Трохи більше двох років тому в Україні вперше анонсували появу застосунку для смартфону Дія, за допомогою якого українці тепер мають змогу не носити із собою деякі паперові документи, маючи їх у телефоні.
У інтерв'ю для Главреду керівник із розвитку електронних послуг у Мінцифрі Мстислав Банік розповів про те, які послуги у Дії з'являться найближчим часом, чому виникають проблеми із єМалятком, як багато підприємств вже приймають електронні документи замість паперових, коли українці зможуть змінювати місце реєстрації онлайн та як змінити термін дії COVID-сертифікату у Дії.
– Почнемо з того, що в жовтні буде два роки запуску застосунку Дія.
– Одразу трішки уточню. 27 вересня 2019 ми презентували Дію як бренд і показали, що в нас іде робота над порталом, але самого продукту ще не було. У жовтні ми почали розробку мобільного застосунку, тривала розробка порталу і самі продукти вийшли 6 лютого 2020 року (це була перша презентація разом із президентом) і десь у першій половині березня вийшов портал.
– Тим не менш, у лютому ви повідомляли, що загалом планується запустити близько 94 сервісів у Дії. Скільки з них на сьогодні вже запущено і які саме планується запустити найближчим часом?
– Не 94 сервіси, а національні проекти цифрової трансформації. Тобто з того моменту, коли минулого року в Україні з’явились заступники з цифрової трансформації, вони не просто займаються тим, що разом із структурними підрозділами не просто допомагають нам швидше реалізовувати послуги, а й працюють над тим, щоб докорінно змінити взагалі цифрову структуру всередині своїх міністерств і відомств - Мінюсту, Пенсійного фонду тощо. Відповідно, ними було сформовано 94 проекти національної цифрової трансформації. Сказати, що якісь із них вже виконані не можна, бо це довгострокові проекти. Найближчим часом Михайло Федоров повинен анонсувати публічний дашборд щодо виконання цих масштабних проектів. Наприклад, цифрова трансформація податкової служби - це і внутрішні системи, і алгоритми надання послуг, і взаємодія з Дією, і переведення податкового кабінету до Дії. Тобто така комплексна, цілісна історія. Що стосується взагалі досягнень, за якими ми йдемо, то у Мінцифри є мета - зробити доступними онлайн 100% державних послуг. І ми поступово до цієї мети рухаємося - найпершими у нас запускались будівельні послуги та послуги для бізнесу. Цієї осені у нас планується презентація нових послуг на Дії.Саміт, ми проводимо його двічі на рік, і ми плануємо реалізувати послуги, у тому числі, соціальні. Суть у тому, що у певний момент ми зрозуміли, що мало і неефективно робити просто набір послуг - треба рухатися за життєвими ситуаціями людини. Це стосується і саме послуг, які доступні на порталі Дія, і доступних послуг у бізнесі та приватному секторі, у яких можуть використовуватись наші інструменти. Наприклад, якщо ми говоримо про народження малюка, то єМалятко - це сервіс, який є на порталі Дія. Але коли малюк іде до дитячого садка, то це вже не зовсім державна послуга, проте батькам треба підписати документи і дитсадком і користуватись свідоцтвом про народження дитини під час подорожей. Тому свідоцтво про народження можна додати в Дію, а документи з дитсадка через сервіс Вчасно або Документ.Онлайн можна підписати за допомогою Дія.Підпису.
