На сайті Главред відбувся чат із військовим експертом, полковником запасу Романом Світаном. Спілкуючись із читачами, він розповів, на яких напрямках фронту у російських військ найбільш дірява оборона, коли ЗСУ вийдуть до узбережжя Азовського моря і прорвуть сухопутний коридор до Криму, які території можуть бути звільнені без західної авіації і далекобійних ракет, як і коли буде звільнятися Крим, а також коли закінчиться війна і розвалиться Росія.
Подаємо стенограму чату з Романом Світаном.
Олег: Чим важливе звільнення Андріївки Донецької області? Які переваги нам дає контроль над цим населеним пунктом, які проблеми створює ворогові?
Роман Світан: Це один із низки населених пунктів на лівому березі Бахмутки, яка тече від Бахмута в бік Горлівки, чергуючись із висотами, які ми зараз займаємо. Південніше від Бахмута йде Клещіївка, потім Андріївка, потім Курдюмівка і так далі до Горлівки.
Це загальний напрямок руху наших військ на найближчі кілька місяців, тобто один із стратегічних напрямків. Із заходом в Горлівку чи ні – це буде залежати від рішення головкому.
Андріївка – один із населених пунктів, який спочатку опинився в оперативному оточенні за допомогою артилерії, в такому собі "вогняному мішку", в який ми завели росіян, оточили й знищили. 3-тя штурмова бригада Білецького відпрацювала на відмінно, повністю виконавши завдання.
Miroshka:На якому напрямку зараз у росіян найгірше йдуть справи, де їх оборона найбільш дірява?
Роман Світан: Це Херсонський напрямок, лівий берег Дніпра і берег Каховського водосховища.
Главред: А якою є ситуація на інших напрямках, якщо порівнювати з Херсонським?
Роман Світан: Максимальна кількість сил і засобів у росіян зараз поблизу Куп'янська. Це найближче плече доставки військової амуніції від кордону з Росією, всього кілька десятків кілометрів. Плюс поруч значний військовий хаб – Валуйки, де зосереджена велика кількість сил і засобів противника.
Трохи менша кількість сил і засобів противника зараз зосереджена в районі Бахмута і Донецька.
Мінімальна кількість сил противника за рахунок великого плеча поставки – на запорізькому фронті. Росіяни намагаються посилити своє угруповання військ тут, але в результаті постійних бойових зіткнень кількість їхніх військ тільки зменшується. Та й щільність російських військ на цій ділянці постійно зменшується за рахунок бойового зіткнення з нашими військами.
Міхієнко К.: Де українським військам швидше вдасться вгризтися в оборону противника і прорвати її – на Бердянському чи Мелітопольському напрямку?
Роман Світан: Я би сказав – на Маріупольському напрямку. Оптимальний варіант – рухатися в бік Волновахи і Маріуполя (в залежності від планів і задумів командування).
Главред: А як же горезвісна "лінія Суровікіна"? Наскільки вона зможе бути суттєвою перешкодою для наших військ?
Роман Світан: Ця лінія різна за товщиною і значущістю, а також за можливістю її утримання противником і розгортання подальших стратегічних дій. Найвища щільність російських військ на лінії Мелітополь-Оріхове, але й там зараз відбувається просування.
Трохи менше сил і засобів у росіян на цій лінії знаходиться поблизу Времівського виступу, а мінімальна кількість сил – поблизу Вугледара з напрямком на Волноваху і Маріуполь. Але в самій Волновасі і в самому Маріуполі у противника достатня кількість сил і засобів для того, щоб росіяни могли, якщо буде прорив з-під Вугледара на Маріуполь, розгорнути військові частини і спробувати затримати наші війська.
Тому все залежатиме від наявності у нас сил, засобів і резервів, а також задуму Верховного головнокомандувача. Можливо, цей напрямок навіть не буде пріоритетним. Все буде залежати від того, як росіяни будуть перекидати резерви і вводити в бій нові сформовані частини. Тут "танець удвох", тобто ухвалення наших рішень залежить від дій противника. Тому багато в чому все буде залежати від того, як росіяни вчинять із резервами.
Дивіться відеоверсію чату на Главреді з полковником запасу Романом Світаном:
Міхієнко К.:Коли, на ваш погляд, може бути прорваний сухопутний коридор до Криму, і ЗСУ вийдуть до Азовського моря? Це можливо зробити до нового року наявними ресурсами, без ракет великої дальності і авіації?
Роман Світан: Авіації до цього часу у нас точно не буде. Ракети великої дальності призначені в основному для роботи по Криму. А ті ракети, які нам потрібні для виходу на Азовське узбережжя, у нас уже є – передача Storm Shadow і SCALP допомогла в цьому сенсі. Нам також потрібні ракети малої дальності і некеровані реактивні снаряди, наприклад, М26 для HIMARS – ці снаряди потрібні для роботи HIMARS в режимі РСЗВ по ближніх рубежах.
Тому вихід на узбережжя Азовського моря безпосередньо не залежить від наявності або відсутності у нас далекобійних засобів ураження, в тому числі й авіації.
