Росія готує нову хвилю ударів: куди може цілитися ворог і що чекає Україну восени

Про що йдеться у матеріалі:

• Скільки балістичних ракет РФ має у запасі та скільки виробляє
• Які об’єкти Росія може атакувати восени та взимку
• Чи зможе Україна самостійно виробляти ракети для систем Patriot

Росія нарощує виробництво ракетного озброєння та одночасно збільшує інтенсивність його застосування проти України. У липні російські війська використали рекордну цього року кількість балістичних ракет. Паралельно Москва отримує озброєння від КНДР і шукає способи підвищити стійкість своїх ракет до українських засобів ППО і РЕБ.

Главред з'ясував, скільки балістики вже має та виробляє країна-агресор, чому Київ залишається однією з головних цілей Кремля і чи справді РФ готує нову масштабну хвилю ударів.

Чому загроза балістичних ударів залишається актуальною

Моніторингова група Моніторинг UA заявляє, що загроза балістичного удару залишається актуальною, а російські цілі, про які повідомлялося раніше, нікуди не зникли.

За її оцінкою, російські війська можуть намагатися завдавати ударів не лише по військових об'єктах, а й по цивільній та економічній інфраструктурі. Серед потенційно небезпечних категорій називаються підприємства, склади, логістичні об'єкти, запаси продуктів і медикаментів, великі торговельні мережі, компанії, об'єкти першої необхідності та енергетична інфраструктура.

Рекомендуємо:

"У нас є домовленості": Зеленський заявив про прорив у постачанні ракет до Patriot

Монітори звертають увагу на значну географію потенційної загрози. За їхніми даними, особливу увагу варто приділяти напрямку від східних і південних областей до Житомирщини та Вінниччини включно. Київ також називають серед пріоритетних напрямків.

Як Росія намагається зробити балістичні ракети стійкішими до РЕБ

Окремою проблемою є модернізація російського ракетного озброєння. За даними, наведеними моніторинговими ресурсами, на ракетах комплексу "Іскандер-М" з'являється оновлене навігаційне обладнання - комплекс "Комета-М12Р-ВТ". Його завданням є підтримка супутникової навігації під час польоту та отримання навігаційних даних за умов активного радіоелектронного впливу.

Також повідомляється про використання окремого навігаційного компонента на завершальній ділянці польоту - "Комети-Р8" із двома цифровими антенними ґратами. Фактично йдеться про дворівневу архітектуру навігації, коли різні компоненти відповідають за роботу на окремих ділянках траєкторії.

"Це чергова спроба противника підвищити стійкість балістичних ракет до засобів РЕБ та ускладнити придушення супутникової навігації під час польоту", - йдеться у повідомленні.

Чому Росія різко наростила застосування балістики

Заступник начальника ГУР МО України Вадим Скібіцький заявив в інтерв'ю РБК-Україна, що у липні Росія використала значно більше ракетного озброєння, ніж у попередні місяці. За його словами, у липні російські війська запустили 198 балістичних і гіперзвукових ракет - 9М723 з комплексу "Іскандер-М", РМ-48У з С-400 та "Цирконів". Це найвищий показник у 2026 році.

При цьому зростання почалося ще навесні. У квітні РФ застосувала 61 балістичну ракету, у травні - 107, а в червні - 134.

"Усе залежить від кількості виробленого озброєння", - пояснив Скібіцький.

За словами представника ГУР, Росія також суттєво наростила виробництво окремих типів ракет. Станом на 3 серпня російський ВПК уже виконав річний план виробництва "Цирконів" та "Оніксів". За сім місяців РФ виготовила 33 "Циркони" та 60 "Оніксів".

Загалом, за даними розвідки, за основними типами ракетного озброєння місячні виробничі плани виконуються приблизно на 110-120%. У липні план виробництва Х-101 був виконаний на 140%, "Калібрів" - на 111%, а Х-35 - на 200%.

Скільки балістичних ракет "Іскандер-М" має Росія

За даними ГУР, станом на 5 серпня запас ракет 9М723, виділений для російського угруповання військ, становив близько 130 одиниць. Водночас плановий місячний показник виробництва становить близько 60 ракет.

У липні росіяни, за даними української розвідки, виготовили 65 таких ракет. Скібіцький пояснив, що збільшити виробництво балістики Росії вдалося, зокрема, завдяки перерозподілу ресурсів.

Москва призупинила випуск "Кинжалів", а також виробництво і застосування Х-32. Вивільнені ресурси, комплектуючі та ракетне паливо можуть спрямовуватися на інші типи озброєння.

Водночас представник ГУР зазначив, що рішення щодо Х-32 пов'язане з проблемами з підвищенням точності цієї ракети. Після кількох бойових випробувань її виробництво було призупинене для доопрацювання.

