Війна не закінчиться до кінця 2027 року: Жданов – про оточення Запоріжжя і плани Путіна на Дніпро

Уже 12 років Росія веде війну проти України, чотири з них триває етап повномасштабного вторгнення. Однак ані своїх цілей, ані суттєвих успіхів за такий значний термін російські окупанти так і не досягли. Росія геть загрузла у війні, але її хвалена "друга армія світу" так і не змогла виконати навіть завдання мінімум – захопити Донецьку та Луганську області в їхніх адміністративних кордонах. Показовим є і кейс Покровська, об який війська РФ ламають зуби вже понад півтора року, але остаточно закрити це питання не можуть.

Втім, недооцінювати ворога не можна, адже російське військово-політичне керівництво на чолі з Путіним кидає всі сили і ресурси на досягнення хоч якогось результату, який можна було б подати як таку-сяку перемогу в цій війні. Путін готовий позбавити росіян (тих, яких не відправить на забій у "м'ясні штурми" в Україну) останньої скоринки хліба і рваної сорочки, але війну зупиняти не буде.

Військовий експерт, полковник запасу ЗСУ Олег Жданов розповів Главреду, на якому напрямку фронту в 2026 році Росія зосередить основний удар, чи загрожує Запоріжжю оточення і захоплення, що окупанти мають намір робити з Дніпром і під Сумами, чому літо цього року стане Рубіконом для РФ, які "чорні лебеді" можуть сплутати карти Путіну, а також на скільки ще років затягнеться війна, і який найбільш імовірний сценарій її завершення.

Чого за чотири роки повномасштабної війни в Україні досягла Росія? Які її основні прориви і провали?

У Росії не було і немає проривів. Все, чого вона досягла в Україні, – це стратегічний провал, здатний призвести до незворотних процесів всередині РФ.

Йдеться про серйозну кризу в Російській Федерації. Там уже відкрито визнають: ще чотири місяці – і все, російська економіка почне розвалюватися. І росіяни в соцмережах уже почали писати: "Кому було погано жити в 2021 році?", маючи на увазі питання про те, навіщо взагалі Росія поперлася в Україну.

А головне – у Росії немає перемог на полі бою. Дуже яскраво і наочно це демонструють порівняння західних аналітиків: скільки за 1418 днів війни пройшла радянська армія від кордону до Волги і від Волги до Берліна (а це 1800 км), а скільки за той же термін пройшла російська армія, і це при найінтенсивніших боях в Україні. Тому результат чотирьох років "великої війни" для Росії – це стратегічний провал.

Яким буде російський наступ у 2026 році? На наскільки масштабний наступ здатна Росія?

Без оголошення мобілізації в РФ масштабного російського наступу не буде. Буде наступ оперативно-стратегічного рівня, який буде здійснюватися за рахунок силовиків. Вже пухвалено рішення ввести Росгвардію і МНС до складу Міноборони РФ. Тепер всі ці раніше заброньовані хлопці підуть у штурмову піхоту і стануть "гарматним м'ясом".

Росія буде здійснювати наступ в основному в Запорізькій області. Зараз для неї це головна мета. Судячи з поведінки російського командування, Путін все-таки сподівається, що Трамп дотисне Україну і принесе йому Донбас "на блюдечку", тобто змусить нас вивести війська з території Донецької та Луганської областей. Переговори зараз зводяться саме до цього: йдіть з Донбасу – і буде вам щастя. При цьому ні Рубіо, ні Європу на гарматний постріл не підпускають до переговорів, де Україну намагаються придушити і змусити піти з Донбасу.

Тому Росія поступово послаблює Покровський, Лиманський і Слов'янський напрямки, зосереджуючи зусилля на Запорізькій області. У Запорізькій області росіяни діють за принципом "чим більше захопимо, тим більше буде". А Донбас – вони чекають, що його принесе їм Трамп.

Тож Запоріжжя – це головний напрямок удару. Другий удар, який Росія буде завдавати з метою розтягування наших ресурсів і резервів, буде або на Волчанському плацдармі, або під Сумами. Погляньте на карту – це протилежні запорізькому напрямки.

Путін буде готовий до часткового заморожування конфлікту і тимчасової оперативної паузи тільки після того, як спробує захопити плацдарм на правому березі Дніпра. І, швидше за все, він спробує це зробити в Запорізькій області.

