США передадуть ATACMS Україні, аби не допустити перенесення війни в країни НАТО – генерал Маломуж

30 березня 2024, 12:00оновлено 1 квітня, 10:28
806
Поставка першої партії далекобійних ATACMS в Україну може відбутися вже в квітні, вважає Микола Маломуж.
В України будуть далекобійні ATACMS, принципове рішення є – генерал Маломуж
Коли Україна отримає далекобійні ATACMS, на російські війська чекатиме Армагеддон – Маломуж / Главред

Американські видання в середині березня писали про те, що США передадуть Україні далекобійні ракети ATACMS: так, Politico зазначало, що ATACMS будуть у новому пакеті допомоги, а The Wall Street Journal – що американський Пентагон готовий передати ATACMS дальністю приблизно 290 км. Втім, новий пакет допомоги від США не містив цих ракет. А як нещодавно зазначив радник президента США з питань національної безпеки Джейк Салліван, у Білому домі досі тривають конструктивні дискусії з цього питання.

Так само залишається незмінною позиція Німеччини та її канцлера Олафа Шольца щодо передачі нашій країні ракет Taurus. Тож новий пакет військової допомоги від німців містив багато чого корисного, але не ракети.

Нерішучість США і Німеччини пояснюється просто: вони остерігаються ядерної відповіді Росії та її нападу на країни НАТО.

відео дня

Колишній голова Служби зовнішньої розвідки, генерал армії України Микола Маломуж в інтерв’ю Главреду розповів, коли Україна може отримати далекобійні ракети ATACMS і Taurus, чому США вирішили надати ATACMS, і чи справді дозрів до цього кроку Байден, чому Німеччина і Шольц зволікають із наданням ракет Taurus, як може відреагувати Росія, якщо ЗСУ почнуть завдавати ударів ракетами ATACMS і Taurus, та чи наважиться Путін реалізувати свої погрози щодо застосування ядерної зброї у випадку, якщо нашій країні Захід передасть авіацію та далекобійні ракети.

The Wall Street Journal раніше повідомляв, що Пентагон готовий передати Україні далекобійні ракети ATACMS дальністю приблизно 290 км. Але при цьому називалася умова – якщо це схвалить президент США Джозеф Байден. Наскільки ймовірно, по-вашому, що далекобійні ATACMS з’являться в Україні? Чи справді ми стали ближчими до цього?

У США та Європи з’являється розуміння того, що для того, аби Україна могла ефективно захищатися, проводити контрудари та контратаки, потрібні поставки не тільки авіації та боєприпасів, а й далекобійних ракет. Раніше було ухвалено рішення про передачу Україні ракет ATACMS: спочатку партії ракет із обмеженим радіусом дії (126 км), а потім – ракет дальністю до 300 км. Такі ракети стоять на озброєнні американської армії, і про їх поставки Україні домовилися Київ і Вашингтон. Єдина умова – удари цими ракетами не повинні завдаватися по території Росії. Для реалізації цього рішення потрібне фінансування і, звісно, кінцеве рішення Байдена.

Перша партія ATACMS до нас уже надходила, і зараз стоїть питання про надання більш потужних ATACMS (бойовий заряд 250-300 кг) і більшого радіусу дії (до 300 км). Такі ракети зможуть завдавати ефективних ударів по великих об’єктах (аеродромах, пускових установках, захищених складах боєприпасів, нафтобазах), які розташовані на територіях, окупованих Росією. Зокрема, й об’єктах у Криму, де базується Чорноморський флот РФ. Тобто йдеться про об’єкти, які Росія використовує для завдання ракетних ударів по Україні, пусків "шахедів", польотів літаків тощо. Знищення цих об’єктів знецінить стратегічні перспективи ворога і не дасть йому змоги формувати потужні ударні групи в майбутньому.

США довго шукали спосіб профінансувати допомогу Україні, але так, щоб не напружити ситуацію з РФ. Адже Путін постійно погрожує тим, що, якщо США нададуть Україні далекобійні ракети і літаки, тобто ATACMS і F-16, Росія розцінить це як вступ у війну і зможе думати про застосування ядерної зброї. Медведєв розшифрував слова Путіна, уточнивши, що удари можуть бути завдані по Вашингтону, Лондону, Берліну та Києву.

