Що буде з курсом гривні при "плаваючому" курсі долара?
Станом на 27 жовтня курс української національної валюти в касах банків коливається в межах 37,55 – 38,05 грн ‒ тобто гривня не обрушилася.
Як розповів у коментарі Главреду кандидат економічних наук (незалежний експерт) Олександр Хмелевський, Нацбанк для досягнення такого результату і задоволення попиту на ринку активно продає долари зі своїх запасів.
"Нацбанк запевняє, що незважаючи на введення плаваючого курсу гривні, він буде підтримувати її курс і запобігати девальвацію. Поки так і відбувається. На міжбанку курс гривні не демонструє значних відхилень від валютного курсу 36,56 грн. за Долар, який був зафіксований ще в липні 2022 року. Також Нацбанк продовжує зберігати раніше введені валютні обмеження, які зменшують попит на валюту. Однак, після переходу до плаваючого курсу спостерігається тенденція до зростання обсягів продажу валюти Нацбанком для стабілізації курсу. Так за три тижні жовтня Нацбанк вже продав 2473,5 млн доларів ‒ в той час, як за весь вересень він продав 2692,1 млн, а за весь серпень 2369,0 млн доларів. Тобто після переходу до плаваючого курсу попит на валюту зріс. Поки що Нацбанку вистачає валютних резервів, щоб підтримувати валютний курс. Адже на 1 жовтня валютні резерви становили 39,7 млрд доларів", ‒ сказав він.
відео дня
Як вважає експерт, до кінця нинішнього року істотного падіння курсу гривні до долара не очікується (вона буде коливатися на міжбанку в межах 36,4 - 37,5 грн за долар). Але вже в 2024 році девальвація гривні, каже Хмелевський, буде набагато більш суттєвою.
"Зараз валютний курс значною мірою залежить від іноземних кредитів, які отримує Україна. Якщо будуть затримки з кредитами, або їх розмір зменшиться, то це призведе до скорочення валютних резервів Нацбанку і посилить ризик девальвації. У 2024 році очікується скорочення обсягів кредитів від США і ЄС, які отримує Україна, в порівнянні з поточним роком. Можливо їх вдасться замінити кредитами інших країн. Протистояння між республіканцями і демократами в США вже призвело до затримки фінансування України. Також виборча кампанія в США наступного року створює загрози для стабільного фінансування України. Є певні суперечності в країнах ЄС щодо надання фінансової допомоги нашій державі. Крім того, протягом поточного року спостерігається тенденція до зростання дефіциту зовнішньоторговельного балансу. Імпорт збільшується високими темпами, а експорт значно відстає", ‒ говорить він.
Хмелевський звертає увагу українців - у проєкті держбюджету на наступний рік середньорічний курс гривні Кабмін спрогнозував на рівні 41,4 грн за долар.
"Але в разі несприятливих обставин курс до кінця наступного року цілком може досягти позначки 50 грн за долар", - сказав він.
Як розповів Главреду фінансово-економічний оглядач Богдан Слуцький, всього з початку року НБУ для підтримки курсу продав приблизно 21 млрд доларів.
"З 2 по 6 жовтня НБУ продав валюти (здійснив чистих інтервенцій з продажу) на 1,15 млрд доларів, з 9 по 13 жовтня - на 575 млн доларів. З 16 по 20 жовтня 2023 року НБУ продав на міжбанківському валютному ринку 735 млн дол. Всього з початку року такий показник становить - понад 21 млрд доларів", ‒ сказав він.
Але, як вважає Слуцький, вже в найближчі роки ситуація з курсом гривні-долара зміниться ‒ і не в кращу сторону.
"Зокрема, це прогнозують в МВФ. У міжнародній установі вважають, що середньорічний курс долара становитиме: у 2023 році - 37,5 гривні за долар; у 2024 році - 41,4 гривні за долар; у 2025 році - 46 гривні за долар; у 2026 році - 48,9 гривні за долар; у 2027 році - 51,3 гривні за долар; у 2028 році-53,9 гривні за долар. Звичайно, це не означає, що дані показники обов'язково повинні здійснитися, але вони ймовірні (принаймні ті, які прогнозуються в 2023-2024 роках), якщо розрив між попитом і пропозицією [імпорту-експорту ‒ Главред] не буде повністю забезпечуватися достатнім обсягом інтервенцій за рахунок резервів", - сказав він.
Як говорить Главреду експерт і доцент кафедри економіки Київського міжнародного університету Віталій Опанасюк, великої девальвації гривні не загрожує, якщо спрацюють кілька зовнішніх і внутрішніх факторів.
"Вважаю, що значної девальвації не буде, якщо:
Виборча компанія в США не зміниться на антиукраїнський вектор;
Допомога Україні та загальний фінансовий фон не зміняться;
Україна на полі бою демонструватиме і далі стабільність;
Не буде нових великих корупційних скандалів, які можуть підірвати довіру до України і скоротити підтримку", ‒ сказав він.