Рекомендуємо:

Наступ на міста-мільйонники, шанс для Покровська і розвал РФ: Мамулашвілі – про війну в 2026-у

Чим для Росії важливе створення плацдарму на правому березі?

А як без плацдарму на правому березі Дніпра Путін піде на Кишинів? Послухайте Пєскова, Лаврова і Патрушева – "Новоросію" з порядку денного ніхто не знімав. Вихід на Придністров'я залишається одним із завдань "СВО". До того ж там чекають на Росію два європейські зрадники – Фіцо і Орбан: вони відкриють кордон і пустять російські танки.

Якщо ми поступимося Донбасом – під будь-яким соусом: демілітаризована зона, зона вільної торгівлі тощо, значить, Путін переможе. Якщо він виконає хоча б один пункт із тих, які називав 24 лютого 2022 року, значить, переможе. А з цієї перемоги в Росії зроблять "захоплення Берліна" і будуть кричати на весь світ: "Ми говорили, що можемо повторити. Ось, ми повторили!".

У Росії немає больового порогу втрат: потрібно покласти мільйон людей – покладе, потрібно другий мільйон – покладе, потрібно третій – покладе. Для неї головне перемогти, якою ціною – не важливо, потім просто будуть "бухати" за загиблих "героїв".

Тож якщо Путін виконає хоча б один пункт, його вже ніхто не зупинить. Це будуть "дріжджі" для диктатора. Наступного дня він скаже: "Все для фронту, все для перемоги! Клепаємо танки – і вперед!".

Ви сказали, що головним напрямком удару Росії буде Запоріжжя. Уточніть, мета – Запорізька область і плацдарм на правому березі в цій області чи безпосередньо обласний центр? Чи буде спроба наступати на місто Запоріжжя і захопити його?

Звичайно, буде. Запорізьку область Росія має намір захопити в її адміністративних межах. Місто Запоріжжя російські війська спробують взяти в оточення. Якщо в 2022 році Росія стирала артилерією міста з лиця землі, а потім захоплювала їх, то зараз у неї немає сил, щоб захопити велике місто таким чином. Тому вона буде намагатися оточити Запоріжжя, щоб так витіснити звідти наші війська.

Росії Запоріжжя потрібне в двох іпостасях – як столиця області, яку Путін включив до російської конституції, і як промисловий центр.

Крім того, Росія буде намагатися створити буферну зону вздовж усіх територій, які вона хоче захопити. Так, наприклад, зараз РФ захопила частину Харківської та Дніпропетровської областей. Втім, на Дніпропетровщині російські війська поки що просто зрізають дорогу на Запоріжжя, але вони не будуть здавати захоплений шматок території і спробують його утримати.

Запорізька область потрібна і важлива для Росії, тому що так розширюється сухопутний коридор до Криму, і ми з території Дніпропетровської та Кіровоградської областей не дістанемо основними видами озброєння до Бердянська, Маріуполя або Перекопська. Росія також зараз будує автомагістраль і залізницю, простягаючи їх від Ростова до Криму. Потяги вже ходять, а автомагістраль ще будують. Крім того, російський закон зобов'язує Путіна окупувати Запоріжжя, тож, захоплюючи Запорізьку область, він виконує конституцію РФ.

Наскільки завдання по захопленню Запорізької області і Запоріжжя, а також створення буферної зони під силу Росії в 2026 році або в більш віддаленій перспективі?

У більш віддаленій перспективі це завдання Росії під силу. У 2026 році завданням буде хоча б дійти до Запоріжжя, просунутися якомога ближче до нього.

Все це перспектива затяжної війни. Тому дуже важливо, чи витримають наші партнери війну на виснаження, адже самі воювати ми не зможемо. А ось Росія воювати ще може. Тим більше, Китай нещодавно заявив, що гарантує РФ підтримку протягом усього 2026 року. Це означає, що мільйони боєприпасів і артилерія будуть йти через Північну Корею до Росії, а китайські компанії дадуть їй електроніку для виробництва високоточної зброї, компоненти для "шахідів" та інші товари подвійного призначення. Про яке припинення війни в таких умовах може йти мова?

Рекомендуємо:

Путін хоче добити Україну до березня, головною метою РФ буде Запоріжжя: Ступак – про війну в 2026-у

Як на здатність Росії продовжувати війну впливає все те, що зараз США роблять з друзями Москви – Венесуелою та Іраном, а також з її економічними партнерами, зокрема, Індією?

