Підпишіться 
Ви дізнаєтесь:
- Як працювала закрита система постачання їжі для еліти в СРСР
- Яку головну брехню радянської системи вона висвітлює
У радянській системі існувала непублічна, але чітко вибудувана ієрархія доступу до їжі. Поки більшість громадян роками стояла в чергах і жила в умовах хронічного дефіциту, партійна верхівка отримувала продукти через закриті канали постачання - спецрозподільники, які фактично створювали паралельну реальність достатку.
Для номенклатури діяли окремі господарства, теплиці, спецполя та "закриті цехи" на харчових підприємствах. Там виробляли продукцію, яка за якістю не мала нічого спільного з тим, що продавалося у звичайних магазинах. М’ясо, ікра, ковбаси, масло, делікатеси - усе це надходило у спецрозподільники, тоді як пересічні люди часто не могли купити навіть хліб, пише видання Телеграф.
Продукти для обраних
Закриті цехи виготовляли ковбаси, м’ясні вироби, консерви та інші товари підвищеної якості. Ікру доставляли з Далекого Сходу, фрукти - з Кавказу, коньяк - з Вірменії та навіть із Франції, сигарети - зі США.
У 1970-х роках частина партійної еліти могла замовляти продукти телефоном: телятину, молочні сосиски, цукерки, ікру, грузинське вино, ананаси чи мандарини. Часто - за цінами нижчими, ніж у магазинах.
Контраст на тлі голоду
Найбільш разючою ця система виглядала в роки масового голоду. Влітку 1932-го, коли в Україні вже розгорталися події, що призвели до Голодомору, мешканці елітного Будинку на набережній у Москві отримували щомісячні пайки з кілограмами м’яса, ковбаси, масла, риби, круп, цукру, борошна, а також консервами, яйцями, сиром, ікрою та чаєм. У той час у селах люди втрачали останні запаси їжі.
Рівні доступу
Привілеї також мали свою внутрішню ієрархію: всесоюзний, республіканський, обласний, місцевий і районний рівні. Чим нижча посада - тим скромніший набір. Але навіть найнижчі рівні забезпечення різко контрастували з реальністю звичайних громадян.
Декларована рівність і справжні реалії
Таким чином, попри офіційні гасла про боротьбу з нерівністю, СРСР створив закриту систему постачання, яка дозволяла верхівці жити в умовах відносного достатку навіть тоді, коли мільйони людей не могли дозволити собі базові продукти. Спецрозподільники, спецпайки та "закриті цехи" стали символами подвійних стандартів радянського устрою.
Цікаве по темі:
- Чому в СРСР спецслужби носили саме шкіряні куртки: відповідь здивує багатьох
- Чому в СРСР були популярні їдальні: хитрий задум радянської влади розкрито
- Чому піонерам у СРСР суворо заборонялось тиснути руку дорослим: несподівана причина
Про джерело: Телеграф
Телеграф — українське соціально-політичне інтернет-видання, створене 2012 року. Сайт висвітлює події в Україні та світі. Належить українському бізнесмену Вадиму Осадчому. Головний редактор - Ярослав Жарєнов, пише Вікіпедія.
Телеграф охоплює широкий спектр тем, включаючи політику, економіку, соціальні події, культуру, спорт та новини з фронту. Видання також публікує ексклюзивні матеріали, такі як інтерв'ю з відомими особистостями та аналітичні статті.
Наші стандарти: Редакційна політика сайту Главред
