Підпишіться 
Коротко:
- "Сіра зона" наближається до Краматорська
- Тиск з боку Костянтинівки посилюється
- ЗСУ можуть спробувати посилити оборону
Російські війська поступово просуваються в напрямку Краматорська та Слов'янська, які вважаються ключовими містами української оборони на Донбасі. Якщо ЗСУ не зможуть перекинути додаткові сили для захисту цієї ділянки, російська армія потенційно може вийти до околиць міст уже до кінця 2026 року. Про це Baltic Sentinel розповіли українські військовослужбовці, які воюють на цьому напрямку.
Один з офіцерів української бригади, яка тривалий час захищає район Краматорська та Слов’янська, зазначив, що на деяких ділянках оборона починає зазнавати серйозних труднощів через брак особового складу.
"На окремих ділянках фронт уже починає повільно руйнуватися. Просто не вистачає сил, щоб їх зупинити", - заявив військовий.
За його оцінкою, російські підрозділи дійсно можуть наблизитися до Краматорська та Слов’янська до кінця року. Аналогічної думки дотримується командир батальйону, який воює на Слов’янському напрямку. Він зазначив, що російські атаки слідують практично одна за одною, а їхня інтенсивність помітно зросла.
Водночас український штабний офіцер підкреслив, що ситуація ще не є вирішеною. За його словами, Росія концентрує сили в цьому районі, проте за умови грамотного планування операцій та достатнього забезпечення українських підрозділів просування противника можна зупинити.
Сіра зона наближається до Краматорська
На картах бойових дій, які оновлюються в режимі реального часу, сіра зона вже починається приблизно за чотири кілометри на схід від Краматорська. Це може свідчити про проникнення російських військовослужбовців у цей район.
Якщо українським силам не вдасться вчасно виявити й знищити такі групи, Росія зможе поступово нарощувати там свою присутність і наближатися до міст.
При цьому поки що не йдеться про неминучий початок боїв безпосередньо за Краматорськ. Однак чим більше російських підрозділів зможе пройти через українські позиції й закріпитися поблизу міста, тим складніше буде їх вибити.
Певна перевага поки що залишається за українською стороною завдяки рельєфу. Великі висоти на схід від Краматорська залишаються під контролем України. Вони дозволяють операторам безпілотників працювати з більш вигідних позицій і збільшують радіус їхньої дії.
Якщо ж російським військам вдасться захопити панівні висоти, вони зможуть використовувати їх для нанесення ударів безпілотниками по Краматорську та Слов’янську.
Тиск посилюється з боку Костянтинівки
Ще однією проблемною ділянкою залишається район на південь від Краматорська. Російські війська фактично контролюють значну частину Костянтинівки, розташованої приблизно за 20 кілометрів від Краматорська.
Командир батальйону безпілотників 28-ї механізованої бригади України з позивним "Хоттабич", підрозділ якого вже понад рік бере участь у боях за місто, описав ситуацію як постійно складну. При цьому він вважає, що російській армії знадобиться ще кілька місяців для повного захоплення Костянтинівки.
Інший військовослужбовець 28-ї бригади, старший сержант із позивним Грек, також вважає, що стрімкого просування російських сил у напрямку Костянтинівки поки що не спостерігається.
Однак російські підрозділи вже змогли розмістити в місті операторів безпілотників. У результаті зона, в якій пересування стає вкрай небезпечним через постійну загрозу ударів дронів, поступово зміщується в бік Краматорська.
За словами Хоттабича, ця зона вже поширюється аж до Дружківки, розташованої між Костянтинівкою та Краматорськом. За Дружківкою фактично починаються підступи до Краматорська.
ЗСУ можуть спробувати посилити оборону
Журналісти не виключають, що українське командування може вжити контрнаступальних дій, щоб зменшити тиск на Краматорськ. Такий сценарій пов’язують, зокрема, з діяльністю нового військового командувача України Михайла Драпатого.
Подібні операції українські сили вже проводили на інших напрямках - зокрема, південніше, біля кордону Запорізької та Донецької областей, а також у районі Лимана на північ від Слов'янська.
На початку літа російські війська наблизилися до Лиману та Сіверського Донцю, створивши загрозу Слов’янську з півночі. Однак згодом українським підрозділам вдалося відкинути супротивника.
Командир батальйону безпілотників 66-ї механізованої бригади з позивним "Несма", який захищає Лиманський ділянку, заявив, що умовна лінія фронту там зараз знаходиться приблизно на тих самих позиціях, що й рік тому. При цьому сама зона ураження постійно змінюється через руйнування та активність безпілотників.
Чому карти фронту дедалі менше відображають реальність
Однією з головних проблем при оцінці ситуації на Донбасі стає неможливість точно визначити лінію зіткнення. Навіть загальнодоступні карти, включаючи карти DeepState, вже не завжди відображають реальну ситуацію на місцях і скоріше дозволяють оцінити загальну динаміку бойових дій.
Це пов’язано зі зміною тактики обох сторін на тлі масового застосування безпілотників. Традиційна безперервна лінія окопів поступово втрачає колишнє значення.
Російські та українські підрозділи дедалі частіше використовують невеликі піхотні групи, які проникають крізь проміжки між позиціями противника. У деяких випадках такі групи здатні просуватися на понад 10 кілометрів у тил і тривалий час діяти автономно.
