США збираються вивести половину своїх військ зі Східної Європи. Йдеться про 10 тисяч американських військовослужбовців, яких у 2022 році, після широкомасштабного вторгнення військ Російської Федерації в Україну, розмістили в країнах, що межують із нашою країною. Остаточне рішення про виведення військ з Європи американці ще не ухвалили, але роздумують про це.
Військовий експерт, полковник запасу ЗСУ Роман Світан розповів Главреду, які наслідки матиме виведення частини американських військ з Європи, що вказує на підготовку Росії до вторгнення в одну з країн НАТО, коли це може статися, в яку область РФ можуть увійти українські війська, що окупанти мають намір захопити в Україні до 9 травня, а також чому Росія поспішатиме закінчити війну в Україні до початку 2026-го.
Як ви оцінюєте ймовірність того, що Сполучені Штати ухвалять рішення і виведуть половину своїх військ із країн Східної Європи?
Ідеться тільки про виведення тих 20 тисяч військовослужбовців, яких 2022 року американці ввели в основному в Польщу і Румунію, а не про виведення американських військ із Європи з технікою і боєприпасами. Це питання не стоїть і не буде навіть проговорюватися. Американці ніколи не підуть з Європи з однієї простої причини: деякі пускові установки і механізми американського ППО, розташовані в європейських країнах, обслуговуються американськими військовослужбовцями.
Припустімо, американська система ПРО Aegis ("Іджіс"), пускові установки якої розташовані на кораблях, розташованих по периметру Європи. Основні локатори космічного контролю системи Aegis – у Туреччині. Одна пускова установка Aegis перебуває в Румунії, інша – з 13 листопада минулого року в Польщі, в Редзіково. Йдеться про пускові установки МК-41, які заряджені 64 ракетами СМ-3 дальнього космічного перехоплення на висоті 1,5 тисячі км, дальність – 2,5 тисячі км. Так от пускові установки системи Aegis обслуговуються американцями. Усе це – ППО Америки. Це перший пояс контролю, тому ніхто нікуди американські війська з Європи не виведе.
Дивіться відео, в якому Роман Світан розповів про можливість вторгнення Росії до країн НАТО і спрогнозував події на українському фронті у 2025 році:
Зараз обговорюється питання про переміщення деяких американських частин. 10 тисяч осіб – це всього дві бригади. Вони заводилися для супроводу американських вантажів, які три роки за різними програмами рухалися в Україну. Тепер, коли переміщення вантажів припинилося, постало питання про те, куди подіти цих американських військовослужбовців. Орбан, наприклад, дуже переймається тим, щоб ця частина американських військ зайшла саме до Угорщини (дружить із Москвою, але обіймається з американцями і надає їм майданчики!).
Загалом, нічого страшного не відбувається. Жодних глобальних змін у структурі безпеки Європи немає і не передбачається. Навіть навпаки, безпека Європи посилюється за рахунок більшої участі самих європейців у зміцненні обороноздатності.
Яке символічне значення цього рішення американців? Чи не буде це сприйнято Росією як своєрідне "запрошення" "без галасу і пилу" взяти якусь із країн Східної Європи?
Щоб "запросити" Путіна, треба знищити всю європейську армію на певній ділянці, а не вивести 10 тисяч американців, які були заведені для супроводу вантажів.
Чому це сталося саме зараз? Тому що закінчилися поставки американського озброєння, яке було виділено минулого року на 60 мільярдів доларів. Так, ці поставки ще будуть заходити в Україну ще кілька місяців. Але через якийсь час американців переведуть, бо їм нічого стане супроводжувати – американську допомогу не продовжено. Якщо раптом завтра Трамп ухвалить рішення виділити Україні допомогу, то всі ці військовослужбовці США залишаться в країнах Східної Європи і виконуватимуть обов'язки із супроводу та охорони вантажів, ведення документообігу тощо.
Тож у виведенні 10 тисяч американських військовослужбовців з європейських країн точно немає жодного "запрошення" для Росії кудись наступати чи десь просуватися.
Єдиний момент. Зараз Трампу дуже багато чого потрібно від Москви щодо Близького Сходу, насамперед, щоб Росія не допомагала Ірану з ядерною програмою. І в інформаційному полі американці можуть використовувати перспективу виведення частини військовослужбовців США з Європи як реверанс перед Росією, не більше того. До того ж зараз поки що нічого не відбувається, ніхто нікуди не виходить, 10 тисяч американських військовослужбовців нікуди не поїхали. Однак як реверанс, таке собі запрошення до конструктивної розмови американці цей момент можуть використати.