Ми вийдемо на Азовське узбережжя, швидше за все, цього року. Все буде залежати від того, куди ми вийдемо до осінніх дощів. Якщо буде можливість вийти південніше Токмака, Волновахи і Чернігівки, тобто південніше залізниці, там почнуться приазовські піски, а, відповідно, погода не так сильно буде на нас впливати. Мокрий пісок – це хороша поверхня для руху гусеничної техніки. Траки себе добре показують саме на вологому піску. Тож ми будемо рухатися без проблем.
Однак потрібно до дощів вийти південніше цієї залізниці. Вікно можливостей ще є, близько місяця. Ми можемо це питання вирішити.
А далі, до кінця року, ми можемо дійти до Азовського узбережжя і виконати основне стратегічне завдання – перерізати сухопутний коридор до Криму.
Pit: Чим пояснюється активізація російських військ на Харківщині? Вони здатні досягти суттєвого просування і захоплення нових територій там? Яка мета цієї діяльності ворога?
Роман Світан: Росіяни самі влізли в "кишку" фронту протяжністю 1200 км, притиснуту до Азовського та Чорного морів на глибину 80-100 км. Це дуже незручне розташування для російських військ – дуже довгі плечі поставки військової амуніції і боєприпасів, подекуди до 500-700. Тому їм зручніше наступати там, де це плече найкоротше, тобто в районі Куп'янська. Від Валуйок до Куп'янська 80 км, а від кордону – всього кілька десятків кілометрів. Це оптимальний варіант для наступальних дій, тим більше, в тому вікні можливостей, яке залишилося. А залишилося близько місяця-півтора до осінніх дощів. А практично по всій лінії фронту, де знаходяться росіяни, ґрунти, схильні до розмокання в сезон дощів, тому рухатися буде неможливо. Тому противник буде намагатися просуватися тільки поблизу Куп'янська і Сватового.
Кирило А.:Коли, на ваш погляд, можуть бути звільнені Запорізька і Херсонська області? Росіяни можуть звідти побігти, як бігли з Херсона, або доведеться відсувати їх метр за метром, повільно і поступово?
Роман Світан: Усе залежатиме від глибини вклинювання наших військ у запорізький фронт. Коли глибина досягне приблизно середини (а це якраз залізниця, трохи південніше), росіянам доведеться йти з частини Херсонського і Запорізького напрямків. Вони тоді побіжать.
Fanni: Чи реально вийти хоча б на кордони 23 лютого 2022 року без західної авіації, далекобійних ракет і більш інтенсивного підживлення боєприпасами та іншою військовою допомогою?
Роман Світан: Про межі, які були 23 лютого 2022 року, не йдеться. У нас є держкордон, згідно з угодою, який підписали Кучма та Путін 28 січня 2003 року. Цей держкордон зараз сприймається як єдина мета для виконання бойового завдання нашими Збройними силами.
Виконати деякі попередні завдання для подальшого виходу на ці кордони ми можемо без авіації і дальніх засобів ураження, зокрема, вийти на Азовське узбережжя. Тобто ми можемо або повністю перетнути сухопутний коридор до Криму, або взяти під вогневий контроль цей коридор.
Однак подальше просування без авіації і далеких засобів ураження буде дуже складним і тривалим. А тому Крим і Донбас ми, швидше за все, будемо звільняти вже після отримання дальніх засобів ураження (ракет), а навесні – вже й авіації.
Потап: Як ви вважаєте, чи буде штурм Кримського півострова силами ЗСУ в 2023 році?
Роман Світан: Так, ми будемо штурмувати Крим цього року, тому що є можливість це зробити, зайшовши на півострів через Армянськ і висадивши повітряний та морський десант.
Михайленко Л.:Як, на ваш погляд, буде звільнятися Крим? Наскільки наполегливо Росія буде за нього триматися? Чи російські війська за якихось умов можуть просто побігти звідти?
Роман Світан: Вони побіжать після того, як ми переб'ємо чотири мости (коридори до Криму).
Перший із них – це Кримський (або Керченський) міст, який ми вже двічі пошкодили. Думаю, на третій раз він буде виведений із ладу на дуже тривалий час і припинить своє існування як логістичний ланцюжок поставок військової продукції.
Другий – сухопутний коридор до Криму, над перерізанням якого ми зараз працюємо, намагаючись вийти на Азовське узбережжя. Або хоча б потрібно підійти до основних ліній, перетнути залізницю і взяти під контроль шосейну дорогу, яка йде вздовж Азовського узбережжя.
Третій міст – повітряний. Нам доведеться знищити Іл-76 росіян. Ми вже почали їх знищення, і найближчим часом продовжиться полювання на повітряний міст, оскільки транспортні літаки можуть забезпечити деяке перекидання сил і засобів противника до Криму і назад.
