Українські дрони зірвали план Путіна нажитися на іранському конфлікті – The Telegraph

Головне з новини:

• Україна ефективно б’є по російській нафтовій логістиці
• Удари ЗСУ ускладнюють експорт РФ
• Тиск на російську економіку зростає

Україна здійснила наймасштабнішу атаку по російській енергетичній інфраструктурі цього року, вразивши резервуари з нафтою та ключове обладнання у стратегічному порту Усть-Луга. Потужні вибухи та пожежа забарвили небо над Балтикою в помаранчевий колір, а російська ППО не змогла зупинити дрони, які пройшли понад 1000 км через кілька ешелонів оборони.

Як пише The Telegraph, повторна атака по критичному нафтовому об’єкту стала "ганебним провалом оборони Росії". Пожежа на терміналі одночасно спалювала й доходи Кремля - Україна вдарила по ключовому джерелу фінансування російської війни саме в момент, коли Путін найбільше потребує коштів.

Контекст: війна в Ірані та російські прибутки

До початку війни в Ірані 28 лютого російські доходи від нафти й газу впали на 47%, а бюджетний дефіцит досяг 91% від плану на 2026 рік. Однак після початку конфлікту США та Ізраїлю проти Ірану Москва стала одним із головних бенефіціарів енергетичної турбулентності.

Росія заробляла близько 760 млн доларів на день, а в березні отримала майже 24 млрд доларів завдяки зростанню цін і зменшенню конкуренції на ринку.

Україна б’є по енергетичній дипломатії Кремля

Київ побоювався, що енергетичний дефіцит у Європі може підштовхнути деякі країни до зближення з Москвою. Ці настрої посилилися після заяв прем’єра Бельгії про необхідність "розсудливої" нормалізації відносин для "повернення доступу до дешевої енергії".

Рекомендуємо:

Удар по нафтовому ланцюжку: дрони завдали удару по одному з найбільших НПЗ Росії

Однак серія українських ударів різко змінила ситуацію. За даними Reuters, близько 40% російських експортних потужностей були зупинені - це найбільший збій у постачанні нафти в сучасній історії РФ.

Масштаби руйнувань на Балтиці

Усть-Луга та Приморськ, які разом обробляють 1,7 млн барелів на добу, призупинили роботу. Росія намагалася применшити наслідки, але супутникові знімки показали щонайменше чотири зруйновані резервуари та густий чорний дим.

Україна продовжила удари:

• вражено НПЗ у Киришах (6,6% російської переробки),
• морський дрон атакував танкер із мільйоном барелів нафти біля Босфору.

Кампанія дальніх ударів посилюється

За перші два місяці 2026 року Україна здійснила понад 40 ударів по території РФ - удвічі більше, ніж за аналогічний період 2025 року.

Експерт Максим Безносюк зазначає, що Київ змінив підхід, розширивши цілі з НПЗ на всю логістичну систему російської нафти:

"Це серйозний розвиток подій, оскільки вищі світові ціни на нафту в іншому випадку дали б Кремлю більше можливостей для покриття військових витрат".

Водночас він наголошує, що Росія усе ще має східні маршрути для постачання нафти до Азії, а масштаб її нафтової галузі такий, що кілька окремих ударів не здатні суттєво її дестабілізувати.

Удари по Росії - останні новини за темою

Нагадаємо, як раніше повідомляв Главред, у ніч на 25 березня Сили оборони України завдали удару по кораблю російських військ у Ленінградській області. Про це повідомили в Генеральному штабі ЗСУ.

Після атак безпілотників Росія тимчасово призупинила перевалку нафти та нафтопродуктів у портах Балтійського моря. Йдеться про ключові експортні вузли, де було зупинено відвантаження сировини; в одному з портів після удару спалахнула пожежа.

Крім того, 21 березня українські військові здійснили серію точкових ударів по важливих об’єктах противника. Зокрема, було уражено пункт управління підрозділу в окупованому Маріуполі, ремонтну базу російської армії на тимчасово окупованій території Запорізької області, а також командно-спостережний пункт у Донецькій області.

Вас може зацікавити:

• В небі над Україною зафіксували російські дрони з парашутами - для чого вони
• Третя світова війна вже почалась: Буданов зробив тривожну заяву щодо України
• РФ вдарила по житловому районі Харкова: є влучання в багатоповерхівку, що відомо

Наші стандарти: Редакційна політика сайту Главред