Ярослава Мудрого дражнили все життя: яку фізичну ваду мав князь Русі

Ви дізнаєтеся:

• Чому Ярослав отримав прізвисько "Мудрий"
• Чому князя називали "кульгавим" або "хромцем"
• Хто такий "конунг Ярицлейв"

Ярослав Мудрий - одна з найяскравіших постатей Київської Русі, чия слава з роками лише зростала. Проте за життя його називали зовсім інакше. Прізвиська відображали фізичні особливості, політичні таланти та міжнародні зв’язки.

Главред дізнався, чому Ярослав отримав прізвиська "кульгавий", "тесть Європи" та "конунг Ярицлейв".

Чому ім’я Ярослав Мудрий стало легендарним

Ярослав Володимирович, син Володимира Великого, правив Київською Руссю з 1019 по 1054 рік. Його епоха вважається золотою добою, коли Київ став центром культури та політичної могутності, затьмарюючи навіть Константинополь.

Прізвисько "Мудрий" з’явилося лише століттями пізніше - у XVIII–XIX ст., коли історики оцінили його внесок у державотворення, культуру та право. За життя Ярослава його називали інакше, і ці імена розкривають його багатогранну особистість.

Його слава не обмежується титулом "Мудрий". Ярослав зміцнив кордони Русі, створив перший звід законів "Руську правду", зводив храми, засновував школи та бібліотеки, а шлюбна дипломатія пов’язала його країну з королівськими дворами Європи.

Чому Ярослава називали "кульгавим"

Одне з найбільш відомих прізвиськ князя - "кульгавий" або "хромець". Літописи, зокрема Іпатіївський, згадують його саме так, пов’язуючи з фізичною вадами.

Ще в юному віці Ярослав вивихнув праву ногу, а згодом зламав її. Травми загоїлися неправильно, внаслідок чого князь усе життя кульгав, йдеться у документальному фільмі "Ярослав Мудрий - творець Київської Русі" на каналі "Історії та Легенди на Ніч". Цей факт підтверджується дослідженням його кістяка, проведеним ще до Другої світової війни.

Рекомендуємо:

Не на Водохреще: як і коли насправді Леся Українка захворіла на туберкульоз

Сучасні дослідження підтверджують, що Ярослав мав проблеми з правою ногою. Її довжина була більшою за ліву. Попри кульгавість, Ярослав був вправним вершником і полководцем.

"Князь кульгав на праву ногу. У ті часи фізичні вади були серйозною перешкодою на шляху до влади: як правило, той, хто не міг стати хоробрим воїном, ніколи не був допущений до влади. Однак Ярославу вдалося подолати свою кульгавість силою волі: він навчився їздити верхи та досконало володів мечем, ставши людиною, яка перевершила самого себе", - пояснив професор, доктор історичних наук Володимир Ричко.

Як фізична вада вплинула на його правління

Цікаво, що Ярослав не прагнув класичних завоювань. Можливо, через кульгавість він зосередився на дипломатії та внутрішньому розвитку Русі. Дослідження останків князя вказують на сліди битв за київський престол, що залишилися в його кістках.

Кульгавість додавала йому людяності. Сучасники поважали його за мудрість та стратегічне мислення, а фізичні недоліки не применшували авторитету.

Дивіться відео про Ярослава Мудрого:

Чому Ярослава називали "тестем Європи"

Прізвисько "тесть Європи" відображає його блискучу шлюбну дипломатію. Ярослав вигідно одружував своїх дітей із представниками королівських родин, зміцнюючи міжнародні позиції Русі:

1. Єлизавета Ярославна стала дружиною норвезького короля Гарольда Сміливого, а потім данського короля Свейна II.
2. Анна Ярославна вийшла заміж за французького короля Генріха I і стала регенткою Франції.
3. Анастасія Ярославна одружилася з угорським королем Андрашем I.
4. Син Ізяслав одружився з сестрою польського короля Казимира I - Марією-Доброгнівою.

Ці союзи забезпечували мирні відносини, культурний обмін та авторитет Русі в Європі.

Чому шлюбна дипломатія була такою важливою

У середньовіччі шлюби часто слугували політичними угодами. Ярослав використовував їх, щоб уникнути воєн і забезпечити мир із сусідами. Союз із Норвегією допоміг залучити вікінгів до війська Русі, а шлюб Анни з Генріхом I сприяв культурному обміну з Францією.

Хто такий "конунг Ярицлейв"

У скандинавських сагах Ярослава називали "Ярицлейв" або "конунг Ярицлейв". Ім’я походить від його хрещеного - Георгія (Юрія) у скандинавській вимові. Вікінги, що служили в його дружині, вважали його рівним правителям Скандинавії.

Його дружина Інгігерда активно сприяла зміцненню зв’язків із північними країнами, а син Всеволод одружився з візантійською принцесою, що ще більше розширило вплив Київської Русі.

Прізвисько "конунг" підкреслювало авторитет Ярослава серед скандинавів і його роль як рівного європейським монархам.

Вас також може зацікавити:

• Не тільки Роксолана: яка українка стала правителькою Османської імперії
• Що приховували у Москві – розкрито головний секрет Леніна та його плани на Росію
• Українка отримала Оскар ще у 1948 році і перевернула світ моди: що про неї відомо

Наші стандарти: Редакційна політика сайту Главред