Все це, безумовно, не грає на руку Росії. Йде економічний переділ сфер впливу. Трамп заявив: "Західна півкуля – наша". Путін же має намір зберегти свій вплив у західній півкулі, тому спробує купити Трампа – він знає, що при вигляді доларової купюри Трамп втрачає волю. Звідси і такі казкові цифри: дійшли вже до 12 трильйонів доларів (Путін нібито пропонував Трампу багатомільярдні економічні преференції США в обмін на Україну, – ред.). Але 12 трильйонів доларів – це вся Росія! Саме в таку суму оцінюються природні запаси РФ.

Венесуела – найбільший у світі володар природних ресурсів, особливо нафти і золота. Росія і Китай вчепилися в неї кліщами, звідси і протистояння з США. А Трампу потрібно щось показати виборцям, що свідчило б про зростання добробуту США (він же обіцяв валізи доларів, щоб скоротити дефіцит бюджету і підвищити рівень життя американців).

Трампу потрібні гроші, ось він і намагається пересадити Європу на "газову голку" США і американську нафту, а також підкорити Іран.

Що стосується Індії, то їй все одно, яку нафту купувати – американську чи російську. Ціна трохи відрізняється, але заради збереження дружніх відносин Моді згоден на американську нафту. Проблема зараз в іншому: найбільший нафтопереробний завод Індії – це російський Лукойл. І Росія не дає індусам повністю відмовитися від російської нафти, інакше вони втратять той прибуток, який отримують, переробляючи російську нафту і продаючи вироблені з неї нафтопродукти.

Тож у світовій економіці йде поділ сфер впливу.

Безумовно, всі ці дії США скорочують здатність Росії воювати, оскільки падають її нафтодоларові доходи. Але є Китай, який давно сказав, що Росія не повинна програти в цій війні, тому він буде тримати РФ на плаву.

Ситуація погіршується тим, що Штатам ще належить послабити Росію, щоб вона була слухняною. Головне завдання США і західного світу – вирвати цьому ведмедю кігті і зуби, щоб він не дряпався і не кусався. Ведмідь повинен залишитися великим і страшним, вміти гарчати, але не кусатися і не дряпатися. Саме це зараз і роблять США з Росією.

Скільки років Росія здатна ще вести війну нинішньої інтенсивності?

Росія може протриматися ще досить довго. Тому що вона – практично самодостатня країна в плані виробництва озброєнь. Ті компоненти, яких не вистачає, партнери Росії, зокрема, Китай, їй поставляють. Плюс "сірий" і "чорний" ринок ніхто не скасовував.

До того ж, ми глибоко не копали і не вивчали, що, крім нафти і газу, європейські країни купують у РФ. А вони купують, наприклад, російський уран. Навіть половина американських атомних станцій працює на російському урані.

Росія буде вести війну на виснаження доти, доки не почнеться процес розколу зсередини, коли місцеві еліти в режимі жорсткої економії не зможуть більше керувати регіонами, і коли росіяни вийдуть на вулиці і запитають, кому жилося погано в 2021 році. Коли настане цей момент – залежить від наших партнерів і США.

Тоді виникає питання про ефективність і результативність такої війни для Росії. Якщо, як ви зазначили на початку розмови, за чотири роки війни, коли сили і ресурси Росії були на набагато кращому рівні, вона домоглася лише "стратегічного провалу", то що росіяни навоюють далі, коли виснажені і економіка РФ, і її армія?

Населення РФ потребує перемоги за будь-яку ціну. А для російських політиків продовження війни в Україні – це питання виживання.

Згадайте фільм "Іван Васильович змінює професію": перше, що зробив цар-самозванець, – відправив військо вибивати кримського хана з Ізюмського шляху. Так було завжди: військо воює, народ затягує паски, бо "все для фронту, все для перемоги". А коли народ починає обурюватися, виходить Росгвардія з кийками і сльозогінним газом, пояснюючи населенню, що часи важкі, і потрібно потерпіти – цар-батюшка для них же старається, землі споконвічно російські повертає.

