
Ключові тези Гончара:
- У найближчі дні падіння цін на нафту малоймовірне
- На світовому ринку немає дефіциту нафти
- Якщо до кінця червня не буде серйозної ескалації, то ціни наблизяться до попереднього рівня
Найближчими днями очікувати падіння цін на нафту не варто. Проте, якщо до кінця червня не станеться подальшої ескалації, наприклад ядерного удару чи іншого серйозного загострення між Іраном та Ізраїлем, ситуація стабілізується. Про це в інтерв'ю Главреду розповів президент Центру глобалістики "Стратегія ХХІ", експерт з міжнародних енергетичних відносин і безпеки Михайло Гончар.
"Якщо до кінця червня не буде подальшої ескалації... (ядерний удар абощо), то ситуація стабілізується, а ціни якщо не повернуться на той рівень, який був, то будуть наближатися до цього", - заявив експерт.
відео дня
Гончар нагадав, що у серпні-вересні 2019 року хусити атакували саудівську нафтову інфраструктуру крилатими ракетами та дронами. Тоді ціни на нафту злетіли на 20%, але вже через два тижні стабілізувалися. Водночас, він наголосив, що нинішню ситуацію не можна повністю порівнювати з подіями 2019 року.
"Ці ситуації не зовсім можна порівнювати, тому що то був окремий потужний удар, і все, а тут відбувається серія обмінів ударами. Якщо США залишаться осторонь, а ресурс ракет і дронів у сторін виснажиться, ситуація теж стабілізується. Але очевидно, що це не відбудеться впродовж найближчих днів", - пояснив Гончар.
За його словами, дефіциту нафти на світовому ринку немає. Навіть якщо експорт іранської нафти раптово припиниться через можливі дії Ізраїлю (що малоймовірно з низки причин), її може замістити Саудівська Аравія, яка має відповідні запаси та експортні потужності.
"Власне кажучи, падіння цін на нафту впродовж останніх місяців багато в чому пояснюється тим, що саудити перейшли до збільшення експорту нафти", - додав Гончар.

Війна Ірану і Ізраїлю - новини за темою
Як повідомляв Главред, президент США Дональд Трамп 24 червня заявив про досягнення повного припинення вогню між Ізраїлем та Іраном. За його словами, війна завершиться через 24 години після поетапного початку перемир’я — спочатку з боку Ірану, потім Ізраїлю.
Також Трамп розкритикував CNN і The New York Times за повідомлення, що американські удари не знищили іранську ядерну програму. Він назвав це "фейковими новинами" та заявив, що об'єкти в Ірані "повністю знищені".
Крім цього, експерт Михайло Гончар вважає, що загроза ядерної війни між Іраном і Ізраїлем наразі низька. Іран не має підтвердженої ядерної боєголовки, а її запуск із гарантією ураження малоймовірний через потужну ППО Ізраїлю.
Читайте також:
- ЄС презентує детальний план щодо відмови від нафти і газу з РФ
- Тіньова схема Москви: як нафта минає санкції
- Ідеться не тільки про торгівлю нафтою і газом: які санкції будуть введені проти РФ
Хто такий Михайло Гончар
Гончар Михайло Михайлович (нар. 17 лютого 1963) — український експерт з міжнародних енергетичних та безпекових відносин. Президент Центру глобалістики "Стратегія ХХІ", головний редактор часопису "Чорноморська безпека", пише Вікіпедія.
У 2000-х роках працював у системі нафтогазового комплексу України, займаючи відповідальні посади. Досліджував питання енергетичної безпеки, міжнародних енергетичних відносин, нафтогазового сектору, нетрадиційних вуглеводнів, реформування енергетичного сектору, глобальних енергетичних ринків. Був експертом української частини міжурядових комісій з економічного співробітництва з Німеччиною, Польщею, Словаччиною, Чехією, Казахстаном, Азербайджаном, Грузією, Туреччиною.
З 2007 року працює в неурядовому секторі — спочатку очолював енергетичні програми і київське представництво "Номос-Енергія" аналітичного центру "Номос", а у 2009 році заснував і очолив аналітичний Think Tank Центр глобалістики "Стратегія ХХІ". Головний редактор часопису "Чорноморська безпека" (з 2017 року). Автор, співавтор та редактор низки книг та публікацій з проблематики енергетики, енергетичної безпеки, міжнародних відносин, виданих як в Україні, так і у Польщі, Словаччині, Німеччині, Великій Британії, Туреччині, Нідерландах, Фінляндії тощо. З 2016 року — член Державного комітету з промислової політики. Має статус асоційованого експерта Центру Разумкова та Центру дослідження Росії.
Наші стандарти: Редакційна політика сайту Главред