Так само Росія попередила Шольца щодо передачі Києву ракет Taurus, причому більш жорстко. Шольц поки що дослухається до цих попереджень більше, ніж Байден. Адже Байден уже не раз перетнув "червоні лінії", які окреслювали росіяни: передав Києву HIMARS, Patriot і багато інших систем. Він робив це навіть попри те, що Росія попереджала Вашингтон, що сприйматиме це як виклик із боку США та заяву про їхню участь у війні проти РФ. Та все одно Байден діє вкрай обережно, аби не допустити глобальний конфлікт.

На Заході бачать, що Росія не припиняє агресію проти України, проводить масовані атаки, а перспектива війни РФ із НАТО стала цілком реальною. Тож там розуміють, що потрібно, щоб якось підключилися і США. Зараз Захід виходить із того, що краще бити агресора і протидіяти йому на території України, а тому потрібно надати українцям зброю, яка буде суттєво знецінювати російські війська.

Пентагон знайшов гроші на допомогу Україні – приблизно 400 мільйонів доларів. На цю суму Україна отримає боєприпаси, ракети для HIMARS, а також частково ракети ATACMS.

Не будемо називати точної кількості ATACMS, які можуть нам передати: це може бути і десяток, і кілька десятків. Утім, це створить ударний кулак, який нищитиме бойові системи противника на окупованих територіях, у фронтовій і прифронтовій зоні.

Пізніше, після голосування пакету допомоги на 60 мільярдів доларів наприкінці березня чи на початку квітня, ATACMS можуть надати більше.

Як на мене, принципове рішення про надання цих ракет Україні є, адже була укладена угода про те, що американці передають їх. Логістика дуже швидка, буквально тиждень – і ATACMS будуть в Україні.

Отримання ATACMS створить умови для завдання потужних ударів. Згадайте, щойно у нас з’явилися ATACMS невеликого радіусу дії, одразу були завдані удари по окупованих територіях, зокрема, по Феодосії, що в Криму, були знищені аеродроми, літаки, системи наведення і навіть системи ППО.

Поставка першої партії ATACMS в Україну може відбутися або наприкінці березня, або в квітні. А в перспективі, якщо буде затверджений великий пакет допомоги, ATACMS надійдуть навесні-влітку. Разом зі Storm Shadow, SCALP і SAMP/T вони створять потужний системний блок високоточних далекобійних ракет, які дозволять нам діставати глибокі й середні тили ворога.

По-вашому, Байден справді дозрів до такого рішення? Чи в останній момент він може не наважитися сказати своє "так" на передачу далекобійних ATACMS?

Агресія Росії та її спроби наступу спонукатимуть Байдена до цього. Адже й самі конгресмени зазначають, що в України немає боєприпасів і високоточної зброї, тому їх терміново потрібно надати, інакше Росія наступатиме активніше.

Та набагато більше американців мобілізує загроза для країн НАТО з боку РФ: Литви, Латвії, Естонії, Фінляндії, Польщі. Це реальний стимул для Байдена передати Києву далекобійні ATACMS, щоб зупинити Путіна в Україні. Інакше у війну доведеться включитися самим американцям, і будуть гинути вже вони. А Байден цього хоче уникнути.

Думаю, ця загроза змусить Байдена передати ATACMS, щоб зупинити агресивні дії Росії в Україні та, відповідно, не допустити перенесення війни в країни НАТО. Тобто зробити все, щоб усе вирішилося на території України. Про це говорили і Байден, і Блінкен, і всі учасники розвідувального співтовариства Пентагону, і Евріл Гейнс, яка очолює Національну розвідку США, і Бернс. Тобто всі очільники США зазначають, що тільки такі засоби допоможуть нам відстояти не тільки інтереси України, але й партнерів по НАТО в Європі, та й самих США.

Медведєв прямо говорить, що Росія завдасть удару по Вашингтону. Це чудовий стимул для американців, аби передати нам потрібні засоби.