Рекомендуємо:

Путін став баластом для російських еліт, вони вивчають кейси Мадуро і Каддафі – Максакова

Тому Росія і далі буде воювати. Якщо вона здобуде хоча б невелику перемогу, припустимо, захопить обласний центр, з цього зробить світове свято. Росіяни будуть заливати горе горілкою і плакати про загиблих, але при цьому вся країна буде радіти. Але головне – народ охоче схопить за зброю знову і буде готовий йти на будь-яку іншу країну війною, щоб показати, що вони ще й американців можуть роздовбати.

До того ж в Росії зростає мілітаристське покоління. Там діти в дитячому садку розбирають і збирають автомати, школярі задіяні в Юнармії, де інструктори – це ті, хто пройшов "СВО" на фронтах України. Якщо ми в дитинстві, граючи у "війнушку", вбивали віртуальних фашистів, то сьогодні російські діти в своїх іграх вбивають віртуальних хохлів. Ми – основний ворог для них. А тепер уявіть, яке виросте покоління: вони вже накручені, в їхніх мізках спочатку закладена війна і пожертва себе заради "великої країни".

Росію можуть зупинити лише два фактори.

• Перший – розгром російських військ на полі бою. Це абсолютно реально, але вимагає наявності сучасної зброї в достатній кількості, навіть за нинішнього дефіциту особового складу.
• Другий – економіка і початок в Росії голодних бунтів.

Однак наші партнери "тягнуть кота за хвіст" і потрібну зброю в потрібній кількості не дають. Наприклад, російська авіація капітально нас розносить. Для нас це біда: від російських КАБів і ракет ми дуже потерпаємо. Підняти свою авіацію ми не можемо, тому що у росіян досить потужна ППО: С-300 досягає на відстань до 120 км, ракета Р-73 класу повітря-повітря – до 300 км. Чому американці не дають нам ракети для F-16, які досягають на 300 км? Ми б відігнали російську авіацію, і тоді КАБ не долітали б до наших позицій і міст. Чому нам не дають крилаті ракети з дальністю 500 км? Та тому що вони дістануть до Москви! А цього Захід допустити не може: російський ведмідь повинен залишитися живим.

Крім того, бояться ескалації з боку Росії, про яку нам постійно говорять.

Так! Згадайте історію з Tomahawk. Тоді Путін особисто дзвонив Трампу серед ночі, розповідав про печенігів і половців, які заповіли не давати Україні Tomahawk.

Сирський раніше анонсував контрнаступальні операції ЗСУ в 2026 році, а днями заявив, що на окремих ділянках фронту це, в принципі, вже відбувається. Як ви оцінюєте перспективи українського контрнаступу в цьому році?

Про контрнаступ у 2026 році я б взагалі не заїкався – на це у нас немає ні сил, ні засобів. Та й щодо можливості проведення контроперацій у мене великі сумніви. Просто для розуміння: контрнаступальна операція – це Куп'янськ. А те, що зараз відбувається на фронті, правильно описав ISW, коли сказав, що ми "відвоювали 200 кв км". Причому відвойована та частина території, де була інфільтрація окупантів, і там не було ні окопів, ні позицій – там були просто схованки, де ховалися російські солдати, які просочилися через наші бойові порядки. Хоча в деяких місцях росіяни відійшли зі своїх позицій.

Рекомендуємо:

Війна може завершитися раптово: Рейтерович - про результати Мюнхенської конференції з безпеки

Чи стане 2026 рік вирішальним у цій війні? Чи є передумови для завершення активних бойових дій до кінця цього року на прийнятних для України умовах?

Ні, таких передумов немає. Завершення бойових дій на умовах Росії може відбутися хоч завтра. Якщо ми підписуємо капітуляцію, складаємо лапки догори, то все. Але – російська експансія піде аж до Львова. У такому випадку війська РФ інфільтруються на всю глибину території нашої країни. Завдання Росії – ліквідація України як держави і денаціоналізація, тобто розмивання нас як нації.

Якщо ж ми говоримо про припинення бойових дій на наших умовах, то це можливо років через два, не менше. Лише до кінця 2027 року можуть скластися умови, коли РФ буде змушена піти на реальні переговори і приймати наші умови.

Які найбільш реалістичні сценарії завершення війни зараз вимальовуються: "корейський сценарій", довгостроковий конфлікт низької інтенсивності, як було в 2014-2022 рр., або вихід на кордони 1991 року?

У нас свій сценарій – незаконна анексія з переведенням конфлікту в режим низької інтенсивності. Вже і Зеленський визнає, що повного і всеосяжного припинення вогню не буде – будуть провокації, будуть стріляти, як це було до 2022-го.

