13 грудня Верховна Рада України проголосувала за дискусійний законопроєкт "Про медіа" в другому читанні та в цілому 299 голосами. Але водночас депутати прибрали з тексту документа усе, що стосувалося регулювання виборчої агітації у ЗМІ. Ймовірно, ці напрацювання доведеться реєструвати окремим законопроєктом.
Громадянська мережа ОПОРА та низка інших громадських організацій напередодні закликали підтримати законопроєкт "Про медіа", адже в Перехідних положеннях там були враховані важливі зміни регулювання виборчої агітації та інформаційного забезпечення (агітація в інтернеті, визначення прихованої агітації тощо). Після голосування у парламенті за документ без виборчої частини ОПОРА зібрала позиції сторін прихильників та противників такого рішення.
Чому виборчу частину вилучили. Член Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення Олександр Бурмагін, який був одним з її співавторів, вважає все результатом "політичних торгів".
За його словами, опонентами оновлення правил гри у виборах та під час референдуму стала фракція ВО "Батьківщина", вже у сесійній залі до неї доєднались депутати "Європейської солідарності" та "групи Разумкова".
"Щоб не ставити під загрозу велику медійну реформу, яка є вимогою Євросоюзу для збереження статусу кандидата та початку переговорів про членство в ЄС, було вирішено, що зміни до виборчого законодавства буде оформлено окремо в іншому законопроєкті. Керівництво фракції політичної партії "Слуга народу" та керівники ВРУ пообіцяли зареєструвати такий законопроєкт найближчим часом і підтримувати його проходження. Ситуація, яка склалась зараз, є в першу чергу ризикованою для медіа. Адже регулятор отримав повноваження застосовувати санкції за порушення правил агітації та інформування і в більшості випадків - їх віднесено до значних порушень, що передбачає стягнення суттєвих штрафів. А самі "правила гри", при цьому, лишились на рівні 2009 року з купою білих плям і невдалих, застарілих формулювань", - розповів Бурмагін.
Бурмагін вірить, що незабаром всі відхилені пропозиції щодо виборчої складової знову потраплять до зали як окремий законопроєкт. Інакше регулювання політичної агітації в ЗМІ не буде ефективним.
У цьому ж переконує заступниця голови комітету Верховної Ради з питань гуманітарної та інформаційної політики та представниця фракції "Слуга народу" Євгенія Кравчук. У своєму дописі в Facebook вона наголосила, що правками щодо виборчої агітації довелось поступитися на користь підтримки опозицією довгоочікуваного закону.
"На жаль, довелось вилучити сучасні в правильні зміни до Виборчого кодексу – це було умовою проходження законопроекту в залі від "Батьківщини" і "Європейської Солідарності". Цього ж тижня разом із колегами, які підтримують зміни зареєструємо окремий законопроєкт", - зазначила вона.
Сама ж очільниця "Батьківщини" Юлія Тимошенко під час виступу з трибуни перед фінальним голосуванням, коли виборча частина вже була виключена з тексту, подякувала представникам монобільшості. "Зараз ми приймаємо закон, який повністю відповідає європейським директивам", - зазначила вона.
За законопроєкт "Про медіа" без виборчих поправок проголосувала і депутатка від "Європейської солідарності" Вікторія Сюмар. У своєму виступі з парламентської трибуни вона наголосила: "Регулювання про вибори має бути у Виборчому кодексі, але воно було тут до останнього дня. Хоча ми вже місяцями говорили, що так не повинно бути - нам казали: "Да, да, да, ми почуємо".
За словами радниці з юридичних питань Громадянської мережі ОПОРА Ольги Коцюруби, регулювання виборчої агітації та агітації в медіа залишилось нереформованим під час роботи над Виборчим кодексом. А вилучення виборчої частини із законопроєкту "Про медіа" також не дозволило це виправити.
"Зараз ми отримали ситуацію, коли, з одного боку, виконали вимогу Європейської комісії щодо оновлення регулювання медіа. Але, з іншого боку, значний період часу роботи медіа, а саме виборчий період, опинився за рамками змін та новелізації, тож вони керуватимуться старими правилами. Це означає, що зобов’язання щодо регулювання медіа, які Україна взяла перед ЄС в рамках процесу отримання статусу кандидата, зараз виконані не в повній мірі", - зазначила вона.
Експертка назвала найбільш проблемні моменти регулювання виборчої агітації у ЗМІ. Серед них: обмежений доступ журналістів на публічні заходи пов’язані з виборами; нечіткі вимоги до маркування агітації в медіа, що дає можливість розміщувати "джинсу"; нерозмежовані повноваження щодо контролю за висвітленням перебігу виборчого процесу між виборчими комісіями та Національною радою України з питань телебачення і радіомовлення, що фактично призводить до безкарності у випадку таких порушень; відсутність визначення прихованої передвиборної̈ агітації̈; відсутність регулювання агітації в соціальних мережах, яка на сьогодні вже складає значну частку агітаційних матеріалів. Поправки в Перехідних положеннях законопроєкту "Про медіа" були спрямовані на усунення цих прогалин через внесення змін безпосередньо до Виборчого кодексу.
Як співавторка цих поправок юристка сподівається на їх швидке повторне внесення та прийняття у форматі окремого законопроєкту, хоча очікує і на складнощі.
"Досвід попередніх новелізацій виборчого законодавства, на жаль, демонструє, що внесення окремим законопроєктом виокремлених правок, які не вдалося прийняти під час першого етапу реформування, це завжди важкий та довгий процес. Проте сподіваємося, що нам не доведеться після війни входити в новий виборчий цикл з невиконаним ще з 2019 року "домашнім завданням" щодо оновлення регулювання агітації", - підсумувала вона.
Нагадаємо, пропозиції представників громадянського суспільства щодо регуляції онлайнових ЗМІ та виборчої агітації, що увійшли до Перехідних положень і наразі не були підтримані парламентом, були напрацьовані інклюзивно та з публічними дискусіями.
Наші стандарти: Редакційна політика сайту Главред
Читати Главред в Telegram
Главред на YouTube
