Драпатий проти Сирського: у чому принципова різниця стилів їхнього командування

Ви дізнаєтесь:

• Як Драпатий балансує між обороною і збереженням людей
• Чому в РФ панікують через нового Головкома
• Що показав приклад Мирнограда в 2025 році

Кадрова ротація на верхівці Збройних сил України та поява Михайла Драпатого на посаді Головкома спричинили справжній резонанс по обидва боки лінії фронту. Поки українське суспільство та військові експерти розраховують на впровадження інноваційних рішень, гнучкішу тактику й активний розвиток технологічного складника, в російському медіапросторі спостерігається справжня паніка.

"Зет-патріоти" та кремлівські пропагандисти визнають, що новий очільник українського війська є вкрай небезпечним супротивником, а його рішення можуть суттєво ускладнити становище окупаційних сил. Утім, серед аналітиків точаться суперечки про те, як саме зміниться підхід до ведення оборонних дій. Зокрема, багатьох цікавить, чи відмовиться ЗСУ від концепції непохитного утримання рубежів, якої дотримувався Олександр Сирський, на користь збереження людей.

Військово-політичний оглядач групи "Інформаційний спротив" Олександр Коваленко в інтерв'ю Главреду проаналізував ключові відмінності між стилями командування генералів та пояснив, у чому полягає реальна логіка збереження особового складу.

"Утримувати до останнього" чи гнучкий відхід

У російських ЗМІ активно поширюється теза про те, що генерал Сирський сповідував принцип "утримання позицій за будь-яку ціну", тоді як Драпатий нібито значно легше ухвалює рішення про відхід на вигідніші рубежі. Олександр Коваленко зазначає, що в таких оцінках є частка правди, але ситуація значно складніша, ніж проста альтернатива.

Рекомендуємо:

"Армія йому довіряє": Буданов зробив важливу заяву про Драпатого й Сирського

"З одного боку, можу погодитися з тим, що в стилі командування Олександра Сирського дійсно було прагнення утримувати рубіж до останнього і лише після цього приймати рішення про виведення військ. Такі ситуації були. Але з іншого - це не призводило до оточень чи інших критичних наслідків, щоправда, ситуації часом були досить екстремальними", - зазначає військовий аналітик.

Оглядач нагадує, що за час повномасштабного вторгнення Україна не потрапляла у масштабні оточення через затягування рішень. Єдиним вимушеним кроком був Маріуполь на початку 2022 року, однак це було свідомим рішенням командування, аби скувати колосальні сили ворога і не дати йому швидким маршем просунутися вглиб країни.

Ціна передчасного відходу: приклад Мирнограда

За словами експерта, відводити війська за першої ж загрози або появи ворога на околицях - це хибний шлях, який здатен зруйнувати весь фронт. Будь-які рішення щодо відходу ухвалюються на основі комплексу факторів: ризиків оточення, співвідношення сил та стратегічної цінності рубежу.

Коваленко наводить показовий приклад із серпня 2025 року, коли довкола Мирнограда розгорнулася гостра дискусія:

"У серпні 2025 року окремі депутати Верховної Ради з розумним виглядом розповідали, що гарнізон Мирнограда потрібно негайно виводити, бо він ось-ось опиниться в оточенні. Що? Про що взагалі йдеться? Яке виведення гарнізону з Мирнограда? Зрештою, Мирноград після цих заяв ще півроку тримав оборону й у оточення так і не потрапив".

Аналітик підкреслює, що якби тоді командування піддалося емоціям чи політичному тиску й завчасно вивело підрозділи, ворог отримав би прямий вихід на ключові агломерації набагато раніше. Саме тривала оборона дозволила виснажити наступальний потенціал росіян та зв'язати їхні ресурси.

Чого чекати від Михайла Драпатого

Зміна очільника ЗСУ не означає хаотичного залишення рубежів за найменшої загрози, на що сподіваються пропагандисти РФ. Йдеться про прагматичний розрахунок і раціональне балансування між обороною території та збереженням життя військовослужбовців.

"Михайло Драпатий дуже добре розуміє, коли необхідно берегти особовий склад і відводити війська, а коли, навпаки, потрібно утримувати позиції, щоб не дати противнику здобути перевагу на полі бою", - підсумовує Олександр Коваленко.

Головне завдання нового Головнокомандувача - поєднати тактичну гнучкість із високою ефективністю завдання втрат ворогу, змушуючи російську армію платити найвищу ціну за кожен метр просування.

Відставка Сирського та призначення Драпатого на посаду головнокомандувача ЗСУ

Як писав Главред з посиланням на Bloomberg, президент України Володимир Зеленський розглядав можливість відставки головнокомандувача Збройних сил Олександра Сирського на тлі масштабних протестів з вимогами усунути військового керівника. Можливим кандидатом на посаду головнокомандувача джерела називали командувача Об’єднаними силами, генерал-майора Михайла Драпатого.

Увечері 21 липня екс-радник міністра оборони України, волонтер Сергій Стерненко заявив, що Зеленський відправив у відставку Сирського. Пізніше цю інформацію підтвердив і сам президент у відеозверненні.

Зеленський також повідомив про призначення на посаду головнокомандувача ЗСУ Михайла Драпатого. Рішення президент ухвалив після низки зустрічей із командирами армійських корпусів, корпусу морської піхоти та командувачем оперативним угрупованням "Схід" Віктором Ніколюком.

Детальніше про те, хто такий Михайло Драпатий, читайте в матеріалі: Від легендарного прориву до гучної відставки: що відомо про головнокомандувача ЗСУ Драпатого.

Вас може зацікавити:

• Мобілізація без ТЦК: в Україні встановили новий порядок призову
• Зеленський заявив про перелом у стосунках із Трампом: деталі зустрічі в базиліці Святого Петра
• Вибухи та дим над Києвом: столицю атакували "Циркони" та балістика - деталі

Наші стандарти: Редакційна політика сайту Главред