Після обстрілу Одеси 13 грудня, коли російські окупанти майже добу безперервно завдавали ударів усіма можливими засобами по обʼєктах критичної інфраструктури, місто майже на пʼять днів занурилося у блекаут. Енергетики регіону вже шостий день відновлюють обладнання до працездатного стану. Тим часом Одеса перетворилася на суцільний пункт незламності - люди допомагають одне одному зарядити гаджети, запрошують в оселі сусідів та друзів, аби помитися чи розігріти їжу.
В інтервʼю Главреду депутат Одеської міської ради, ветеран, підприємець Олександр Славський розповів, як живе місто після російських обстрілів та чого очікувати одеситам в разі великих морозів.
Одеська обласна військова адміністрація оголосила в Одесі та Одеській області надзвичайну ситуацію державного рівня. Що це означає на практиці?
Чесно кажучи, я не до кінця розумію, які саме правові наслідки це має. Ймовірно, це може мати наслідки у вигляді визнання цих обставин форс-мажором, наприклад, або інших подібних рішень. Але достеменно я цього не знаю. Загалом у нас подекуди вже майже тиждень проблеми з електропостачанням. Водночас із теплопостачанням та газопостачанням ситуація дещо стабілізувалася, але зі світлом усе ще не так добре, як хотілося б.
Чи є у вас інформація, скільки людей наразі залишаються без електроенергії? Наскільки відрізняється ситуація безпосередньо в Одесі та загалом у регіоні?
Наскільки я розумію, постраждала найбільше не сама Одеса — серйозніші проблеми спостерігаються в районах навколо міста, в Одеському районі. При цьому, наприклад, на півночі Одеської області, наскільки мені відомо, відключення або взагалі не застосовувалися, або були значно менш масштабними. В Одесі ж зараз є цілі житлові райони без світла з суботи. Для багатьох сучасних житлових комплексів це означає не лише відсутність електроенергії, а й проблеми з тепло- та водопостачанням, оскільки водоподача там повністю залежить від електрики і альтернативних джерел немає. Не всі світлофори працюють, що створює певні проблеми для організації дорожнього руху. Але електроенергію поступово відновлюють.
Де наразі зберігається найгірша ситуація?
З того, що я знаю, зокрема, у великому спальному районі, у частині Київського району, а також у більшості центру Одеси ситуація нестабільна: світло вмикали, потім знову вимикали, і незрозуміло, наскільки надовго його подали. При цьому складно говорити про ситуацію в межах адміністративних районів, оскільки схеми електропостачання не збігаються з адміністративним поділом міста.
Як ви загалом оцінюєте можливі сценарії розвитку подій найближчим часом? Який "запас міцності" у одеситів?
Що стосується електропостачання, то запасу міцності, очевидно, вже немає — у деяких районах світло відсутнє кілька днів поспіль. Якщо говорити про настрої одеситів загалом, мені складно відповідати за всіх, але в моїй "бульбашці" я бачу, що люди намагаються підтримувати одне одного.
У соціальних мережах люди запрошують одне одного прийняти душ, випрати речі чи підзарядити гаджети. Розгорнуті пункти незламності працюють по-різному: десь краще, десь гірше, і подекуди люди нарікають на роботу конкретних пунктів.
Водночас дуже багато бізнесів — кав’ярні, магазини — продовжують працювати і часто, або майже завжди, дають можливість місцевим мешканцям підзарядитися. Наприклад, у районі, де я живу, є продуктовий магазин, де я щоразу бачу молодь і літніх людей, які сидять і заряджають свої гаджети. Звісно, це суттєво ускладнює роботу бізнесу, адже генератори — дороге задоволення. Наприклад, у мене в центрі є невелике підприємство, і робота генератора обходиться мені в кілька сотень гривень щогодини через витрати на бензин. Тим не менше, я часто чую такі історії: питаю знайомих, де вони заряджаються, а вони відповідають: "У сусідній кав’ярні, ми просто купили їм бензин". Тобто люди намагаються самоорганізовуватися і підтримувати одне одного.
