Українські радіосистеми", "Український мобільний зв'язок", став головою ГО "Центр радіотехнологій".
З перших днів війни він брав активну участь в обороні Київської області з 3-м полком сил спеціальних операцій. Він організував систему військового радіозв'язку півночі Київської області разом з 136 батальйоном ТРО. З квітня 2022 року консультував та навчав різні військові підрозділи й силові структури України. Він організував службу технічної підтримки та обмін досвідом для кількох тисяч військових зв'язківців ЗСУ та НГУ. Нині він розробляє засоби малого РЕБ та вивчає на фронтах радіосигнали російських БПЛА всіх типів, пише Вікіпедія.
Наші стандарти: Редакційна політика сайту Главред
