Як викрили російського агента в серці СБУ, подробиці розслідування та справжні причини катастрофи військового літака Ан-26Ш з курсантами на борту, внаслідок якої загинуло 26 військовослужбовців, а також хто і за скільки був готовий продати свою державу - розкриває друга серія проєкту.
Викриття агентурної мережі ФСБ в СБУ та роль Кулініча: які докази знайшли правоохоронці
На початку повномасштабного вторгнення війська рф досить вільно зайшли з території Криму до Херсонської області. Чому так сталося? Відповіді на ці запитання шукали працівники ДБР, які спільно з СБУ провели розслідування та викрили зрадника. Ним виявився колишній очільник ГУ СБУ в АР Крим Олег Кулініч.
В серіалі розкриваються шокуючі подробиці, що раніше не фігурували у відкритих джерелах. Кулініч виявився одним із "найцінніших і топових агентів" російських спецслужб. Після закінчення Академії Федеральної служби безпеки (ФСБ) він був працевлаштований в СБУ. Його стрімке кар'єрне зростання лобіював ексзаступник секретаря РНБО Володимир Сівкович, який втік до Москви та став головним куратором цієї агентурної мережі. Кулініча призначили керівником управління СБУ в Криму, яке було перенесене до Херсона, де він мав виявляти будь-які ознаки того, що росія готується завдати удару з окупованого півострова. Натомість він за вказівками куратора підшукував своїх людей на керівні посади в силові структури та підіграв ворогу.
Підозру викликали його нелогічні дії та відкрите ігнорування ознак підготовки російського вторгнення.
"Керівник кримського главку заборонив надсилати будь-які повідомлення до Центрального управління СБУ без його погодження. Він по суті сприяв, допомагав у здійсненні підривної діяльності проти України шляхом неінформування Центрального управління СБУ і керівництво держави про можливе вторгнення російської федерації саме з території Криму", - зазначає Руслан Тарасенко, старший слідчий в особливо важливих справах ГСУ ДБР.
Усі повідомлення підлеглих про рух російської техніки ввечері 23 лютого він ставив під сумнів, а на початку вторгнення 24 лютого запевняв, що це "просто танкові навчання".
Після колективного рапорту з вимогою звільнити свого очільника у зв'язку з підозрою у колабораційній діяльності президент Зеленський звільнив Кулініча з посади. Проте він залишився в на службі у СБУ на посаді радника тодішнього голови, спілкувався з найвищим керівництвом та мав доступ до великого обсягу службової інформації.
"Ми почали спостерігати, що він дуже активно почав комунікувати з військовими на території Київщини, з народними обранцями. За завданням Василя Васильовича Малюка була виокремлена група від Служби безпеки України, які долучились до нашого кримінального провадження. І ми разом працювали в режимі таємності. В бюро знало про це кримінальне провадження декілька осіб", - зазначає Олексій Сухачов, директор Державного бюро розслідувань.
Під час розслідування виявили конспіративні квартири в Києві, де було знайдено флеш-носій, що належав працівниці ФСБ з аудіозаписами телефонних розмов між Кулінічем (в Україні) та його куратором Сівковичем (в росії). Він записував усі розмови зі своїми агентами на диктофон, що стало вирішальним доказом. Це перший випадок, коли інформація, зібрана на території іншої держави, була використана як докази в українському суді.
16 липня 2022 року Кулініча затримали під час спецоперації ДБР і СБУ. Під час обшуків у Кулініча, крім зброї, вилучили 8 мобільних телефонів і понад 20 сім-карток, а також документи, підготовлені на випадок окупації Києва: облікова картка члена КПРС та диплом про закінчення Академії ФСБ, що свідчило про його "лояльність можливій майбутній окупаційній адміністрації".
Кулінічу висунули обвинувачення за п’ятьма статтями Кримінального кодексу України. Справа розглядається в суді в закритому режимі, йому загрожує до 15 років в’язниці.
Гроші кремля та "спецконфіскація століття": хто і за скільки був готовий продати свою державу
Сенсаційне розслідування ДБР розкрило схему роботи російського онлайн-казино "Пін-Ап" та його зв'язки з високопосадовцями кремля та українськими чиновниками. Це була не просто гра, а реальна загроза національній безпеці, адже ворог міг відстежувати позиції військових і вербувати ігроманів через борги.
"Власники цього онлайн-казино пов'язані із вищим керівництвом російської федерації. Власне кажучи, з прем'єр-міністром Мішустіним. Ми порівняли українську версію сайту "Пін-ап" з російською", - каже Олександр Анін, старший слідчий у особливо важливих справах ГСУ ДБР.
ДБР вдалося провести найбільшу в історії незалежної України спецконфіскацію – на потреби ЗСУ вже пішло 2,6 мільярда гривень, які російський букмекер не встиг вивезти з України. Справа "Пін-Апу" була принциповою для ДБР. Попри війну, величезна компанія, пов'язана з прем'єр-міністром рф Мішустіним, активно рекламувалася по всій Україні, тоді як формально її власником був громадянин України.
