Підпишіться 
Росія з такою швидкістю перемелює у м’ясорубці війни свій "нескінченний" людський ресурс, що Путін не може компенсувати втрати на фронті без допомоги інших країн. І ось Кремль удруге виклянчив у північнокорейського диктатора Кім Чен Ина нову партію вояків. За даними ГУР, КНДР уже перекинула до Росії 8,5 тисяч солдатів, з яких 400 – оператори дронів. Однак на цьому справа не закінчиться: президент України Володимир Зеленський заявляв, що РФ планує залучити до війни 30-50 тисяч північнокорейців.
Військовий експерт, полковник запасу ЗСУ Олег Жданов розповів Главреду, які проблеми для України створить нова партія північнокорейських солдатів у лавах армії РФ, які прогалини і де Путін буде затикати північнокорейцями, чому Росії знадобилися військові КНДР, якщо там наближається мобілізація, чи буде російське вторгнення з півночі, через Чорнобиль, і чому операція Росії проти НАТО неминуча.
Які проблеми для нас створить нова група північнокорейських військових у лавах армії РФ? Як і де їх використовуватиме Росія?
Північнокорейські солдати дійсно можуть створити додаткову проблему для нас. Ми вже проходили через це пару років тому, коли Кім Чен Ин відправив до Росії 10 тисяч своїх військовослужбовців. Тоді вони брали участь у бойових діях, але виключно на території Росії – у Курській області, державний кордон України вони не перетинали.
Як цього разу Росія використовуватиме північнокорейських солдатів і чи відправить їх на фронт в Україну – сказати складно. Однак це в будь-якому разі створить для нас низку проблем.
По-перше, навіть якщо північні корейці не перетнуть наш кордон, то вони стануть на прикриття кордону РФ у Курській, Брянській та Бєлгородській областях, щоб ми не заходили на російську територію, як це було в Курській та Бєлгородській областях (згадайте Курську операцію та наші рейди в Шебекіно). Це дозволить звільнити частину російських військ для відправки їх на фронт в Україну.
До речі, минулого разу Москва відправила північнокорейських спецпризначенців на охорону кордону з Чернігівською областю, звільнивши таким чином свої війська, щоб перекинути їх на два фланги – у Сумську та Харківську області – для участі в боях.
По-друге, 30-тисячне угруповання – це досить велике угруповання, по суті, це частина групи військ "Північ", яка сьогодні веде активні бойові дії в Сумській, Харківській та Чернігівській областях.
По-третє, вузьке коло північнокорейських фахівців братиме активну участь у бойових діях, але з території Російської Федерації. Йдеться про артилерію: північнокорейську самохідну установку типу "Коксан", реактивні системи залпового вогню та розрахунки ракетників. Як повідомляє наша розвідка, КНДР передає Росії один дивізіон (шість одиниць) пускових установок балістичних ракет.
По-четверте, РФ буде навчати частину північнокорейців як операторів безпілотників і, цілком можливо, за рахунок масовості спробує створити такий дроновий терор, як у Херсоні, навчаючи операторів вбивати цивільних людей.
Тобто Росія не перекидатиме північнокорейців на територію України?
Навряд чи вони опиняться в Україні. Хіба що у Росії виникнуть великі проблеми, і Кім Чен Ин дозволить використовувати своїх солдатів безпосередньо на фронті. Адже якщо військові КНДР зайдуть на нашу територію, це розширить конфлікт і перетворить його з локального на регіональний. А це докорінно змінить ситуацію. І тоді може постати питання про те, чому б не відправити добровольчий корпус від Євросоюзу або країн-членів НАТО. А це те, чого дуже боїться Путін: одна справа, коли у нас воюють 16 тисяч добровольців із 72 країн світу, а інша – коли прибуде Французький іноземний легіон.
Ви вважаєте, що європейці вже дозріли до такого рішення?
Це буде питанням виживання Європи.
Прогресивні європейські лідери розуміють, що в Україні вирішується доля й Європи також. Адже якщо Україна програє цю війну, Путін буде "нагинати" Європу на повну і повернеться до своїх вимог грудня 2001 року – про те, що НАТО має повернутися до кордонів 1997 року, а все, що було в СРСР, має залишитися сферою впливу Москви. І тоді російські танки можуть дійти до Дрездена та Лейпцига, а Кремль вирішить повернути НДР.
Наскільки серйозний головний біль нам створять північнокорейські ракетники в лавах російської армії, з огляду на те, що у нас зараз і так серйозна проблема із захистом від російських балістичних ракет?