Четвертий міст – морський трафік. Для цього потрібно знищити більшість кораблів Чорноморського флоту, головне – великі десантні кораблі (ВДК), які використовуються в якості поромів. От по них ми останнім часом і завдаємо ударів. Це було видно і в морі, і в сухому доці. Плюс потрібно затопити більшість кораблів Чорноморського флоту.
Після того як ми переб'ємо ці чотири мости, жодне військове угруповання не зможе довго утримуватися в Криму, оскільки армійських запасів там на півтора-два тижні. А гарнізонних їм вистачить, можливо, на півтора-два місяці максимум. Після чого це будуть просто "зелені чоловічки", які десять років тому захоплювали Крим зі стрілецькою зброєю, але без боєприпасів.
Михайленко Л.: Якщо мостів не стане, як це відіб'ється на натхненні російських військ продовжувати воювати за Крим?
Роман Світан: Після знищення цих чотирьох мостів у росіян залишиться три способи залишити Крим: брасом, кролем і по-собачому. Хто як може.
Edmon: Як би ви оцінили ефективність "бавовни" в Криму останнім часом? Наскільки відчутні проблеми вона створює окупантам? І яка "бавовна" буде здатна змусити їх задуматися про те, що час накивати п'ятами з Криму?
Роман Світан: Зараз відпрацьовується завдання по завоюванню переваги в повітрі, а для цього потрібно погасити систему ППО. Спочатку необхідно позбавити противника очей і вух, тобто системи стеження, а потім знищити і пускові установки зенітно-ракетних комплексів.
За останній місяць ми знищили кілька зенітно-ракетних комплексів і систем стеження, включаючи "вишки Бойка", на яких були розташовані системи стеження росіян. Тобто починаємо ми з західної частини Криму, і, швидше за все, ці дії продовжаться до східної частини півострова і знищення Кримського моста.
Завоювання переваги – це перше завдання в повітрі. Далі все буде залежати від задуму головкому і кількості сил та засобів, які нам будуть виділені, перш за все, далекобійних засобів ураження. Тут уже без ракет типу ATACMS, Storm Shadow, SCALP і Taurus, а також авіації не обійтися.
Авіація в достатній кількості потрібна і для того, щоб можна було й гасити ППО противника із застосуванням засобів радіоелектронної боротьби і протирадіолокаційних ракет, і далі знищувати противника з повітря.
Такий комплексний підхід до звільнення Криму можливий. І зараз ми бачимо, як це починається. Ми на першому етапі цих дій – на першому етапі завоювання переваги в повітрі.
Марина: Чому припинилися атаки на Кримський міст, якщо головне не було досягнуто – залізнична гілка продовжує працювати? Не час чи нічим? Скільки ще може простояти міст?
Роман Світан: Атаки на нього постійно готуються і здійснюються. Є певні моменти, які вже виявлені, і немає сенсу битися головою об закриті ворота. Потрібно шукати обхідні шляхи, чим зараз і займаються наші сили оборони, причому всі: ЗСУ, ВМФ, спецслужби, контррозвідка, СБУ, ГУР і сили спецоперацій, тобто всі сили оборони України включені в цей процес.
Кримський міст залишається пріоритетною метою, оскільки його виведення з ладу хоча б на певний час зменшить кількість військової амуніції, яка передається цим мостом. Ніхто про нього не забув, шукають ключі. Навіть ті дії по знищенню ППО і зенітно-ракетних комплексів противника, які ми зараз бачимо, – це якраз підбір ключів для виведення з ладу Кримського моста.
Rikki:Чи наважиться Путін мобілізувати 400-700 тисяч осіб напередодні президентських виборів у РФ, чи потреба Росії в "гарматному м'ясі" настільки велика, що без цього просто не обійтися?
Роман Світан: Існують механізми, які компенсують втрати противника, і вони вже запущені в Росії. Рекрутингові центри РФ набирають приблизно стільки людей, скільки йде з фронту. Тому великої потреби в мобілізації у Росії просто немає, принаймні на даний момент, виходячи з нинішньої ситуації на полі бою.
Не думаю, що російська влада піде на такий непопулярний крок як мобілізація, особливо перед виборами.
Єдине, що може їх спонукати на ухвалення такого рішення – це збільшення втрат російської армії на лінії фронту в результаті нашого руху і прориву.
Тільки-но втрати росіян на добу перевищать 1,5-2 тисячі осіб, тоді Росії доведеться включати механізм мобілізації.
Поки з фронту не вибуває більше 1,5-2 тисяч на добу, росіянам достатньо того механізму відновлення, який є у них зараз. Причому поки що він працює за допомогою меркантильної складової – фінансової винагороди, соціального пакету та відбору профпридатних для виконання бойових завдань.
Якщо не буде апокаліптичних змін на лінії фронту, в Росії не ухвалять рішення про широку мобілізацію.
Bobbie: Якщо Росія дійсно мобілізує до 700 тисяч осіб, як це вплине на ситуацію на фронті? Які проблеми створить для нас?
Роман Світан: 700 тисяч людей навіть зі стрілецькою зброєю – це живий щит, яким деякий час можна закривати будь-яку ділянку фронту. Просування наших військ буде уповільнено кількістю цієї живої сили, але не зупинено повністю. Це просто зменшить швидкість нашого просування, не більше того.