Наскільки небезпечними є північнокорейські KN-23

Особливу загрозу для Україн становлять балістичні ракети KN-23, які Росія отримує від Північної Кореї. За даними моніторів, дальність таких ракет може становити до 700-750 км залежно від модифікації та бойової частини. При цьому в Україні фіксували випадки значного відхилення таких ракет від заданої цілі.

Скібіцький також розповідав, що КНДР отримує від співпраці з Росією можливість випробовувати своє озброєння в реальних бойових умовах, збираючи дані для подальшого вдосконалення ракет. Таким чином, використання KN-23 є для Пхеньяна не лише військовою допомогою Москві, а й способом отримання бойового досвіду для власної ракетної програми.

Чому Київ залишається однією з головних цілей РФ

За словами Скібіцького, системні атаки по Києву мають одразу кілька завдань. Столиця разом із Запоріжжям, Дніпром та Харковом є одним із центрів українського оборонно-промислового комплексу. Росія, за оцінкою ГУР, особливо зацікавлена у двох напрямках - українській ракетній програмі та виробництві безпілотників.

"Противник вбачає серйозну загрозу і дуже прискіпливо веде розвідку за такими двома напрямками нашого ОПК", - зазначив Скібіцький.

Водночас удари по Києву можуть мати й психологічний та політичний розрахунок. За словами представника ГУР, дестабілізація столиці потенційно здатна впливати на інші регіони України.

Скібіцький також звертав увагу на інформаційну складову. Після ударів російська пропаганда намагається використовувати наслідки атак для поширення повідомлень про нібито нездатність української влади та Сил оборони захистити населення.

Яку інфраструктуру Росія може атакувати

За оцінкою ГУР, російські удари спрямовані на ширший перелік об'єктів, ніж лише оборонні підприємства. Першою категорією залишається оборонно-промисловий комплекс. Друга - логістика, зокрема залізниця, порти та судноплавство.

Окрему увагу Росія приділяє енергетичним об'єктам, від яких залежить функціонування логістики та портової інфраструктури.

Також удари можуть використовуватися для створення паніки та дестабілізації. Саме тому під загрозою можуть опинятися об'єкти цивільного сектору, які не мають безпосереднього військового значення.

Скібіцький наголосив, що окупанти намагаються інформаційно виправдовувати атаки на цивільну інфраструктуру твердженнями про нібито її зв'язок із постачанням компонентів для українських безпілотників.

Чи створює Росія запас ракет для осінньо-зимової кампанії

У ГУР переконані, що Москва, найімовірніше, намагатиметься створювати ракетний резерв. Скібіцький заявив, що це можна буде відстежувати шляхом порівняння запланованих обсягів виробництва, фактичного випуску та кількості застосованих ракет.

Водночас розвідка не очікує обов'язкової тривалої паузи в ударах.

"Вони зможуть зменшити кількість ракет, яка летить по одній цілі, але паузу вони навряд чи будуть робити", - пояснив представник ГУР.

Тобто Росія може змінювати інтенсивність та пріоритети атак залежно від виробництва і накопичених запасів, але повне припинення ракетної кампанії не є базовим сценарієм.

Чи справді Росія хоче збільшити одночасний залп до 200 ракет

Командувач Сил безпілотних систем Роберт "Мадяр" Бровді попередив в інтерв'ю агентству АР про плани Росії суттєво збільшити кількість ракет, які вона потенційно може використовувати під час одного повітряного нападу. За його словами, наразі йшлося про можливість одночасного запуску залпу до 77 балістичних ракет, тоді як російські плани передбачають збільшення загальної кількості ракет у залпі до 200.

За його словами, навіть якщо РФ реалізує лише половину запланованого потенціалу, це означатиме суттєве посилення ракетних ударів по Україні.

Водночас одним із головних проблемних місць української ППО залишається дефіцит ракет-перехоплювачів для Patriot. Паралельно Росія нарощує використання реактивних Shahed та розгортає засоби радіоелектронної боротьби, які можуть впливати на роботу Starlink.

"Це означає, що десятки ракет, випущених Росією під час масованих обстрілів, прориваються та вражають свої цілі", - пише АР.

Чому для України критично важлива кількість ракет Patriot

Рречник Повітряних сил Юрій Ігнат, коментуючи наслідки ракетних атак, закликав українські медіа та Telegram-канали не поширювати формулювання на кшталт "не збито жодної ракети", якщо вони не відповідають повній картині роботи ППО. За його словами, такі повідомлення потім активно використовує російська пропаганда.

Ігнат наголосив, що системи Patriot здатні ефективно працювати по балістичних цілях, але Україна має проблему з кількістю ракет-перехоплювачів. Водночас Повітряні сили продовжують збивати значну частину крилатих ракет та інших повітряних цілей.

"Звісно, про ракети, які летять по балістичній траєкторії, на жаль, не можна так казати через відсутність ракет до Patriot - єдиної системи, здатної протидіяти балістиці", - каже Ігнат.

