Білорусь перекидає додаткову військову техніку у прикордоння з Україною. Як зазначив білоруський міністр оборони Віктор Хренін, Лукашенко наказав посилити угруповання військ на Гомельскому і Мозирському напрямках, тому туди відправляють сили спеціальних операцій, сухопутні та ракетні війська, а також системи "Полонез" і комплекси "Іскандер". Усе це самопроголошений президент Білорусі робить начебто у відповідь на атаку українських безпілотників, яка відбулася кілька днів тому.
Політичний аналітик Олександр Кочетков розповів Главреду, до чого готується Білорусь, чи може вона вступити у війну на боці Росії, чого боїться Лукашенко, скільки витримає білоруська військова техніка у прямих боєзіткненнях з українською армією, а також чому Путін не може розраховувати на членів ОДКБ і халепу у Курську буде розхльобувати сам.
Що означає підтягування білоруських військ до кордону з Україною? Лукашенко вирішив воювати?
Жодним чином. Лукашенко не збирається воювати.
Яка там війна! Подивіться на кадри з білоруською військовою технікою, зокрема, бронетехнікою: вона довоєнного зразка, без протидронового обвісу, застаріла. Білоруська техніка не модернізована, на відміну від російської, яка бере участь у вторгненні в Україну. Іншими словами, білоруська техніка небоєздатна: якщо вона опиниться на полі бою, її гарантовано знищать усього за кілька днів.
Якби Білорусь справді збиралася вступити у війну, вона би хоч якось підготувалася: модернізувала б техніку, наварила би захист від дронів тощо. Щось би вона придумала – у Білорусі є "вагнерівці", а вони в курсі, що таке броня.
Отже, підтягування військ до кордону – це показова акція: Лукашенко демонструє Путіну, що він разом із ним і готовий воювати в разі чого.
Але готовність Лукашенка воювати дуже схожа на "войовничі дії" і "бойову звитягу" кадирівців із підрозділу "Ахмат". Складається враження, що Лукашенко – один із бойових тіктокерів "Ахмату": надто добре він уміє імітувати.
Перекидання білоруських військ ближче до українського кордну – це імітація, не більше. Лукашенко просто показує Путіну, що Білорусь – союзна держава, підтримує Росію і готова до війни. Але при цьому він точно знає, що українці навіть не збираються перетинати білоруський кордон.
Чи може Білорусь влаштувати на кордоні певні провокації, аби відтягнути українські війська з Курської області?
Ні. Адже якщо Лукашенко піде на такі провокації, по Мінську може щось прилетіти. Він це знає, а тому ніколи на це не піде.
Якщо раптом і будуть якісь провокації з боку Білорусі, то в бік польського кордону або країн Балтії. Лише там. Адже Лукашенко, розуміючи наслідки, дуже боїться прямих боєзіткнень з Україною, а тому не піде на жодні провокації. Відтак, нічого подібного на білоруському кордоні не буде.
Після початку операції на Курщині Лукашенко сказав про важливість єдності країн СНД, а, зокрема, він сказав, що Росія може впасти, і тоді всі ці країни будуть втягнуті в цю воронку… Чому така риторика, курська операція засвідчила слабкість Росії і стала очевидною для її союзників?
Лукашенко не вперше говорить про це. Від початку російського вторгнення на з’їздах країн СНД і членів ОДКБ Лукашенко постійно повторює, що, якщо Росія зазнає поразки і впаде, на всі ці країни чекають збурення, зокрема, "кольорові революції", а всі ті еліти, які зараз у владі в цих країнах, керувати не будуть. Лукашенко прямо говорить, що вони керують своїми країнами виключно тому, що є Путін, бо він є основою тоталітаризму і диктатури, тому, мовляв, якщо в Росії щось станеться, то і в кожній із цих країн буде біда.
До речі, Лукашенко зараз досить успішно проводить заміну однієї диктатуру в якості "даху" на іншу – він намагається знайти спільну мову з Китаєм.
Тож Лукашенко просто говорить публічно приємні для Путіна речі, а насправді в цьому напрямку він нічого не робить. Він лише розповідає про якісь маневри, якісь начебто збиті українські безпілотники, хоча жодного пуску з нашого боку на територію Білорусі не відбувалося. Але Лукашенко доповідає, що все було збито. Не знаю, можливо, білоруси картоплею жбурляли по них, бо ППО Білорусі не була задіяна для протидії цим міфічним безпілотникам.
Чому промовчали всі члени ОДКБ, окрім Білорусі, після початку операції в Курській області? Чи може взагалі Росія розраховувати хоча б на чиюсь підтримку з ОДКБ?
Звісно, ні. Тут спрацював той самий принцип, що й у ситуації з Вірменією. Тоді Росія не змогла врегулювати бойові дії між Азербайджаном і Вірменією, у підсумку Вірменія втратила той шмат території, який вважала своїм, тобто Нагірний Карабах. Тоді всі все зрозуміли.
Сьогодні всі члени ОДКБ активно співпрацюють із Китаєм. Росія втратила цей регіон.
Адже за логікою на тлі подій на Курщині країни ОДКБ мали б бодай якось висловитися на підтримку Путіна, але жодна з них не хоче цього робити. Заговорив тільки Лукашенко, і це обумовлено наявністю союзної держави РФ і Білорусі, а також тим, що поглинання Білорусі Росією значно більше, ніж інших країн. Тому Лукашенко змушений щось говорити про спільну долю. А решта не хочуть навіть висловити співчуття, не те що допомагати справами.
Хто такий Олександр Кочетков
Олександр Кочетков – аналітик, політтехнолог, іміджмейкер. У минулому інженер-конструктор КБ "Південне" і заступник керівника пресслужби президента України.
Наші стандарти: Редакційна політика сайту Главред
Читати Главред в Telegram
Главред в Google News