До того ж, 700 тисяч осіб Росії нема чим екіпірувати.
Російський оборонпром зараз не може надати мобілізованим нічого, крім стрілецької зброї. Тобто він не може забезпечити повну боєготовність російських військових частин. А значить, 700 тисяч мобілізованих будуть просто піхотою зі стрілецькою зброєю, "м'ясом", витратним матеріалом.
А "м'ясо" ніколи не вигравало проти "заліза". Кількості техніки і боєприпасів у нас буде достатньо, щоб зупинити будь-яку кількість росіян, скільки б їх не було в піхотному виконанні.
Варга:Чому мобілізація не стає проблемою для росіян, чому вони мовчки йдуть на забій?
Роман Світан: Тому що це стадо. Будь-яке стадо мовчки йде на забій за своїм ватажком. Тому тут якраз усе логічно. Генетичний відбір, який проводила російська влада протягом останніх сотень років, ставлячи експерименти над росіянами, переписуючи психоматриці дітям кількох поколінь, вивів такий соціум. Це стадо буде мекати-бекати, але буде йти на забій.
Ті, у кого пробиваються якісь залишки свідомості, просто їдуть із Росії, намагаючись залишити бійню, на яку зараз перетворюється Російська Федерація.
Viktor: Якщо КНДР або Китай через Північну Корею стане продавати Росії озброєння, снаряди, ракети, наскільки суттєві проблеми для нас це створить? Цей фактор у купі з мобілізацією може переломити хід війни не на користь України?
Роман Світан: Ні, не може.
Якщо будуть передаватися певні боєприпаси, від цього тільки знизиться швидкість скорочення кількості боєприпасів у противника. Росіяни зараз використовують приблизно 15-20 тисяч снарядів на добу, а виробляють 7 тисяч. Максимум, скільки може дати та сама Північна Корея, це пара мільйонів снарядів на рік, тобто приблизно ті самі 7 тисяч. Така кількість може не дозволити знизити напругу на фронті, але не наростити її. Вони зможуть тільки підтримати Росію на тому рівні, на якому вона зараз є, продовжити її агонію до повного розвалу або знищення російської армії.
Ostap:Якщо Іран або КНДР передадуть Росії балістичні ракети, і РФ буде ними бити по містах України, то чому у відповідь ми не можемо завдавати ударів ракетами Англії та Німеччини? Повинен же бути паритет у використанні зброї.
Роман Світан: Ми ведемо оборонну війну, і наші партнери нам дають зброю тільки для оборони, не для наступу. Це означає, що ми можемо працювати нею по окупованих територіях або застосовувати всередині України, наприклад, для того, щоб збивати російські ракети.
А от знищувати військові об'єкти на території Росії нам можна виключно своїми видами озброєнь. І у нас такі вже є. Хоча дуже важко, зі скрипом, провертаються жорна нашого оборонпрому, але, тим не менш, вони вже починають перемелювати проблеми, які були з виробництвом озброєнь. І ми вже бачимо і крилаті, і балістичні ракети, і безпілотники власного виробництва. Просто все це потрібно випускати в достатній кількості.
Думаю, що з часом у нас буде всього достатньо, щоб знищувати військові об'єкти на території Росії. Головне – пускові установки балістичних комплексів, які можуть бути передані Іраном або КНДР.
MirRa:У лютому-березні 2022 року багато хто говорив, що Росія не в змозі вести тривалу війну, що її економіка от-от впаде, що ВПК не готовий до затяжної масштабної війни, і Титанік піде на дно, але от уже вересень 2023-го, а Росія поки що не здувається. Як так, чому вона виявилася більш стійкою, ніж здавалося рік тому? І скільки років ще Росія здатна підтримувати війну нинішньої інтенсивності, а головне – з яким результатом?
Роман Світан: Усе залежить від запроваджених санкцій і їх тиску. Якщо вводити санкції, а потім їх знімати, то, звісно, нічого з Росією не станеться. Ввели санкції, а потім їх зняли з основних гаманців Путіна, наприклад, Абрамовича і далі за списком. Ввести-зняти, ввести-зняти – це не спосіб опустити економіку Росії. Це спосіб трохи її потрусити, не більше того. Шторм пройшов – і вона відновилася.
Оптимальний варіант – це введення санкцій і їх збереження. А всім цим нашим спецам, які хочуть вибити для Росії зняття санкцій, потрібно відсікати руки по самі продукти по 17 гривень. Тоді будуть хоч якісь дієві механізми по придушенню російської економіки і російського оборонпрому. А якщо піднімати питання зернових угод, зняття санкцій із банків і підключення їх назад до SWIFT, то Росія зможе сотні років вести бойові дії малої інтенсивності без особливих проблем для своєї економіки, оборонної промисловості і людських ресурсів.
Тож тут усе залежить від нас і наших партнерів.
