"Велика війна" почалася: США й Ізраїль атакували Іран, що зміниться для України

Про що йдеться у матеріалі:

• Що стало причиною операції США та Ізраїлю проти Ірану
• Як відповів на атаки Іран та чим пригрозив США
• Деталі спецоперації з ліквідації Хаменеї
• Які є два подальші сценарії розвитку подій та як загострення навколо Ірану вплине на Україну

28 лютого 2026 року Сполучені Штати та Ізраїль розпочали масштабну військову операцію проти Ісламської Республіки Іран, яку вони назвали "Epic Fury" та "Рев Лева", завдавши ракетно-авіаційних ударів по цілях у Тегерані й інших регіонах. Ці удари стали одними з найсерйозніших із початку багаторічної напруги на Близькому Сході, а президент США Дональд Трамп і ізраїльські лідери назвуть їх необхідними для нейтралізації "загроз безпеці" та усунення керівництва Тегерану.

Після серії атак і повідомлень з різних джерел верховний лідер Ірану, аятолла Алі Хаменеї, загинув — подія, що стала сенсаційним переломним моментом у регіоні та викликала заяви про початок нової "найпотужнішої операції" Ірану, включно з ракетними ударами по базах США, позиціями Ізраїлю та союзних країн Перської затоки.

Главред з’ясував, чому США та Ізраїль почали операцію проти Ірану та як війна на Близкьому сходу може вплинути на Україну

Сторони конфлікту

28 лютого Сполучені Штати та Ізраїль завдали спільних ударів по Ірану й згодом оголосили офіційні назви цієї операції. Про це повідомили в Пентагоні, а також видання The Times of Israel із посиланням на прем’єр-міністра Біньяміна Нетаньягу.

Ізраїльська сторона назвала свою військову операцію "Рев Лева". Водночас попередня операція Армії оборони Ізраїлю проти Ірану, проведена в червні 2025 року, мала назву "Східний Лев". У Пентагоні зазначили, що американська частина ударів отримала назву Operation Epic Fury ("Епічна лють").

Іран у відповідь на удари США та Ізраїлю по своїх позиціях здійснив масовані ракетні та дронові удари проти кількох країн і об’єктів США у регіоні:

Країни, які постраждали або по яких Іран вів атаки:

• Ізраїль
• Бахрейн
• Катар
• Кувейт
• ОАЕ (Обʼєднані Арабські Емірати)
• Саудівська Аравія
• Йорданія.

Згодом, окрім США та Ізраїлю, до протистояння з Іраном приєдналися Об’єднані Арабські Емірати та Саудівська Аравія, які офіційно заявили про координацію дій зі Сполученими Штатами. Ер-Ріяд у своїй заяві засудив дії Тегерана та висловив підтримку ОАЕ, Катару, Йорданії та іншим державам, що зазнали іранських атак. Міністерство закордонних справ Саудівської Аравії також попередило іранське керівництво, що подальші спроби порушення суверенітету сусідніх країн матимуть для Ірану тяжкі наслідки.

Позиція Ірану

Міністр закордонних справ Ірану Аббас Арагчі заявив, що Тегеран готовий до зниження напруження та переговорів зі США за умови припинення ударів. Водночас він наголосив, що Вашингтону доведеться понести відповідальність за розв’язання війни. Про це він сказав в інтерв’ю NBC News.

За його словами, наразі прямого контакту між сторонами немає, однак у разі бажання американська сторона знає, як вийти на зв’язок. Іран, як зазначив він, зацікавлений у деескалації, але не прагне війни й вважає, що саме США зробили вибір на користь конфронтації.

"Це війна за власним вибором Сполучених Штатів, і їм доведеться за це заплатити. Але, що стосується нас, ми не хочемо війни", - заявив дипломат.

Арагчі також зазначив, що Тегеран здійснює удари по американських військових базах на Близькому Сході, пояснюючи це правом на самооборону, яка, за його словами, не має обмежень. Він підкреслив, що Іран не вважає себе ініціатором агресії, покладаючи відповідальність на США та Ізраїль, і додав, що з припиненням атак з їхнього боку Іран також згорне свої оборонні дії.