Їхнє завдання полягає не лише в захопленні території. Вони також намагаються порушити роботу оборони противника та виявити позиції операторів безпілотників.
"Активне поле бою" замість лінії фронту
За оцінкою видання, саме підрозділи, що використовують безпілотники, сьогодні відіграють ключову роль у стримуванні наступу. Якщо штурмова група виявляє позиції операторів дронів противника і змушує їх відступити або знищує їх, на цій ділянці тимчасово виникає своєрідна прогалина в системі спостереження та ураження.
Інші групи можуть скористатися таким вікном для подальшого просування та наступного зосередження більших сил.
Ситуацію добре ілюструє приклад одного з населених пунктів поблизу Краматорська. На картах DeepState він позначений як територія, що знаходиться глибоко в російській зоні контролю. Однак фактично там продовжують перебувати українські військовослужбовці, а російська армія вже кілька місяців не може витіснити їх з позицій. Це показує, наскільки умовними стають сучасні карти фронту.
У міру того як невеликі групи проникають дедалі глибше в тил, сама структура позиційної війни змінюється. Фронт уже не можна сприймати як чітку фіксовану лінію. В окремих районах сходу України активна зона бойових дій може простягатися приблизно на 10 кілометрів углиб і з часом ставати ще ширшою.
Один з українських офіцерів запропонував замість звичного поняття "лінія фронту" використовувати термін "активне поле бою". Йдеться про простір, де безпілотники обох сторін постійно ведуть розвідку та вражають цілі, а невеликі піхотні групи переміщуються між позиціями.
Через це окремі населені пункти в такій зоні можуть за короткий час неодноразово переходити з-під контролю однієї сторони під контроль іншої. Тому загальнодоступні карти дедалі частіше не дають змоги точно визначити фактичне розташування військ.
За прогнозами, до кінця року ширина такої активної зони на деяких ділянках може сягати 15–20 кілометрів. При цьому її не слід плутати із зоною ураження безпілотників - простором, де дрони здатні атакувати практично будь-яку рухому ціль. Така зона може бути приблизно вдвічі ширшою.
Яка головна мета Путіна восени - коментар військового
Захоплення Донецької області залишається особистим завданням російського диктатора Володимира Путіна, проте навіть нарощування сил не принесло армії РФ істотних результатів на фронті. Про це повідомив командир 429-ї окремої бригади безпілотних систем "Ахіллес" Юрій Федоренко в ефірі FREEДОМ.
"Для Росії жива сила ніколи не була цінним ресурсом, вони легко жертвують життями солдатів", - підкреслив Федоренко.
За його оцінкою, Кремль досі має можливість компенсувати втрати за рахунок людських ресурсів. Водночас запуск нової масштабної кампанії з поповнення армії може бути відкладений з внутрішньополітичних причин.
Федоренко вважає, що одним із чинників, які стримують російське керівництво, є вибори до Держдуми РФ. Після їхнього завершення Москва може вдатися до більш жорстких механізмів, щоб забезпечити армію новими військовими та заповнити втрати.
"Після їхнього завершення репресивний апарат запрацює на повну потужність, щоб компенсувати величезні втрати окупантів", - наголосив Федоренко.
Війна Росії проти України - що відомо про ситуацію на фронті
Нагадаємо, як раніше повідомляв Главред, Генштаб наголосив, що активні бойові дії в Дніпропетровській області тривають. Генштаб також спростував чутки про повне звільнення області та наголосив, що наступ Сил оборони триває в регіоні. Згідно з повідомленням, під контроль України повернулися 19 населених пунктів.
Інститут вивчення війни (ISW) зазначив у своєму звіті, що російські війська не просунулися на півночі Сумської області. За їхніми даними, ЗСУ зірвали наступ противника на окремих ділянках і перейшли в контратаку.
Аналітики ISW повідомляли, що в Донецькій області ЗСУ просунулися на ключовій ділянці фронту. За наявною інформацією, просування зафіксовано в північно-західній частині Водянського, на південь від Добропілля, що підтверджується відеозаписом від 20 серпня.
Читайте також:
- Росія намагається просунутися до Слов'янська: ворог активізував штурми на південь від Лимана
- Дивовижне перетворення переселенки зі Слов’янська: неймовірне "до" і "після"
- Чи захоплять росіяни Слов’янськ і Краматорськ до кінця 2027 року: прогноз офіцера ЗСУ
Про джерело: The Baltic Sentinel
The Baltic Sentinel - естонське інтернет-видання, що спеціалізується на питаннях оборони, безпеки та геополітики в регіоні Балтійського моря та на північно-східному фланзі НАТО. Проєкт фінансується медіахолдингом The Postimees Group, головним редактором є естонський військовий експерт і колишній чиновник Міноборони Естонії Мееліс Ойдсалу.
Широку популярність видання здобуло наприкінці березня - на початку квітня 2026 року, коли опублікувало резонансний огляд мемуарів колишнього генсека НАТО Єнса Столтенберга.
У матеріалі стверджувалося, що наприкінці 2021 року Столтенберг обговорював з Росією можливість створення "буферної зони" та відведення військ Альянсу зі Східної Європи, що викликало гострі суперечки та звинувачення на адресу екс-голови НАТО з боку частини балтійських політиків та експертів.
Наші стандарти: Редакційна політика сайту Главред