читайте також10 нових електронних послуг: "Дія" масштабно оновиласяЗараз у нас є послуги для бізнесу, восени стануть доступними багато соціальних послуг. У тому числі сподіваємося, що вдасться реалізувати субсидії, пільги, послуги для ветеранів, матерів-одиначок і в цілому можна буде вважати, що переважна більшість тем із життєвих ситуацій людини буде закрите. Якщо говорити у цифрах, то у нас на порталі Дія доступні понад 70 електронних послуг, у мобільному застосунку доступні 12 цифрових документів (деякі повторюються). Деякі, як, наприклад, заміна посвідчення водія) є тільки у мобільному, бо це коротко, зручно і є водійські документи. Тобто загалом ми дотягнулись десь до 80 послуг. Сказати точно, скільки послуг складає 100% в Україні складно, тому що у зв’язку з децентралізацією, є особливості, бо трапляється, що на місцях одна і та сама послуга може називатись по-різному. Загалом в Україні близько 2500 послуг - є такі масові, як субсидія, яку отримують 1,5 млн людей на рік, а є послуги, що отримує дві сотні людей на рік. Трапляються ситуації, коли одна і та сама послуга у 10 регіонах може називатися по-різному і з цим є певні складнощі, бо немає єдиного каталогу послуг.
– Наведіть приклади, про що саме йдеться.
– Навіть назва послуги з отримання паспорту громадянина може відрізнятись якимось словом - чи то замовлення, чи то виготовлення паспорту. Наче одне й те саме, але виходить, що це різні рядки. По-друге, є частина послуг, у яких аудиторія не більше кількох десятків чи сотень на рік, що свідчить про те, що ця послуга "помирає" як така, на неї немає попиту і, можливо, потрібно взагалі забути про її існування, переробити "нормативку" і позбавити клопоту цих людей. І, відповідно, якісь такі речі будуть також шляхом до 100% онлайн державних послуг. На додачу до того, послугами у державі є видача довідок, витягів тощо. Тобто коли людина бере довідку в одному місці і ій треба піти за послугою до іншою державної установи. Ми категорично проти, щоб людина їздила кудись з довідками і за довідками - тому і є історія про paperless. Відповідно, знищуючи довідки на користь того, що разом із заступниками міністра з цифрової трансформації ми будуємо обмін даними між державними реєстрами і установами, усі ці десятки, сотні послуг з видачі довідок також перестануть існувати.
– Якщо говорити про електронну подачу документів, зустрічала багато історій про те, що не було технічної можливості цей процес запустити. Наскільки зараз ця проблема вирішена?
– Можу запевнити, що масово проблем з інтернетом чи ще з чимось немає. Підтвердженням є те, що з 23 серпня набув чинності закон, який прирівняв цифрові паспорти до паперових і пластикових. І, відповідно, продовжуючи впроваджувати цифрові документи, ми тільки встигаємо дивитися, як область за областю ЦНАПи покриваються обміном цифровими документами. А оскільки ЦНАПи не завжди знаходяться в обласному чи районному центрі, історій, коли загалом складно, усе меншає. Можливо, буде залишатися певний відсоток проблемних кейсів не з точки зору державних послуг, а з точки зору бізнесу (перевірки у магазинах тощо), але це питання часу, коли люди повністю звикнуть.
Додатково на покриття Інтернетом впливає інтернет-субвенція на 500 мільйонів гривень. У чому її суть? До широкосмугового Інтернету у населених пунктах, де ще не було інтернету, підключаються об’єкти соціальної інфраструктури (лікарні, дитсадки, школи тощо). Минулого тижня я повернувся із Закарпаття, де на цю субвенцію 32 населених пункти (села) отримали можливість підключення Інтернету від держави. Тобто держава оплачує те, що провайдер тягне туди оптичний кабель і далі вже провайдеру точно цікаво розгалужувати мережу і проводити Інтернет по селу для підключення мешканців. Ця субвенція зараз надається по всій Україні. Ми також зробили запит на фінансування субвенції на 2022 рік, чекаємо на затвердження бюджету Верховною радою.
– А вже є якийсь пласт, де ця субвенція освоєна?
– Нещодавно закінчилися тендери, деякі з них ще тривають. Не можна сказати, що якась кількість вже прокладена, але Інтернет за цією субвенцією має бути прокладений до кінця року.