Що відомо про ліквідацію Хаменеї

Після ударів по Ірану 28 лютого президент США Дональд Трамп заявив про загибель верховного лідера Ірану Алі Хаменеї. Про це він повідомив у своїй соцмережі Truth Social.

"Хаменеї, один із найзліших людей в історії, мертвий. Це не лише справедливість для народу Ірану, а й для всіх великих американців і людей з багатьох країн світу, яких було вбито чи покалічено Хаменеї та його зграєю кровожерливих головорізів", – вказав Трамп.

За словами Трампа, Хаменеї не зміг уникнути стеження з боку американської розвідки та сучасних технологічних засобів, і разом з ним загинули інші представники керівництва. Він назвав ці події історичним шансом для іранців повернути контроль над своєю державою. Також він зазначив, що, за наявною інформацією, частина представників Корпусу вартових ісламської революції, військових і сил безпеки не бажають продовжувати бойові дії та шукають гарантій безпеки.

"Зараз вони можуть отримати імунітет, пізніше вони отримають лише смерть!" – наголосив Трамп.

Трамп висловив сподівання, що підрозділи КВІР і поліція зможуть мирно об’єднатися з тими, кого він назвав іранськими патріотами, щоб працювати над відновленням країни. Він додав, що після загибелі Хаменеї та значних руйнувань унаслідок атак процес змін має розпочатися найближчим часом. Водночас американський лідер наголосив, що масовані високоточні удари триватимуть стільки, скільки буде потрібно для досягнення мети — встановлення миру на Близькому Сході та у світі.

Згодом іранські державні медіа підтвердили загибель Хаменеї внаслідок ракетних ударів США та Ізраїлю. У країні оголошено 40-денну жалобу та тиждень неробочих днів. За повідомленнями ЗМІ, разом із ним були ліквідовані його найближчі соратники, зокрема колишній секретар Вищої ради національної безпеки Алі Шамхані та командувач сухопутних сил КВІР Мохаммад Пакпур.

Джерела Reuters повідомляють, що незадовго до авіаударів Хаменеї проводив зустріч із Шамхані та чинним секретарем Вищої ради нацбезпеки Алі Ларіджані у засекреченому місці. За даними американської розвідки, початково зустріч планувалася на вечір у Тегерані, однак її перенесли на ранок, що стало відомо ізраїльським спецслужбам. Це, як зазначається, спонукало США та Ізраїль пришвидшити початок операції, щоб зберегти раптовість удару.

Також іранські державні ЗМІ повідомили, що під час атак загинули члени родини Хаменеї — його донька, онука, невістка та зять.

Деталі спецоперації з ліквідації Хаменеї

Спільна операція США та Ізраїлю, унаслідок якої загинув верховний лідер Ірану Алі Хаменеї, стала підсумком тривалої розвідки з боку спецслужб, які чекали на унікальний шанс одночасно усунути керівництво режиму. Як пише The Wall Street Journal, вирішальним стало виявлення трьох паралельних зустрічей високопосадовців, що відбувалися в одну й ту саму суботу.

Через винятковість ситуації союзники відійшли від звичної тактики нічних ударів. Ізраїльська авіація завдала удару вдень, скинувши близько 30 бомб на резиденцію Хаменеї, яка була практично повністю знищена.

За інформацією ізраїльської сторони, разом із ним були ліквідовані й інші впливові представники іранського керівництва: Алі Шамхані — ключовий радник із безпеки, Мохаммад Пакпур — командувач сухопутних сил КВІР, а також міністр оборони Ірану Амір Насірзаде.

"Всі чекали на атаку опівночі, під прикриттям темряви. Денний удар став справжнім тактичним сюрпризом", — зазначив Амос Ядлін, колишній голова військової розвідки Ізраїлю.

Що стало причиною операції США та Ізраїлю проти Ірану

Видання зазначає, що підготовка до операції тривала кілька місяців, а ізраїльські військові регулярно контактували з американськими партнерами для узгодження планів. Важливі домовленості були досягнуті під час зустрічі прем’єр-міністра Ізраїлю Беньяміна Нетаньягу з Дональдом Трампом у Флориді в грудні, а згодом підтверджені у Білому домі в лютому.