Чи зможе Україна виробляти ракети для Patriot

Президент Володимир Зеленський заявляв в інтерв’ю ТСН, що США вже ухвалили політичне рішення щодо передачі Україні необхідних ліцензій для виробництва ракет до систем Patriot. Однак запуск такого виробництва потребує проходження бюрократичних процедур.

"Бюрократія, як я і сказав, з'їдає життя, бо з'їдає час", - зазначив Зеленський.

За словами президента, Україна прагне локалізувати якомога більшу кількість компонентів виробництва всередині країни. Це має зменшити залежність від постачання окремих деталей через інші держави.

Водночас конкретних строків запуску виробництва Зеленський не назвав.

"Я дуже сподіваюсь на це. Я не можу просто сказати, що так, це буде через місяць, два-три", - пояснив глава держави.

Чи достатньо Patriot для захисту всієї України

Військовий експерт і льотчик-інструктор Роман Світан вважає, що навіть збільшення кількості ракет PAC-3 не дозволить швидко створити суцільний захист української території. За його оцінкою, наявні ресурси можна буде використати насамперед для прикриття окремих найбільш важливих районів.

Світан також наголосив в ефірі 24 Каналу на небезпеці ракет із касетними бойовими частинами, які створюють додаткові ризики для цивільного населення. На його думку, принципово змінити ситуацію може поява в України власної далекобійної зброї, здатної створювати для Росії дзеркальну загрозу.

"Поки у нас не буде балістики, здатної долетіти до Москви й зробити з нею те саме, що росіяни роблять із Києвом, вони продовжуватимуть знущатися з України. Для Росії Москва є головною точкою ухвалення рішень", - пояснив експерт.

Що радять робити українцям у разі загрози балістики

Командир 429-ї окремої бригади "Ахіллес" Юрій Федоренко наголосив у коментарі 24 Каналу, що заздалегідь визначити момент удару по конкретній цілі неможливо. Водночас інформація про підготовку масованих атак часто з'являється у відкритих джерелах.

За його словами, за наявності загрози українцям варто заздалегідь подбати про безпеку та не чекати безпосередньо моменту атаки. Федоренко також закликав уже зараз готуватися до складного осінньо-зимового періоду.

"Тому тут вкотре звертаючись до українців: прошу, якщо у вас є можливість поставити додаткові в себе в під’їзді електробатареї, закупити вже сьогодні електрогенератор, якщо цього не зробили чи міська влада у зв’язку з дефіцитом бюджету та дуже високою потребою в організації тих заходів, подумайте про це вже сьогодні. Сформувати певний запас палива, сформувати генератор, сформувати електробатареї, запас води", - сказав він.

Військовий експерт Сергій "Флеш" Бескрестнов попередив у випуску програми "Рандеву" з Яніною Соколовою, що у разі повторення масованих атак на енергетичну інфраструктуру восени та взимку може різко зрости попит на автономні джерела живлення.

"У кого є можливість, можливо це зараз купити, щоб не чекати, коли ціна буде зростати там в 2-3 рази", - сказав Бескрестнов.

Однак сама проблема підготовки до можливих перебоїв з електроенергією залишається актуальною. Особливо це стосується домогосподарств та об'єктів, які залежать від стабільного електроживлення.

Що буде восени: нова хвиля ударів чи поступове виснаження РФ

Наявні дані не дозволяють стверджувати, що Росія гарантовано завдасть конкретного масштабного удару в певний день. Однак тенденція, яку фіксує українська розвідка, свідчить про те, що РФ нарощує виробництво окремих типів ракет і збільшує їх застосування.

У липні країна-агресор досягла рекордного для 2026 року показника використання балістичних та гіперзвукових ракет. Паралельно Москва продовжує виробляти "Іскандери", "Циркони", "Онікси" та інші засоби ураження.

Більше того, Кремль намагається вдосконалювати навігацію ракет і підвищувати їхню стійкість до українських засобів РЕБ. Тому восени Україна може зіткнутися не обов'язково з одним масованим ударом, а з продовженням серії комбінованих атак, інтенсивність яких залежатиме від російського виробництва та запасів.

Для України відповідь складається одразу з кількох напрямків - збільшення кількості ракет-перехоплювачів, розвиток власної ППО та далекобійної зброї, удари по військовій інфраструктурі РФ і підготовка цивільної інфраструктури до можливих атак.

Росія може змінювати кількість ракет у залпі, напрямки та пріоритетні цілі, однак наразі немає ознак, що Кремль готовий відмовитися від ракетного терору. Саме тому загрозу балістичних ударів Україні доведеться враховувати не лише найближчими днями, а й упродовж осінньо-зимового періоду.

Читайте також:

• Як Україна може захиститись від російської балістики: названо дієвий сценарій
• Захід не допоміг Україні з ракетами ППО: ЗСУ назвали ключовий виклик атак РФ
• Бензин по 100 гривень може так і не з'явитися: коли ціни на АЗС полетять вниз

Наші стандарти: Редакційна політика сайту Главред