Олещук: Припинення вогню для Путіна — це визнання поразки, він тягне час

Після зустрічі російського диктатора Володимира Путіна з з радником Трампа з питань Близького Сходу Стівом Віткоффом у Кремлі пролунала низка заяв. Зокрема, тепер сторони розглядають питання ймовірних переговорів між очільниками Кремля та Білого дому. Причому предмет цих переговорів досі неясний, адже у медіа висувають низку припущень, суперечливих для України.

В інтервʼю Главреду політолог, викладач КНУ ім. Тараса Шевченка Петро Олещук розповів, чому у Кремлі публічно улещують Трампа, чому припинення вогню буде означати поразку Путіна і скільки часу є у Кремля, щоб відкладати рішення про завершення війни.

Чому Путін погодився на переговори з Україною – яка його мета?

Його мета досить проста – у такий спосіб він відтерміновує запровадження жорстких санкцій і загалом подальше погіршення відносин із США та Дональдом Трампом. Тобто це його останній маніпулятивний аргумент у цій темі. Очевидно, Путін намагатиметься маніпулювати темою припинення вогню і завершення війни — чого, власне, і хоче Трамп.

Він, по суті, сказав те, що Трамп очікував почути, і тепер, очевидно, сподівається, що жодних подальших санкцій не буде і можна буде ще якийсь час протягнути.

Адже основне завдання Путіна — виграти час. Він вважає, що на фронті у нього все чудово, отже, він скоро всіх переможе. Але санкції можуть бути дуже і дуже болючими — як і будь-які інші заходи. Тому він банально тягне час, сподіваючись, що поки він це робить, усе якось саме вирішиться на його користь. Відповідно, потреба у якихось переговорах зникне.

До якого моменту Путін може таким чином затягувати час?

Була інформація у медіа про нібито доповідь Генштабу, що за два-три місяці український фронт розвалиться, і він переможе. Думаю, Путін хоче протягнути до зими, сподіваючись, що тоді в нього буде краща позиція для переговорів.

А як тоді трактувати інформацію польського видання Onet щодо плану Віткоффа — про перемир’я, відкладення питання територій, скасування санкцій?

Теоретично, у ній немає нічого, що не могло би бути правдою. Але мене дивує, чому ця інформація з’явилася саме у польському виданні. Відтак, маю певні сумніви щодо її достовірності. Щось подібне могло б обговорюватися, але виникають питання щодо деталей: коли, як і за яких умов можуть бути скасовані санкції. Я скептично до цього ставлюся, хоча в принципі — можливо.

Рекомендуємо:

Переговори Трампа і Путіна: ЗМІ розкрили, чому мир може залишатися далеким

Водночас є публікація Bloomberg, у якій йдеться, що Путін може погодитися на переговори після обговорення питання обміну територій — про що може йти мова?

Мені важко сказати. Я не зовсім розумію, про які території йдеться, хто на що хоче їх міняти і як. Наразі Путін контролює частину українських територій — як їх можна "поміняти", я не знаю. Можливо, тут мається на увазі "територіальне питання" загалом. Але я можу припустити, що йдеться про так зване територіальне питання. Тобто Путін, очевидно, хоче затягнути час саме через обговорення територій — умовно кажучи, "територіальні переговори". Тобто звести все до того, що нібито існують якісь територіальні суперечки, а він, у свою чергу, претендує на всі області, які вже вніс до своєї Конституції. І висуває якісь аргументи.

Нібито Путін може сказати: "Ну добре, давайте розпочнемо процес, давайте обговорювати території". А це можна робити можна вічно. І це найкращий спосіб затягувати час практично стільки, скільки йому буде потрібно.

Тобто, поки Путін тягнутиме час, про припинення вогню навіть не йтиметься?

Саме так. Це ключове: всі вимагають від нього припинення вогню, а Марко Рубіо навіть сказав, що на якомусь етапі врегулювання воно має відбутися. Путін натомість може сказати: "Я готовий, але спочатку — обговорення територій".

Наскільки за таких умов це безпечно для України?

Насправді, ми ще не наблизились до припинення вогню — ніхто реально про це не говорить. Я переконаний, що Путін не піде швидко на припинення вогню, бо це — його головний аргумент. Якщо ж і піде, то, наприклад,скаже: "А от мені ще потрібні гарантії захисту російської мови, церкви, місця в уряді України". У відповідь його, звісно, пошлють за відомим напрямком. Тому продовження війни, обстріли міст, атаки цивільних — це єдина його перевага, можливість тиску.

Йти на припинення вогню для Путіна — це фактично (принаймні частково) визнати поразку. Бо він же починав війну не заради частини територій, а заради контролю над усією Україною. Тому десант висаджувався не десь на сході, а в Гостомелі. І тому йти на припинення вогню – це визнати, що він не досяг головної мети.

Росія давно уникає теми припинення вогню. Їм це не потрібно. Але вони розуміють, що формально припинення вогню можна подати як завершення війни — це задовольнить Трампа. Путін хоче "продати" це як щось цінне, за що хоче отримати щось серйозне — наприклад, не стільки скасування санкцій, а гарантії повернення України в російську орбіту.

Якщо Путін надалі намагатиметься переконати Трампа у своїй "миролюбності", то які це несе ризики для України? Як за таких умов сприймати його заяви щодо можливих переговорів із Зеленським?

Путін, по суті, нічого не сказав. Це просто інтерпретація — що він готовий до переговорів. Він повторив: "Коли будуть умови". А коли — невідомо. Це фактично — відмова від переговорів.

Основний ризик у тому, що Путін, затягуючи час, вимагатиме від США припинення допомоги Україні. Він говоритиме: "Припиніть постачання зброї для швидкого миру".Також він сподівається уникнути нових санкцій. Тобто, якщо Трамп піддасться — тиск на Путіна буде меншим, а допомога Україні зменшиться.

А Трамп готовий грати в цю гру?

Важко сказати. Бо йдеться про Трампа — непередбачуваного політика. Є деякі сигнали, які дають обережний оптимізм. Наприклад, нібито він виставив умову: зустріч із Путіним можлива лише у парі із зустріччю із Зеленським, і що вона повинна означати завершення війни. Поки що росіяни на це не погоджуються. Водночас, Трамп теоретично може підтримати нові санкції, але так само може вирішити, що головне — не зірвати зустріч із Путіним.

Тому впровадження чи не впровадження санкцій у найближчі дні буде показовим. Якщо санкції будуть — Трамп покаже, що не піддається маніпуляціям. Якщо ж знову буде лише якась заява про "черговий термін" — це означатиме, що Путіну знову вдалося затягнути Трампа у свою гру.

Наші стандарти: Редакційна політика сайту Главред