– Михайло Федоров раніше називав послугу єМалятко однією з найбільш популярних онлайн-послуг. Однак, судячи із коментарів на офіційній сторінці проєкту єМалятко у Фейсбуці у користувачів до нього є багато нарікань. Зокрема, безліч скарг на отримання свідоцтв поштою та їх реєстрування, отримання сертифікатів у пологових будинках та, зокрема, на отримання пакетів малюка. Як ви вважаєте, у чому причина численних скарг та що роблять для того, аби це виправити?
– Порівняно з тим, скільки людей користуються послугою єМалятко, скарг насправді дуже мало. Виходить так, що у нас приблизно 89% сімей при народженні дитини користуються єМалятком і є області, де 99% усіх випадків, пов’язаних із народженням дитини, відпрацьовуються саме через єМалятко. Скарги на пакунок малюка чи отримання поштою свідоцтва - це не найбільша проблема, коли у тебе народилася дитина, клопотів вистачає. У випадку зі свідоцтвами, ми повністю прибрали необхідність людини їхати, стояти в черзі, брати документи. Зараз це відбувається так - подав заяву, Мінюст відпрацьовує свою частину, друкує та передає на Укрпошту і так, якийсь час цей процес займає. Звісно, що Україна - це країна сервісів у бізнесі і я цим насправді дуже пишаюся. Але тут усе складніше, бо це паперова робота. Сподіваюся, що з часом і такі речі будуть пришвидшуватися. Що стосується пакунку малюка, то ми взагалі плануємо його запуск не окремою послугою, а як частину єМалятка - сподіваюся, що ми зможемо запустити це через пару місяців. І теж, відповідно, з ним не буде проблем, зокрема, із подачею чи доставкою. Зараз це пілотно відпрацьовується і буде доступно вже повноцінно. Проблеми можуть траплятись. У нас є опитування, за яким загальний відсоток задоволеністю єМалятком складає 96%. Це - доволі хороший критерій і за мірками бізнесу, цьому можна позаздрити. Розуміємо, що є 4% людей, у яких щось не так - звернення до нашої служби підтримки відпрацьовуємо впродовж кількох годин. Коли є скарги - значить, є над чим попрацювати.
– Ще одна проблема, яка виникає у багатьох користувачів, пов’язана із подачею заяв отримання матеріальної допомоги по народженню дитини, яка є послугою на вибір у єМалятку. Зокрема, часто подавати заявку доводиться, як і раніше, безпосередньо в органах соціального захисту за місцем прописки. Чому так відбувається?
– Тут є дві проблеми одночасно і обидві вони у процесі вирішення. Як би це драматично не прозвучало, але централізованого реєстру, наприклад, отримувачів соціальної допомоги у державі не було. Зараз він у процесі формування і сподіваюся, що скоро він остаточно запрацює. Ця ситуація пов’язана з тим, що, на жаль, були гастролі за допомогою, коли людина подається у одному регіоні, а потім - в іншому і вони взагалі жодного уявлення не мають, що людина двічі подалась. Це - реальність, у якій ми знаходимося і з якою Мінцифра намагається щось зробити. Другий момент стосується місця реєстрації. Зараз нарешті це вже майже прийшло до ладу у плані того, що раніше першим джерелом інформації про місце проживання людини був запис у реєстрі в громаді. Причому громади - це не завжди обласні та районні центри, є і села. Наприклад, у Києві, Харкові - це сучасний реєстр із паспортними даними, а десь це може бути просто книга в селі з фізичними записами про те, де і хто проживає. І якось навести лад, дати можливість інформувати одне одного без оцих поїздок для "виписатись-приписатись" було доволі складно. Цього року ми з Державною міграційною службою багато чого змінили у цьому напрямку. По-перше, тепер головний так би мовити реєстр про проживання людей знаходиться на стороні Державної міграційної служби, що звучить доволі логічно. Громади, які мають сучасну інфраструктуру, можуть із ДМС інтегруватися - обмінюватися даними, продовжувати вести свою систему, але якщо людина змінила своє місце реєстрації в Києві, у ДМС ця інформація з’являється автоматично і навіть тягнеться в Дію. Для маленьких громад ДМС створила веб-інтерфейс, до якого вони вносять усі дані про своїх людей. І, відповідно, якщо людина змінила прописку, інформація актуалізується. Тож ж точки зору соціальної допомоги цих "гастролей" вже скоро не буде, щоб займатися цими довідками.