На жаль, північнокорейські ракетники додадуть нам головного болю: чим більше боєздатних пускових установок, тим більшими будуть залпи ракет по українській території. Дальність північнокорейських ракет значна: зона ураження на нашій території становитиме до 500 км.
Де Росія розмістить пускові установки північнокорейських ракет – вгадати складно: це можуть бути Ростовська, Воронезька, Бєлгородська, Курська, Брянська області РФ. Лише російський Генштаб визначить, яка ділянка для нього є найважливішою з точки зору вогневого ураження. Гадаю, що Росія націлить північнокорейські ракети на Київ та Київську область, адже в будь-якій державі столиця має великий вплив на формування громадської думки. А Росії необхідно зламати опір українського суспільства і змусити нас визнати, що поганий мир кращий, ніж хороша війна.
Чи є зараз бодай якісь підстави вважати, що восени-взимку ситуація з ППО у нас покращиться?
Російські та північнокорейські ракети стануть для нас суттєвою проблемою восени-взимку. У дипломатії та комунікації з нашими партнерами ми десь трохи збилися з курсу, що позначилося на постачанні нам систем ППО та ракет-перехоплювачів до них, а також озброєння. Десь стався прорахунок у договірних зобов’язаннях з нашими партнерами. Вирівняти ситуацію зараз навряд чи вдасться.
Балістика показала себе як найкращий вид озброєння в сучасній війні. І чим більше наочних демонстрацій успіхів в ударах балістичною зброєю, тим менше бажання у держав, які є нашими партнерами, розлучатися з цим озброєнням, а тим більше – з ракетами до нього.
Особливо після того, як США через хаотичну організацію бойових дій на Близькому Сході вистріляли більшу частину свого боєзапасу. Трамп навіть погрожував кримінальним переслідуванням тим, хто не припинить писати про те, що у Штатів немає ракет, а боєздатність армії США знижується через відсутність ракет. Проте американська преса розриває Трампа на шматки, обурюючись, як так можна було довоюватися до того, що Пентагон залишився без снарядів і ракет, і як так сталося, що американці "перемогли" Іран сто разів, а Трамп боїться пролітати повз Іран на своєму найзахищенішому й найсекретнішому літаку, побоюючись, що борт №1 США можуть збити. Це викликає саркастичний сміх, як і те, що Трамп у Мар-а-Лаго грає в гольф під прикриттям систем ППО.
Повернемося до північнокорейських солдатів. Чи здатна російська логістика безперебійно забезпечувати такий численний контингент – 30-50 тисяч осіб – на тлі постійних українських ударів по складах і шляхах сполучення? Ви вище перелічили області РФ, де можуть бути розміщені північнокорейські військові, – до всіх цих областей ми дотягуємося дронами.
Ми можемо створити противнику проблеми, і це потрібно буде робити нашими ударами на максимальну глибину. Однак Росія, щоб забезпечити армію, переведе населення на карткову систему, і ніхто не зважатиме на думку громадян. Як і з бензином зараз: більшу частину росіян поставили на картки, і нічого, нехай стоять у чергах по 12-16 годин, щоб заправитися 20 літрами. Головне для Кремля – заправити танки.
Точно так само буде і з забезпеченням армії: головне – нагодувати російських і північнокорейських солдатів, а населення потерпить. Поки не почнеться "росийский бунт, бессмысленный и беспощадный", політичне керівництво РФ буде викручувати руки росіянам і забиратиме все для фронту.
До речі, Собянін не побоявся сказати, що переведення російської економіки на військові рейки – це "червона лінія", бо ліквідація цивільного сектора економіки призведе до політичного колапсу в Росії. І що, Путін щось змінив? Ні, він просто сказав, що карати таких почнуть уже після виборів.
Ходили чутки, що Воронеж має стати хабом для військ КНДР. Чи може цей хаб створити проблеми всередині Росії, з огляду на те, що воронежці навряд чи будуть раді такому сусідству? Адже напевно будуть і прояви ксенофобії, і просто страх перед військовими іншої країни, та й наші удари по Воронежу стануть частішими, адже північні корейці стануть законною ціллю?
Громадянам РФ до цього не звикати: кого тільки в Росію не завозили – і китайців, і індусів, і інших. Якщо раптом хтось наважиться обуритися, то цим займуться Росгвардія та поліція, які захищатимуть північнокорейських військових і робітників, а не росіян.
