Штрафи до 800 000 гривень та перехід на готівку. Чого чекати українцям від податків на продаж на OLX

Вже з 2026 року в Україні можуть почати звітувати перед податковою за продаж вживаних речей на цифрових майданчиках, а також за оренду житла та транспорту, оскільки це розглядатимуть як додатковий дохід. В іншому ж випадку продавцям, які не подадуть декларації, доведеться платити чималі штрафи.

Главред спитав у експертів та юристів, що чекатиме українців, якщо проєкт Мінфіну ухвалять у парламенті.

За кожну посилку - податок?

Народний депутат Ніна Южаніна повідомила про підготовку Мінфіном законопроєкту про оподаткування доходів, отриманих від продажів через цифрові платформи. За її словами, документ передбачає починаючи з 2026 року щорічне передання цифровими платформами (на кшталт OLX, Prom, ROZETKA) до Державної податкової служби даних щодо продавців, зареєстрованих на платформі та якими протягом року здійснено хоча б одну платіжну операцію.

Рекомендуємо:

Мінфін знову підвищить податки для ФОПів: коли це станеться

"Мова не тільки про продаж через цифрові платформи. Не важливо, як покупець дізнався про товар, важливо як і коли він його оплачує. Фізособа щось продала (неважливо чи через OLX, Telegram, або навіть через об’яву в газеті) і відправила її покупцю Новою Поштою з післяплатою – податкова отримає від NovaPay чек з реквізитами покупця і продавця і сумою операції. Як податківці використають цю інформацію – велике питання. Спочатку податкова лякає незаконною підприємницькою діяльністю, а потім пише, що "лише систематичний продаж та одночасно однорідний асортимент товарів має ознаки підприємницької (господарської) діяльності". Визначення що таке "систематичний" в законі немає, але є постанова пленуму ВСУ від 2003 року, де визначено що систематично - це більш як три рази на рік", - пояснила нардеп.

На думку Южаніної, Мінфіном дуже вибірково імплементуються положення документів ЄС та ОЕСР. Так, Мінфін проігнорував передбачені Директивою Ради (ЄС) 2021/514 від 22 березня 2021 (Директива DAC7) пороги операцій у разі досягнення яких дані продавця передаються до податкової.

"В країнах ЄС такі пороги діють, і до податкової передаються дані тільки по тих продавцях, дохід від продажу товарів яких перевищив 2000 євро або було здійснено 30 та більше продажів в рік. У нас же, на думку Мінфіну, має передаватись інформація про усі без винятку операції та оподатковуватись усі кошти фізичної особи з 1 гривні", - заявила Южаніна.

Окремий рахунок, облік або великі штрафи

Як розʼяснила у коментарі Главреду адвокатка Grain Law Firm Ольга Столяр, згідно до законопроєкту, який наразі опрацьовують у робочих групах, податкові органи зможуть отримувати безоплатно від банків інформацію щодо операцій за поточними рахунками підзвітних продавців. А саме, відомості на визначену дату або за визначений період часу про операції зарахування коштів на поточні рахунки, призначення платежу, ідентифікаційні дані та номер поточного рахунку контрагента.

Так, право на оподаткування доходів від здійснення звітної діяльності за ставкою 5% має платник податку-резидент, який досягнув 18 років та відповідає одночасно усім таким вимогам:

1. Має щонайменше один поточний рахунок, відкритий спеціально для цілей здійснення звітної діяльності, та повідомляє кожного підзвітного оператора платформи, з яким укладено договір щодо надання доступу до платформи, про номер (реквізити) поточного рахунку, через який здійснюються розрахунки під час здійснення звітної діяльності;
2. Здійснює розрахунки під час здійснення звітної діяльності виключно у грошовій формі – готівковій або безготівковій – з використанням поточного рахунку, відкритого спеціально для цілей здійснення звітної діяльності;
3. Щодо платника податків не ухвалені рішення щодо застосування спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій) у порядку, встановленому Законом України "Про санкції";
4. Не є самозайнятою особою;
5. Не використовує працю найманих осіб;
6. Обсяг доходу, отриманий платником податку протягом календарного року, не перевищує 5 мільйонів гривень;
7. Не здійснює продаж підакцизних товарів.

Таким чином, фізичні особи, які здійснюють свою підприємницьку діяльність через цифрові платформи, повинні будуть стати на податковий облік, відкрити спеціальний рахунок у банку, сплачувати податок у розмірі 5% від доходів та дотримуватись вимог подання звітності.

Фактично звітувати потрібно буде за надання в оренду транспортних засобів та нерухомого майна, у тому числі житлової та нежитлової нерухомості, а також будь-якого іншого нерухомого майна та місць для паркування, надання особистих послуг та продаж товарів.