читайте такожУкраїнці вже можуть роздрукувати СOVID-сертифікати на порталі "Дія": покрокова відеоінструкція– Коли саме?
– Багато соціальних продуктів ми плануємо якраз на другу половину осені, сподіваємося переважну їх частину запустити на Дія.Саміт - презентації нових послуг у Дії, цей захід Мінцифра проводить двічі на рік. Робота на боці Мінсоцполітики ведеться наразі дуже активно. Щодо місця реєстрації у пілоті працює 7 міст і також на Дія.Саміт прописка стане доступною в усіх 1439 громадах і людині більше не треба буде приписуватися-виписуватися. А коли ти змінюєш місце реєстрації через Дію, ми автоматично знімаємо тебе з реєстрації з попереднього місця проживання (якщо вказано нове), бо в нас у реєстрі вже є інформація про те, що ти десь зареєстрований. Так само і чоловікам не потрібно буде їздити до військкомату, проходити медогляд і отримувати штампи, бо нова система побудована вже таким чином, що ми просто сповіщаємо Міністерство оборони про те, що ця людина вже проживає за іншою адресою.
– Тобто фактично цим ви можете вирішити проблему з тими, хто ухиляється від служби?
– Якщо людина хоче ухилятися і далі, він просто не зможе так, як раніше, змінити місце реєстрації. Загалом ми точно позбавляємо клопотів, бо кожен чоловік після 27 років, щоб змінити місце реєстрації (переїжджає до столиці чи інших міст) повинен спочатку до попереднього міста поїхати, пройти медогляди, отримати штампи, поїхати в нове місто до військкомату і лише потім змінити місце реєстрації. Зараз, якщо ти не є "уклоністом", у тебе є військовий квиток, то адреса змінюється автоматично. Якщо ж квитка немає з певних причин, то треба з’їздити і отримати військовий квиток. Тоді він з’явиться у реєстрі Міноборони і пізніше - у Дії.
– Трохи повернемось до дитячої теми. Зокрема багато скарг було на те, що послуга по отриманню допомоги при народженні дитини доступна лише на сайті Дії лише для стаціонарних комп’ютерів, однак, щонайменше впродовж трьох місяців вона не працює.
– Ця послуга є окремою і не є частиною єМалятка. Портал Дія доступний так само і з мобільного - ми не обираємо за девайсами. Просто є особливість - по-перше, ми дуже чутливо ставимося до появи послуг у мобільному, бо це має бути просто і у кілька кліків. Такі послуги є більш складними і ми поки невпевнені. Другий додатковий момент - для появи послуги у мобільному має бути накладено електронний підпис на заяву з отримання. І це трохи більш складний процес - вже є відпрацьовані алгоритми саме накладень звичайних ключів по типу Приват24, а з точки зору впровадження Дія.Підпису ми його поступово впроваджуємо на всі послуги, але тут він поки недоступний.
– Схожа ситуація і з ID-картками – незважаючи на те, що у застосунку Дія вони відображаються, під час оформлення документів у власників ID-карт вимагають довідку про місце реєстрації. Із чим це пов’язано та чому зміна реєстрації місця проживання, яка доступна у застосунку у даному випадку не працює?
– Ми вже це спрощуємо. Є купа нормативної бази, яка регулює таке використання - зараз готується до другого читання законопроєкт, який активно опрацював комітет з цифрової трансформації, ми також долучилися до його розробки - він спростить процедуру реєстрації як процедуру і прибере штамп у паперовому паспорті і витяг із реєстру, який ми носимо із собою. Першоджерелом і єдиним реєстром по прописці буде реєстр ДМС і, якщо говорити про Дію, то там і в ID-карті, і в закордонному паспорті буде доступне місце реєстрації і це якраз та прописка, яку більше не треба буде носити з собою.