До того ж Росія – це неполоханий край, де "бусифікацію" поки що проводять точково в окремих містах або невеликих регіонах. А якщо хтось почне обурюватися, у Росії швидко заспокоять незадоволених – і росіяни розбіжаться по норах, де сидітимуть, не висовуючи носа. Якщо північні корейці спіймають і з’їдять чиюсь собаку у Воронежі, це може спровокувати якісь заворушення, але лише місцевого значення.
Зверніть увагу: ми спалили вже практично всі великі склади Wildberries, провели атаки на всі НПЗ і не даємо можливості їх відновити, росіяни годинами стоять у чергах за бензином і цілодобово чекають на QR-код на 20 літрів, наче на манну небесну, і що? Незважаючи на все це, у свідомості росіян досі не склався причинно-наслідковий зв’язок: усього цього не було б, якби Росія не почала вторгнення в Україну; достатньо вивести російські війська з українських територій, щоб усе стало на свої місця – і бензин з’явиться, і північнокорейців не буде в російських містах, і китайців не буде на Далекому Сході. Цього розуміння у росіян немає. А тому ніякого бунту в Росії чекати не доводиться.
Так, росіяни будуть обурюватися, але як у брежнєвські часи – вечорами на кухні.
Чому Росії взагалі потрібне підкріплення північнокорейськими військовими, якщо восени може бути мобілізація? Від мобілізації відмовилися чи без цих 30-50 тисяч не дотягнуть до неї?
Гадаю, що "вставай, страна огромная" не буде. Якщо в 1999 році Путін підірвав десять будинків на Каширському шосе, щоб сказати: "Вставай, страна огромная! Ми йдемо на Чечню", то сьогодні важко уявити, яких масштабів має бути теракт, щоб росіяни не розбіглися по кутках, а вишикувалися й підняли червоний прапор над головою. Не той час і не ті соціальні настрої в суспільстві.
А північнокорейські військові знадобилися не для того, щоб дотягнути до мобілізації, а для того, щоб хоч якось врятувати й вирівняти фронт. Адже вже понад три місяці мобілізаційна система РФ не справляється з поповненням втрат, які ми завдаємо російській армії. Тому Кремль змушений шукати внутрішні резерви, щоб врятувати ситуацію. А оголошення мобілізації стане для Кремля крахом у політичному сенсі.
Крім того, близько місяця тому Путін збирався мобілізувати 2 млн осіб, потім ця цифра знизилася до 1 млн, а зараз уже говорять про 800 тисяч. Але ж і цих 800 тисяч потрібно взути, одягнути, екіпірувати, розмістити, нагодувати, заплатити. А де взяти гроші на все це?
У Кремлі вже обговорюють можливість формування цієї армії за Уралом, щоб Україна не дістала, а то європейська частина Росії прострілюється вся нашими "добрими дронами". За Уралом цю армію планують три місяці навчати, а потім перекинути на фронт, в Україну. Але це колосальні витрати: ці 800 тисяч за три місяці з’їдять усю економіку РФ!
Тому в Росії сьогодні проводяться експерименти з жорсткою мобілізацією та "бусифікацією". У Пензі та Ростові вже навіть застосовували метод обходу квартир. Зараз за будь-яке правопорушення одразу відправляють до військкомату. Щодо студентів спускається розпорядження – відраховувати за будь-яку провину чи прогули та відправляти до військкомату. Тобто там шукають внутрішні резерви для посилення мобілізації, але поки що все це не покриває потреби російської армії. Тому Росія залучатиме військових із КНДР, поки є така можливість.
Тим більше, що Кім Чен Ину це вигідно: він отримує за кожного свого солдата від Путіна до 2 тис. доларів, а за вбитого – компенсацію.
Якщо у Росії настільки очевидні проблеми з людськими ресурсами та поповненням втрат, що їй не впоратися без підкріплення північнокорейцями, то як і чим тоді Кремль планує здійснювати нову агресію? Наприклад, як повідомляла американська розвідка, РФ може завдати удару по НАТО ще до закінчення війни в Україні, вже цієї осені. Або інший приклад – загроза з півночі для України: Spiegel писав, що ми готуємося до вторгнення через Чорнобиль.
Кремль планує діяти рейдовим загоном, і північнокорейці для цього не потрібні.
Путіну потрібно перевірити статтю 5 Статуту НАТО і вбити клин між країнами Альянсу з метою подальшого розвалу НАТО. Для цього йому вистачить однієї або кількох десантно-штурмових бригад, а таку кількість сил Росія здатна виділити. Наприклад, Лукашенко формує десантно-штурмову бригаду в Білорусі. Та й Росія за рахунок фронту може сформувати таку бригаду. А далі – влаштовується провокація на кордоні з країною НАТО.
