Кожному з нас зараз як ніколи потрібен відпочинок. "Главред" проінспектував нові пакетні тури "воєнного часу" до сонячної Хургади, з’ясував, чи можливо зараз відпочити на єгипетському узбережжі без русні і надав поради українським туристам, як зробити свою відпустку максимально якісною.
З початку повномасштабної війни, розпочатої кровожерним агресором на нашій землі, в українському суспільстві неодноразово лунали питання: чи етично у цей час українцям брати відпустки та подорожувати? На наше переконання, не просто етично, але й необхідно: для того, аби підзарядитися енергією, трошки відпочити та набратися сил для подальшої боротьби із подвоєною силою. Можливість вирватися у мирний світ хоча б на кілька днів має надважливий терапевтичний ефект, оздоровлює розум і тіло, дозволяє згадати і заново відчути, за яку якість життя ми воюємо. І не менш важливий фактор, що остаточно схиляє чашу терезів на користь відпустки: можливість українців подорожувати навіть зараз – ще той смачний ляпас в обличчя брудних окупантів, більшість з яких світу подалі від своєї клоаки не бачили.
Саме із цими думками редакція "Главреду" прийняла запрошення українського туристичного оператора Join Up! проінспектувати їхні нові пакетні тури до однієї з перлин Єгипту – курортного міста Хургади, і ні на хвилину не пошкодувала про свій вибір.
Про те, який шлях доведеться подолати українським мандрівникам, та які складнощі на них очікують, чим здивують українців єгипетські курорти, та поради, як зробити свій відпочинок у цій екзотичній країні якісним на усі сто, - читайте у нашому репортажі.
Довгі збори та довгий шлях до моря
Розпочалася наша невеличка подорож у середині листопада – саме тоді, коли вулиці українських міст остаточно занурилися у густий осінній туман, а холодний вітер пронизував до кісток, нагадуючи про невідворотнє наближення перших зимових днів. Пакування валізи, що складалася переважно з купальників та легких сарафанів, виявилось напрочуд приємним, адже свідчило про те, що попереду на нас чекало кілька незабутніх днів літа посеред календарної осені (і, що важливо, без жодних відключень електроенергії та повітряних тривог).
Завдяки вигідному географічному розташуванню, курортний сезон у Єгипті триває протягом усього року. У листопаді та грудні відпочивальники можуть розраховувати на тепле море та досить м’який температурний режим: без шаленої спеки, характерної для африканського континенту у літні місяці. Втім, людям, які полюбляють екстремально високі температури на курортах, варто підготуватися до вечірньої прохолоди та взяти із собою кілька кофтинок (із заходом сонця - близько 4-ї години дня, - температура з гарячих +25-27-ми поступово опускається до позначки у +19-20 градусів за Цельсієм), - для того, аби проводити вечори за коктейлями на терасі готелю у максимальному комфорті та затишку. Втім, усе по порядку.
Спакувавши валізи, ми вирушили до залізничного вокзалу Києва, звідки і стартував наш тернистий шлях до моря.
До слова, пакетні тури Join Up! до Хургади розпочинаються зі Львова. Трансфер до Львова компанія надає своїм клієнтам від Івано-Франківська, Ужгорода, Мукачево, Тернополя, Ковеля та Луцьку. Якщо ж ви мешкаєте у центральній Україні, про дорогу до міста Лева варто потурбуватися самостійно. Вирушаючи з Києва, ми обрали для себе дорогу нічним потягом, і це був безпрограшний варіант. По-перше, у потязі можна трошки поспати (а додаткові кілька годин сну стануть вам у нагоді для того, аби стійко пережити наступну добу у дорозі).
Автобуси Join Up! до польського міста Жешува виїжджають о 10 годині ранку з села Рясне-Руське, що знаходиться у 16 кілометрах від центрального залізничного вокзалу. Поруч із зупинкою розташований ресторан-готель "Термінал-А", в якому можна поснідати та збадьоритися горнятком запашної кави, очікуючи на час відправки буса.
Дорога від "Терміналу-А" до Жешува – досить коротка, лише 160 кілометрів, і, здавалося б, подолати їх можна усього за кілька годин. Але проходження наземного кордону (на нашому маршруті перетин відбувався у Краковці) – річ надто непередбачувана. Його можна пройти як за годину-дві, так і застрягти на півдня, і ніколи не знаєш, чи буде удача сьогодні на твоєму боці.
