На засіданні РНБО було ухвалене абсолютно правильне рішення про повернення "Мотор Січі" у власність держави. Таке стратегічно важливе підприємство має належати державі з цілої низки причин.
По-перше, це питання забезпечення обороноздатності України, здатності модернізувати виробництва, в першу чергу, військової техніки, а також ремонтувати військові літаки.
По-друге, з цим підприємством в Україні знаходиться замкнутий цикл із виробництва літаків.
По-третє, це дає можливість розвивати нові кластери, зокрема, вертольотобудування.
По-четверте, не варто забувати, що "Мотор Січ" будує також двигуни для безпілотників і двигуни для ракет.
читайте такожСанкції проти китайських інвесторів Мотор Січі: хто заплатить за "бенкет"
Йдеться про високотехнологічне виробництво, за яке б'ються багато країн. Навіть Китай, який зробив величезний крок уперед і побудував одну з провідних економік світу, досі не зміг створити працездатний двигун для літаків. Все це я кажу для того, аби було зрозуміло, наскільки високий рівень виробництва в Україні.
У китайців, звісно, свої інтереси щодо "Мотор Січі". Їхнє завдання – не розвиток підприємства, а його вбивство: вивезення персоналу, обладнання та технологічної документації.
Тому українська держава в даному випадку зробила абсолютно правильний хід. Однак тепер потрібен наступний крок: держава повинна робити держзамовлення, розвивати підприємство і просувати його товари на світові ринки, а не закуповувати вертольоти за кордоном. Відповідно, якщо китайцям потрібні двигуни – будь ласка, нехай купують у українського підприємства.
Безумовно, дане рішення пов'язане з деякими ризиками. Зокрема, проти держави неминуче будуть подавати позови зарубіжні інвестори, які вкладали свої гроші в "Мотор Січ".
Однак, вибираючи між вбивством підприємства, що точно підірве обороноздатність України, і необхідністю виплатити компенсації, рішення очевидне: краще заплатити 2 мільярди доларів, домовившись про реструктуризацію, ніж втратити підприємство зовсім.
Слід визнати, що дане рішення про повернення "Мотор Січі" у власність держави було ухвалено не тому, що наша влада раптом стала захищати інтереси України, а тому що таким було побажання США. Однак у даному випадку інтереси Штатів і України збіглися.
читайте такожПекін поставив Києву умову у відповідь на плани націоналізації Мотор Січі
Хоча ні Сполученим Штатам, ні Європі невигідно, щоб ми всі ці товари виробляли самі. Вони зацікавлені, щоб Україна все купувала у них.
Чи зуміє Україна скористатися ситуацією і забезпечити це підприємство роботою, поки не ясно. Але, в будь-якому випадку, не варто говорити, що воно у нас просто "згниє", аби тільки не дісталося китайцям. Підприємство працює, замовлення є, а далі – питання управління. А якщо підприємства не буде, про що взагалі тоді ми будемо говорити?
Ще один важливий аспект – у цьому ж рішенні РНБО говорилося, що люди, які вкладали свої кошти в "Мотор Січ", отримають компенсацію. Звісно, виникає питання – з чиїх кишень будуть виплачуватися ці компенсації. А виплачувати їх будуть із держбюджету.
Однак, якщо це рішення нам "нашепотіли" Штати, тоді Україна повинна поставити зустрічне питання – про участь США у виплаті цих компенсацій. Адже повинен бути win-win! Якщо ми відмовляємося від співпраці з китайцями, чи дадуть Штати нам можливість вийти з продукцією цього підприємства на нові ринки.
Це – дуже важливий момент, яким цілеспрямовано потрібно займатися.
Однак, чи є які-небудь домовленості з цього приводу в української влади з США, у мене інформації немає.
читайте такожКитай скоро викупить Україну у Америки
На перший погляд, поки що все виглядає так, що ми виконали побажання американців, але заплатимо за все самі. Однак потрібно мислити стратегічно. Задумайтеся, що буде, якщо Україна позбудеться "Мотор Січі", а також можливості побудувати власний винищувач і відремонтувати наші літаки? Все це нам доведеться купувати за кордоном. Поцікавтеся, скільки коштує один літак, скільки – один винищувач... Щоб оновити парк літаків, будуть потрібні ті ж 2 мільярди доларів, які ми повинні виплатити у вигляді компенсацій, якщо не більше.
Крім того, природно, виникає інше питання – як позначиться вся ця ситуація навколо "Мотор Січі" на інвестиційній привабливості України і на подальшій співпраці нашої країни і Китаю.
Звичайно ж, проблеми з китайцями можуть виникнути. Але – з ними потрібно вести діалог, пропонувати їм замовляти двигуни у нас, давши їм зрозуміти, що ми готові з цим допомогти. Потрібно пояснити їм, що ми розуміємо їхні амбіції, вважаємо їх класними хлопцями, але у нас зараз стоїть питання державної безпеки, тому що Україна змушена вести війну, однак при цьому ми готові взяти участь у модернізації їхнього парку літаків на певних умовах.
Так само ситуація з "Мотор Січчю" може несприятливо позначитися на інвестиційній привабливості України. Однак бізнес теж розуміє: якщо стоїть питання державної безпеки, і є ризик передачі критично важливих технологій іншій країні, то держава повинна бути присутньою в такому підприємстві. Тобто все буде впиратися в пояснення, в комунікацію: нам потрібно розтлумачити іншим, що збереження "Мотор Січі" у власності держави – це питання нашого виживання як держави; що ми розуміємо інтереси інших країн, але повинні керуватися, перш за все, своїми власними. Цю думку всі зрозуміють.
Тарас Загородній, політичний та економічний експерт, спеціально для Главреда
Наші стандарти: Редакційна політика сайту Главред
Читати Главред в Telegram
Читати Главред в Facebook