Omega:Ваші припущення, коли закінчиться війна в Україні в кращому і в гіршому випадках? Чи великі шанси, що закінчиться вона поверненням України до кордонів 1991 року?
Роман Світан: Раніше вона не може закінчитися. Допоки ми не вийдемо на держкордон, ми не зупинимося. Та й немає механізму, щоб зупинитися. Можливо, інтенсивність буде змінюватися або зменшуватися, але вести бойові дії ми однозначно будемо до виходу на державний кордон.
Виходячи з тієї динаміки поставок і появи нової номенклатури, яка зараз є, можна прогнозувати вихід на держкордон зі знищенням російської армії в наступному році, до кінця літа або початку осені. Це цілком можливо. А от повністю бойові дії закінчаться вже після того, коли Російська імперія розвалиться на складові, на національні кластери.
Саме національні кластери розірвуть Росію, як свого часу республіки розірвали Радянський Союз, усвідомивши свою ідентичність і створивши свою державність. Цей процес триватиме років десять.
З 2014-го до 2024 рік бойові дії точилися і точаться на нашій території, а от наступні десять років бойові дії будуть вестися вже на території противника. Але ми рухатися не будемо, застигнемо на нашому кордоні, зміцнюючи його, але створюючи певну буферну зону на 150-200 км на території РФ, щоб можна було контролювати цю демілітаризовану зону на схід від нашого кордону.
Ну, а ті державні утворення, на які розпадатиметься Російська Федерація, ще ділитимуть між собою кордони років десять. Цей поділ і ці бойові дії на їхніх кордонах будуть докочуватися і до нашого держкордону. І нам потрібно буде стримувати це, не впускати всередину країни, але це вже буде набагато легше. Інтенсивність бойових дій буде приблизно така, як була свого часу на Донбасі на 400 км фронту. Але, тим не менш, бої ще триватимуть на кордоні України і Росії або тих держав, які утворяться на її місці.
Dim-dim:Чи може війна бути заморожена на роки, як це було на Донбасі з 2014 року?
Роман Світан: Це вже неможливо. Втім, вона і тоді не була заморожена: бойові дії все одно тривали, просто при цьому більш-менш дотримувався наведений "кордон", причому незаконний (це ознаки 111 статті про держзраду, і мова йде про всіх тих, хто підписував ті домовленості).
На заморозку і проведення нового кордону жоден розсудливий політик зараз не піде. Тому що тут точно буде 111 стаття і держзрада в чистому вигляді. Плюс 110-а стаття – заклик до зміни державних кордонів. Тобто дві дуже жорсткі кримінальні статті не дадуть проводити жодних переговорів із Росією і встановлювати жодних контактів із росіянами, крім вогневих. Тому немає навіть передумов до реалізації такого роду сценарію. Будемо воювати, допоки не вийдемо на державний кордон, а далі зупинимося і будемо захищатися далекобійними засобами ураження і демілітаризувати суміжну територію.
Главред: А чи не може Захід почати тиснути на Україну, аби заморозити ситуацію? Адже якщо Захід припинить будь-які поставки озброєнь Україні, що тоді ми зможемо зробити?
Роман Світан: Якщо Захід припинить постачання озброєнь, нам доведеться відійти і пропустити росіян до Європи. Інших варіантів просто немає. Росіяни знайдуть струмочки, як туди просочитися, і ми просто їх не втримаємо. Швидше за все, найбільше росіяни будуть тиснути на півдні, тобто на Придністров'ї, а далі Молдова, а потім і Угорщина, Австрія, Німеччина тощо. Тобто, швидше за все, вони підуть по Балканах. І без озброєнь ми їх туди пропустимо. А далі Захід уже сам буде розбиратися з російськими військами.
Lali:На Східному економічному форумі Путін знову взявся за ядерний кийок і заговорив про те, що Захід Росію "провокує на якісь відповідні дії по українських атомних об'єктах". Чи може в хід піти ядерка в тому чи іншому вигляді – аварія на ЗАЕС або застосування тактичної ядерної зброї?
Роман Світан: Ядерні загрози точно не будуть реалізовані – надто багато проблем у Росії. Причому не просто багато, а ціла купа проблем, які вона ніколи не вирішить, якщо дістане ядерний кийок і вдарить ним – хоч тактичною зброєю, хоч впливом на ядерні сховища або реактори. Світове ядерне співтовариство одразу впливає на ті країни, які тільки подумують застосувати ядерну зброю. Інакше не можна, оскільки буде зруйнована наявна система безпеки, завдяки якій економічно живиться десяток країн, у яких є ядерна зброя. Вони не захочуть втрачати ці переваги.
Тільки-но буде застосовано ядерну зброю, хоч в одному місці, одразу ще кілька десятків країн отримають можливість її виробляти і застосовувати. А це означає, що впаде вся система ядерних домовленостей.
Тому цього точно не буде. Путіна і те російське керівництво, яке спробує ухвалити подібне рішення, просто відмінусують ще до того, як буде застосовано ядерну зброю.