Як не дивно, основна провина за затримку автобусів на польському кордоні, зазвичай, лежить на плечах українських мандрівників, які іноді самі того не розуміючи, а іноді – свідомо, - порушують митні правила.
Так, окрім добре всім відомих обмежень на алкоголь, на територію ЄС заборонено провозити більше 40 цигарок або стіків для пристроїв нагрівання тютюну. Тобто, не більше двох пачок! Саме на цьому ми робимо особливий наголос, оскільки ці правила відрізняються від тих, що діють при перетині кордону літаком, тому багато мандрівників дізнаються про них вже у автобусі та вимушені викидати свої цигарки у найближчий смітник. Якщо ж покластися на фарт та намагатися пронести їх повз митну службу, у випадку невдачі (оскільки весь багаж сканується рентгеном) – на вас чекає величенький штраф та затримка у кілька годин, витрачених на заповнення документів та обмін валюти, за що жоден з попутників вам не подякує.
Інша важлива (але очевидна) порада для чоловіків та військово зобов’язаних жінок – мати при собі усі необхідні документи, що дозволяють виїзд за межі країни у військовий час.
Якщо ж завчасно підготуватися та правил не порушувати – прикордонники намагаються робити свою роботу максимально швидко та штучно туристів не затримують.
На щастя, у нашому випадку проходження кордону виявилося досить простим, і стояли ми у Краковці сумарно не більше двох годин, тож до аеропорту Жешув-Ясенка дісталися близько другої години дня.
І, з одного боку, це добре, оскільки автобусний маршрут виявився не надто стомлюючим, але з іншого – стала дилема, чим зайняти себе у ті десять годин, що лишалися до літака (рейс Жешув-Хургада відлітає опівночі).
Якщо ви так само прибудете до Жешув-Ясенки зарано, ми підготували для вас кілька порад, як провести цей час із максимальним задоволенням та мінімальною втомою.
Найочевидніший варіант – перечекати в аеропорті – ми вам не рекомендуємо, оскільки місць для відпочинку та дозвілля там, чесно кажучи, небагато. Це маленький аеропорт, в якому на вас чекають лише маленька піцерія та два кіоски – з цигарками (в якому можна поповнити власні запаси, вичерпані після зустрічі з польськими прикордонниками) та зі снеками і напоями. Розгулятися нема де. Але вихід є: у 14 кілометрах від аеропорту знаходиться польське місто Жешув. Якщо ви подорожуєте з мінімумом речей, завжди існує безпрограшна опція – викликати Убер і прогулятися затишними польськими вуличками (заразом інспектуючи місцеві заклади). Якщо ж ви з багажем, враховуючи, що місць схову у місцевому аеропорті немає, а притримати ваш багаж адміністрація аеропорту може тільки до 19:00 (саме в цей час закінчується їхній робочий день, та вони розходяться по домівкам, тож, якщо запізнитеся, – доведеться летіти без власних валіз), рекомендуємо вам скористатися наступною порадою.
Прямо навпроти, у 450 метрах від аеропорту розташований готель Holiday Inn Express, у якому можна зняти невеличкий номер, аби скинути багаж, прийняти душ та навіть поспати. Обійдеться таке задоволення у близько 4000 гривень, але, якщо об’єднатися із кількома сім’ями та розподілити бюджет, ця плата за комфорт є доволі прийнятною. Якщо ж ви не хочете витрачати кошти, або вільних номерів не виявиться, можна зручно розміститися на диванчику у ресторані готелю та смачно перечекати час до чек-іну.
А поїсти перед польотом ми вам дуже рекомендуємо. Шлях від Жешува до Хургади займає усього 4 години на комфортабельному літаку вітчизняної компанії SkyUp, але їжу на напої на борту у воєнний час не подають – розраховувати можна тільки на питну воду. Тому краще попіклуйтеся про повний та задоволений шлунок заздалегідь.
По прильоту до аеропорту Хургади, на українських туристів одразу чекає перешкода – необхідність заповнити анкету та придбати візу перед проходженням паспортного контролю. Коштує вона 25 доларів і дає право на одноразовий в’їзд та перебування у країні протягом 30 днів. Важливо, що якщо ви не маєте точної суми, решти вам нащадки фараонів на місці не дадуть, тому плату варто підготувати завчасно.
…Так, шлях перед українськими туристами сьогодні лежить непростий – із багатьма пересадками та довгими годинами очікування. Ніде правди діти, така дорога втомлює. Але увесь негатив втрачається із першим же дотиком теплого сонячного проміння і ніжного африканського бризу до вашої шкіри при виході з аеропорту.