"Тобто перелік видів звітної діяльності достатньо широкий та може стосуватися як послуг таксі Uber або Uklon, доставки GLOVO, так і продажу товарів через OLX, PROM, EPICENTR K, RОZETKA, оренди нерухомості на Booking тощо. До підзвітних операторів платформи законопроєкт відносить організації-резиденти України, або організації, зареєстровані відповідно до законодавства України, або організації, що мають місце ефективного (в т.ч. фактичного) управління в Україні, або іноземні організації, що ведуть діяльність в Україні через постійне представництво", - додала Ольга Столяр.

Адвокатка уточнює, що підзвітні оператори платформи зобов’язані будуть подати заяву про взяття їх на облік у Державній податковій службі протягом 60 календарних днів після встановлення оператором статусу підзвітного оператора платформи, та щороку до 31 січня подавати звіт про доходи підзвітних продавців за попередній календарний рік.

Рекомендуємо:

Українців попередили про ймовірність підвищення податків: у Раді назвали терміни

Також, за словами Столяр, документ передбачає посилення відповідальності за порушення запроваджених вимог та, відповідно, чималі штрафи. А саме:

• За неподання підзвітним оператором платформи заяви про взяття його на облік – тягне за собою накладення штрафу у 20 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного року" (160 000 грн з розрахунку розміру 8000 грн мінімальної заробітної плати станом на 2025 рік).
• За неподання підзвітним оператором платформ звіту про доходи підзвітних продавців – штраф у 100 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного року (800 000 грн).
• За несвоєчасне подання підзвітним оператором платформи звіту про доходи підзвітних продавців або несвоєчасне подання підзвітним оператором платформи виправленого звіту про доходи підзвітних продавців на вимогу контролюючого органу з порушенням встановлених строків, – штраф у 0,5 розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного року (4000 грн), за кожний календарний день несвоєчасного подання звіту про доходи підзвітних продавців, але не більше 100 розмірів мінімальної заробітної плати (800 000 грн).
• За подання підзвітним оператором платформи звіту про доходи підзвітних продавців з неповними або недостовірними відомостями чи помилками – штраф у 0,5 розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного року (4000 грн).
• За порушення підзвітними операторами платформ вимог щодо строків зберігання документів та інформації щодо підзвітних продавців або призупинення виплати винагороди – штраф в розмірі однієї мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного року (8000 грн станом на 2025 рік).
• Ті самі порушення, що призвели до невключення інформації про продавця до звіту про доходи підзвітних продавців або порушення строків зберігання (або відсутність чи втрата) документів – тягнуть за собою накладення штрафу у 50 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного року (400 000 грн).

Готівки може стати більше

Експерти, опитані Главредом, переконані, що законопроєкт замість покращення ситуації з оподаткуванням навпаки здатний змусити українців піти "в тінь".

На думку економіста Бориса Кушнирука, проблема з несплатою податків українцями через інтернет-платежі існує, але запропонована Мінфіном новація не вирішує проблему.

"Спроба вирішити цю проблему шляхом тиску на продавців, частково призведе до згортання таких продажів, а частково до того, що податки будуть сплачуватись, але все одно будуть намагання їх уникати. Це може призвести до відновлення торгівлі "на лотках", яка не контролюється", - наголошує економіст.

Експерт переконаний, що виправити таку ситуацію можна лише комплексно — насамперед шляхом зміни підходів до системи виплат та моделі оподаткування доданої вартості у країні загалом.

Погоджується з цим і експерт аналітичного центру "Українська фабрика думки" Юрій Гаврилечко – на його думку, відкриті ринки будуть намагатися піти в тінь.

"У нас буде більше операцій саме з готівкою. Як ви бачите, і Національний банк, і уряд роблять усе, щоб саме безготівковий ринок в Україні страждав. Починаючи з ініціатив щодо обмеження карткових переказів між приватними особами — і це є продовженням подібних ініціатив. Це, до речі, дуже витратно з точки зору адміністрування. Саме тому нічого подібного не існує ніде у світі. В жодній країні ніхто цим не займається. Це винятково українська ініціатива", - говорить Гаврилечко.

Економіст припускає, що у разі ухвалення законопроєкту цілком можливо, що рішення будуть намагатися оскаржувати в судах.

"І в них є шанси. Адже якщо йдеться про продаж вживаних речей — це, як правило, продаж собі у збиток. Ти ж не отримуєш прибутку. Якщо купив дорожче, а продав дешевше — це збиток. І де тут база для оподаткування?", - зазначає Гаврилечко.

Наші стандарти: Редакційна політика сайту Главред