Виникають і конфліктні ситуації — хтось злиться, хтось почувається некомфортно в пунктах незламності, десь не дуже добре працюють інші сервіси. Але загалом я бачу більше взаємної підтримки, ніж злісті чи паніки.
Хоча роздратування, безумовно, присутнє у багатьох одеситів. Наприклад, я, як і чимало інших людей, постійно переношу батарею з одного місця в інше: в одному місці її заряджаю, в іншому — вона забезпечує мені роботу холодильника та інтернету, хоча батарея важить близько 20 кілограмів. Є злість і втома, але навіть попри це люди намагаються триматися разом. Я бачу це і в соціальних мережах, і в колі друзів, знайомих, громадських активістів.
Це не перший випадок так званого блекауту в місті за останній час. Як би ви оцінили реакцію міської влади на наслідки обстрілів?
Об’єктивно оцінювати це складно. З одного боку, це не перший обстріл — за минулий тиждень і навіть цього тижня обстріли вже були. Більше того, суботній удар став одним із наймасштабніших обстрілів Одеси: летіло все, що могло летіти — і "Кинджали", і "Калібри", і "Онікси".
Інформація про те, яка саме інфраструктура була пошкоджена, є закритою, тож наразі неможливо дати повністю об’єктивну оцінку. Думаю, цим має займатися спеціальна комісія, яка згодом розбереться в ситуації. Саме вона повинна проаналізувати причини таких тяжких наслідків, з’ясувати, чи можна було їм запобігти та чи було можливо краще захистити критичну інфраструктуру.
Тим не менше, ремонтні бригади працюють цілодобово, їх розгорнули доволі оперативно. Пункти незламності функціонують і забезпечені генераторами, так само генераторами забезпечені лікарні та інша соціально важлива інфраструктура, працюють бювети.
Загалом виглядає так, що певна робота ведеться, хоча й у надзвичайно складних умовах. Ремонтні бригади працюють безперервно, а патрулі поліції чергують на багатьох перехрестях міста. Міська рада, наприклад, закуповувала й обладнала окремі перехрестя батареями, які дозволяють світлофорам працювати в темну пору доби навіть за відсутності електропостачання. І патрулі поліції, і комунальні служби буквально заряджають ці батареї. Тобто видно, що певні процеси відбуваються.
Попереду холодніша погода, і, відповідно, за аналогією з іншими регіонами, відключення електроенергії будуть посилюватися. Наскільки місто готове до такого сценарію — з урахуванням останніх обстрілів і загалом з точки зору підготовки до зими?
Якщо говорити відверто й об’єктивно, місто до цього не готове. Ми й зараз бачимо, що багато районів залишаються без світла. До цього у нас були графіки відключень, а тепер система працює в аварійному режимі. Тому, з одного боку, я не впевнений, що всі необхідні роботи вже виконані для повноцінного й надійного запуску всієї мережі.
З іншого боку, зважаючи на те, наскільки прицільно ворог б’є по трансформаторах і об’єктах енергетичної інфраструктури, такі ситуації можуть повторюватися. Очевидно, що їхня мета — позбавити Одесу електроенергії. Тому говорити про те, що життя буде забезпечене так само комфортно, як до обстрілів, наразі неможливо.
Водночас я бачу, що окремі об’єкти критичної інфраструктури працюють: функціонують бювети, пункти незламності, опалення й водопостачання вдалося відновити відносно швидко, хоча, наскільки я розумію, проблеми все ж були. Наприклад, відсутність водопостачання, ймовірно, свідчить про нестачу генераторів на насосних станціях централізованого водопостачання. Можливо, частина цих проблем зберігається й досі.
Якщо подивитися на географію російських ударів останнім часом, то видно, що вони зосереджуються саме на півдні та сході країни. Саме ці регіони нині найбільше потерпають від атак по інфраструктурі. Чому, на вашу думку, росіяни так активно взялися саме за Одесу і за удари по інфраструктурі загалом?
