Чим закінчиться операція в Курській області та чому у Путіна все погано: інтерв'ю зі Ждановим

Операція Сил оборони у Курській області прогриміла як грім серед ясного неба. Динаміка бойових дій і масштаби призвели до паніки в Росії, здивували західний світ і стали серйозним ляпасом для Кремля і особисто Володимира Путіна. Київ офіційно не підтверджує, але й не спростовує проведення військової кампанії, успіхи якої не соромиться відзначати навіть противник. Схоже, війна входить у нову фазу, яка включатиме активні бої і на території російської держави.

В інтерв'ю Главреду полковник запасу, військовий експерт Олег Жданов проаналізував операцію на Курщині, відзначив її вигоди і можливості для України, оцінив вплив боїв на можливі перемовини Києва й Москви, пояснив, яким ударом стали події для Володимира Путіна, розповів, що чекає на російські війська вже цієї осені, та зробив прогноз щодо подальшого розвитку ситуації на Курщині.

Військові підрозділи, техніка яких позначена розпізнавальним знаком "трикутник", здійснили прорив на територію Курської області. Російські джерела стверджують, що їм вдалося добитися значного просування вглиб регіону. Як ви оцінюєте події? Які можна зробити перші висновки?

На мій погляд, перед військовими, які діють у Курській області, стоїть завдання, спрямоване на розтягування резервів Російської Федерації. Ми знаємо, що зараз у росіян вільних резервів немає. Коли я говорю про резерви, то маю на увазі відсутність у них боєздатних частин, а не особового складу - йдеться не про військовослужбовців, яких набирають їхні військкомати чисельністю близько 30 тисяч осіб на місяць. Резерв - це полк, бригада або дивізія, яка сидить на другому ешелоні далеко від фронту і готується до виконання певних завдань. І такий резерв у противника сьогодні відсутній.

Якщо говорити з військової точки зору, операція в Курській області - дуже непоганий для нас хід. Надалі нам слід чекати на цікаві події, адже росіяни уже почали знімати частини підрозділів з лінії фронту, а затикати дірку, що утворилася, їм буде нема чим.

Що стосується політичного аспекту, ми взагалі отримали величезний плюс. Тому що ситуація на Курщині - це політична катастрофа для Путіна. Більшу частину новітньої історії Російської Федерації, з моменту її заснування, Путін був її лідером, вождем. А тепер, уперше з часів Другої світової війни, іноземна армія утримує частину території Росії.

Катастрофа для Путіна полягає у тому, що так звана друга армія світу (як кажуть у Росії, у світі вже давно переконалися, що вона лише друга за силою армія в Україні) не може контролювати навіть шматочок своєї території. І я не уявляю, як Путін пояснюватиме те, що трапилося, громадянам РФ, які вже запитують у влади, де армія, і чому вони змушені стати біженцями.

У ситуації, що склалася, Росія не обійдеться без зняття військ із гарячих напрямків в Україні. Ніхто не хоче поповнювати її лави ані в рамках програми "приведи друга - отримай 100 тисяч рублів", ані за виплати у розмірі 2 мільйонів рублів (понад 20 тисяч доларів). Черг до військкоматів немає, тому вони ловлять майбутніх новобранців.

Кремль веде набір найманців у 21 країні світу, але й тут без проблем не обійшлося. Було вже щонайменше три міжнародних скандали, пов'язані з вербуванням іноземців. Наприклад, Нікарагуа вимагала повернути своїх громадян назад, а Шрі-Ланка відправляла делегацію до Росії і просила компенсацію за вбитих. Був скандал і з індійцями - прем'єр Індії Моді тупнув ногою, і всі вони одразу ж поїхали додому. Тепер Москва платить Нью-Делі компенсацію за вбитих на війні в Україні індійців.

У Суджанському районі розташовано декілька стратегічних об'єктів. Там знаходяться газовимірювальна станція "Суджа", шляхом якої газ постачається до Європи, залізниця "Льгов-Бєлгород" для забпечення військ РФ на півночі Харківщини, та підстанція на 330 кіловольт. Далі, у Курчатові, розташована і Курська атомна електростанція. У чому особливість усіх цих об'єктів? Що загрожує Росії, якщо вона втратить контроль хоча б над одним із них?