– А як тоді виглядатиме цей процес?
– Якщо говорити простою мовою, то якщо людина іде з паперовим паспортом або з ID-карткою, у неї після ухвалення закону не матимуть права просити цю копію. Відповідний державний орган, якому потрібно дізнатися місце реєстрації, має звернутися в електронній формі до ДМС і отримати інформацію. Це нескладний сервіс, тому жодних проблем не буде. Якщо ж ми говоримо про використання цифрових документів, то у нас інформація про місце реєстрації, яка є в паспорті - це вже інформація з ДМС. І коли, наприклад, банк чи ЦНАП запитує копію паспорта, там уже міститься інформація про прописку і вона вже є актуальною.
– Не менше запитань виникає у водіїв. Зокрема, мені розповідали про те, що у людини виникли проблеми із продажем авто, бо у Дії не відобразився штраф за порушення ПДР на цьому авто. Наскільки взагалі поширені ситуації, коли людина не зможе дізнатися про те, що у неї є штрафи? Як це можна перевірити, якщо, наприклад, у Дії це не показано?
– Ситуація по штрафам наступна. По-перше, автоматично завжди з’являються штрафи про порушення швидкості. Штрафи, які виписуються поліцією під час паперового протоколу можуть з’являтися протягом 10 днів і ця проблема не з нашого боку. Є реєстр штрафів. Коли поліцейський складає протокол, вони сумарно усі потім вносять до системи. Тому такий штраф часто доводиться чекати, бо поліцейський увечері не приїздить до відділу і не починає їх вносити до реєстру. Додатково є ще муніципальні штрафи, які поки не з’являються в Дії: за неправильне паркування тощо. Муніципальні штрафи і за порушення ПДР - це різні категорії. Штрафи ПДР - це до поліції, а муніципальні - до міської влади. Планується точно додавати усі. Перевірити штрафи можна через розділ "Виконавчі провадження в Дії". Протягом кількох тижнів ми оновимо Дію і будуть навіть приходити сповіщення про нові провадження. Але я усім раджу іноді перевіряти цей розділ, бо час від часу трапляється так, що виконавче провадження може з’явитися зовсім неочікувано. Особисто я, коли продавав свій автомобіль, з’ясував, що у мене є виконавче провадження ще з часів, коли я був фізичною особою-підприємцем. Податкова не мала до мене питань під час закриття ФОП, а виконавча служба про це не знала. Тож оскільки у Дії з’явився цей пункт, перед будь-якими операціями з авто чи нерухомістю можна подивитися, перевірити, сплатити.
– До речі, про штрафи. Нещодавно у Дніпрі стався випадок, коли водія оштрафувала поліція через те, що він показав поліцейським електронне посвідчення водія. Щоправда, суд цей штраф пізніше скасував. Загалом як діяти людям, якщо їх документи, незважаючи на те, що електронні вже прирівняні до паперових, не приймають?
– Взагалі такі випадки не трапляються. Ми запускали водійські документи в "пілот" 16 грудня 2019 року і тоді, ще до офіційного релізу, поліцейські патрулі отримали і оновлення на планшети, і якщо поліцейські зчитували планшетом QR-код водійського посвідчення чи техпаспорта, він одразу потрапляв до інформаційної системи МВС. Тоді у нас був лише один випадок, коли поліцейський вирішив накласти штраф і отримав догану, бо штраф було скасовано. Але це - виключно людський фактор. За весь інший час такого не було - ми доволі чутливо ставимося особливо до таких водійських історій. Жодних підтверджень тому, що електронні посвідчення не приймають - немає, бо МВС дуже включено до процесу цифровізації і кожна така ситуація привертає увагу на найвищому рівні.
