НУШ змінює старшу школу: що буде з селами, ліцеями та предметами

Про що ви дізнаєтесь:

• Головні реформи в старшій школі
• Яким чином будуть впроваджуватися реформи

В Україні триває одна з наймасштабніших трансформацій у системі освіти — впровадження профільної старшої школи в межах концепції "Нова українська школа" (НУШ). Хоча ключові зміни заплановані на 2027 рік, тема вже викликає активні дискусії та породжує чимало міфів — від "масового закриття 10-х класів" до "скасування загальної середньої освіти".

Главред пояснює, що насправді передбачає реформа, спираючись на офіційні роз’яснення Міністерства освіти і науки України.

Чому реформа старшої школи потрібна саме зараз

Чинну модель старшої школи в Україні давно критикують за надмірне навантаження. Учні 10–11 класів одночасно вивчають понад 15 предметів, що призводить до розпорошення уваги та поверхневого засвоєння матеріалу.

У результаті:

• школа не дає достатньої спеціалізації;
• діти змушені звертатися до репетиторів;
• підготовка до вступу фактично відбувається поза закладом освіти.

Мета реформи — змінити саму логіку навчання. З 2027 року старша школа (10–12 класи) стане окремим рівнем освіти, навчання триватиме на рік довше, але з чітким акцентом на інтереси та майбутні плани учня.

Академічні ліцеї та професійні коледжі: два освітні шляхи

Після завершення 9 класу учні матимуть два повноцінні та рівнозначні варіанти подальшого навчання.

1. Академічне спрямування

Навчання в академічних ліцеях орієнтоване на вступ до закладів вищої освіти. Учень зможе:

• обрати профіль (STEM, мовно-літературний, суспільно-гуманітарний тощо);
• формувати індивідуальний освітній маршрут;
• поглиблено вивчати предмети, необхідні для майбутньої спеціальності.

Рекомендуємо:

40 годин чи за ставкою: скільки насправді має працювати вчитель на канікулах

2. Професійне спрямування

Навчання у професійних або фахових коледжах передбачає:

• здобуття конкретної професії;
• вихід на ринок праці у 18–19 років;
• збереження права на вступ до закладів вищої освіти.

Розвінчуємо головні міфи про реформу

Міф 1: "Після 9 класу дітей виганятимуть зі шкіл"

Насправді право на освіту не обмежується. Змінюється формат: замість малочисельних 10-х класів у кожній школі створюватимуться потужні академічні ліцеї з повноцінними профілями навчання.

Саме це дозволить учням реально обирати напрям: фізику, біологію, іноземні мови, дизайн чи ІТ. У маленьких школах забезпечити такий вибір об’єктивно неможливо.

Міф 2: "12-й рік — це марнування часу"

Додатковий рік вводиться не для "розтягування" програми, а для її перебудови.Очікується, що:

• у 10 класі учні систематизують базові знання;
• у 11–12 класах зосередяться на профільних дисциплінах.
• Це має зменшити перевантаження та підвищити якість підготовки до майбутньої професії.

Відео про реформи старшої школи можна переглянути тут:

Міф 3: "У селах освіта зникне"

Реформа, навпаки, передбачає створення мережі сучасних ліцеїв з лабораторіями та обладнанням. Для дітей із віддалених населених пунктів планується:

• підвезення шкільними автобусами;
• або проживання в облаштованих пансіонах при ліцеях.

Як виглядатиме вибір предметів у ліцеї

Одна з ключових змін — гнучка структура навчального плану, наближена до університетської моделі.

Учень матиме:

• обов’язкові предмети (українська мова, математика, історія України, англійська мова, фізична культура);
• профільні дисципліни з поглибленим вивченням;
• вибіркові курси, зокрема з інших профілів.

Такий підхід допоможе підліткам усвідомлено формувати власну освітню траєкторію.

Що відбувається зараз і що буде далі

Наразі модель профільної старшої школи пілотується в окремих закладах освіти. МОН працює над:

• оновленням матеріально-технічної бази;
• розробкою нових програм;
• підготовкою педагогів.

У 2025–2026 роках заплановано остаточне формування мережі академічних ліцеїв у громадах.

Чому ця реформа справді важлива

Реформа профільної середньої освіти — це не формальна зміна назв закладів. Це спроба дати українським підліткам те, що давно є нормою в європейських країнах:можливість усвідомлено обирати майбутнє та не витрачати роки на предмети, які не знадобляться в житті чи професії.

Вас може зацікавити:

• Українська школа без вчителів: чому система втрачає кадри
• Щоденник як привід для конфлікту: чи обов'язково його вести
• 40 годин чи за ставкою: скільки насправді має працювати вчитель на канікулах

Наші стандарти: Редакційна політика сайту Главред