Остаточним поштовхом для рішення Трампа став провал дипломатичних зусиль: спецпредставники Стів Віткофф і Джаред Кушнер доповіли, що Тегеран відмовився згортати ядерну програму та ракетні розробки. Крім того, американська розвідка отримала інформацію про підготовку Іраном можливих атак на об’єкти США.

The Wall Street Journal також описує масштаби ударів США та Ізраїлю по Ірану, називаючи їх наймасштабнішою повітряною кампанією в історії Ізраїлю. У ній були задіяні близько 200 ізраїльських літаків, які уразили приблизно 500 цілей, тоді як американські сили атакували сотні об’єктів, пов’язаних із ракетною інфраструктурою. Одночасно з авіаударами Ізраїль провів масштабну кібератаку: було зламано популярний молитовний застосунок і державне агентство IRNA, а на екранах з’явилися звернення до військових із закликами залишати службу та до населення — виступати проти режиму аятол.

У відповідь Іран завдав ударів не лише по Ізраїлю, а й по об’єктах у Дубаї, Бахрейні та Катарі. Ізраїльська система протиповітряної оборони перехоплювала ракети над Тель-Авівом і Єрусалимом. Видання зазначає, що загибель Алі Хаменеї фактично підбиває підсумок дворічного протистояння, протягом якого Ізраїль ліквідував керівників ХАМАС і "Хезболли", а також опосередковано сприяв падінню режиму Башара Асада в Сирії. Водночас аналітики застерігають про ризик тривалої нестабільності, адже чітких перспектив зміни влади всередині Ірану наразі не видно.

Cкільки триватиме операція США

Президент Дональд Трамп заявив у суботу, що має кілька можливих сценаріїв завершення операції "Епічна лють" проти Ірану. Про це він повідомив в інтерв’ю Axios.

"Я можу продовжувати і взяти все під свій контроль, або закінчити це за два-три дні і сказати іранцям: "Побачимося через кілька років, якщо ви почнете відновлювати [свої ядерні та ракетні програми, - ред.]", — сказав він.

За його словами, рішення про початок ударів було зумовлене двома ключовими чинниками: невдачею переговорів, які цього тижня проводили його спецпредставники Стів Віткофф і Джаред Кушнер, а також багаторічною політикою Ірану. Трамп також зазначив, що Тегеран нібито відновив роботи на частині ядерних об’єктів, які раніше були атаковані США та Ізраїлем під час 12-денної війни торік у червні.

Водночас незалежні експерти зафіксували будівельну активність на цих об’єктах, але не підтвердили факту повного відновлення ядерної програми.

Американський президент підкреслив, що Ірану в будь-якому разі знадобляться роки, аби оговтатися від завданих ударів.

Очікується, що короткотривала військова операція з подальшими ультиматумами відрізнятиметься від сценарію зміни режиму, який публічно обговорюють окремі представники США та Ізраїлю. При цьому Трамп перебуває під внутрішнім тиском, зокрема з боку прихильників руху MAGA, які виступають проти затяжної військової присутності на Близькому Сході.

"Іранці наближалися, а потім відступали — наближалися, а потім відступали. Я зрозумів з цього, що вони насправді не хочуть угоди. Я побачив, що щомісяця вони робили щось погане, підривали щось або вбивали когось", — сказав він.

За інформацією високопоставленого американського посадовця, спільний план США та Ізраїлю передбачає інтенсивну кампанію бомбардувань тривалістю щонайменше п’ять днів. Водночас Трамп зауважив, що терміни можуть коригуватися залежно від розвитку ситуації, зокрема з огляду на ліквідацію верховного лідера Ірану Алі Хаменеї.

Як відповів на атаки Іран та чим пригрозив США

1 березня 2026 року Тегеран офіційно заявив про початок масштабної військової відповіді на ліквідацію верховного лідера країни Алі Хаменеї. Про це повідомляє Al Jazeera.

Корпус вартових ісламської революції оголосив про підготовку удару, який, за оцінкою іранського керівництва, може суттєво вплинути на баланс сил на Близькому Сході. Після підтвердження загибелі аятоли КВІР виступив із жорсткою заявою, пообіцявши масштабну відплату. Йдеться про можливі атаки не лише по ізраїльських об’єктах, а й по американській військовій інфраструктурі в регіоні.