А як, на ваш погляд, виведенням американських військ із європейських країн може скористатися Росія?
Ніяк. Тому що американські війська, які зараз перебувають на території Європи, в основному виконують функцію охорони своїх же складів. Крім систем ППО Aegis, на території Європи безліч інших військових об'єктів, які, в принципі, виконують функцію оборони самої Америки. Європа для американців – це, так би мовити, перший пункт оборони. Зрозуміло, що у них є великий "протитанковий рів", який називається Атлантичний океан, через який російські танки кудись допливуть, але американські війська в Європі розташовані якраз із цією метою, і вони там залишатимуться.
Наголошую, американці з Європи нікуди не подінуться, як би Путін не тупав ногою. Американські війська в європейських країнах виконують завдання, яке потрібне насамперед Америці. Адже ті ж п'ять баз із ядерною зброєю США розташовані в Європі. У НАТО три країни, у яких своя ядерна зброя: США, Франція і Велика Британія. У ще п'яти країнах Європи на американських авіаційних базах знаходиться американська ядерна зброя. Йдеться про Бельгію, Нідерланди, Італію, Німеччину, Італію, Німеччину та Туреччину. Оскільки це американська ядерка, там, звісно, стоять американські військовослужбовці. Як ви їх туди виведете? Разом із ядеркою? Плюс аеродроми підскоку, розгортання системи оборони.
Це цілий процес, який вже точно не залежить від забаганок Путіна, скажу більше, він не залежить навіть від забаганок Трампа. Якщо раптом Трамп ухвалить таке рішення, його заарештує своя ж контррозвідка за завдання удару по обороноздатності Америки, тому він на це не піде.
Загалом, це був такий собі реверанс перед Москвою, не більше того, щоб показати готовність до подібних дій, але їх не буде.
Незалежно від того, виведуть американці частину своїх військ з Європи чи ні, як ви оцінюєте ймовірність вторгнення Росії в перспективі в одну з європейських країн?
Рішення Росії про вторгнення в Європу зовсім не залежить від того, чи виведуть американці частину своїх військ. Росіянам байдуже, по кому бити: по американцю, англійцю, французу чи ще комусь. Якщо операція планується Росією, вона не залежатиме від національності військ, які протистоятимуть. Усе впирається в озброєння, можливості завдавати ударів, відповідати на удари тощо. Тому наявність американських військ (особового складу) на території Європи ніяк не зупиняє та не запрошує росіян.
Зараз від вторгнення в Європу Росію стримують можливості її армії виконувати бойові завдання, наявність сил і засобів, можливості розгортання тилів і робота економіки. Росіяни вже вклали сотні мільярдів рублів у розгортання майданчиків, зокрема, для вторгнення в країни Балтії. Наприклад, йдеться про створення Московського і Ленінградського військових округів – це якраз і є майданчики для вторгнення в країни Балтії. Те саме стосується і посилення військового співробітництва з Білоруссю, інфільтрації російських спецслужб і російських військовослужбовців до збройних сил Білорусі, а також спільних військових навчань РФ і Білорусі, що відбудуться цієї осені. Усе це є камінчиками для будівництва фундаменту для вторгнення до країн Балтії: Естонії, Литви, Латвії та в частину Польщі, щоб з'єднатися з Калінінградською областю. Тож підготовка вже триває.
При цьому для Росії не матиме значення, будуть там американські війська чи ні. Росіяни все одно готуються: готують свій ВПК і армію, а також помічників Росії – Північну Корею і Китай.
Іран зараз винесено за дужки цієї історії. Адже РФ практично підставила Іран під удар Ізраїлю і США. Іран навряд чи далі буде частиною "осі зла". Взагалі, мусульманський світ дещо охолоджує відносини з Москвою. Це помітно по Близькому Сходу.
"Вісь зла", тобто Росія, Китай і Північна Корея, будуть готові до вторгнення, коли виникне така можливість. А така готовність сил і засобів можлива через 3-4 роки.
Але – ця можливість з'явиться у Росії, тільки якщо припиняться бойові дії на українському фронті.
Поки Україна воює з Росією, ніяких наступів, ніяких нових фронтів у росіян не буде. Їм просто не вистачить сил і засобів. Тому, поки триває війна в Україні, ніякого вторгнення в Європу і країни НАТО не буде. Якщо війна зупиниться, то через 3-4 роки росіяни рушать у країни Балтії.
А яка може бути мета у Росії в разі вторгнення в країни Балтії? Розширення впливу, вихід на вигідніші для неї позиції, чи це буде суто символічний політичний удар, наприклад, щоб показати, що НАТО не працює, остаточно здулося?
