Протести у Киргизстані тривають вже більше доби. Для порівняння, вибори до парламенту в 2015 році проходили набагато спокійніше і у цьому плані вони досі вважаються показовими. Зараз же протестний рух спровокували безліч факторів, основні з яких:
- Пандемія коронавірусу, яка вплинула на всіх і вся
- Безробіття в країні. Практично 700 тисяч киргизьких мігрантів працюють на території РФ і коли почалася пандемія, виробництво і будівництва закрилися на карантин, люди втратили роботу. Відповідно, їм довелося повернутися в Киргизстан, що призвело до появи великої кількості непрацюючого чоловічого населення
- Незадоволення опозиції результатами виборів.
Безумовно, хочеться провести паралелі між тим, що відбувається у Білорусі і російському Хабаровську, але варто враховувати, що навіть якби не було білоруського і хабаровського кейсів, у Киргизстані все одно б відбулися ці події. Тому що в Киргизстані набагато більше превалюють внутрішні процеси над зовнішніми. Однак і тут, і в Білорусі все ж є дещо схоже. Наприклад те, що країнам диктаторського режиму все складніше стає продати своєму народу неправдоподібні підсумки виборів.
читайте такожУ МЗС Росії обережно прокоментували протести в КиргизстаніЗараз робити якісь прогнози щодо подальшого розвитку ситуації нерозсудливо, тому що вона змінюється щохвилини. Але все ж є кілька сценаріїв.
Перший- те, що вже відбувалося в попередні революції. Тобто нові вибори, ширша політична угода між частиною нинішнього політичного керівництва і політиками з попередньої когорти в особі Атамбаєва, його прихильників і, можливо, 13 опозиційних партій, які брали участь у цих виборах. При цьому сценарії можливі позачергові вибори президента, що означає, що Жеенбекову доведеться домовлятися про гарантії своєї безпеки. Але оскільки це не спрацювало з його попередником, якому навіть довелося втекти з країни, цей варіант також навряд чи буде розглядатися.
Другий сценарій - це затяжне протистояння. Зараз влада у руках тих, хто контролює групу силовиків – як офіційних, так і не офіційних. У зв'язку з цим може збільшуватися насильство на вулицях і в такому випадку наслідки непередбачувані.
І від того, як в найближчому майбутньому буде виглядати політична картина всередині Киргизстану, буде залежати і міжнародна реакція на неї. Застосування сили проти мирних демонстрантів вже викликало негативну оцінку низки міжнародних організацій, але в основному більшість країн поки зберігають нейтралітет. Адже навіть Росія, у якої є велика кількість важелів тиску на ситуацію в Киргизстані поки не втручається, оскільки не розуміє, хто де опиниться і тому не поспішає за когось вписуватися.
Темур Умаров, кітаїст, експерт з Центральної Азії, консультант Московського центру Карнегі, спеціально для Главреду
Наші стандарти: Редакційна політика сайту Главред
Читати Главред в Telegram
Читати Главред в Facebook
