
Про що йдеться у матеріалі:
- Чи можна забрати орден
- Чи можна забрати Орден Білого Орла в померлих
- Як відбувається позбавлення державної нагороди
На тлі скандалу, пов’язаного з указом президента Польщі Кароля Навроцького про позбавлення президента України Володимира Зеленського Ордена Білого Орла, у канцелярії польського глави держави пояснили принципи застосування таких рішень. Міністерка канцелярії президента Польщі Агнешка Єнджак повідомила, що польська влада не позбавляла цієї нагороди російську імператрицю Катерину II та лідера фашистської Італії Беніто Муссоліні, оскільки чинні правила не передбачають анулювання орденів після смерті нагороджених. Однак, український історик, глава Інституту національної пам’яті Олександр Алфьоров у відео на YouTube спростовує такі твердження.
Главред з'ясував, чому в людини можуть забрати орден.
Чи можна позбавити людину ордена
На думку історика, орден є не просто матеріальною нагородою, а символом належності людини до певного кола відзначених осіб.
Алфьоров пояснив, що орден насамперед є символом належності до спільноти нагороджених, а не просто відзнакою чи нагрудним знаком. За його словами, така традиція бере початок ще з лицарських орденів, коли членів певного об’єднання вирізняв особливий знак. Саме з цих історичних практик і сформувалося сучасне розуміння орденів, а людина, яка отримує таку нагороду, набуває статусу кавалера ордена.
Він наголосив, що сама практика позбавлення нагород існує вже багато століть і не є чимось винятковим.
"Так от, чи можна позбавити людину ордена? Звісно можна", — підкреслив експерт.
Дивіться відео про те, чи законно забирати ордени:
Історичні приклади позбавлення державних нагород
В історії неодноразово траплялися випадки, коли високопосадовців або політичних діячів позбавляли відзнак через їхні дії чи політичну позицію.
Як приклад Олександр Алфьоров навів події часів Першої світової війни, коли державних нагород позбавляли навіть монархів.
Він зазначив, що на початку війни кайзер Німеччини Вільгельм ІІ був позбавлений найвищого британського ордена та низки інших відзнак після того, як його визнали одним із ініціаторів Першої світової війни й оголосили ворогом Великої Британії.
За його словами, після завершення Другої світової війни низка держав також переглядала списки нагороджених осіб.
"Ну, наприклад, Данія позбавила всіх нацистів, і мертвих, і живих. І тут не діяло правило, що він помер, тому не позбавимо. Ну, наприклад, скандинавські монархії після завершення Другої світової війни за списочками подивилися, де нацисти були нагороджені, і всіх позбавили. Тобто, коли деякі країни кажуть, що у них Мусоліні і Хорті і інші це все минулі роки, то так не виходить", — зазначив Алфьоров.
Чому деякі нагороджені самі відмовлялися від орденів
В окремих випадках власники нагород самостійно повертали відзнаки через незгоду з політикою держави, яка їх вручила.
Історик навів приклад американського підприємця Томаса Ватсона, який відмовився від нагороди нацистської Німеччини після її агресивних дій у Європі.
"Бували випадки, коли ордени повертали самостійно. Наприклад, американський підприємець Томас Ватсон, компанія якого створювала перфокарти для перших прототипів комп'ютерів. Його свого часу нагородили нацисти, але він просто віддав їм цей орден назад", — розповів фахівець.
Чи можна забирати ордени посмертно
Окремою темою залишається питання посмертного позбавлення державних нагород. Саме на цей аргумент послалася польська сторона, пояснюючи, чому не відкликала відзнаки в окремих історичних постатей.
Втім, Алфьоров переконаний, що історичні приклади свідчать про протилежне.
"Ну, а чи можна у покійників забирати нагороди? Ну, виявляється, що можна. Фон Ріббентроп, якого засудили і стратили на Нюрнбергському процесі. Так от у нього було позбавлення всіх його орденів. Посмертно", — наголосив історик.
Він також навів інші приклади відкликання нагород після смерті їхніх власників.
"Чаушеску після смерті позбавлений був орденів, яких видавала в тому числі йому і Єлизавета ІІ", — зазначив експерт.
Чому ордени відкликали у політичних лідерів
За словами історика, підставою для позбавлення нагород часто ставали дії, які суперечили цінностям держави-нагороджувача.
Зокрема, він згадав історію із сирійським диктатором Башаром Асадом.
"Згадаємо, наприклад, Асада. У 2001 році йому вручили орден французького Почесного легіону. І що ви думаєте? Після того, як він застосував хімічну зброю, французи у 2018 році розпочали тривалу процедуру відкликання нагороди. Асад просто повернув її сам, не чекаючи завершення цих багаторічних процесів", — пояснив Алфьоров.
Підсумовуючи, історик зауважив, що практика позбавлення нагород традиційно застосовувалася щодо осіб, яких держави вважали своїми ворогами або чиї дії суперечили базовим принципам нагородної системи.
"Тож, друзі, ордени і справді забирали у відвертих ворогів — і ні у кого іншого. Ба більше, нагороди відкликали навіть у покійників, якщо йшлося про нацистів. Натомість зараз ми бачимо якусь дуже непевну та дивну ситуацію з орденами", — підкреслив Алфьоров.

Вам також може бути цікаво:
- "Ватна купюра": історик пояснив, чому на 1000 гривень мав бути не Вернадський
- Не Львів і не Харків: яке місто було справжньою першою столицею України
- Село в Україні стало столицею цілої держави: де воно знаходиться
Про персону: Олександр Алфьоров
Олександр Анатолійович Алфьоров (нар. 30 листопада 1983, Київ) — український історик, радіоведучий, громадський та політичний діяч, кандидат історичних наук, науковий співробітник Інституту історії України НАН України, Голова Інституту національної пам’яті України, майор запасу ЗСУ, передає Вікіпедія.
Наші стандарти: Редакційна політика сайту Главред
