Розпочата Росією війна в Україні триває вже майже рік. І весь цей час друга армія світу" зазнає значних втрат не лише в техніці і озброєннях, але і в живій силі. Саме тому, щоб заповнити ці втрати і залатати "дірки", в Росії раніше вже оголошували "часткову" мобілізацію.
Незважаючи на заяви офіційних осіб Кремля, відповідного указу про завершення мобілізації так і не було. А тому російські військкомати потайки продовжують заходи з мобілізації, відправляючи росіян на фронт. Але тепер російський режим пішов ще далі - зокрема, російський міністр оборони Сергій Шойгу оприлюднив плани Кремля щодо збільшення армії країни-агресора до 1,5 мільйонів осіб протягом трьох років.
В інтерв'ю Главреду генерал-лейтенант запасу, кандидат військових наук, доктор технічних наук, професор, екс-заступник начальника Генштабу ЗСУ Ігор Романенко розповів про те, наскільки великі шанси в РФ на збір двомільйонного війська, скільки часу може знадобитися Росії на підготовку мобілізованих, а також на яких напрямках Кремль може піти в наступ за допомогою такого контингенту.
Була інформація від Генштабу ЗСУ про те, що Росія готується збільшити свої збройні сили до 2 мільйонів осіб. Не могли б ви роз'яснити, з якою метою РФ це робить на даному етапі і, власне, що їй дасть така кількість людей - як вона може їх використовувати?
Є чинні закони війни, які, зокрема, допускають, що для виконання певних завдань необхідні певні сили. Угруповання, тобто особовий склад, який навчений на конкретній техніці для виконання таких завдань. Тому, оскільки у війні росіяни зазнали суттєвих втрат, особливо в сучасній техніці, а політичні завдання Путін тільки нарощує, виникає питання про те, як їх виконувати. Вихід один - за рахунок збільшення чисельності особового складу. Зараз в рамках "часткової" мобілізації призвали 300 тисяч, з яких 200 тисяч вже надійшли у війська.
Всього вже спланована підготовка до півмільйона людей. Відповідно, вже здійснюється підготовка 200-300 тисяч з них у навчальних центрах Росії та Білорусі. З точки зору загальної мобілізації, яка на даний момент напрошується, всупереч російському законодавству (хоч в РФ з цього приводу особливо не турбувалися) відбувається поступовий призов. Але в плані загальної мобілізації до законодавства РФ внесли зміни, згідно з якими забороняється виїжджати громадянам призовного віку, підвищився раничний вік для мобілізованих до 65 років. Віковий поріг для призову теж збираються підвищити, він набуде сили за кілька років. Крім того, росіянам заборонили виїзд до Білорусі.
Ці дії - перший крок до утримування людей, які придатні до служби. А тепер росіяни проводять їхнє рекрутування - мобілізаційний призов, військову підготовку (наскільки така можлива), і після цього – відправку на фронт для виконання політичних завдань, які РФ ставить перед собою.
Як ви сказали, на першому етапі мова йде про мобілізацію 500 тисяч осіб. Чи пов'язано це накопичення сил з підготовкою до можливого нового наступу навесні, про який заявляв і міністр оборони Резніков, і західні фахівці?
Ну а для чого ще потрібні ці війська?! По-перше, у росіян є потреба – в людському ресурсі] - тими 300 тисячами "частково мобілізованих" вони закривають прогалини в особовому складі скрізь, де це необхідно. Це і Донецька, і Луганська області, і запорізький напрямок. Люди їм потрібні - їм треба відновлювати боєготовність підрозділів і частин, і за рахунок мобілізації вони активно це питання вирішують.
Для того, щоб мати можливість проводити наступальні дії, їм потрібно створювати резерви. 200-300 тисяч росіяни ще назбирають. Питання в тому, до якого часу це станеться, і до якого рівня підготовки буде підвищено рівень мобілізованих, а також в тому, чим вони будуть озброєні. Загалом, на це необхідний мінімум місяць, а то і від двох місяців і більше. Потрібно також розуміти, що за необхідності ці резерви можуть зривати і направляти на фронт. Влітку чотирьом арміям в РФ ставилося завдання (кожної армії - по корпусу) про підготовку резерву оперативного рівня, але фактично вони змогли зібрати тільки один танковий корпус на базі всіх чотирьох армій.
Одна справа плани, а інше – їхня реалізація. Тепер перед росіянами ставляться більш серйозні завдання в певні терміни, тому в повному обсязі план не буде виконаний. Але навіть ті, що будуть призвані і перебуватимуть до певної міри у бойовій готовності, становитимуть загрозу для українських військ і виконання ними завдань як в обороні, так і в наступі.
Якщо говорити про можливий новий наступ, то де Росія може його зробити - які у неї зараз є варіанти?