З одного боку, південь географічно ближчий до тимчасово окупованих територій, до Криму, і досягати цілей тут їм простіше — з моря, з літаків, ракетами та КАБами, які долітають до Одеської області.
З іншого боку, можливо, вони розраховують на соціальну напругу чи певні внутрішні збурення. Хоча, на мою думку, це так не працює. Навіть без світла люди прекрасно розуміють, хто є джерелом цих проблем, і хто винен у тому, що відбувається. І для більшості одеситів це абсолютно очевидно — це росіяни.
Які, можливо, таким чином мстяться за Купʼянськ там, де можуть, і де в них накопичені засоби ураження.
Якщо, на жаль, ця ситуація з обстрілами зберігатиметься і триватимуть довготривалі відключення електроенергії, що б ви порадили одеситам? Як, скажімо так, максимально убезпечити себе в таких умовах і забезпечити хоча б базовий комфорт?
Очевидно, зараз потрібно думати насамперед про себе і про близьких: подбати про теплий одяг та інші базові речі. Варто заздалегідь знати, де розташовані найближчі пункти незламності та бювети, щоб у разі непередбачуваних ситуацій мати можливість ними скористатися.
Мені здається, що зараз час об’єднуватися і згуртовуватися. Якщо у вас є світло і можливість, наприклад, прийняти душ — запросіть друзів чи знайомих і запропонуйте їм цю допомогу. Якщо ж світла немає, запитайте у спільноті або серед друзів — можливо, хтось має можливість прийняти вас у себе.
Водночас усе не так погано, як може звучати. Магазини працюють, кав’ярні працюють, машини їздять, громадський транспорт також курсує. Тобто містом можна пересуватися і загалом жити.
Я, наприклад, мав зустрічі з бізнесом, і вони розповідають, що деякі співробітники приходять на роботу, щоб просто помитися, почистити зуби і зарядити гаджети. Це теж хороша і важлива практика.
Особисто я запам’ятав усіх, хто працював у цей складний час, і намагаюся підтримувати їх: заходжу, щось купую, бо ці люди підтримали мене у важких умовах. Здається, саме так це і має працювати. Одній із кав’ярень поруч я навіть запропонував бензин для генератора, щоб вони точно могли працювати, а я мав змогу довше заходити до них на каву.
Загалом життя триває. Для мене це іноді виглядає навіть дивно, але, наприклад, мої друзі в суботу ходили до театру на премʼєру. Мені це здається парадоксальним, бо я без світла і води, а в них — вистави. Тобто сказати, що ситуація для всіх виглядає суто трагічною, не можна.
Найважче, безумовно, людям у складних життєвих обставинах, які не можуть дозволити собі додаткові засоби. Я спілкуюся з благодійними фондами й громадськими організаціями та запитую, як ми можемо допомогти. Ми намагаємося реагувати і бути ближчими до тих, хто цього потребує.
Міська військова адміністрація разом із департаментами міської ради розробили програму підтримки бізнесу, який фактично виконує роль "центрів незламності". Йдеться про компенсацію витрат на бензин і закупівлю генераторів. Тому, мені здається, ми всі разом переживемо ці часи, і точно переживемо Путіна.
Про персону: Олександр Славський
Олександр Володимирович Славський — український політик, громадський діяч та депутат Одеської міської ради VIII скликання. Голова постійної комісії з питань комунальної власності, економічної, інвестиційної, державної регуляторної політики та підприємництва в міськраді.
До обрання депутатом Славський працював начальником Регіонального відділення Фонду державного майна України в Одеській та Миколаївській областях (2021–2023), де курував процеси приватизації, оренди та управління державною власністю.
В умовах повномасштабної війни Росії проти України Славський також долучився до 122-ї окремої бригади тероборони Одеси та активно коментує питання безпеки міста.
Наші стандарти: Редакційна політика сайту Главред
Читати Главред в Telegram
Читати Главред в Viber
