Підпишіться 
Ви дізнаєтесь:
- Чому "взятка" не є українським словом
- Звідки насправді взялося слово "хабар"
- Які синоніми хабаря існують в українській мові
Українською мовою неправильно казати "взятка" - це пряме запозичення з російської, натомість нормативним і єдиним правильним варіантом є "хабар", яке має тюркське та арабське коріння. Про походження й правильне вживання цього слова розповіла у TikTok філологиня Світлана Чернишова.
Цей термін прийшов до української мови ще кілька століть тому. Спочатку арабське "хабер" означало просто "звістка, повідомлення" - так називали платню гінцю за принесену новину. Згодом значення трансформувалося: спершу в "плату за послугу", а зрештою - у "неправомірну винагороду", тобто в те значення, яке слово має сьогодні.
У художній літературі "хабар" фіксується вже в текстах XIX століття, що підтверджує, що слово давно й органічно закріпилося в українській мовній традиції. Саме його подають академічний "Словник української мови" та чинне законодавство, тому нормативними є форми "дати хабаря", "взяти хабар", "вимагати хабаря", "отримати хабаря".
Чому в родовому відмінку "хабаря"
Правопис не стоїть на місці, і слово "хабар" це підтверджує на власному прикладі. Після реформи 2019 року змінилася навіть його граматична поведінка.
Слово перейшло з твердої групи іменників до м'якої, тому в родовому відмінку тепер закінчення "я" - хабаря, а не хабару.
Від "хабаря" в українській мові утворилася ціла словотвірна родина - хабарник, хабарництво, хабародавець, хабарниця. Усі ці форми є нормативними й фіксуються словниками.
Чим "взятка" відрізняється від хабаря
"Взятка" в українську мову потрапила з російського дієслова "взять" - "узяти", і буквально означає те, що "беруть". Попри наявність в українській мові власних слів "взяти" чи "узяти", саме іменник "взятка" залишається русизмом і не використовується в літературній нормі.
Українська мова пропонує значно багатший словниковий запас для позначення неправомірної винагороди - словники фіксують понад 40 варіантів. Частина з них - книжні й офіційні: мзда, підкуп, підплата. Інші - народні та розмовні: відчипне, відкат, базаринка, магарич, а також діалектні й фольклорні - драчина, здир, братка, хапанка.
Попри таке розмаїття, літературна норма беззаперечно віддає перевагу слову "хабар". Мовознавці також наголошують, що "хабар" не варто плутати з подарунком чи винагородою - подарунок дарують без вимоги порушити закон, тоді як хабар завжди пов'язаний із неправомірною вигодою.
Дивіться відео про те, що означає слово "хабар" в українській мові:
@svitlanachernyshova#дніпро#як#яксказати#якправильно#украінською#хабар#учителька#вчителька#учитель#нмт#нмт2024#нмтукраїнськамова#репетитор♬ Ghibli-style nostalgic waltz - MaSssuguMusic
Цікаве по темі:
- Ніякий не "бувший": як сказати правильно українською
- Словники масово "зачищали": які розкішні українські слова заборонив СРСР
- Що насправді означало слово "ширинка" в українській мові: відповідь здивує багатьох
Про персону: Світлана Чернишова
Світлана Чернишова – вчителька української мови з Дніпра. Вона викладає вже понад 30 років. Стала відомою після того, як почала публікувати навчальні відео з української мови у TikTok, а потім на YouTube.
Станом на початок 2025 року у неї було 102 тисячі підписників на сторінці "Учителька української" у TikTok, а також 41 тисяча підписників на сторінці з такою ж назвою в YouTube.
Наші стандарти: Редакційна політика сайту Главред