Що буде в Україні з цінами на продукти?
Крім того, Главред спеціально розпитав експертів на актуальну тему ‒ щодо того, як коливання курсу долара і загальна економічна ситуація на ціни на продукти.
Як каже Олександр Хмелевський, в першу чергу подорожчають курячі яйця, а також м'ясо і молоко.
"Аграрії, які не бажають нести додаткові витрати за зберігання продукції, вже поступово остаточно розпродають свій урожай. Тому пропозиція продовольства на ринку поступово скорочується і зростають ціни. Вже у вересні зросли ціни на яйця, вони будуть і надалі дорожчати. Не виключено, що ціни на яйця повернуться на рівень минулої зими. Це обумовлено подорожчанням кормів. У зимовий період очікується відключення електроенергії, що призведе до значних втрат галузі і зростання цін на яйця і м'ясо птиці. Також вже відбувається зростання цін на свинину і яловичину і м'ясну продукцію. Тваринництва зазнало значних збитків через військові дії, частина господарств була зруйнована, значно скоротилося поголів'я худоби. Триває багаторічна тенденція скорочення поголів'я великої рогатої худоби, що створює дефіцит молока і м'яса. Взимку будуть рости ціни на корми, відповідно продовжиться і тенденція до зростання цін на м'ясо і молоко. Молочна продукція на початку осені вже подорожчала на 5-10% і така тенденція буде продовжуватися", ‒ сказав він.
Хмелевський очікує, що також зростуть ціни на овочі і фрукти, а ось ціни на гречану крупу, масло і цукор, по ідеї ‒ рости не повинні (якщо у випадку з "солодким продуктом" виробники не захочуть отримати бариші через світову кон'юнктуру). В середньому ж, експерт прогнозує, що ціни на продукти до кінця року зростуть на 10%, а інфляція прискориться до 9 %.
"Поступово зростатимуть ціни на овочі та фрукти. Адже зберігання продукції обходиться недешево. Ціни на електроенергію в зимовий період будуть рости, що буде збільшувати вартість зберігання продукції. Відключення електроенергії взимку і використання генераторів також збільшать вартість продовольства. Чим далі, тим більше продукції буде псуватися, що буде знижувати пропозицію на ринку і буде приводити до підвищення цін. Оскільки в цьому році в Україні зібрано чималий урожай гречки, то ціни на неї в цьому сезоні підвищуватися не будуть. Так само не очікується зростання цін на масло. Хороший урожай цукрових буряків сприятиме стабілізації цін на цукор. Однак, на світових ринках ціни на цукор зростають. Оскільки українські аграрії орієнтуються на світові ціни, не виключено, що будуть спроби підняти ціни і на цукор. Більш-менш стабільними очікуються ціни на крупи і борошно. Цього року в Україні зібрали понад 32 млн тонн зерна. Враховуючи труднощі з експортом, на внутрішньому ринку ціни на зерно залишаються низькими. Однак, зростання цін на електроенергію може призвести до помірного зростання цін на борошно і хліб. В середньому ціни на продовольство до кінця року зростуть на 10 %, а інфляція прискориться до 9 %", ‒ сказав експерт.
У свою чергу, Віталій Опанасюк вважає, що на ціни продуктів в Україні в бік збільшення впливає безліч факторів ‒ і в першу чергу, ціна на паливо і добрива.
"Найбільш очевидних факторів зростання цін на продукти кілька. По-перше, попит. Чим більше попит, тим вище ціна, навіть при зниженні собівартості. По-друге, ціна на паливо та добрива. Залежно від культури це 20-50% собівартості. Сьогодні це дуже волатильна [мінлива - Главред] позиція, але загальний тренд-зростання. Через зростання цін на паливо та енергію, що становить 50-70% собівартості добрив. По-третє, робоча сила, оплата праці. Зараз вона знижена в доларовому еквіваленті, проте зростає через дефіцит робочої сили. По-четверте, ціна логістики. Вона росте і не буде падати поки не відбудеться зміна технологічного укладу. По-п'яте, ставка НБУ. Вона впливає на кредити. А ставка кредиту - на собівартість. Зараз це більш-менш стійка позиція, проте шанси їх стримувати і далі мінімальні. По-шосте, валютні елементи собівартості: посівний матеріал, спеціальна хімія, фахівці, лізингові платежі. Вони безпосередньо прив'язані до ставки долара", ‒ підсумував він.
Вас можуть зацікавити такі тексти:
- З'ясувалося, які продукти категорично не можна їсти на вечерю
- В Україні прогнозують стрибок цін на продукти: що подорожчає
- В Україні переписали цінники на важливий у приготуванні їжі продукт: що сталося
Наші стандарти: Редакційна політика сайту Главред
Читати Главред в Telegram
Главред на YouTube