"Для нас це було принципове кримінальне провадження, тому що триває війна з росією, а в нас, на території нашої держави, в кожному обласному центрі, на бігбордах або на сітілайтах відбувається рекламна кампанія вказаного російського букмекера", - зазначає Олексій Сухачов, директор Державного бюро розслідувань.
В результаті спецоперації ДБР було викрито голову Комісії з регулювання азартних ігор та лотерей України (КРАІЛ). Під час обшуку його автомобіля було виявлено "флакон сріблястого кольору із порошкоподібною речовиною" та трубку з залишками білого порошку. Слідство встановило, що посадовець вживав наркотичні засоби, а його офіційний дохід зовсім не відповідав заможному рівню життя.
Ця справа викрила масштабну корупцію: намагання зняти арешти та уникнути санкцій коштували росіянам понад 2 мільйони доларів.
Формальний власник "Пін-Апу" був затриманий на виїзді з Києва, в заміському ТРЦ, куди він приїхав на зустріч. Проте він встиг передати свої мобільні телефони товаришеві, який сховав їх у дивані на другому поверсі ТРЦ між вітринами магазинів.
"Телефон, по суті, став для нас скарбом, оскільки він пролив світло, як насправді відбувався контроль росіянами діяльності онлайн-казино, як вирішувалося питання з контролюючими органами, хто і за скільки був готовий продати свою державу", – підкреслюють у ДБР.
В результаті діяльність "Пін-Ап" в Україні припинена. КРАІЛ ліквідована та створена нова інституція під патронатом Мінцифри.
Фатальна сукупність порушень: справжня причина катастрофи Ан-26 з курсантами
Трагедія, що сталася наприкінці вересня 2020 року на Харківщині, коли впав військовий літак Ан-26Ш з курсантами на борту, та забрала життя 26 військовослужбовців, сколихнула суспільство. Чому сталася ця жахлива катастрофа і хто понесе за неї відповідальність? Відповідь на ці запитання ексклюзивно для документального серіалу дають слідчі ДБР.
Результат розслідування шокував - бажання "зекономити пальне" та "скоротити програму навчального процесу" стали фатальними. За вісім місяців розслідування слідчі зібрали низку доказів, провівши понад 150 експертиз, в тому числі й експеримент на тренажері Ан-26, який підтвердив можливість безпечної посадки з одним непрацюючим двигуном.
На останньому, шостому, польоті відмовив один із блоків лівого двигуна. Інженерно-технічна експертиза встановила, що несправність не була безпосередньою причиною катастрофи. Екіпаж, виявивши дефект, не зафлюгував двигун. В результаті лівий двигун почав гальмувати літак, а додавання потужності на правий призвело до неконтрольованого заносу вліво та втрати висоти. Проте, якби дотримувалися інструкцій виконання польотів, трагедії можна було б уникнути, - впевнені слідчі.
Вони виявили резонансні деталі. Завод-виробник не передбачив для літака Ан-26Ш виконання польотів способом "конвеєр" (коли літак після торкання смуги відразу злітає знову без повної зупинки).
"Ми звернули увагу на те, що бортовий технік не зміг своєчасно, штатно і чітко доповісти про поломку двигуна. Ми витребували відповідні документи, зокрема, планову таблицю польотів. І відповідно до цього документа, ці польоти мали відбуватися способом "зарулювання", а не "конвеєра". Тобто, літак, здійснивши посадку, здійснює повну зупинку на землі для відповідно заміни членів екіпажу", - пояснює Іван Пузиревський, старший слідчий в особливо важливих справах ГСУ ДБР
Якби літак злітав з повною зупинкою, несправність помітили б на землі, то "події не відбулось би". Крім того, замість передбачених 10 курсантів-штурманів, на борту було 18. Це призвело до того, що перед першим зльотом літак був перевантажений (його фактична маса перевищувала максимально допустиму). Ще одне грубе порушення: курсанти-штурмани взагалі не мали перебувати на борту, оскільки на той момент функції члена екіпажу виконував курсант-льотчик. За таких умов ніяких "пасажирів" на борту не мало бути.
Наразі підозри оголошено: керівнику польотами, командиру військової частини, його заступнику з льотної підготовки, начальнику Харківського національного університету Повітряних сил та Командувачу Повітряних сил Збройних сил України на той момент. Справу передано до суду, де тривають слухання.
"Це було дуже принципово для нас, для суспільства, для керівництва держави розібратися і знову ж таки показати, що немає ніякої вибірковості, ніхто не уникне відповідальності", — підкреслив Перший заступник директора ДБР Олександр Удовиченко.
За підсумками розслідування, було ініційовано зміни у військових польотах: курсанти-льотчики та курсанти-штурмани вже не літають одночасно, а в керівництво з льотної експлуатації Ан-26 внесено зміни щодо можливості зльоту "конвеєром" за чітко регламентованих умов.
Дивіться третю серію документального фільму "ДБР. Резонансні розслідування" вже сьогодні, о 14:00 на 2+2.
Наші стандарти: Редакційна політика сайту Главред
Читати Главред в Telegram
Читати Главред в Viber