Місця щастя і сили
Зрозуміло, чому Єгипет і, зокрема, Хургада, як один з найпопулярніших місцевих курортів, завжди був у топі вподобань українських туристів у холодну пору року. Надзвичайної краси Червоне море, підводний світ якого вважається найбагатшим в усьому світі, зручні пляжі, розвинена туристична інфраструктура, якісний сервіс за програмою "усе включено" та широкий вибір місць для прогулянок і розваг спонукають мандрівників повертатися до цього місця сили з року в рік.
А ще готелі… У Хургаді величезний вибір готелів на різний смак та гаманець, кожен з яких має свою особливу "фішку".
Join Up! у рамках своїх пакетних турів пропонує клієнтам на цьому ринку десятки готелів. Ми, у свою чергу, проінспектували три найкращі (зокрема, й тому, що ці готелі позиціонують себе як "європейські" та не співпрацюють напряму із російськими туристичними агенціями, а отже ризик побачити мерзенні ра**истські пики та почути п’яні вигуки "Тагіл" там значно менший, ніж у решті) та поставили їм тверді п’ятірки.
Steigenberger Al Dau Beach
Перший готель, що ми відвідали - Steigenberger Al Dau Beach - по праву вважається найзеленішим в усій Хургаді та вражає надзвичайно багатим ландшафтним дизайном. Величезна територія, що складається з квітучих полів, басейнів різноманітних форм та ігрових зон, яскравих чудернацьких рослин, завезених майже з усіх точок світу, - і усе це на фоні ідеальної блакиті моря, – створюють враження, ніби ви перебуваєте у парку.
Готель преміум-класу пропонує своїм гостям стильні номери, смачне меню харчування за системою "все включено", послуги спа- та фінтес-центрів, дайвінг і навіть гольф. Розкіш, із якою оформлено усе у готелі, кричить про те, що полишати його територію вам не захочеться до самого моменту виселення. Але і коштує він не дешево – за сім днів відпочинку у стандартному номері із французьким балконом українцям доведеться викласти за двох понад 93 тисячі гривень (у ціну вже входить вартість дороги від Львова до Жешува та авіаперельоту).
Desert Rose
Наступний готель із поетичною назвою "Троянда пустелі" також ідеально підійде як для сімей, так і для пар без дітей завдяки вражаючій кількості активностей, які щоденно пропонуються відпочивальникам, аби ті не мали змоги нудьгувати. Розклад із різноманітними видами танців, ігор, спортивних занять, майстеркласів висить поруч із виходом на пляж та вражає своїм розмахом.
Територія Desert Rose, - хоч і не така зелена, як у попередньому готелі, але також оздоблена із бездоганним почуттям стилю і любов’ю, - величезна за розміром: аби швидко долати відстані, персонал переміщується на маленьких електромобілях. А мінімалістичний дизайн корпусів та адміністративних будівель у ніжній молочній гамі контрастує із квітучими рослинами, що радують око своїми барвами на кожному кроці.
Але основна "фішка" готелю полягає все одно не в цьому –лінія суші у формі напівмісяця формує своєрідну приватну лагуну, завдяки чому температура води тут трошки вища, ніж на побережжі сусідніх готелей, і пляж максимально захищений від сторонніх очей. Більш того, "кінці" своєрідного напівмісяця з’єднані між собою двома невеличкими містками та будівлею бару, у кроці від якого (у напрямку відкритого моря) розкидається великий кораловий риф. Тобто для дайвінгу та снорклінгу відпочивальникам навіть не треба нікуди відходити на яхті – а це, погодьтеся, неабияка перевага! Стандартний номер готелю із видом на сад обійдеться гостям готелю у трошки більше за 52 тисячі гривень за двох.
The Grand palace
Зупинилися ми у готелі Grand palace – острівці затишку і спокою, будівлі якого виконані у традиційному стилі Північної Африки. Головна його особливість полягає в тому, що це готель категорії 18+, а тому ви можете не перейматися щодо дитячих криків і шуму, що могли б завадити вашому релаксу. Окрім найпопулярнішої локації – зручного піщаного пляжу, по якому регулярно ходять офіціанти, пропонуючи відпочивальникам прохолодні напої, на території готелю розташовані різні басейни із величезною кількістю шезлонгів, найоригінальніші з яких нагадують маленькі вігвами, різноманітні бари та ресторани.