Газовимірювальна станція "Суджа" - остання нитка Європи, якою європейські країни отримують газ. Загалом після грудня цього року вона нам буде не потрібна, оскільки закінчується контракт на транзит російського газу до Європи. Ми пропустимо газ трубою в рамках чинних домовленостей, отримаємо свою газову частку реверсом через Словаччину, а далі ця історія нас більше не буде цікавити.

Складно сказати, як відреагує Європа в разі втрати Росією контролю над "Суджею", але для Газпрому це удар нижче пояса. Бо тоді вже Україна крутитиме вентель і визначатиме обсяги постачань газу.

Рекомендуємо:

Війна прийшла до Курської області: всі подробиці про несподівану операцію

Що стосується залізниці "Льгов-Бєлгород", то якщо росіяни її не контролюватимуть, то їм доведеться будувати об'їзні маршрути пересування. Тому що на цій гілці будувалася вся логістика угруповання "Північ", яке забезпечує російські війська в Курській, Брянській і Бєлгородській областях. Потенційне перерізання залізниці призведе до того, що частина групи військ на прикордонні з Україною залишиться без забезпечення. Постраждає насамперед харківське угруповання противника, а логістику доведеться тягнути уже через Воронеж.

Дуже цікавий об'єкт - підстанція 330 кВ. Її будували для синхронізації енергетичних систем України та Росії. У роки, коли держави були в дружніх відносинах. Підстанція примітна тим, що вона забезпечує Бєлгород і половину Бєлгородської області. Якщо українці візьмуть її під контроль, то зможуть влаштувати маленький блекаут.

Курську АЕС, на мою думку, нам чіпати не потрібно, щоб Україну потім не звинувачували в ядерному шантажі та не намагалися поставити в цьому питанні в один ряд із Росією.

Коментуючи події в Курській області, радник глави Офісу президента Михайло Подоляк сказав, що реальні перемовини із Росією можна буде вести лише у тому випадку, якщо Москва зрозуміє: війна йде не за її планом. Яким чином можуть вплинути на перемовну позицію Кремля такі події, як у Курській області?

Події в Курській області наразі жодним чином не вплинуть на перемовну позицію Кремля. Ситуація може вплинути на обстановку на лінії фронту в Україні в плані російського перегрупування військ, що передбачає перекидання сил на інші напрямки. У такому разі на деяких оперативних напрямках нам стане трохи легше дихати. А далі українська армія може прискорити максимальне виснаження противника.

Єдине, що може вплинути на перемовну позицію Москви - розтрощення її армії на полі бою. Причому достатньо розгромити навіть не всі війська, а підрозділи хоча б на одному напрямку.

Мені складно сказати, що мав на увазі Подоляк, коли говорив про можливість перемовин. Бо той самий Шойгу під час візиту до Ірану повторив риторику Путіна на адресу України, яка полягає у вимогах виведення військ із Херсонської, Запорізької, Донецької та Луганської областей, зняття санкцій із РФ, гарантіях невступу України до НАТО і визнання "приналежності" Росії окупованих українських територій. Саме так Москва бачить умови початку перемовин із Києвом.

Рекомендуємо:

Путін влаштує шантаж України та США: коли завершиться наступ РФ і які прогнози

Лише розгром на полі бою, який супроводжуватиметься колонами полонених, втечею російських військ і обвалом фронту на одному оперативному напрямку може змусити Путіна погодитися на перемовини на основі хоча б якихось компромісів.

Ви сказали, що ситуація в Курській області - катастрофа для Путіна. А чим може відповісти Росія? Чи здатна Москва використати події в Курській області як привід для оголошення повномасштабної мобілізації, чи навіть застосування ядерної зброї?

За фактом Путін, згідно з тим, що прописано в Конституції РФ, уже зобов'язаний застосувати всі сили і засоби для відновлення територіальної цілісності та суверенітету своєї держави. Конституція безпосередньо від нього цього вимагає. Але Путін, судячи з його поведінки на нараді з урядом і силовиками, коли він не міг впоратися зі своїми руками і помітно нервував, до такого кроку не готовий.