У неї існують варіанти для того, щоб наростити зусилля і виконати завдання, яке не знімається Путіним і поки не виконується – захоплення Луганської та Донецької областей в адміністративних межах. Щодо захоплення Луганської області Шойгу йому вже доповідав, проте ми знаємо, що досі тривають бойові дії на півночі цієї області. Донецька область захоплена на 50 відсотків, і за неї йдуть запеклі бої в Бахмуті, Авдіївці та інших містах навколо них. З політичної точки зору, Путін і надалі навряд чи зніме це завдання.
Інші напрямки також можуть бути використані, але за рівнем підготовки ситуації для прийняття рішень. На мій погляд, остаточного рішення в інших областях поки немає. Але є варіанти для того, щоб проаналізувати, порахувати потенціал і доцільність настання. Їх кілька - з Білорусі, зі сходу (Харків і суми, оскільки там дуже мале логістичне плече), з Криму. Путін зараз замінив своїх командувачів на напрямках - генерала Салюкова відправив на північ Білорусі, генерала Кіма - в окупований Крим, Суровікін залишився заступником у начальника Генштабу Герасимова, який повинен вчинити подібного роду дії.
Безумовно, росіяни готуватимуть наступальні операції. Питання в тому, які напрямки вони визначать для головного удару, які - для другорядних, і як використовують той стратегічний ресурс, який вони зараз готують у своїх навчальних центрах.
І ті навчання, які почалися в Білорусі, безпосередньо пов'язані з можливою підготовкою?
Усі навчання, які проводяться, пов'язані з такою підготовкою. Просто в Білорусі не така велика кількість літальних апаратів. Там, в основному, армійська авіація - Мі-28, Мі-24. Тобто поки вони створюють більше пропагандистського шуму і відповідної діяльності для того, щоб стримувати наші війська на північному напрямку, щоб ми не могли задіяти їх на якихось більш гострих напрямках в Донецькій, Луганській областях, де ці війська необхідні.
Якщо допустити, що Україна зможе відтіснити російські війська до кордонів 1991 року раніше, ніж Росія набере ці 2 мільйони осіб, як далі може розвиватися ситуація?
Треба бути реалістами - спочатку нам треба вирішувати питання до лютого 2022 року. А ми вже говоримо про 1991-й... Сил не вистачає, щоб утримувати той же Соледар - проблеми виникають, тому що співвідношення сил на напрямках Бахмут, Авдіївка, Мар'їнка і так далі, нерівне.
Тому спочатку потрібно завершити стратегічну оборонну операцію. Для сил оборони України це означає Зупинити всі наступальні дії РФ. Сил на це поки немає.
Нам вдається триматися і навіть переходити в наступальні дії на харківському, херсонському напрямках за рахунок високого рівня мотивації і професіоналізму наших військових. А так потенціал РФ в артилерії, РСЗВ, ударній авіації, особовому складу перевищує наш. Тому треба оцінювати ситуацію об'єктивно, не займатися шапкозакиданням, а чітко сприймати об'єктивні умови для дій з української сторони.
Тобто наступним кроком з нашого боку може бути оголошення нової хвилі мобілізації?
Її не треба оголошувати, вона проходить за необхідності. Коли росіяни напали, їхній військовий потенціал перевищував український у 3 рази. Поясню - на темній вулиці ви зустріли трьох бандитів, краще озброєних, ніж ви. Одного з них ми знищили (і то, не повною мірою), коли Україна провалила бліцкриг РФ і відбила першу наступальну операцію на півночі. Але ще двоє тільки посилюються, незважаючи на втрати особового складу, які ми бачимо. І нам ще треба воювати з цими двома, які зайшли на схід і південь. Треба самим озброюватися і підвищувати свій потенціал, а також зменшувати їх. На це необхідний час – союзники поводяться так, як ведуть. А нам необхідна швидка, масована поставка відповідних озброєнь, яка в такій кількості і якості поки не відбувається.
Як надовго, по-вашому, може розтягнутися процес на півдні і на сході? Як ви сказали, спочатку потрібно відсунути війська РФ до кордонів лютого 2022 року. Скільки на це може знадобитися часу, якщо ми будемо отримувати зброю в тій же кількості?
Я сказав, що вирішувати це треба послідовно – до лютого, як мінімум, а далі дивитися, де і як піде. Якщо нам відповідним чином допоможуть цього року, то ми можемо вийти на позиції 1991 року вже до кінця 2023 року, націленість на це є. На таких умовах призупинити бойові дії, а далі, можливо, вже вести переговори. Але спочатку нам потрібно звільнити всі свої території. Це може відбуватися поетапно, і на це потрібні сили. Було б чудово зробити це відразу – дали б сили, ми б це зробили. Але поки ми цього, на жаль, не бачимо, і можемо тільки повільно збільшувати свій потенціал.
Наші стандарти: Редакційна політика сайту Главред
Читати Главред в Telegram
Читати Главред в Facebook