Окрім класичного лінивого відпочинку гостям готелю пропонуються також деякі активності: можна пограти у волейбол і теніс на спеціальних майданчиках, та за додаткову плату - домовитись про дайвінг та віндсерфінг.
Ціна питання – трохи менше за 61 тисячу гривень за номер Junior Suite на двох.
"One dollar", "one dollar"…
Втім, який би готель ви зрештою не обрали, готуючи бюджет поїздки, врахуйте, що для того, аби отримати бездоганний сервіс, доведеться платити чайові. Це не обов’язково (незважаючи на постійні та подекуди нав’язливі пропозиції персоналу допомогти розміняти великі купюри, - із тонким натяком на те, що долар або два будуть таксою за люб’язність), але дарує неоціненне відчуття того, наче саме ви – той гість, на якого єгиптяни чекали ще з часів фараонів. Отримавши свої омріяні кілька доларів, вони пропонуватимуть вам додаткові послуги, виконуватимуть будь-які забаганки і майже буквально носитимуть на руках. Наприклад, один бармен, отримавши п’ять доларів на чай, у день нашого від’їзду погодився відчинити свій бар на кілька годин раніше, ніж мав за графіком – персонально для нас, та приготував авторські коктейлі, яких не було у меню.
Ставитись до жаги єгиптян до чайових варто не як до жадібності (хоча зізнаюсь, у перші дні відпочинку в мене склалося саме таке враження), а скоріш як до місцевих традицій та ментальних особливостей. По-перше, офіційні зарплати у єгиптян у сфері послуг невеликі, і чайові складають левову частку їхнього заробітку. А по-друге, вони сприймають чайові як прояв уваги та поваги, і в обмін на невелику плату готові віддячити вам тим самим.
Якщо ж лишати по долару на кожному кутку для вас дорогувато, ви можете підготуватися заздалегідь та привезти з України до Єгипту маленькі сувеніри: шоколадки, магнітики, будь-які дрібнички, – та зможете спостерігати аналогічний ефект.
Ложка дьогтю
Є у цій великій бочці меду і ложка дьогтю, і, традиційно, створюють її наші недобрі північні сусіди. Хоч усі згадані нами готелі не співпрацюють напряму із російськими туристичними агенціями, мо**алі, наче таргани, крізь шпарини проникають усюди, хоч і у значно менших кількостях, ніж у попередні роки. І, по аналогії зі шкідниками, остаточно витравити цю наволоч надто складно, адже бронюють тури вони з Європи. Тому сказати, що брудні ра**истські пики ви не побачите – ми не можемо. На жаль, побачите і навіть почуєте, адже це мерзенне "акання" не сплутати ні з чим.
Але, як не дивно, ведуть вони себе тихо та навіть, не побоюсь цього слова, спокійно, оскільки більшість гостей цих готелей – європейці, і привертати до себе багато уваги мо**алі не хочуть. Більш того, дуже приємно спостерігати, як на них діє українська мова – жахаються вони солов’їної наче вогню: пересаджуються за інший столик, вжимаються у стілець та намагаються стати максимально непомітними. Тому незручних ситуацій або сварок (а тим більше бійок) у нас не виникало, навіть попри вмикання народного гімну "Батько наш Бандера" щоранку на пляжі (хоч і досить тихенько, аби не заважати іншим відпочивальникам).
Персонал готелів у своїй більшості чудово розуміє різницю між українцями і росіянами та, спілкуючись із нашими співвітчизниками, намагається підлаштовуватися та подекуди навіть вживає українські вислови. Найбільше захоплення у нас викликав єгипетський офіціант, що вигукнув "Слава Україні!", а отже м’яка українізація торує свій шлях на єгипетських пісках. Але, заради справедливості, українська мова на Півночі Африки – це скоріше виключення, аніж правило, і спілкувався із нами персонал переважно англійською або російською мовами (через навалу русо-туристо у попередні роки дуже багато єгиптян у сфері послуг володіють собачою мовою на доволі високому рівні).
