На запроваджені українською владою санкції проти Віктора Медведчука, кума Путіна, Росія, поза всяким сумнівом, відреагує загостренням ситуації на Донбасі. Враховуючи, що про це прямо заявив Пєсков, сумніватися в посиленні бойових дій, не доводиться.
Адже введення санкцій проти Медведчука – це навіть не удар по Путіну, а його приниження. Такі дії української влади показують, що Путін не здатний захистити навіть свого кума на теренах України.
Судячи зі зведень із фронту за останні дні, вже зараз кількість обстрілів суттєво зросла. При цьому зростає ризик провокацій. Наприклад, розводячи війська, ми збільшуємо "сіру зону", а противник виводить свої підрозділи в "сіру зону" і обстрілює свої ж позиції, все це фіксується на камеру – обстріл був нібито з боку ЗСУ. Тим самим противник розв'язує собі руки, щоб завдати артилерійського удару по українських позиціях нібито для придушення наших вогневих точок. Або, наприклад, навчання морської піхоти і російських повітряно-десантних військ, які відбувалися 21 лютого в Тулі і на мисі Опук в Криму. Морська піхота і ВДВ використовуються для наступальних операцій, відповідно, їх навчання були демонстрацією можливостей захоплення українських об'єктів.
читайте такожЗеленський почав проти Путіна ризиковану груУ будь-якому разі, кількість обстрілів на Донбасі буде збільшуватися, а їх якість буде змінюватися – можливим стає застосування артилерії для нанесення українській стороні максимальних втрат. Це неприйнятно для Зеленського: кожен убитий або поранений солдат – це удар по рейтингу президента.
Поки що, на щастя, навіть погода грає на нашому боці: поки не висохне земля, говорити про будь-які зрушення на лінії розмежування немає сенсу. Сьогодні, поки лежить сніг, навіть застосування диверсійно-розвідувальних груп дуже ускладнене, а, коли сніг зійде, буде бездоріжжя. Єдиний спосіб, який залишається у ворога – обстріли, перш за все, артилерійські, тому що артилерія дозволяє вести обстріли з великих відстаней.
За таких умов у нас з'являються підстави повернутися до можливості відкривати вогонь у відповідь, повернутися до контрбатарейної боротьби тощо. Нас ніхто за це не засудить.
При цьому, з іншого боку, в політичному плані ми демонструємо нездатність Росії до досягнення домовленостей про мир.
Що дало підстави Зеленському діяти настільки сміливо щодо Медведчука і, відповідно, Путіна? Не думаю, що Зеленський приймав рішення про санкції сам – воно було ухвалене з подачі Заходу, в першу чергу, з подачі США.
читайте такожЗеленський завдав історичного удару по ПутінуОскільки недавня спроба розгойдати ситуацію в РФ зсередини не увінчалася успіхом, Штати перейшли до плану Б – розгойдувати ситуацію в Росії руками України. На щастя, в даному випадку наші національні інтереси збігаються з планами США: нашим інтересам відповідає і ліквідація російської пропаганди, і санкції проти головного "рупора Кремля" в Україні. Це принесе хороші результати і буде показово для всіх, хто пропагує "русскій мір" в Україні.
Найімовірніше, Зеленський отримав гарантії підтримки і покрокові інструкції від західних партнерів, поїздка в Об'єднані Арабські Емірати була невипадковою: ОАЕ – це вотчина США, і там могло відбутися кілька зустрічей, про які публічно не говорять, де Зеленського проінструктували і дали певні гарантії. Тому, повернувшись з ОАЕ, Володимир Олександрович одразу здійснив рішучі кроки.
Якщо зараз спалахнуть активні військові дії на Донбасі, політичні позиції РФ у світі будуть різко слабшати. А Європа буде змушена посилювати санкції проти РФ, всупереч своєму бажанню відновити торговельні відносини. У підсумку, Росія стане країною-ізгоєм, а Путін – нерукопожатним.
Головне завдання Заходу при розгойдуванні Росії і приниженнях Путіна – показати найближчому оточенню російського президента, що вождь вже слабкий, старий і нерукопожатний.
Захід підштовхує Росію до палацового перевороту, тому що майдан у Росії західним країнам не потрібен – такого сценарію вони бояться, адже російський бунт "безглуздий і нещадний". Для Заходу розвал РФ неприйнятний, він не хоче краху СРСР 2.0, адже в такому випадку з'явиться купа суб'єктів міжнародного права, і не зрозуміло, у кого на руках опиниться ядерна зброя.
А ось змінити російського вождя, правлячий клас і зовнішню політику Захід у змозі. Тому, напевно, ведуться сепаратні переговори з представниками російської еліти про більш м'яку політику Росії щодо Заходу. Хоча, як говорив Бжезинський, ще потрібно розібратися, чия насправді це еліта, якщо її гроші зберігаються в західних банках...
Олег Жданов, полковник запасу, військовий експерт, спеціально для Главреда
Наші стандарти: Редакційна політика сайту Главред
Читати Главред в Telegram
Главред на YouTube