– Як, до речі, працює механізм переходу після 23 серпня? Чи багато вже підприємств приймають документи у Дії?
– Ми почали впроваджувати електронні документи ще до того, як набрав чинності закон. Минулого літа у нас з’явилися електронні паспорти, які регулювалися постановою Кабінету міністрів. І одразу ж тоді з’явився відділ провадження, який займався тим, що комунікував із державними органами, торгівельними мережами, авіакомпаніями тощо. У перехідний період встигли не всі - це факт, але швидкість дуже висока. Наразі понад 1000 компаній точно приймає цифрові документи: майже всі банки, переважна більшість ЦНАПів. Цей процес ще триває, але з кожним днем усе менше ситуацій, коли людині можуть відмовити в наданні послуг за цифровими документами. І передбачаючи питання про те, що робити, якщо відмовляють, то треба обов’язково повідомити в нашу службу підтримки, аби ми це зафіксували. У нас була ситуація, коли людині відмовили (хоча ця компанія приймає цифрові документи) і з’ясувалося, що співробітник випустив з виду внутрішню інструкцію. Після цього компанія навіть зателефонувала клієнту і вибачилася. Якщо ж компанія не приймає, то можна навіть викликати поліцію і скласти протокол про адміністративне правопорушення, бо це є порушенням закону.
– А у чому проблема того, чому компанії не встигли?
– Є така особливість - багато державних рішень до появи Міністерства цифрової трансформації з’являлися на папері швидко, а впроваджувалися дуже повільно. І є, особливо якщо говорити з кимось із державного сектору, то багато хто скаже, що є постанова, але ніхто про неї не знає. Відповідно, Мінцифра швидко це впроваджує - не всі були готові до того, що це усе так швидко запрацює і зараз швидко надолужують. Якихось окремих дедлайнів немає - ми усім нагадуємо про закон, який набрав чинності, тому багато хто хоче уникнути неприємних ситуацій і максимально долучається.
– Стосовно COVID-сертифікатів. Зараз їх дію вже подовжили на рік замість півроку. Чи можуть виникати проблеми у людей із ними через зміну терміну дії?
– Автоматично дата не зміниться. Це важливо, тому що COVID-сертифікат, на відміну від паспорта, дані якого ми постійно перевіряємо у реєстрі, містить медичні дані. І саме тому його треба замовити, тобто зробити запит у Дії на його появу, після чого він одразу надходить на телефон. Плюс особливість COVID-сертифікату у тому, що він доступний офлайн на кордоні, тож там не може автоматично оновитися інформація. Тому такий сертифікат потрібно буде перезамовити знову - лише тоді дата підтягується автоматично. Тобто система працює так, що попередній сертифікат видаляється і система замінює його на новий.
Важливий момент, на який я хотів би звернути увагу - вакцина не у всіх країнах діє протягом року.
Навіть у межах Європейського Союзу є країни, які досі не визнали строк дії вакцини терміном 365 днів. Відповідно, перш ніж подорожувати, треба дізнатися не тільки про те, які вакцини приймаються у певній країні, а і який їхній строк. Бо якщо наприклад Pfizer в Україні діє 365 днів, а доводиться їхати до країни, де її термін дії 180 днів і в тебе пройшло вже 200, то, на жаль, тебе можуть не пустити до країни і доведеться їхати додому.
На сайті Міністерства закордонних справ є розділ де вони збирають інформацію з усіх країн. На жаль, у системі електронного здоров'я досі є проблема (незважаючи на те, що більшість ситуацій ми виправили ще під час бета-тестування) пов'язані з помилками у даних - щось не підтягується або лікар вніс відомості про дві перші дози замість першої і другої. У даному випадку Дія не може нічого з цим зробити - нам потрібно, аби усі дані були заповнені коректно. А для цього потрібно звертатися до контакт-центру МОЗу, де лікарі, маючи дані доступу та електронні ключі, виправляють помилки. І лише тоді дані можуть з’явитися у Дії.
