Якщо виходити зі стратегічних міркувань, рішення України повернути до Мінська свого посла Ігоря Кизима, було правильним. Адже, якщо ми хочемо мати з Білоруссю добросусідські відносини та економічну співпрацю, розривати стосунки не можна.
Відкликання посла послужило чітким сигналом невдоволення України діями режиму Лукашенка. І рішення про його повернення в Білорусь зовсім не означає, що офіційний Київ визнає те, з чим не погоджується (перемогу Лукашенка на виборах, – Ред.). Таким чином, Україна дала розуміти: "Дорогі сусіди, нам дуже не подобається те, що у вас відбувається, але ми зовсім не хочемо остаточно розривати відносини з вами".
Розрив відносин і неповернення посла було б недоречним, враховуючи доволі непогані економічні зв’язки між Україною та Білоруссю. Адже обсяги торгівлі між країнами складають близько 5 мільярдів доларів. Враховуючи хоча б цей факт, Києву слід займати виважену позицію.
Крім того, важливою є наша підтримка білоруського громадянського суспільства: той факт, що Україна приймає політичних біженців з Білорусі, є сигналом для білорусів, що ми – на їхньому боці, а не на боці режиму Лукашенка.
Втім, слід визнати, що Лукашенку байдужі наші сигнали і наше невдоволення. Ба більше, він не надто зважає і на позицію Євросоюзу, яка є абсолютно чіткою і зрозумілою. Для Лукашенка набагато важливішою є позиція Росії, тому що саме завдяки Москві він може всидіти в кріслі президента.
читайте такожЧому зустріч Путіна і Лукашенка небезпечна для УкраїниЗаручився Лукашенко такою підтримкою, скоріше за все, в обмін на здачу національних інтересів Білорусі. І можливі результати його скорого візиту до Москви, викликають занепокоєння: там йому, напевно, підготували "подарунок" у вигляді документів (про створення союзної держави – Ред.), які він буде змушений підписати в обмін на політичну або й військову підтримку з боку РФ.
За таких обставин Лукашенко не зважатиме ні на Україну, ні на ЄС, ні на Захід в цілому. Тому що головний пріоритет для нього зараз – питання виживання на посаді.
Як діяти Україні, якщо Лукашенко повернеться з Москви з вище зазначеним "подарунком"? З одного боку, Київ жодним чином не в праві говорити про неприпустимість підписання будь-яких угод із Росією або коментувати рішення того чи іншого лідера держави, бо це буде втручанням у внутрішні справи Білорусі – це неприйнятно в міжнародних відносинах.
З іншого – Україні доведеться робити з цього висновки і готуватися до нових викликів. Тому що, якщо Росія та Білорусь перейдуть до втілення в життя ідеї союзної держави, це означатиме суттєве погіршення безпекового становища України, тому що Росія отримає можливість робити в Білорусі все, що захоче, в тому числі розміщувати там свої війська, військові бази тощо. На таку загрозу Україна буде змушена реагувати.
Володимир Огризко, дипломат, керівник Центру дослідження Росії, колишній міністр закордонних справ України, спеціально для Главреду
Наші стандарти: Редакційна політика сайту Главред