Те, що Олександр Лукашенко погрожує розірвати дипломатичні відносини говорить про те, що в нього немає вибору. Але цим він більше нашкодить собі, бо це призведе до дипломатичних бар’єрів та проблем з торгівлею, оскільки третина торгівлі Білорусі тісно пов’язана саме з європейським ринком.
Причина таких заяв може бути у тому, що Лукашенко на зустрічі у Сочі міг отримати від Путіна певні гарантії на гауляйтерство у Білорусі і, можливо, саме через це він робить сміливі заяви, адже раніше він дотримувався багатовекторності. Але ми не знаємо, про що вони домовилися з Путіним – можливо, там вже була узгоджена дорожня політична карта по виходу на Союзну державу – у цьому випадку, він може розривати відносини із ким завгодно, бо тоді Білорусь втратить свою суб’єктність.
читайте такожНаступні 50 днів тиран Лукашенко не витримаєЗ іншого боку, ЄС, попри заяви, поки що залишає простір для Білорусі, аби уникнути її інтеграції з Росією. Як мінімум, у Брюсселі немає єдиної думки щодо санкції проти Білорусі і у деяких країн є розуміння того, що не треба так швидко спалювати мости, тому і залишає шпаринку щоб зазирати туди і давати Лукашенку можливість для зміни своїх рішень.
Якщо санкції ЄС проти посадовців Білорусі підтримає Україна то, перш за все, можна буде говорити про призупинення політичних контактів – наприклад, Зеленський вже не їде на форум регіонів, зупиняється діалог на вищому політичному рівні. Говорити про обмеження торгівлі (яка, до речі, вже знизилася) також зарано, адже Україна для Білорусі – це четвертий торговий партнер після Росії, ЄС та Китаю. Але для України ці санкції могли б бути вигідними заради того, щоб оздоровити економіку, покращити структуру торгівлі і викинути білоруські товари з нашого ринку, які є конкурентними через дотації від уряду.
Анатолій Октисюк, політичний експерт аналітичного центру DemocracyHouse, спеціально для Главреду
Наші стандарти: Редакційна політика сайту Главред