Підпишіться 
Ключові тези:
- Лише 4% громад витримають понад 72 години блекауту
- У 78% громад бракує запасів пального
Майже третина українських громад і кожне друге велике місто цієї зими можуть не забезпечити базові критичні послуги навіть протягом доби без електроенергії. Лише 4% громад здатні працювати автономно понад 72 години одночасно за всіма дев’ятьма базовими послугами. Про це повідомила голова комітету Верховної Ради з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку і містобудування Олена Шуляк, передає РБК-Україна.
Наразі резервними джерелами живлення охоплено в середньому 67% критичних об’єктів. Водночас у 78% громад немає достатніх запасів пального, а потреба в ньому для генераторів і котелень становить 48% від усіх запитів місцевої влади.
Шуляк наголошує на необхідності перевірити, чи відповідають наявні резервні потужності фактичним потребам критичної інфраструктури.
"Тому, передусім необхідно провести аудит потужності наявних генераторів проти реального навантаження об'єктів, впровадити протоколи черговості навантаження і окремо зосередитися на водоканалах та насосних станціях", - зауважила Шуляк.
Окремим питанням залишається формування запасів пального до початку можливих тривалих перебоїв. Серед запропонованих заходів - створення обласних резервів із визначеною черговістю постачання, насамперед для лікарень, водоканалів і шкільних котелень.
Ще одним механізмом мають стати домовленості між громадами та місцевими паливними компаніями. За задумом, вони дозволять заздалегідь визначити обсяги, вартість і умови поставок у кризовий період.
"Такі меморандуми можуть фіксувати, куди і яким громадам постачати паливо в разі блекауту, за якою ціною і на яких умовах, і компанії наперед розумітимуть свою роль у кризовій ситуації", - зазначила голова комітету.
Для розширення можливостей зберігання пального пропонується залучати донорів до забезпечення резервуарами. Невеликі сільські громади, зі свого боку, можуть об’єднувати запаси під координацією обласних військових адміністрацій.
Ще одна проблема стосується допомоги людям, які не зможуть самостійно забезпечити свої базові потреби під час тривалого знеструмлення. Опитування показало, що 34% громад не мають точної інформації про кількість таких мешканців.
Причиною називають відсутність єдиного місцевого реєстру. За словами Шуляк, облік має бути безпосередньо пов’язаний із конкретними алгоритмами допомоги населенню.
"Такий реєстр повинен бути прив'язаний до конкретного плану дій: хто і яким транспортом здійснює евакуацію, хто перевіряє потреби людей, хто постачає воду чи ліки", - зазначила Шуляк.
Опитування "Готовність громад до зими 2026/27" проводив аналітичний центр We Build Ukraine з 1 по 11 вересня. У ньому анонімно взяли участь 145 громад із 24 областей України та Києва: 46% респондентів представляли центральні області, 32% - прифронтові території, ще 22% - західні області.
Якою буде наступна зима
Київ цієї зими може зіткнутися з масштабними перебоями в електропостачанні, водопостачанні та роботі каналізації через нову хвилю російських ударів. За оцінками джерел The Economist, столиця ризикує опинитися в особливо складному становищі вже до жовтня. Про це пише видання The Economist.
Західний дипломат, якого цитує видання, заявив, що Київ може опинитися під критичним тиском уже цього року. Український чиновник, своєю чергою, прогнозує різке загострення ситуації найближчими місяцями.
"Вони будуть мучити Київ. Вони використовуватимуть втому, виснаження та інші фактори, щоб спробувати спровокувати трагедію", - сказав український чиновник.
Водночас Україна підійшла до нового опалювального сезону з посиленою енергетичною інфраструктурою. За даними The Economist, західна допомога дала змогу зміцнити об'єкти, які Росія систематично атакувала протягом попередніх зим.
Однак повністю уникнути масштабних перебоїв може не вдатися. Українські посадовці й аналітики очікують, що атаки на енергетичні об'єкти й надалі призводитимуть до значних обмежень електропостачання, причому їхня частота може зрости порівняно з минулим роком.
Особливу увагу Росія, ймовірно, зосередить на Києві та його енергетичній системі. У разі повторного знищення місцевих генерувальних потужностей столиця може стати залежною від обмеженої кількості ключових енергетичних вузлів.
Одним із найбільш критичних об'єктів називають підстанцію на 750 кВ у Макарові Київської області. Саме через неї проходить значна частина можливостей для забезпечення столиці електроенергією.
За оцінкою джерел видання, за працюючої підстанції Київ зможе отримувати електроенергію близько 16 годин на добу. У разі її втрати цей показник може скоротитися приблизно до чотирьох годин.
Чого чекати українцям взимку - останні новини за темою
Нагадаємо, як раніше повідомляв Главред, народна депутатка Роксолана Підласа інформувала про зміни в розписі державного бюджету щодо підготовки енергетики до зими. У своєму коментарі Підласа наголосила на перенесенні частини видатків і відкладенні підготовки енергетики на грудень. За її словами, серед перенесених видатків згадувалися капітальні проєкти й орієнтовно близько 39 мільярдів гривень, які відклали на пізніші терміни.
Авіаційний експерт Костянтин Криволап заявив, що можливі удари по енергетичній інфраструктурі можуть ускладнити ситуацію взимку. Він у своєму інтерв'ю оприлюднив тривожний прогноз на зиму і описав фактори, що визначатимуть розвиток подій. За його оцінкою, технічно Україна могла підготуватися до зими краще, ніж у 2022 році.
Climate Impact Company повідомила про очікувану температуру і опади в зимовий період 2026–2027 років. За прогнозом фахівців, оприлюдненим у релізі, вони очікують аномальні температури та снігопади з переважно теплим груднем. Моделі компанії вказують, що грудень має високий ризик теплових відхилень, а найімовірніша хвиля похолодання припадає на січень.
Читайте також:
- Україна припинить удари по НПЗ в Росії: Зеленський відповів Трампу і назвав умову
- Не лише кількість: Ігнат розповів, як РФ змінює тактику ударів "Шахедами"
- Вартість – 60 млн доларів: ЗСУ уразили рідкісну РЛС противника
Про персону: Олена Шуляк
Олена Шуляк - український політик. Голова Комітету з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку та містобудування, пише Вікіпедія.
Наші стандарти: Редакційна політика сайту Главред
