"Дика річ у сучасній Європі": як у суспільстві відреагували на українізацію сфери послуг

У суботу, 16 січня, набули чинності норми статті 30 Закону України "Про забезпечення функціонування української мови як державної", що регулюють використання державної мови у сфері обслуговування споживачів. Відтепер персонал має спілкуватися з відвідувачами державною мовою, винятком є тільки особисте прохання клієнта.

Як повідомляє Главред, державною мовою повинні звертатися до споживачів у всіх сферах обслуговування. Зокрема: підприємства, установи та організації всіх форм власності; фізичні особи-підприємці; суб'єкти господарювання, які обслуговують споживачів (у тому числі інтернет-магазини).

Така вимога стосується не тільки сфери торгівлі. Йдеться також про освітні послуги (у тому числі гуртки та секції), медичне обслуговування, надання соціальних, юридичних, транспортних та інших послуг.

Українською мовою має подаватися інформація в цінниках, інструкціях, технічних характеристиках, маркуванні, квитках, меню і т. д.

На прохання споживача обслуговування може проводитися іншою мовою, яка прийнятна для обох сторін.

Але не всім ці зміни припали до душі. У соцмережах з цього приводу багато галасу і дискусій.

Народний депутат від Слуги народу Максим Бужанський у своєму Telegram- каналі пише, що потрібно буде багато правоохоронців, щоб на ринках зрозуміли, що від них хочуть.

"Був на ринку, і зрозумів, що якимись тридцятьма оперуповноваженими тут не впоратися. Кремінь має особисто з'явитися до м'ясників, і сказати, альо, сюди послухали, для початку по 5 тисяч штрафу. Це відразу дуже сильно розширить асортимент на прилавку", - додав він.

Також Бужанський зазначив, що "вимагати від продавця перейти на російську мову з принципу, це виглядає так само по-ідіотськи, як вимога перейти на українську мову з принципу".

Журналіст В'ячеслав Чечило переконаний, що закон, який розповідає продавцеві, якою мовою спілкуватися з покупцем, - "абсолютно дика річ у сучасній Європі".

"Але він цілком органічно виглядав би в якійсь Румунії часів Антонеску. Якщо, дорогі патріоти, мета була прийти в Європу 30-х років минулого століття, то ви вже майже дійшли, вітаю", - висловився Чечило в Faсebook.

Колишній народний депутат Ігор Мосійчук у своєму Telegram-каналі пише що "сьогоднішні дискусії щодо мови, мовних законів спрямовані на одне, розділити суспільство, зберегти залишки свого електорату і, заговоривши соціальні та державні проблеми, продовжити грабувати людей".

"Я твердо переконаний, що заради збереження цілісності нашої держави, подальшого розвитку, поліпшення добробуту наших громадян необхідно запровадити на 25 років мораторій на розгляд і обговорення на державному рівні питань мови, віри та історії", - підкреслив Мосійчук.

Адвокат Андрій Портнов у своєму Telegram-каналі висловив думку, що "такий легковажний тиск держави на основні свободи людей призведе до абсолютно зворотного ефекту і частина тих, хто спокійно використовував державну мову в побуті можуть тепер принципово перейти на російську".

"Жодними штрафами цю сферу не врегулювати, країна продовжуватиме більш інтенсивний рух у бік поглиблення внутрішніх суперечностей", - сказав він.

Екснародний депутат України, колишній очільник Харківської ОДА Михайло Добкін запропонував також заснувати посаду тарифного омбудсмена.

"Якщо є мовний омбудсмен, чому немає омбудсмена тарифного? Мовний шляється кафе і магазинами, тарифний шлявся б квартирами і будинками. Якщо влада віджигає, то треба ж віджигати по повній!",- висловився Добкін у своєму Telegram-каналі.

Телеведучий Дмитро Співак переконаний, що держава не має правf втручатися в діяльність приватних недержавних підприємств. Ба більше: диктувати мову спілкування.

"Це не патріотизм. Це ідіотизм, який розколює суспільство і стимулює не розвиток українського, а корупцію і любителів писати доноси..." ,- висловився Співак на своїй сторінці у Facebook.

Телеведучий Володимир Полуєв підняв на сміх мовний закон.

"Ну все, побратими, всі проблеми вирішено! Тільки для тих, хто розмовляє державною: низькі тарифи, імунітет від коронавірусу, можливість нормально працювати в локдаун і навіть долар по 8!" ,- висловився він на своїй сторінці в Facebook.

Мовний закон - про що йшлося раніше:

• Уповноважений уряду України з питань захисту державної мови Тарас Кремінь розповів про те, яке покарання чекає на порушників закону про функціонування української мови як державної, який набрав чинності 16 січня 2021 року.
• У разі порушення цього закону передбачається відповідальність для бізнесу. Під час першого порушення підприємство отримає попередження і 30 днів на усунення порушень. За повторне протягом року порушення вимог уповноважений із захисту української мови може накласти штраф у розмірі від 5,1 тис. до 6,8 тис. грн.

Наші стандарти: Редакційна політика сайту Главред