Щодо екскурсійних програм – якщо ви хочете, аби у вашій групі не було росіян, - про це треба попереджати менеджерів безпосередньо при бронюванні поїздки та постійно тримати це питання на контролі, усіляко демонструючи свою принциповість. Можливо, доведеться піти навіть на шантаж та пообіцяти, що якщо із вами у групі опиниться хоч один ра**ист, ви влаштуєте скандал, не залишите чайових або навіть вимагатимете повернення коштів за тур, залишите гнівні відгуки, ніколи більше не скористаєтеся послугами компанії тощо. Справа в тому, що єгиптяни – за своєю сутністю торговці, і при спробі продати вам поїздку наобіцяти вони можуть будь-що, але зрештою заради максимізації прибутку своєї обіцянки не дотриматися. Втім, якщо ви з самого початку продемонструєте, що із вами такий номер не пройде, вони не стануть ризикувати своєю репутацією та підуть на ваші вимоги, включивши вас до групи, що складається з європейців. Але на російськомовного гіда у такому випадку розраховувати не варто.
Візит до фараонів
До речі, про екскурсійні програми. З того, що ми спробували самі та радимо вам – поїздка до найстародавнішого з тих, що збереглися та доступні для туристів, міст людської цивілізації - Луксору, столиці єгипетських фараонів.
Величні руїни, настінний живопис, статуї фараонів і сфінксів, обеліски та колони, розписані образами єгипетських богів і правителів – усе в цьому місці змусить вашу внутрішню дитину, що свого часу із захопленням читала про єгипетську цивілізацію, тремтіти від щастя бачити її рештки наживо. В рамках подорожі ви відвідаєте Карнакський храмовий комплекс, що був закладений у близько 2000 році до нашої ери, у якому залишилося щось від майже кожного з фараонів, що правили Єгиптом. На території храму донині ведуться розкопки і, що цікаво, археологи й досі знаходять нові й нові цікавинки тих стародавніх часів.
Та інша не менш захоплива точка – Долина Царів, де розташовані гробниці могутніх єгипетських фараонів. Зокрема, тут можна побачити захоронення Тутанхамона – єдиного фараона, чия мумія не була продана та вивезена до музеїв інших країн світу. Але квиток до нього купується окремо за додаткову плату. Гробниці інших правителів лишилися без решток їхніх власників, втім, ви можете помилуватися оригінальним живописом, що прикрашає стіни та стелю останніх прихистків єгипетських царів.
Також в рамках екскурсії ви перетнете Ніл на кораблику та навіть матимете змогу здійснити невеличку водну прогулянку.
Ціна такого туру – 75 доларів за особу (у вартість включений обід). Наш вердикт – обов’язково до перегляду (навіть незважаючи на доволі довгий шлях, адже відстань від Хургади до Луксору – понад 300 кілометрів).
Інша не менш цікава та навіть більш стародавня локація, яку хотілося б відвідати – Піраміди Гізи у Каїрі. Ціна такого туру – 95 доларів за людину. Але шлях до столиці сучасного Єгипту пролягає ще довший – майже 500 кілометрів, тому, аби не бути по приїзді надто втомленими, можливо, подорож до Каїру варто планувати окремо, переміщаючись не автобусом, а літаком. Саме так вирішили і ми, залишивши одне з найбільших Див світу на наступний візит.
А от морську прогулянку Червоним морем відкладати на потім точно не варто! Хоча за роки подорожей ми ходили на багатьох яхтах та, здавалося б, стали тертими калачами, наповнення саме цієї програми (із назвою All in One) приємно здивувало своєю насиченістю та продуманістю до дрібниць.
У програмі прогулянки – катання на банані та таблетці, снорклінг, рибалка. Також у вартість входить обід із морепродуктів та масаж для кожного з присутніх на яхті. А поки ви будете розважатися, фотограф зробить для вас професійну фотосесію – як на судні, так і під водою.
Особлива рекомендація – не відмовляйте собі у дайвінгу! Ця захоплива опція доступна навіть для новачків, оскільки занурення відбувається на "дитячу" глибину – до 10 метрів, але навіть такої глибини достатньо, аби побачити невимовної краси підводний світ з його подекуди дуже незвичайними жителями.
Одним словом, задоволення у чистому вигляді, ціна якого – усього 60 доларів за особу (не враховуючи додаткові 50 доларів за дайвінг). …Загалом, ми провели у Єгипті чотири надзвичайні ночі, яких цілком вистачило для емоційного перезавантаження. Втім, якщо ви, як і ми виїжджатимете з Києва, зважаючи на доволі складну дорогу, беріть тур, як мінімум, на тиждень – так ваші враження будуть максимально повними. А в іншому – навіть не сумнівайтеся: якщо ви дотримаєтесь наших рекомендацій, якості вашої відпустці позаздрять навіть фараони.
Наші стандарти: Редакційна політика сайту Главред
Читати Главред в Telegram
Главред на YouTube
