
Гетьмани — одна з найважливіших постатей в українській історії. Проте їхній образ часто оповитий міфами, які виникли під впливом історичного контексту, політики чи емоційного забарвлення. Про найпоширеніші хибні уявлення про гетьманську владу розповість Главред.
Гетьмана обирали демократично
З словами Олександра Алфьорова, побутує уявлення, що гетьмана обирали демократично, як у сучасних виборах. Насправді це було не так. Право голосу мали лише козаки, а не все населення. Часто голосування зводилося до того, "хто голосніше крикне", і проводилося серед обмеженого кола учасників. Такий спосіб обрання не відповідав жодним стандартам сучасної демократії.
Гетьмана обирали на певний термін
Дехто вважає, що гетьман мав обмежений термін правління, наприклад, 5 років. Проте до 1648 року гетьманів обирали лише на певний похід або конкретне завдання. Лише після утворення держави Богдана Хмельницького посада стала довічною. Влада гетьмана припинялася тільки через смерть або примусове усунення.
Гетьман був із простого народу
Романтичний образ гетьмана з народу — це ще один поширений міф. Після Богдана Хмельницького гетьманами ставали переважно представники шляхетських або старшинських козацьких родин. Особливу роль відігравали родинні зв’язки, зокрема з кланом Хмельницьких, який тривалий час мав вплив на владу.
Гетьмани були зрадниками
Цей міф активно просувала російська пропаганда, називаючи зрадниками всіх гетьманів, які прагнули автономії чи опиралися централізації. Насправді ж більшість гетьманів боролися за українську державність і протидіяли зовнішньому тиску, особливо з боку Москви.
Гетьманат був республікою
Деякі дослідники вважали, що українські гетьмани прагнули створити республіку. Проте це не так. Їхньою метою була побудова монархії зі спадковою владою. Наприклад, відомі спроби передати гетьманську булаву у спадок — від Сагайдачного до Розумовського. Саме через ці прагнення Російська імперія й мала претензії до української автономії.
Хто був першим гетьманом
Першим українським гетьманом вважають Богдана Хмельницького. У 1648 році він очолив Національно-визвольну війну проти Речі Посполитої та був обраний гетьманом Війська Запорозького. Саме під його проводом була створена Гетьманщина — автономна козацька держава. Його влада була довічною, а сам він поєднував у собі як політичні, так і військові функції. Титул "гетьман" існував і раніше, але мав обмежене значення. Із Богдана Хмельницького починається новітня історія української державності.
Скільки було гетьманів
- В історії України загалом було близько 50 гетьманів, якщо враховувати всі періоди та території.
- Офіційних гетьманів Гетьманщини (1648–1764) — приблизно 25–30
- Першим був Богдан Хмельницький, останнім — Кирило Розумовський
- Також були гетьмани Правобережної України, в еміграції (наприклад, Пилип Орлик) і Павло Скоропадський у 1918 році.
У різні періоди гетьмани виконували різні функції — від військових командирів до фактичних правителів держави. Їхня роль була ключовою у формуванні політичної самобутності України.
Навіщо розвінчувати міфи
Історик Олександр Алфьоров наголошує, що для коректного сприйняття української історії необхідно критично переосмислювати історичні міфи. Гетьманат був унікальною формою влади, яку не можна прямо порівнювати із сучасними політичними інститутами. Розуміння справжньої природи гетьманської влади — це крок до глибшого усвідомлення української ідентичності.
Вас може зацікавити:
- Чому Дніпропетровськ став Дніпром: правда про перейменування міста і області
- Звідки взявся український тризуб: чому Росія боїться герба України
- Шевченко: більше ніж Кобзар — факти, які змінюють уявлення про генія
Хто такий Олександр Алфьоров?
Олександр Алфьоров — український історик, публіцист і громадський діяч. Він активно популяризує українську історію, зокрема через медіа, лекції та публікації. Є кандидатом історичних наук і одним з експертів у сфері національної пам’яті. У своїх виступах і публікаціях Алфьоров часто акцентує увагу на важливості збереження національної ідентичності через знання історії, а також бере участь в експертних дискусіях щодо героїзації діячів минулого.
Наші стандарти: Редакційна політика сайту Главред