Тобто ви вважаєте, що далекобійні ATACMS можуть з’явитися в Україні вже зараз, наприкінці березня, я правильно вас зрозуміла?

Наприкінці березня, хоча, більш імовірно, на початку квітня. Перша частина буде виділена за рахунок фонду Пентагону, друга – після голосування пакету допомоги. ATACMS уже готові для передачі. А паралельно з другою партією в Україну ж будуть надходити F-16 у травні-червні.

Разом із тим, буде потужний тиск на Шольца, аби й Німеччина передала далекобійні ракети. Адже Шольц завжди орієнтується на США. Він декілька разів обмовився, що повинен бути не один. От уже є рішення Британії і Франції, тож коли буде рішення і США, Німеччині вже не буде куди діватися.

Але ж справа не тільки в Шольці, німецький Бундестаг також не раз провалював голосування за надання Україні ракет Taurus.

Так, там ще тривають дискусії. Але стратегічне рішення про передачу озброєнь – без конкретизації, що це Taurus – вже ухвалено. Там йшлося про передачу стратегічних ракетних озброєнь. Таке формулювання, швидше за все, стосується саме Taurus, тому що іншого озброєння такого типу в Німеччини немає.

Яку кількість ракет ATACMS можуть надати американці в межах тим сум фінансової допомоги, про які зараз йдеться? Я навіть не запитую про конкретні цифри – хочу зрозуміти тільки одне: чи будуть це якісь суттєві для нас обсяги, які матимуть для нас практичну й відчутну користь, чи це будуть зовсім незначні партії, одиниці, які зовсім трохи нас підсилять?

Спочатку ATACMS дадуть небагато, буквально декілька десятків. А пізніше – більше, десятки й десятки. Зі зрозумілих причин не буду розшифровувати – скільки.

Тож перша партія справді буде невелика, тому що і фінансові ресурси незначні.

З одного боку, американці не хочуть напружувати ситуацію з Росією глобальною передачею сотень ракет Україні, а з іншого – вони хочуть подивитися, як ці ракети будуть використані нами на полі бою, наскільки ефективно.

Загалом, думаю, ніхто нам не буде передавати ATACMS в кількості 5-6 штук, тому що це взагалі не матиме сенсу, вони нічого не вирішуватимуть. А от декілька десятків – це вже непогано, тому що вони суттєво підсилять наші Збройні сили. Особливо вони допоможуть у знищенні резервів ворога в середньому і далекому тилах.

Це дуже важливо – знищити ресурси, зокрема, людські, які противник готує воювати. Тобто росіяни тільки збираються, навчають нових людей, генерують боєприпаси, розміщують установки, насичують. А тут раз – і прилетить ATACMS, який усе це просто знищить. Тобто ті, що ще не стоять на бойовому чергуванні, а тільки готуються до проведення атак або до того, щоб вирушити на "нуль". Наприклад, можна уражати потужні навчальні центри або концентрацію військ для подальшого переміщення на фронт ешелонами – так вони можуть знищуватися сотнями або тисячами осіб. Так само і платформи з танками, БТРами, БМП, колони техніки. Скажу зі своєї військової практики, ці удари будуть їх просто змітати, там практично нічого не залишиться, бо така ракета завдає надпотужний удар. У підсумку вийде так, що фронтові сили противника не будуть забезпечені необхідними резервами.

Якщо друга партія ATACMS надійде швидко, це дозволить нам не тільки оборонятися, але й завдавати контрударів, здійснювати контрнаступальні операції. Питання про їхню передачу, як я вже зазначав, має вирішитися в травні-червні. Тоді наша стратегічна наступальна операція з урахуванням інших факторів (дронів, боєприпасів, систем озброєння тощо) стане можливою в липні, серпні, вересні і далі.

Звісно, сценарій затяжної війни також розглядається, але це крайній варіант.

Передусім сьогодні стоїть задача ефективної оборони, аби відбити наступ росіян, при цьому має відбуватися знищення резервів ворогу, а також підготовка операції щодо звільнення територій там, де ворог не очікує.