Стратегічне завдання Росії, як і будь-якої імперії – розширення. Поки імперія розширюється, вона живе. Щойно вона перестане розширюватися, відбудуться внутрішні процеси, і вона розвалиться. Тому Росія буде розширюватися туди, куди легше. Росіянам набагато легше рухатися в бік країн Балтії, адже вони практично притиснуті. Як зараз російська армія притиснута до узбережжя Азовського моря, так і країни Балтії притиснуті до Балтійського моря Білоруссю і Росією. Вихід до Балтійського моря – масштабний, і він дуже важливий для Росії. Тож Росії легше рухатися саме в цьому напрямку.
Так, зі сходу у Росії Аляска і США, але подолати цю відстань важко, тому що 86 км Берингової протоки треба якось перелетіти. Відповідно, якщо вже Росії йти на країни НАТО, то не на Аляску, а в бік країн Балтії.
Тим більше, Росія вже відпрацювала механізм руху в Грузії, Придністров'ї та Україні. Цей механізм передбачає, що спочатку заходять "російськомовні", знаходять чергового "розіп'ятого хлопчика", а далі будуть качати ситуацію за підтримки військових сил або "зелених чоловічків". Такий розвиток ситуації теоретично можливий.
Однак практичної можливості реалізації цього сценарію я не бачу. Перш за все, не помітний механізм зупинки бойових дій на нашій лінії фронту, поки ми не вийдемо на кордони 1991 року. Це з області фантастики. Зупинити півтори тисячі кілометрів живого фронту нереально.
Тож теоретичну можливість вторгнення Росії в країни Балтії обговорювати можна, але на практичній реалізації цього сценарію я б не став зациклюватися.
Наскільки європейські країни взагалі здатні протистояти російській загрозі, якщо така станеться? Не секрет, що зараз у Європі побоюються того, що в разі російської військової загрози американці можуть не заступитися, не допомогти Європі. Наскільки обґрунтовані ці страхи?
Страхи з'являються у того, хто не впевнений у собі. Європа зараз починає ставати на ноги, і впевненість у собі з'являється. Страхи в неї ще є, проте в Європі є досить потужне виробництво, досить велика кількість тієї ж військової сили, якщо її поставити в стрій. Зрештою, Європа – це 500 мільйонів людей, Америка – 300 мільйонів, а Росія – 100 мільйонів. Якщо Україна та її 26-27 мільйонів людей утримують Росію, то невже 500 мільйонів не стримають російські війська?
Зараз Європа приходить до розуміння, що не такий страшний чорт, як його малюють. Європейцям не можна вплутуватися в окопну війну, оскільки вона призведе до великих втрат. Не вплутуючись в окопну війну, Європі треба нарощувати виробництво озброєнь, дальніх засобів ураження, які дадуть змогу відмінусувати російську військову машину до Уралу.
Перший удар кількома сотнями або 1,5-2 тисячами ракет по центру ухвалення рішень у Москві, припустімо, по Кремлю і Рубльовським баням, геть би відбив будь-яке бажання рухатися в бік Європи. Адже цей рух потрібен тільки москвичам, які засіли в Кремлі і на Рубльовці. Якщо туди прилетить 1,5 тисячі ракет, а тисячу зіб'ють, то там все одно нічого не залишиться. Саме такий підхід і така можливість превентивного удару зупинить гарячі голови в Москві і геть відіб'є бажання не-москвичів відчувати на собі цей удар.
Загалом, я не думаю, що почнеться протистояння Росії та країн НАТО або інших європейських держав, крім України.
Хотіла б повернутися до моменту, про який ви згадали – до спільних навчань Росії та Білорусі, які відбудуться цієї осені. Сирський говорив, що під прикриттям цих навчань може повторитися сценарій 2022 року.Ви говорите про ці навчання як про один з елементів підготовки Росії до ймовірного вторгнення в країни Балтії. Як ви вважаєте, все-таки про що йдеться – про повторну спробу взяти Київ чи про загрозу вторгнення в одну з європейських країн?
Сирський по-іншому не міг сказати, тому що це було б сприйнято, як заяву про "травневі шашлики". Тобто, якби зараз Сирський сказав, що боятися не треба, нічого не буде, йому б пригадали "шашлики" 2022 року. Тому Сирський окреслив найгірший варіант. Військові завжди готуються до найгіршого варіанту.
