Нинішня девальвація гривні не має під собою жодних об’єктивних фінансово-економічних підстав. Це знецінення української національної валюти обумовлене суто психологічним фактором, схожим на той, що ми спостерігали у 1998 році: коли російський рубль обвалився у 5 разів, гривня обвалилася також – у 2,5 рази, і це сталося виключно через психологічну (або ментальну) залежність від подій, що відбуваються у сусідній країні. Сьогодні такий зв’язок із Росією набагато слабший, проте все одно залишається і дає про себе знати.
Отже, саме тому одразу за глибоким падінням рубля, яке сталося внаслідок обвалу цін на нафту у світі, в Україні також почала девальвувати національна валюта.
Хоча насправді вплив обвалу цін на нафту на російську і українську економіки є прямо протилежним: якщо для російської економіки обвал цін на нафту у світі є шоковим ударом, оскільки Росія є виробником і продавцем нафтопродуктів, то Україна, яка є покупцем цієї нафти, навпаки, повинна виграти від цього, бо зможе за нижчою ціною купувати нафтопродукти, а, відповідно, для української економіки це вигідніше.
За таких умов ключову роль мають відіграти Національний банк України і український уряд. Вони повинні вийти з заявою, щоб заспокоїти і громадян, і гравців міжбанківського валютного ринку. Хоча вже четвертий день від "чорного понеділка", але і уряд, і НБУ мовчать, чим тільки підігрівають панічні та ажіотажні настрої через невідомість щодо майбутнього. Вони мали б вказати на відсутність жодного зв’язку гривні з російським рублем.
читайте такожВсе погано, але ще не катастрофа: чому валиться гривня, і чого чекати даліЗаходи карантину, запроваджені в Україні через коронавірус, не повинні призводити до девальвації гривні. Оскільки під час карантину буде відбуватися зменшення споживання, відповідно, не буду жодних підстав для попиту на іноземну валюту. Більше того, подорожі за кордон також суттєво обмежуються, для чого, зокрема, і потрібна валюта. Як відомо, майже всі країни вже або заборонили, або обмежили туристичні потоки, як і потоки ділових поїздок. Тому зараз для попиту на іноземну валюту в Україні немає причин.
Хоча, звісно, зниження ділової активності і купівельної спроможності в період карантину призведе до зменшення надходжень до бюджетів усіх рівнів. Але все це – і зменшення споживання, і скорочення виробництва – просто відкладаються в часі. Тобто йдеться про відкладене споживання, відкладений попит і відкладене виробництво, які після карантину не просто відновляться, але й почнуть компенсувати простої, які були в час поширення вірусу.
Як довго падатиме гривня і наскільки девальвує? Це буде повністю залежати від дій НБУ – від того, наскільки йому вдасться заспокоїти ринок і прямим інтервенціями, і роз’яснювальною роботою. Інтервенції НБУ нібито проводить, а от роз’яснювальної роботи поки що немає, тому складно прогнозувати щось. Залишається сподіватися, що за тиждень після "чорного понеділка" ситуація заспокоїться.
Андрій Новак, голова Комітету економістів України, кандидат економічних наук, спеціально для Главреду
Наші стандарти: Редакційна політика сайту Главред
Читати Главред в Telegram
Главред на YouTube