Наприклад, це можуть бути фронти, які заходять на територію Росії і проходять по ній, а для цього потрібно шукати слабкі місця на фронті. Адже лінія фронту тягнеться на тисячу кілометрів, і не всюди ворог звів "лінію Суровікіна", набудував "зуби дракона" і створив мінні поля. Є місця, де нічого такого немає, або всі ці перешкоди мінімальні, де ворог не очікує наших атак. В цьому контексті завдання ATACMS і Taurus – знищувати основні ударні сили ворога в тилу, все, що там дислокується або вже рухається до фронту. Переконаний, що сотня спеціально підготовлених наших хлопців, закинутих у тили ворога, могли б створити величезні проблеми Росії – росіяни б цього не очікували і просто не знали б, куди тікати. Коли летітиме на противника з усіх сторін, це буде Армагеддон. І це реально.

Наша свята справа – бити по всіх військових об’єктах на території Росії. Ми це й робимо сьогодні, але це має бути більш масово, в сотні разів. Тоді у Росії не буде жодних перспектив взагалі.

Які перспективи вимальовуються щодо отримання Україною ракет Taurus? Ми бачимо, що позиція Шольца є непохитною: він проти передачі далекобійної зброї Україні, боїться втягування Німеччини якимсь чином у війну. Чи вдасться, по-вашому, переломити цю позицію Шольца?

Маю дані про те, що Путін постійно попереджає Шольца про те, що передача Taurus – це "червона лінія", і якщо Берлін її перетне, Росія кваліфікуватиме такі дії Німеччини як вступ у війну.

Та Путін усе це говорив неодноразово і американцям, і німцям, і британцям, і французам. Але так нічого і не сталося, тому що насправді Путін нічого вдіяти не може. Він – монстр, звісно, але не всесильний, і його можна перемагати.

Однак Шольц поки що утримується і займає вкрай обережну позицію, тому що боїться прямої конфронтації Німеччини та Росії, боїться, що він виявиться крайнім, адже Німеччина – лідер ЄС. Тому Шольц хоче, щоб спочатку ракети та літаки передали американці, щоб посилили свій внесок Франція, Британія та низка країн ЄС, а вже тоді він буде готовий передати Taurus. Позиція Шольца така: якщо перетинати "червону лінію", то всі разом, адже тоді Росії доведеться воювати з усіма членами НАТО, а це нереально.

Разом із тим, поступово консолідується політичний сектор Німеччини відносно підтримки України і тиску на Шольца.

Ще один важливий фактор, що тисне на Шольца, – наші успіхи на фронті. Шольц має зрозуміти, що всі країни піднялися, не він один, що всі налаштовані перемогти агресора, і що Україна демонструє успіхи, а до перемоги хочуть бути причетними всі (хтось хоче бути і бенефіціаром цієї перемоги, наприклад, Китай, який стовідсотково розділить територію Росії, він уже накинув оком і на Владивосток, і на інші великі міста РФ).

Думаю, що Taurus з’являться у нас пізніше, на другому етапі, коли, по-перше, в Шольца не буде особливого вибору – надавати їх чи ні, а, по-друге, сумнівів і остраху, бо Путіну буде не до "червоних ліній", а йому потрібно буде рятувати себе.

А це можливо, адже Росія погрожує ядерною зброєю, фактично знищенням людства. Проти такого розвитку подій виступають усі: і Сі Цзіньпін, і Ердоган, і прем’єр Індії, і багато інших лідерів країн світу, які не хочуть помирати в ядерній війні. Тож Путін сам підігріває консолідацію проти себе, ледь не щодня погрожуючи ядерною зброєю. І це загроза не тільки для України, адже ракети летять за 5, 10, 15 тисяч кілометрів, тобто це загроза для всіх, в тому числі й для США.

Путін чудово розуміє, що в разі застосування Росією ядерної зброї наслідки для нього будуть плачевні. Адже щойно він почне розгортати ядерну зброю, всі сили й засоби США, Британії і Франції будуть націлені на нього, вижити буде неможливо. Я особисто знаю Путіна і багатьох із його оточення – вони не самовбивці, а великі боягузи. Це зараз, допоки в Росії є певний ресурс, вона веде таку агресивну війну, але цей ресурс вичерпний.