Так, теоретично така можливість є. І вона планується – це командно-штабні ігри, які проводяться перед якимись навчаннями або під час них. Це може бути легендою – командно-штабні навчання із захоплення Польщі або пробивання коридору в Калінінградську область, або із захоплення трьох балтійських країн. Усе це буде контекстом навчань, однією з легенд. Але це не буде підготовкою до вторгнення. Хоча самі по собі навчання – це вже якась підготовка: огляд військ і їхня підготовка до певних дій. Сьогодні у росіян немає сил і засобів для подібних операцій, а білоруська армія не допоможе вторгненню.
Так, у 2022 році Росія використовувала такого роду навчання як підготовку до вторгнення, але це була військова авантюра в чистому вигляді. Тому що сил і засобів, які були виділені і зібрані росіянами на той момент, однозначно не вистачило б для того, щоб захопити Київ або лівобережну частину України, не кажучи вже про всю Україну. Ця авантюра передбачала встановлення контролю в Києві.
Ще раз на таку авантюру росіяни точно не підуть. Та й ми вже не допустимо навіть спроби здійснити щось подібне. Тепер у нас є серйозні фортифікації на північному кордоні з Білоруссю, також там розгорнуто кілька десятків тисяч наших військ. Ба більше, тепер ми вже навіть не підпустимо російські війська до нашого кордону – їх знищуватимуть на білоруській території. А якщо в наш бік щось рушить, то, як світло в лазні, "вимкнеться" вся білоруська економіка, тому що ми завдамо серйозного удару по білоруських нафтопереробних заводах і залізницях: по Бєлкалію, Мозирському НПЗ, Нафтану, усім тягловим підстанціям на залізниці, шляхопроводам та решті. Усе це буде знищено протягом кількох годин. У нас така можливість є: це не до Уралу летіти кілька сотень кілометрів, а, припустімо, до Мозирського НПЗ всього 40 кілометрів – один залп "Смерчу", і все, НПЗ не буде. Лукашенко все це прекрасно розуміє, і він не допустить такої ситуації, інакше закінчиться його правління в Білорусі.
Тож розмови про російсько-білоруські навчання восени – це просто інформаційні хвилі, ширма, просто щоб поговорити, не більше того. Можливо, у такий спосіб Росія намагається налякати наших європейських партнерів, які могли б розташуватися вздовж білоруського кордону в рамках миротворчих місій, щоб звільнити наші війська і дозволити їм виконувати бойові завдання на східному напрямку. Росіяни розуміють, що ці процеси зараз тривають, переговори просуваються, от і підняли цю тему.
А як ви взагалі оцінюєте стан російської армії на даний момент? У нас уже офіційно заявили про те, що Росія почала наступальні операції в Сумській і Харківській областях. Залежно від стану російської армії яким може бути цей російський наступ, ця весняна наступальна кампанія?
Весняної наступальної кампанії вже не буде – зараз ми спостерігаємо ошмаття минулорічної літньої кампанії. Російські війська намагаються тиснути десь на східному фронті, десь – на Запорізькому і Луганському. Однак це не широкомасштабний наступ.
Нинішні спроби росіян формувати лінію зіткнення вздовж лінії кордону між Україною і Росією адекватні нашим аналогічним діям. Ми теж формуємо цю лінію. Зараз формується новий фронт – північний, від Білорусі до Оскола, це 500-600 кілометрів. Цей фронт формуватиметься кілька місяців, може, навіть більше року – все залежатиме від можливостей.
Наголошую, це не широкомасштабні наступальні дії, а створення певної військової зони зіткнень. На якомусь етапі вона зупиниться, і далі фронт перейде в гарячу фазу по всій лінії кордону, але рухатися толком нікуди не буде, тому що для виконання оперативних завдань сил недостатньо ні з одного, ні з іншого боку: недостатньо особового складу, техніки, боєприпасів.
Основні зусилля, які росіяни докладатимуть під час літньої кампанії 2025 року, почнуться після весняних дощів, коли підсохне ґрунт. При цьому росіяни просуватимуться за тими самими напрямками, за якими вони тиснули торік і тиснуть зараз. Перш за все, це стосується Луганської області, яку вони спробують захопити всю до 9 травня. Влітку російські війська продовжать тиснути на східному фронті: Покровськ, Курахівська "кишеня", Запорізький напрямок.
Фактично росіяни прописали програму своїх дій у конституції РФ, куди внесені Луганська, Донецька, Запорізька, Запорізька, Херсонська області та Крим. Ось у такій послідовності вони й намагатимуться захопити наші території. Спочатку вони намагатимуться захопити Луганську область. Тому зараз Лиманський і Куп'янський напрямки – одні з найгарячіших. Потім росіяни візьмуться за Донецьку область, але там їм буде дуже важко, і за Запорізьку область. Усе це в найближчій перспективі – 1-2 роки.