Росії не треба йти на Варшаву, Ригу чи Гельсінкі – їй достатньо вторгнутися на територію цієї країни, вчинити якісь терористичні акти, навести там переполох і вийти. І можна не сумніватися: НАТО розвалиться на друзки.
Є три точки, де Росія влаштовуватиме збройну провокацію: Польща, країни Балтії та Фінляндія. На території Фінляндії досі немає військ НАТО. Польща та країни Балтії давно готуються до такого сценарію.
Наприклад, така провокація цілком може бути спрямована проти Естонії – у Нарві, яку часто називають "російським містом". Росія може розпалити там сепаратистські настрої та провести диверсійно-розвідувальний рейд. На території Естонії перебувають війська НАТО. І ось питання – чи відкриють вони вогонь по російських диверсантах? Чи НАТО сидітиме й радитиметься? Чи вирішать підтримати "добрим словом" і ящиком патронів, і на тому все, але не брати участь у війні? Ось що потрібно Путіну: йому треба внести хаос і сум’яття у злагоджені ряди НАТО.
У Путіна є заява Трампа, яка окрилює його, – той сказав, що США не воюватимуть за Європу. В Естонії дислокується американський батальйон, але тепер Путін знає, що цей батальйон не вийде зі своїх казарм і не відкриє вогонь по його солдатах.
А що стосується загрози з півночі для нас, то я не думаю, що буде нове вторгнення, тим більше в Чорнобилі. Росіяни вже копали окопи в Рудому лісі й знають, що через Чорнобильську зону краще не ходити: фон радіації в ґрунті на глибині нижче 30 см набагато вищий за допустиму норму.
Наразі немає ознак підготовки Росії до вторгнення. Ми будемо спостерігати. Ми знаємо, скільки військ на території Білорусі, скільки чого росіяни туди переміщують і що там формують. Тому створити на півночі раптову загрозу для нас з метою вторгнення просто нереально в нинішніх умовах.
Але – вивільнити якусь частину військ і провести збройну провокацію з рейдовим вторгненням на нашу територію Росія може, таке я допускаю. Але не більше того.
А от створення оборонних рубежів і спорудження окопів на небезпечних напрямках у нас – це нормально, це підготовка. Це робиться для того, щоб не повторилася ситуація 2022 року, коли ми копали окопи під вогнем російської артилерії.
До того ж ми встановили на кордоні до півмільйона мін, і зараз ці мінні поля потрібно доповнити протипіхотними мінами, огородити все це колючим дротом, розтягнути путанку вздовж кордону та викопати окопи, щоб у разі чого було куди завести війська для проведення оборонної операції, якщо така загроза виникне.
Операція-провокація проти НАТО з боку Росії – це вже неминучість, а не гіпотетичний сценарій?
Це буде стовідсотково. Вважається, що ворога треба знати і потрібно вивчати його постулати, методи та наміри. Але в Європі досі ніхто не хоче цього робити.
У 2021 році вийшла стаття Герасимова "Третя світова війна нового гібридного типу". Якщо уважно прочитати цю статтю, стане зрозуміло, що зараз відбувається в Європі. Усі ці теракти та провокації – це єдиний план і задум: це потрібно Росії, щоб розхитати ситуацію, створити хаос на території ЄС і розколоти Євросоюз та НАТО. Європейці цього не розуміють і думають, що десь там спецслужби Росії проводять якісь диверсійно-розвідувальні дії. Щоразу, коли спецслужби європейських країн розпочинають розслідування чергового теракту, обов’язково виявляють "вуха" Кремля, що стирчать звідти.
Гібридна війна вже йде повним ходом проти Європи. Поки європейці цього не зрозуміють, це буде проблемою. Ми чотири роки пояснювали їм, що Росія – країна-агресор, і нам потрібно допомогти в боротьбі з нею, а зараз ми пояснюємо їм, що якщо сьогодні Україна не переможе в цій війні, то завтра Росія прийде до них. Ось і доводиться пояснювати Європі, що війна на її території вже йде повним ходом.
Про персону: Олег Жданов
Олег Володимирович Жданов (30 березня 1966 року, Дрезден, НДР) – радянський і український військовий, полковник запасу ЗСУ, український військовий аналітик і відеоблогер. З 2016 року регулярно виступає не тільки на українському телебаченні та в українській пресі, а й дає коментарі закордонним ЗМІ. У 2012 році запустив власний канал на YouTube, де публікує відео з аналітикою бойових дій, пише Вікіпедія.
Наші стандарти: Редакційна політика сайту Главред