"Це буде найпотужніша наступальна операція в історії Ісламської Республіки. Ми не зупинимося, доки ворог не буде розбитий", - йдеться у заяві КВІР.

Серед потенційних цілей Тегеран називає бази США, зокрема в Іраку та Сирії, стратегічні об’єкти Ізраїлю, а також центри ухвалення рішень, причетні до операції з ліквідації іранського лідера.

Президент Ірану Масуд Пезешкіан заявив, що на цьому етапі країна не розглядає дипломатичних варіантів врегулювання, охарактеризувавши вбивство Хаменеї як тяжкий злочин, який потребує силової відповіді.

"Ми змусимо Америку і сіоністське утворення пошкодувати про це. Наша відповідь буде настільки потужною, що змусить Вашингтон та Тель-Авів капітулювати", - наголосив Пезешкіан, додавши, що справу Хаменеї буде продовжено.

За інформацією джерел видання, іранські ракетні підрозділи вже переведені в режим максимальної бойової готовності.

Експерти припускають, що можливий наступ може включати масоване застосування балістичних ракет і великої кількості дронів-камікадзе. У відповідь США та Ізраїль посилили свою військову присутність у регіоні, готуючись до ймовірної ескалації. Ситуація загрожує перерости у широкий воєнний конфлікт, наслідки якого можуть вийти далеко за межі Близького Сходу.

Відповідь Трампа та наслідки ударів Ірану по країнах регіону

Президент Дональд Трамп звернувся до керівництва Ірану із закликом відмовитися від запланованих дій та попередив, що у разі їх реалізації США завдадуть надзвичайно потужного удару у відповідь.

"Іран щойно заявив, що сьогодні вони завдадуть дуже сильного удару — сильнішого, ніж будь-коли раніше. Проте їм краще цього не робити, бо якщо вони це зроблять, вдаримо по них із силою, небаченою раніше", — написав Трамп у Truth Social.

Згодом,міністр оборони Великої Британії Джон Гілі заявив, що після початку спільної операції США та Ізраїлю проти Ірану й загибелі аятоли Алі Хаменеї ситуація на Близькому Сході різко погіршилася. В інтерв’ю Sky News 1 березня він повідомив, що Тегеран атакував низку країн, зокрема ракети були випущені й у напрямку Кіпру, який є членом ЄС і де розміщені британські військові бази.

За словами Гілі, Іран запустив дві балістичні ракети в бік острова. Водночас наразі немає підтвердження, чи були вони націлені безпосередньо на об’єкти Сполученого Королівства, чи це частина ширшої військової відповіді Ірану в регіоні. Дані щодо місця падіння або можливого перехоплення ракет уточнюються.

"Це режим, який переслідує інші країни та ніколи не повинен отримати ядерну зброю", – сказав Гілі про владу аятол в Ірані.

Іран перекрив Ормузьку протоку – в чому її цінність

Корпус вартових Ісламської революції Ірану оголосив, що прохід через Ормузьку протоку заборонений для суден. Про це повідомляє The Times of Israel.

Представник військово-морської місії ЄС Aspides зазначив, що кораблі отримують по радіозв’язку повідомлення від КВІР із попередженням про недопущення проходу через протоку.

Ормузька протока є стратегічно важливим маршрутом світового експорту нафти, оскільки з’єднує найбільших виробників у Перській затоці, зокрема Саудівську Аравію, Іран, Ірак та Об’єднані Арабські Емірати, з Оманською затокою та Аравійським морем.

Загострення ситуації на Близькому Сході може спричинити серйозні потрясіння на глобальному газовому ринку — найбільші з часів повномасштабного вторгнення Росії в Україну у 2022 році. Як пише Bloomberg з посиланням на дані моніторингу судноплавства, торгівля скрапленим природним газом фактично призупинилася через блокування протоки, якою проходить близько п’ятої частини світового експорту LNG.

Катар, один із провідних світових виробників газу, разом із іншими країнами регіону залежить від цього маршруту. За інформацією трейдерів, щонайменше 11 танкерів зі скрапленим газом, що прямували до або з Катару, тимчасово зупинили рух, щоб уникнути проходження через Ормузьку протоку. Об’єднані Арабські Емірати, які також експортують LNG цим шляхом, опинилися в подібній ситуації.