Путін правий: для припинення цієї війни потрібно усунути першопричину. А першопричина полягає в тому, що російська імперія не може пережити існування незалежної України. Відповідно, повинен залишитися лише один. Поки існують дві держави, цей конфлікт буде постійно переходити з активної фази в пасивну і навпаки.

Якщо ми зможемо за допомогою санкцій наших партнерів домогтися глибинної економічної кризи в Росії, або, якщо вони розщедряться і дадуть нам озброєння, і ми розгромимо російські війська на полі бою, то війна закінчиться.

А що потім? Згадайте, як у 2022 році ми жартували, що потрібно робити, коли виб'ємо російські війська з нашої території: організувати на кордоні з РФ рів з крокодилами і колючим дротом, а також зберігати постійну готовність відбивати вторгнення з боку Росії.

Подивіться на Російську імперію, починаючи з Московського царства та Івана Грозного: там все, як у радянському анекдоті, "що вони не робили, виходило КПРС", а точніше – що б Росія не робила, виходить імперія. А імперія не може існувати без розширення кордонів і захоплення земель.

Від нас залежить дуже багато. Важливо зараз не здатися і витримати тиск, який почався в Женеві. Тут є один нюанс: чисельність російської делегації на переговорах становила 30 осіб. А ще Ленін писав: "Якщо хочете заплутати справу, створіть комісію – і все, ця справа буде похована в кулуарах засідань цієї комісії". Це зараз робить Путін: усе це велика вистава для Трампа, щоб він повірив у бажання Росії укласти мирну угоду і в те, що Україна намагається цю угоду розвалити.

При цьому Путіну вкрай важливо зберегти бойові дії, тому що його плани не реалізовані. А без цього у нього виникнуть проблеми всередині російської еліти: війна "веж Кремля" в будь-який момент спалахне, якщо не буде досягнень на полі бою. Тому Герасимов постійно доповідає: то він Куп'янськ взяв, то Куп'янськ-Узловий, то Степногорськ – вони постійно щось "беруть".

Але той самий Покровськ російські війська вже півтора року беруть, і все ніяк.

Правильно, для нас це показник того, що Росія не відступиться від своїх намірів, і ціна питання для неї не важлива. Вона готова покласти особовий склад: скільки поляже, стільки й буде.

На Заході подейкують, що наприкінці 2026-го – на початку 2027 року Путін оголосить мобілізацію. Адже всі ці кроки на кшталт переходу на Чебурнет, зниження трафіку, блокування Telegram тощо – це підготовка до примусової мобілізації. У Росії спочатку введуть режим, як у Північній Кореї, а далі – оголошення мобілізації.

Думаю, до літа російська влада зрозуміє, що ні Росгвардія, ні МНС не врятують ситуацію на фронті, і без масштабної мобілізації не обійтися. І ось тоді нам стане дуже важко. Тому до того потрібно переконати наших партнерів у необхідності розщедритися в плані озброєнь.

Вся надія на "чорних лебедів"?

Так. І "чорний лебідь" вже близько: на засіданні уряду росіяни самі собі дали три-чотири місяці, після чого почнеться обвал. У Росії доведеться включати на повну потужність "друкарський верстат", а це буде колосальна інфляція. Уявляєте, що там буде, якщо вже зараз в Росії ввели обмеження на купівлю огірків в одні руки!

Рекомендуємо:

Ракетні атаки Росії стануть більш небезпечними, російська балістика створює новий виклик – Коваленко

І ця країна збирається йти на Кишинів і захопити незабаром Запоріжжя?

У тому-то й парадокс. Цей народ готовий лаптем щи їсти, аби влаштувати "толковище до кровищи", а потім усе залити горілкою. Як у Висоцького, "потом пошли плясать в избе, потом дрались не по злобе – и все хорошее в себе поистребили". У цьому суть Росії і, на жаль, її сила: вона не зупиняється ні перед чим. І нам доводиться їй протистояти, ще й при божевільному обмеженні поставок озброєнь.

Чекаємо "чорного лебедя", ми його підгодуємо. Літо – це Рубікон. Раджу стежити за Набіулліною, яка вже не соромиться у виразах, описуючи ситуацію в російській економіці, і в черговий раз поклала на стіл заяву про звільнення.

Наші стандарти: Редакційна політика сайту Главред