Забиті трупами рефрижератори - завтрашня реальність в Україні

Загалом, # корономаразм закінчився тим, чим він і повинен був закінчитися: ситуація безумовно виходить з-під контролю.

C 5400 випадків в день Україна вже входить в десятку країн з найбільш швидкими темпами поширення. Крива зростання зафіксованих випадків - красива така експонента, що свідчить про майже вільне поширення інфекції. Місця в лікарнях стрімко закінчуються. Зростає кількість смертей: вже підбираємося до показника 100 осіб на добу. Для порівняння, від онкології помирають близько 200 осіб на день.

Новий локдаун в цій ситуації просто необхідний, бо може допомогти врятувати тисячі життів. За великим рахунком, з цієї точки зору проблема стоїть не менш гостро, ніж проблема війни.

читайте такожЛаскаво просимо в ковидну резервацію, УкраїнаПроте, середньостатистичний громадянин в загрози коронавірусу не вірить, виступає категорично проти посилення карантину.

Скажіть дяку тим дебілам, які вводили локдаун навесні, коли в ньому не було жодної необхідності, просто тому, що "всі так роблять" і "о, дивіться, ми теж як Європа".

Хоча у нас за фактом першої хвилі коронавірусу не було - дякувати нашій відсталості і провінційності.

Ну і звичайно люди навесні дивувалися, навіщо всі ці заходи, жорстко б'ють по гаманцю, коли хворих навколо раз, два та й усі.

Крім того, звичайно, тепер громадяни вже точно знають, що ніякої допомоги від держави у зв'язку з локдауном їм не дочекатися. І резонно стверджують, що двопроцентний ризик померти від коронавірусу вони вважають за краще стовідсоткового ризику піти по світу з простягнутою рукою.

Плюс - всі пам'ятають численні скандали з "епіцентрами"," велюрами" та іншими "євами", яким дозволялося працювати тоді, коли всі їхні колеги були закриті.

читайте такожУкраїнців покарають осіннім карантиномТобто, тоді всім було зрозуміло, що карантин - неподібний, непропорційний і нечесний. Влада так кричала про небезпеку, коли її безумовно не існувало, що тепер, коли небезпека є, в її існування не вірять. Історія про хлопчика і вовків сферична у вакуумі.

Коротше, заходи, які треба робити, зрозумілі. Але влада розуміє, що зробити їх не може.

Тотальна недовіра суспільства до влади, відсутність у цієї влади ресурсів у поєднанні з несприятливою зовнішньою ситуацією пахне ризиком неілюзорної катастрофи. Історії з США і Європи з забитими трупами померлих у промислових холодильниках можуть здатися нам казками про Червону шапочку.

Жити в Україні - погано. По можливості уникайте цього.

Наші стандарти: Редакційна політика сайту Главред