Вдарити по атомних станціях або здійснити якісь провокації біля атомних об'єктів росіяни також побояться, оскільки це буде ударом уже по Росатому. А у Росатома зараз занадто багато проєктів, які дуже чутливі для нього самого. Будь-яка проблема на наших атомних станціях тут же викине Росатом з усіх європейських і турецьких договорів (наприклад, про будівництво чотирьох реакторів АЕС "Аккую" в Туреччині, двох реакторів у Пакше (Угорщина)). Це тільки шість реакторів, де Росатом має намір отримати серйозний прибуток, тим більше, в ці проєкти вони серйозно вклалися. Викинути їх звідти – це буде вбивчий удар по Росатому і всій економіці Росії, причому прямий. Тому я думаю, що поки що це тільки розмови, не більше того.
Vinno:Якщо зараз Київ і Москва сядуть за стіл переговорів, то чим такі переговори можуть закінчитися, на чию користь вони будуть? І чи буде Захід, на вашу думку, примушувати Україну до переговорів?
Роман Світан: Україна і Росія не сядуть за стіл переговорів, тому що їх навіть організувати не можна. На даний момент уже є закон про неможливість такого роду дій. Та й народ України, а також армія не дозволять нікому з політичного керівництва виконати такий акт держзради – не вогневий контакт із противником. Тому немає сенсу навіть говорити про це.
Hunter:Які поразки російських військ на українському фронті можуть підірвати владу Путіна і запустити для нього катастрофічні процеси? Наприклад, що буде, якщо ЗСУ увійдуть до Криму або якщо Кримський міст буде зруйнований?
Роман Світан: Нічого не буде. Буде те саме, що й при відході росіян із півночі України і правого берега Дніпра. У Росії просто відкриють якесь нове колесо огляду, постріляють у повітря феєрверками – і нічого не буде. Якщо повністю знищити російську армію, 400 тисяч людей закопати в український чорнозем, нічого з Росією не станеться. Це через те, що стадо баранів цього навіть не помітить. А в інформаційному потоці це замінять галасом із приводу нового колеса огляду.
Тому ніяких проблем Путіну ні звільнення України до державних кордонів, ні навіть повний розгром російської армії не створить. Ба більше, деякі регіони Росії цього навіть не помітять.
Sidor:Розумію, що моє питання з розряду фантазій і зовсім гіпотетичних припущень, але все-таки. Які події всередині Росії можуть стати тим самим "чорним лебедем", який змусить посипатися російський фронт в Україні? Що такого може статися в РФ, що змусить російські війська ретируватися з України?
Роман Світан: Тільки внутрішні процеси, що стосуються національної самоідентифікації деяких республік Російської Федерації: Ічкерії, Інгушетії, Татарстану, Бурятії, Якутії, Башкирії тощо. Йдеться про приблизно такі самі процеси, як були під час розпаду Радянського Союзу. Ніщо інше Росію не спонукає до будь-яких серйозних змін. Тільки це.
Григорій_53:Наскільки, на вашу думку, сьогодні міцна влада Путіна, чи всі процеси він здатний контролювати так само ефективно, як до 24 лютого 2022 року? Чи контролює Путін перебіг війни?
Роман Світан: Перебіг війни контролює Міністерство оборони РФ, а воно контролюється і Путіним у тому числі. Абсолютно всі процеси Путін контролювати не може, оскільки жодна людина на це не здатна.
У Росії є консенсус думок, ухвалення рішень і певна система стримувань і противаг – і все це називається "колективний Путін". Тобто Путін – це "голова, що говорить" його найближчого оточення: Ковальчуків, Роттенбергів, Абрамовичів, які ухвалюють рішення і далі намагаються цей корабель під назвою "Російська імперія", що починає тонути, утримати на плаву.
Отже, Путін – це тільки "голова, що говорить", а не керівник процесами.
Сергій: Чи будь-хто, хто прийде на зміну Путіну, буде готовий вивести російські війська з України і повернути всі окуповані Росією території, включаючи Крим? Чи війна може тривати і без Путіна?
Роман Світан: Ніхто, хто прийде замість Путіна, цього не зробить, бо проти України зараз воює дві третини російського народу. Дві третини цього стада, яке на чільне місце поставило завдання знищення української нації, геноцид українців у чистому вигляді, знищення української держави та захоплення українських територій! Путін – це просто "голова, що говорить". Уже саме російське стадо генерує таке завдання. А "колективний Путін", остерігаючись або не маючи механізмів розвернути це стадо в іншу сторону, змушений підспівувати подібним завданням.
Тому хто б не прийшов до влади на зміну Путіну, курс не зміниться. Змінити курс може тільки внутрішній розкол російського стада і розпад його на національні кластери. Там як мінімум два десятки серйозних національностей, які усвідомлюють свою ідентичність, от тільки вони і можуть зупинити це "побєдобєсіє", розірвавши Російську імперію на складові частини.
Андрій: Можливо, замість атак на Москву та інші російські міста слід зайнятися Кримом? Щоб там велика "бавовна" відбувалася щодня і кілька разів на день.