– Прем’єр-міністр Денис Шмигаль повідомляв у серпні, що Україна зможе перейти у режим paperless за три місяці? Чи вдасться вкластися у ці терміни та як виглядатиме це для пересічного українця?
– Мушу трохи уточнити слова пана Дениса. Будучи дійсно захопленим темпами цифровізації, він сказав, що наступає paperless, хоча насправді починається лише процес переходу до нього. Перехід у paperless - це довгострокова історія, бо він складається, по-перше, із впровадження цифрових документів. Цей процес ще триває. По-друге, це налагодження обміну між державними органами, реєстрами і установами аби людина не бігала за довідками. Цей процес також тривалий - ми не плануємо розтягувати його на 10 років чи більше, однак це досі перебуває у процесі реалізації. По-третє, це переведення 100% державних послуг онлайн. Бо навіть якщо вони залишаться в офлайні, paperless передбачає саме подання онлайн і це наша мета до 2024 року.
– Нещодавно міністр Федоров анонсував запуск реєстру усіх соціальних послуг. Можете пояснити, як це виглядатиме?
– Крім тих речей, які є зрозумілими і помітними для людини, яка користується електронними послугами, є багато роботи "під капотом". Цей новий реєстр - не та публічна частина, з якою взаємодіятиме громадянин, а те, що наведе лад у соціальній сфері. Відсутність обміну даними між різними регіонами призводить, по-перше, до того, що людям незручно, а, по-друге, це несе під собою корупційну складову (бо є великі витрати бюджету через те, що люди часто отримують допомогу неправомірно за допомогою шахрайських схем). Тож запуск єдиного реєстру дозволить позбавитись корупційної складової і зробити більш прозорим і спрощеним надання послуг людям.
– Якщо говорити про пенсії та субсидії, як вирішується питання з тим, щоб цими послугами, грубо кажучи, могли користуватися бабусі та дідусі, у яких часто немає смартфонів?
– По-перше, в офлайні все одно все залишається - ми його не знищуємо і не дискримінуємо. Але хочеться сподіватись, що на кожну бабусю, яка хоче оформити субсидію, знайдеться дитина чи онук, яка допоможе зробити все, поки бабуся годує пиріжками.
– Раніше у Мінцифрі заявляли, що Дію не вдасться використати у шахрайських схемах. У липні повідомлялося про другий етап багбаунті – так званої перевірки застосунку"етичними хакерами". Бачила нещодавно ви заявили, що у користувачів Дії немає наразі жодних ризиків. При цьому ви зауважили, що для багбаунті створена фактично спрощена копія застосунку і спрощений доступ до неї. У чому тоді сенс такого багбаунті і чому, як зазначають профільні експерти, не було оприлюднено даних про першу перевірку?
– Перше багбаунті у нас було взимку і там жодних вразливостей, пов'язаних із доступом до даних людей не було знайдено - був знайдений лише креш застосунку (коли той закривається через певні дії). Зараз триває новий багбаунті, де знайдені кілька вразливостей, які стосуються тестового середовища - копії Дії без доступу до реєстрів. На щастя для користувачів, декілька вразливостей, які були знайдені, не можна відтворити у Дії, якою вони користуються. У нас немає копій даних людей, бо Дія працює таким чином, що паспорт, який відображається з телефона і з якого генерується копія, продовжує знаходитися у реєстрах ДМС, МВС, Міністерства освіти тощо. Ми працюємо виключно як шлюз із зашифрованими каналами з усіма вимогами безпеки - відповідно, на нашому боці вразливостей немає. Державні реєстри, до яких ми підключаємося, також максимально безпечно побудовані, тому індикаторів, які б говорили про те, що можливо витягнути дані інших людей крім своїх, немає.
Наші стандарти: Редакційна політика сайту Главред
Читати Главред в Telegram
Читати Главред в Facebook