Тож сьогодні треба вести активну боротьбу по всіх фронтах. А якщо діяти і поступатися, як Шольц, Путін і далі буде розширювати свою агресію, й на певному етапі піде на деякі країни НАТО. І Шольцу, який введе свої війська в країни Балтії чи Польщу, доведеться реально воювати з Росією. Тоді вже точно.

Чи здатна Україна успішно відбити наступ росіян та почати контрнаступ без ATACMS і Taurus?

Без далекобійних ракет, звісно, нам буде набагато важче все це робити.

Чи може Захід, зокрема, США, переглянути заборону бити його зброєю по території Росії? Чи можуть вони взагалі контролювати передану зброю, аби щось раптом не залетіло на територію РФ?

Є щонайменше три рівні контролю:

  • по-перше, Захід орієнтується на юридичне рішення, і наші керівники заявляють, що не було зафіксовано жодного факту порушення застосування західної зброї. Адже у нас уже є далекобійна зброя різних типів: Storm Shadow, SCALP, HIMARS. Наприклад, дальність HIMARS 80 км, тож, ставши біля кордону, можна легко бити по території Росії, але ми цього не робимо;
  • по-друге, американці забезпечують передані нам комплекси системами контролю і захисту, тож вони знають, що куди летить;
  • по-третє, є космічна розвідка, яка контролює можливі пуски і ідентифікує конкретну ракету та удар.

Та в перспективі, якщо будуть проводитися наші активні наступальні операції, і буде вирішуватися питання падіння путінського режиму, може бути і санкція на завдання ударів західною зброєю по якихось військових об’єктах на території Росії. Про це вже говорив генсек НАТО Йенс Столтенберг, мовляв, вони не будуть заперечувати, якщо військові об’єкти РФ будуть під прицілом західного озброєння. Таким чином, Столтенберг озвучив, як у подальшому можна буде використовувати західну зброю, якщо ми будемо розвивати активні наступальні операції.

Отже, якщо Україна почне перемагати, ніхто не буде заважати цьому. І Росія нічого не зможе заподіяти. Тож для того, щоб добити путінський режим, змусити піти на переговори на умовах міжнародного права та капітулювати, ці ракети будуть діяти ефективно. І Путін нічого не зможе зробити. Так, він може спробувати застосувати ядерну зброю, але шансів на те, що йому це вдасться, дуже мало, бо тоді він і сам буде знищений. Путін буде намагатися якось зберегти режим і себе на певний період. Хоча в Росії можуть початися такі внутрішні процеси, що у Путіна не буде перспектив зберегтися навіть ненадовго.

На початку нашої розмови, у відповіді на перше запитання, ви сказали, що, якщо США нададуть Україні далекобійні ATACMS і F-16, ядерний удар із боку Росії стає більш імовірним…

Я поясню: Путін буде просто активніше використовувати таку свою риторику, проводити ядерні навчання та, можливо, навіть розгортати ядерну зброю. Втім, я вважаю, що він не перетне межу і не піде на застосування ядерної зброї. Не тому що він не в змозі вести таку війну, а тому що він одразу отримає удар на випередження, а загинути він точно не хоче.

Тому я вважаю, що ядерного удару не буде, бо Путін не наважиться на цей самовбивчий крок. Він буде намагатися зберегти режим і себе, тож буде домовлятися.

Хто такий Микола Маломуж

Микола Григорович Маломуж (23 вересня 1955, Звенигородський район, Черкаська область) – український державний діяч, голова Служби зовнішньої розвідки України з 2005 по 2010 роки, генерал армії України. Голова Всеукраїнської Координаційної ради офіцерів та військовослужбовців, пише Вікіпедія.

Якщо ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакції.

Наші стандарти: Редакційна політика сайту Главред

Реклама
Реклама

Останні новини

Реклама
Реклама
Реклама
^
Ми використовуемо cookies
Прийняти