Роман Світан: Нам нічого не заважає робити і те, і інше. Це різнопланові завдання, і вони вирішуються різними засобами ураження. Тому однозначно потрібно працювати по Москві, по військових об'єктах, бо саме в Москві і Підмосков'ї зосереджена велика частина систем управління, військових об'єктів, військових виробництв, які виконують свої завдання на території України. Знищення військових об'єктів у Москві і Підмосков'ї – це знищення голови.
А знищення тіла краще починати з Криму в тому числі. І ми вже почали виконувати ці бойові завдання. Плюс Чорне море.
У росіян є дуже багато больових точок, на які можна тиснути. По-перше, Чорноморський флот: вийти з Чорного моря він не може, захиститися теж. Ми зараз виводимо його з ладу і топимо російські кораблі. По-друге, Крим, який є свого роду географічним оперативним котлом, який потрібно просто дотиснути, прибравши чотири мости. Це дуже легка мета, якщо враховувати весь фронт.
Ну і, звичайно ж, центри управління поблизу Москви. Є певна послідовність, і оптимальні удари по Москві і Криму, причому це повинні бути паралельні удари.
Петро:Який вплив на Росію і росіян має "бавовна" в Москві? Це ж не змушує Путіна згорнути війну, це ж не змушує росіян змінювати ставлення до війни і висловлюватися проти неї.
Роман Світан: Це не завдання взагалі – змінювати ставлення або психологію росіян.
Підкреслюю, удари в Москві завдаються по військових об'єктах, яких дуже багато. Це і центри ухвалення рішень, і інститути, які розробляють і виробляють військову техніку, і проєктні бюро, і складальні конвеєри. Це все Москва, Московська область, Підмосков'я. Все це військові цілі, тому ніхто не ставить собі завдання змінити в Путіні або в залишках мізків росіян сприйняття чого-небудь. Це суто військова задача, і вона однозначно буде виконана. Розвиток цього завдання зрозумілий, як його виконати – теж зрозуміло.
Ostap:Де наші балістичні ракети?
Роман Світан: Зараз вироблені українські балістичні ракети в Саудівській Аравії – Грім-1, проєкт "Сапсан". Вони були продані разом із технічною документацією. Є паралельний проєкт Грім-2 з дальністю до 300 км, і Грім-1 у саудитів (300 км). Вони запущені у виробничому циклі, і вони вже працювали, показавши себе ще в торік поблизу Новофедорівки – це були удари саме балістичними ракетами.
Щойно вони будуть повністю готові вийти на бойове чергування (тому що 1-3 ракети – це не ракети, а комплекси, які повинні бути повністю споряджені цілими системами, пусковими установками, системами управління), ми побачимо масштабну роботу наших балістичних ракет.
Жоден верховний головнокомандувач за останні понад 30 років незалежності України не займався ні ракетами, ні літаками, ні авіацією в цілому, ні далекобійними засобами ураження – нічим подібним. Навпаки, вони знищили практично все, що можна було знищити.
Андрій:Наші партнери грають на виснаження Росії, а не на швидку перемогу України. Чому за півтора року війни нашим дипломатам не вдалося переконати союзників у вигоді якнайшвидшого завершення війни?
Роман Світан: Наші партнери поки що не бачать схеми закінчення війни і того, що робити з Росією. Вони не виробили цю схему. І зворотний зв'язок іноді дає збої, оскільки в ньому задіяні меркантильні складові, які Путін легко використовує, маючи фінансову подушку.
Щойно буде сформовано бачення розвалу Російської імперії, ситуація зміниться. Перш за все, наші партнери повинні зрозуміти, що без розпаду Російської імперії (такого, як той, що пережив Радянський Союз), проблема не зникне з Євразійського континенту.
Коли на Заході до цього прийдуть, сформують таке бачення, ми отримаємо все й одразу. А поки що вони просто дивляться на розвиток ситуації. А ми, наші дії, цю ситуацію формуємо.
Nils:Які сили і персоналії в Росії сьогодні найбільше зацікавлені в усуненні Путіна від влади, і чи є у них важелі, щоб домогтися цього?
Роман Світан: Силові відомства, які перехоплюють контроль над "головою, що говорить". Причому перехоплюють контроль не над Путіним, а над деякими потоками, розбираючись між собою, іноді навіть без участі Путіна, в різних процесах. І ці сили постійно змінюються: то одна сила за Путіна проти іншої сили, то інша сила за Путіна проти першої сили, і цей танець триває постійно. Причому він залежить від стосунків між вежами, а їх там не дві, а з десяток. А ще в кожній вежі багато поверхів, а на кожному поверсі багато кімнат. Тому весь цей процес дуже динамічний.
Яка з веж, яка з кімнат або який із поверхів ухвалить рішення про ліквідацію або відсторонення Путіна, зараз визначити дуже складно. Це точно станеться, можливо, в режимі "чорного лебедя".
Питання:Наскільки російська армія – її низи і верхи – віддана Путіну і схвалює його укази? Чи можливий варіант, що армія РФ, хоча б її частина, розвернеться і піде на Москву?
