Чому заборона ввозу російських книг не врятує українських видавців

У соцмережах вже кілька днів активно обговорюють ідею повної заборони ввозу російських книг в Україну.

Головна причина того, що російські книги досі продаються в Україні у тому, що російські видавництва завжди матеріально підтримувалися державою. Тобто у Росії розуміють, що книга може бути інструментом впливу як всередині країни, так і за кордоном.

В українців за останні 25 років так і не сформувалася звичка читати українською – більшість і досі читає російською і саме цю звичку потрібно ламати. Але не забороною чужого, а підтримкою свого.

Після 2014 року, коли почалася війна з Росією, відбувся певний підйом українського книговидання. Але зараз українські видавці не витримують конкуренції з російськими через те, що в них книжки друкуються значно більшими накладами, вони можуть платити роялті, і зараз вже масово скупають не тільки права на переклад книг не тільки російською, але й українською для того, щоб панувати на українському ринку. Значна частина книжок, які продаються в Україні – це перекладна література з англійської, німецької, французької мов. Тобто, зазвичай, коли продають авторські права на весь світ, російські видавництва можуть у комплекті купувати у правовласника не тільки права на російськомовний, а й на україномовний переклад, після чого відкривають в Україні свої філії і тут друкують книжки для українського ринку. Наприклад, менше року тому в Україні з’явилася філія російського видавництва Альпіна Паблішер, яка видає нон-фікшн літературу і створює конкуренцію українським видавцям у тому ж жанрі. І це – ще одна причина для держави, аби підтримувати вітчизняні видавництва.

З іншого боку, добре, що таким чином вони випускають книжки українською. Та дуже важливо тримати баланс. Бо якщо Україна – це незалежна країна, то у неї мають бути і незалежне українське ТБ, і незалежне книговидання. Адже свого часу, завдяки україномовним квотам на радіо, стали популярними досить пристойні українські колективи, які до того мало хто чув.

Самі лише заборони нічого доброго не принесуть. Бо якщо заборонити легально завозити книги з РФ, то їх почнуть завозити нелегально.

І якщо зараз ще можна порахувати принаймні ту кількість, яка офіційно потрапляє в Україну, то у разі заборони, цього вже не можна буде зробити. Нелегальний ринок вже суттєво виріс – на книжкових ринках Харкова, Одеси, Києва продається дуже багато російських книжок, як контрабандних, так і тих, що вироблені піратськими методами і купити в Україні книжки забороненого російського видавництва ЕКСМО чи будь-якого іншого – наразі взагалі не проблема.

читайте такожКнигарня Є потрапила в скандал, назвавши українські книги нерентабельнимиДержаві потрібно докладати руку до того, аби популяризувати українську книгу. Тільки цього року, згідно дослідженням, українці почали читати більше книжок українською. Відтак, люди готові більше читати саме українських книг і це зараз важливо підтримати. А якщо йти тільки шляхом заборон, то на будь-яку дію знайдеться протидія.

Якщо ми хочемо, щоб українська книжка обійшла російську, то треба підтримувати не лише українські видавництва, а й офлайн-рітейлерів – книжкові крамниці, які зараз масово закриваються через те, що не можуть утримувати персонал і сплачувати високу орендну ставку. Наприклад, у Франції, зокрема в Парижі, є книжкові магазини, що знаходяться в історичному центрі, де ціна оренди дуже висока. Але там держава компенсує цим крамницям частину від ринкової ставки.

Україна для підтримки книжкового роздробу також могла б компенсувати хоча б 10% від продажів книг українських видавництв книжковим крамницям. Тоді це забезпечило б легальний обіг книжок (бо для цього кожен продаж довелося б фіксувати через касовий апарат). А якщо без цього просто заборонити ввозити російські книжки, то українські від цього не народяться.

Віктор Круглов, генеральний директор видавництва "Ранок", член правління Української Асоціації видавців та книгорозповсюджувачів, спеціально для Главреду

Наші стандарти: Редакційна політика сайту Главред