Азійські імпортери, що отримують приблизно чверть постачань LNG із Катару — другого за величиною експортера у світі, — почали терміново шукати альтернативні джерела. Єгипет, зі свого боку, намагається прискорити закупівлі після часткового закриття ізраїльських газових родовищ.

"Будь-яка військово-морська активність в Ормузькій протоці матиме виражений ʼбичачийʼ ефект для цін, так само як і новини про виробництво катарського LNG", – заявив Том Марцек-Мансер, директор із європейського газу та LNG у Wood Mackenzie.

Які є два подальші сценарії розвитку подій

Якщо Вашингтон разом із союзниками справді прагне усунути нинішнє іранське керівництво, їм слід бути готовими до затяжного конфлікту. Як зазначає The Times, іранські лідери навряд чи погодяться на нові поступки з ядерних чи ракетних питань, якщо вважають, що головним питанням для них стало фізичне збереження режиму.

У разі, якщо Тегеран обере стратегію боротьби до кінця, перед Трампом може постати вибір щодо подальшої ескалації, зокрема можливих ударів по нафтовій інфраструктурі з метою послаблення економіки країни. Прихильники ліквідованого Алі Хаменеї розраховують, що зі зростанням зовнішнього тиску населення згуртується навколо влади, як це частково відбувалося під час минулорічного протистояння з Ізраїлем.

Водночас у матеріалі підкреслюється, що навіть якщо в країні почнуться масові протести, Сполучені Штати не мають значної військової присутності на території Ірану, яка дозволила б надати реальну підтримку можливому повстанню опозиції.

"Режим, ймовірно, все ще може розраховувати на мільйони прихильників... І будь-яка спроба Трампа в найближчі тижні покласти край цій ситуації через те, що вона стала занадто заплутаною або Пентагон стурбований невизначеним терміном кампанії, може в кінцевому підсумку призвести до зміцнення тієї самої системи, яку президент хотів би знищити", - йдеться у матеріалі.

Як загострення навколо Ірану вплине на Україну

Військова операція США та Ізраїлю проти Ірану без сумніву вплине на Україну, зокрема через можливе скорочення постачання американської зброї для української армії. Про це заявив колишній міністр закордонних справ Павло Клімкін в інтерв’ю Liga.net.

Американцям доведеться поповнювати витрачені під час атак на Іран запаси озброєння, що автоматично зменшить його експорт, хоча критичних змін у постачаннях до України не очікується, оскільки Дональд Трамп наразі не продає українській армії ракети Tomahawk.

"Те, що вони використовують зараз проти Ірану, це здебільшого не той асортимент, який ми отримуємо", — наголосив він.

Негативним для України аспектом, на думку Клімкіна, стане також відволікання уваги США на Близький Схід, що може дати росіянам можливість "підіймати ставки".

За даними аналітиків Financial Times, ескалація конфлікту загрожує зменшенням постачань засобів протиповітряної оборони, адже США вже перекидають ракети-перехоплювачі до регіону для захисту власних баз і Ізраїлю. Окрім того, удари по іранській військовій промисловості, що виробляє балістичні ракети та дрони, можуть обмежити постачання озброєння до Росії та зменшити її здатність здійснювати масовані атаки по Україні.

Аналітики Kyiv Post наголошують, що ослаблення іранського режиму позбавить РФ стратегічного партнера, що потенційно змінить баланс сил у Східній Європі. Водночас США вже витратили значну частину запасів перехоплювачів під час минулорічної 12-денної війни з Іраном, коли сотні ракет були запущені по Ізраїлю, а боєприпасів для систем протиракетної оборони THAAD вистачає обмежено – з моменту введення їх у 2010 році замовлено менше 650 одиниць.

Вам також може бути цікаво:

• Що вдалося росіянам цієї зими: Буданов назвав головний успіх ворога
• Американці вперше застосували українську тактику використання дронів – Politico
• "Справедливість неминуча": Сибіга передбачив кінець путінського режиму

Наші стандарти: Редакційна політика сайту Главред