Канцлер Німеччини Ангела Меркель поки не ухвалила рішення щодо майбутнього проекту Північний потік 2 через ситуацію з отруєнням російського опозиціонера Олексія Навального і у розмові з однопартійцями повідомила, що остаточне рішення буде не німецьким, а європейським.
Фактично, з боку Меркель – це імітація відступу. Вона пішла на це, бо навколо неї утворилася критична маса тиску, суть якої зводиться до того, що, мовляв, бундесканцлерка лягає грудьми на амбразуру, захищаючи Північний потік-2 і Росію.
Цей тиск на Меркель - не тільки результат прецеденту з отруєнням Навального. Це накопичений ефект від сукупних діянь Росії у Європі – отруєнь Литвиненка, Скрипалів, зброяра Гебрева, вбивства Хангошвілі у Берліні тощо. Тому ситуація з Навальним переповнила чашу терпіння тієї частини німецького політикуму, яка критикувала Меркель і раніше. Зрештою, ситуація у правлячій коаліції Німеччини також дуже неоднозначна, бо навіть партнер по коаліції, представник соціал-демократів Хайко Маас заявив про можливість перегляду позицій Німеччини, хоча раніше соціал-демократи були головними лобістами Північного Потоку-2. Тобто Меркель не залишилося нічого іншого, окрім як взяти до уваги цю позицію (адже у її партії противників будівництва трубопроводу значно більше) і тепер вона змушена маневрувати, аби зберегти залишки своєї репутації.
читайте такожНімеччина вирішила сама поставити хрест на Північному потоці-2По суті, ситуацією з Навальним Росія вистрілила в ногу сама собі, і рикошет від цієї справи вдарив саме по Північному потоку-2. І на це у Росії явно не розраховували, як і на те, що історія з отруєнням Навального взагалі вийде за кордони РФ. Скоріше за все, навіть і після того, коли Навального доправили до Берліна, Росія сподівалася, що візьме гору прагматичний підхід і політику з бізнесом не змішуватимуть. Про це, до речі, нещодавно говорила і сама Меркель, однак тільки ще більше розбурхала цим німецький істеблішмент. Тому Меркель сьогодні – вже не та, що була тиждень тому.
Але це не виключає того, що у такій обережній позиції Меркель може бути прихована хитрість. Вона полягає у тому, щоб зараз, через ситуацію з Навальним провести рішення про призупинення будівництва і відкласти цю розмову до кращих часів, коли всі заспокояться або коли у РФ зміниться влада, щоб таким чином заохотити Росію до співпраці із Заходом.
Адже Північний потік-2 як такий не потрібен Європі. Для неї це від початку - зайвий проект, оскільки дефіциту газу, як на світових ринках, так і на європейських, немає (причому як у контексті трубопровідних постачань, так і скрапленого газу). А де-факто призупинення будівництва Північного потоку-2 відбулося ще 20 грудня минулого року, коли США запровадила санкції. І зараз вони підготували нову порцію санкцій і саме це є основним гальмом для добудови трубопроводу.
читайте такожЧому Україні вже все одно, чи добудують Північний потік-2Для Німеччини цей проект також не має критичного значення і Росія не може ним показати німцям і Європі "кузькіну мать". Тому зараз єдине, що Росія може зробити – першою оголосити про призупинення будівництва, аби, мовляв, Європа трохи одумалася. Однак, для Росії поставити проект на паузу – це серйозна проблема, бо у такому випадку перед нею постає питання витрачених грошей - РФ розраховувала, що із запуском проекту європейські учасники – партнери Газпрому по консорціуму – які в умовах американських санкцій дистанціювалися від проекту, могли б розрахуватися із Газпромом. Але Росія сама собі допомогла у тому, щоб цього не трапилося ані у 2020 році, ані, як тепер очевидно, і у 2021 році.
Михайло Гончар, президент Центру глобалістики "Стратегія ХХІ", експерт з питань енергетики, спеціально для Главреду
Наші стандарти: Редакційна політика сайту Главред
Читати Главред в Telegram
Читати Главред в Facebook