Далі, якщо ми не зупинимо і не відкинемо російські війська, вони намагатимуться переправлятися на правий берег Дніпра і добиватимуть там Запорізьку та Херсонську області. Але це буде вкрай складно для них, оскільки сил і засобів у них немає. Росія ставить у стрій приблизно 30 тисяч осіб на місяць, і 30 тисяч ми мінусуємо на лінії фронту. Приблизно такий самий баланс російських "федерастів", які перебувають на нашій території, залишиться до кінця 2025 року.
Однак у разі зупинки бойових дій картина буде інша. Росія щодня ставитиме в стрій по тисячі солдатів, вона і зараз стільки ставить, але в разі припинення вогню, ми не будемо їх мінусувати. Отже, до кінця 2025 року чисельний склад російської армії може збільшитися приблизно на 150-200 тисяч. А це вже буде серйозне збільшення, з такою кількістю нам буде складно впоратися.
Щодня росіяни виробляють у середньому 7 тисяч боєприпасів, ще 7 тисяч докуповують у Північній Кореї, тобто приблизно 15 тисяч боєприпасів на добу. Отже, за місяць вони накопичать до півмільйона боєприпасів. А до кінця року в них буде кілька мільйонів.
Тому нам у жодному разі не можна зупиняти бойові дії і йти на цю авантюру, адже вона, врешті-решт, може нас поховати до кінця року. Якщо росіяни обрушать нам на голову все, що накопичать.
Як ви оцінюєте перспективи Курської та Білгородської операцій ЗСУ?
Перспектива – створення лінії фронту.
І в Бєлгородській, і в Курській областях ми поліпшили своє оборонне становище. У Курській області ми зараз займаємо панівні висоти, які дають нам перевагу в 15-20 км за дальністю роботи артилерії і FPV-дронів. Якщо для поліпшення нашого оборонного становища потрібно буде ще зайти на російську територію, ми будемо заходити. Так сталося в Курській і Бєлгородській областях, і це цілком можливо в Брянській області, де може початися аналогічна операція.
При цьому противник робитиме те ж саме – намагатиметься зайти на нашу територію. Але глибина проникнення буде 3-5-7 км. Тобто рівень проникнення росіян буде таким самим, як на Харківщині торік: вони доповзли до Липців і там зупинилися, упершись у наші оборонні споруди; вони доповзли до Вовчанська, і там їх зв'язали боями.
І ми заходимо на російську територію на таку саму глибину – на ті самі 3-7 км, не далі. Немає сенсу заглиблюватися, оскільки перед нами не стоїть завдання захоплення російських територій (ми – не росіяни, нам чужого не треба). Тож з метою поліпшення оборонних позицій ми будемо заходити до росіян, а вони – до нас.
Усе-таки як, за вашим прогнозом, протягом цього року змінюватиметься спроможність Росії вести війну, якщо зважати на стан російської економіки та ціни на нафту, що обвалилися?
Якщо ми не будемо бити по російських нафтопереробних заводах, то в Росії буде стабільна економіка. Так, вона просідатиме через зниження цін на нафту, але не нафтою єдиною росіяни живуть. У них є металургія і продаж продуктів, одержуваних у результаті переробки нафти. Ми ж перестали бити по НПЗ, отже, росіяни замість нафти продаватимуть дизель, авіаційний гас тощо. Це буде підтримувати російську економіку цього року на більш-менш стабільному рівні.
Погано житимуть росіяни, але на армію виділятимуть гроші. Серйозні проблеми з військовою економікою у Росії почнуться тільки у 2026 році. У 2025-му в РФ будуть проблеми з економікою загалом, а у військових буде деякий запас за часом – цей "жировий запас" дасть змогу російським військовим триматися на плаву, навіть коли економіка РФ буде руйнуватися. А от наступного року економічні проблеми вже вдарять і по російській армії.
Відповідно, Росія поспішатиме вирішити питання з війною в Україні...
Так, до кінця 2025 року. Тому що у 2026-му в Росії почне сипатися армія через обвалення економіки.
Хто такий Роман Світан
Світан Роман (4 січня 1964, м. Макіївка Донецької області) – український військовий льотчик-інструктор, полковник запасу, який пройшов через полон 2014 року, працював радником керівника Донецької ОДА Сергія Тарути. Після початку повномасштабного вторгнення РФ в Україну 24 лютого 2022 року став одним із провідних військових експертів на українських телеканалах та інших медіа, пише Вікіпедія.
Наші стандарти: Редакційна політика сайту Главред
Читати Главред в Telegram
Главред в Google News