Роман Світан: Це нереально. Армія РФ, особливо зараз, є зліпком російського суспільства. Професійна армія була знищена торік через неграмотні дії і рішення про вторгнення в Україну. Її знищила українська армія і українське суспільство, тобто професіоналів ми відмінусували.
А зараз це зліпок російського суспільства, тобто ті самі барани, які до цього були в стійлі, а зараз зі стійла вони перейшли в режим військовозобов'язаних. Але вони як були баранами, так ними залишилися. Тому вони будуть бекати і мекати, але ніхто нікуди не піде. Вони будуть йти на забій, виконуючи завдання – як стадо баранів йде на бойню, просто за лідером.
І не так важливо, хто буде лідером – Путін або який-небудь "утін". Це абсолютно не має значення, тому що тут проблема вже з самими росіянами.
Ті, у кого ще є проблиски свідомості, поїхали з Росії і зараз не знають, куди себе подіти. Для них є такий рецепт: їм потрібно спробувати розповзтися по національних квартирах, як свого часу було за часів Радянського Союзу. Вони почнуть цей процес кластеризації поза Росією, а потім ці кластери – політичні, дипломатичні та економічні – накладуться на Російську імперію, що розвалюється. Тоді вони себе знайдуть і повернуть назад.
А от армія точно нічого не зробить, тим більше, керівництво російської армії. Це "паркетні генерали", які ніколи не підуть проти системи, тому що вони самі є її частиною. Проти себе вони не підуть.
Главред: Чи може в Росії повторитися щось подібне до заколоту Пригожина?
Роман Світан: "Заколот Пригожина" не був заколотом. Це була зрежисована вистава для якихось цілей однієї з гілок влади. А от цілі ці поки що не зовсім зрозумілі. Вже видно репресії і посилення одного з поверхів однієї з веж Кремля, не більше того. Це чергове коливання маятника. І ніякого впливу, що розвалює систему або імперію, воно не мало. Навпаки, цей "заколот" очистив систему.
Галина К.:Що здатне поховати цю систему влади в Росії і Путіна? І як, на ваш погляд, закінчить Путін, що на нього чекає– удар табакеркою по голові, несвіжий сніданок із "Новачком", Гаага і лава підсудних чи спокійна і безтурботна старість у достатку?
Роман Світан: Ні спокійної старості, ні достатку, ні суду в Гаазі. Сама система не допустить суду. Путін – серйозний свідок усіх злочинів, які скоїв "колективний Путін" (від Ковальчуків до Роттенбергів і Абрамовичів). Вони не дозволять йому потрапити до слідчих у Гаазі, оскільки йдеться про десятки і сотні мільярдів доларів, яких вони можуть втратити.
Тому, швидше за все, буде щось типу табакерки, "Новачка" або просто Путін вранці прокинеться, піде на роботу, забуде, як дихати, і помре, так теж буває з людьми, яким вже йде восьмий десяток. Путін закінчить, як Сталін приблизно, в калюжі власної сечі після того, як чомусь зупиниться серце.
Главред: А в який момент Путін перестане бути потрібним системі? Коли його можуть усунути? Після якихось певних подій?
Роман Світан: Після зовнішнього тиску. Саме усунення Путіна можливе тільки за умови зовнішньому тиску, найсильніших санкційних дій із боку наших партнерів. Тільки це може призвести до того, що Путіна будуть намагатися прибрати і повісити на нього всіх собак, щоб зберегти свої кишені і свої потоки.
А от розвалити систему можливо тільки зсередини, коли запустяться внутрішні процеси самоідентифікації народів, які поневолені Російською імперією.
Главред: А Захід, який боїться розпаду Росії, допустить такий сценарій розвитку подій? Чи він буде намагатися зробити все, щоб утримати її в нинішніх кордонах?
Роман Світан: Так, Захід робив це і з Радянським Союзом, але це не допомогло. Включили всі можливі механізми, але самоідентифікація набагато сильніша за всі зовнішні тиски. Цей процес вже триває. Ічкерія себе усвідомлює державою, Інгушетія, Татарстан, башкири, мордва, Бурятія, Якутія – теж. Близько 20 народів і народностей у РФ вже це розуміють. Все-таки ми живемо в третьому тисячолітті, з цифровізацією, інтернетом, ютубом, тік-током – до них почало доходити. Не до загального російського стада, яке називає себе "росіянами", а до окремих народностей.
Хто такий Роман Світан
Світан Роман (4 січня 1964, м. Макіївка Донецької області) – український військовий льотчик-інструктор, полковник запасу, що пройшов через полон у 2014 році, працював радником керівника Донецької ОДА Сергія Тарути. Після початку повномасштабного вторгнення РФ в Україну 24 лютого 2022 року став одним із провідних військових експертів на українських телеканалах та інших медіа, пише Вікіпедія.
Наші стандарти: Редакційна політика сайту Главред
Читати Главред в Telegram
Читати Главред в Facebook