У стані противника крики і паніка. Хаос. Російська влада поки що нічого не може вдіяти з цією ситуацією, адже такого ніколи не було. Чим відповідати - не знає. І те, що Путін не схопився за ядерний кийок - це дуже показово. Він у відчаї і не знає, що надалі робити.

Подивимося на подальший розвиток подій. Але я думаю, що якщо Путін схопиться за ядерний кийок, підуть уже справжні санкції. Які, думаю, підтримають уже й Індія з Китаєм. Тому що ніхто не захоче бачити наслідки застосування ядерної зброї в центрі Європи.

Масштабної мобілізації в Росії не буде?

Поїзд пішов. Путін чудово розуміє, що ще одна хвиля мобілізації, навіть не загальної, а часткової, із призовом 100-200 тисяч осіб, стане для нього політичною смертю, вироком. Осіння мобілізація 2022 року вже призводила до рекордного падіння рейтингу Путіна. І сьогодні у нього не найкращий рейтинг, тому мобілізація рівноцінна пострілу в голову.

У ситуації, що склалася, Путін за жодних обставин не зважиться на мобілізацію.

Щоб зрозуміти ворога, треба мислити, як він. Загалом Путін міг би продемонструвати найтвердіші наміри, закріплені гаслом "Вставай, страна огромная!". Тоді мали б зібратися всі силовики разом із Патрушевим, як радником із безпеки президента, а Путін - вийти і сказати: у нас загроза територіальній цілісності країни. Наказую розгорнути стратегічні та нестратегічні ядерні сили, привести в бойову готовність головні частини, почати введення координат цілей у головні частини ракет і бомб, а в країні оголосити загальну мобілізацію. Вставай, страна огромная - на нас напали.

Рекомендуємо:

Росія в силах воювати ще 3-5 років, але Україна може перемогти вже у 2025-му – Жданов

Але якщо цього не сталося, тоді справи у Путіна дуже погані.

На екстреному засіданні Радбезу ми взагалі побачили, що прийшли навіть не всі силовики. Керівники Слідчого комітету і Росгвардії були відсутні. Особливо враховуючи те, що СК РФ відкрив кримінальну справу за фактом вторгнення іноземних військ на російську територію, а Росгвардія є силовим інструментом президента. Вся справа в тому, що СК і Росгвардія більше підконтрольні Патрушеву, а не Путіну. Причому Патрушев формально вже не входить до Радбезу і обойми силовиків, а залишається лише радником Путіна з питань безпеки.

Патрушев напевно зберігає неформальний вплив на силовиків.

Звичайно. І ситуація на Радбезі показала, що в лавах силовиків є розкол.

У російських пабліках звинувачують у провалах своєї армії в Курській області главу Генштабу Герасимова. На вашу думку, які будуть наслідки всієї цієї історії для Герасимова і міністра оборони Білоусова?

Наслідків для Білоусова не буде. Один із російських блогерів уже встиг його похвалити за те, що міністр оборони виправив повідомлення Міноборони і визнав факт вторгнення іноземних військ до Росії. Білоусов тільки-но призначений, у нього карт-бланш.

Пряма креатура Путіна.

Так, креатура Путіна. До того ж у нього "пакет №1" - звалюй усе на свого попередника. Тому Білоусова ніхто не зачепить.

А от для Герасимова можливі наслідки.

І тут показовою є інформація про те, що заступник командувача Ленінградським військовим округом Еседулла Абачев, який очолює тактичний напрям "Курськ", ще два тижні тому доповідав Герасимову, що є загроза вторгнення до Курської області. Герасимов у відповідь закликав Абачева "не розганяти паніку", "не вестися на дезінформацію супротивника", і забрав із Курської області частину військ на Харківський напрямок. І саме Герасимова у всій цій історії вже намагаються призначити цапом-відбувайлом.

А кого б могли призначити новим главою Генштабу замість Герасимова?

Цікаве запитання, складно сказати, хто сьогодні міг би стати новим главою Генштабу. Усі "великі полководці" із зіркою героя Росії на грудях облажалися. Улюбленець Путіна серед усіх командувачів округів - Дворніков, який керував Південним військовим округом, облажався і був звільнений. Улюбленець Путіна в Сирії Суровікін - теж. Хоча кажуть, що Суровікіна відкликали із заслання в Сирії і він уже в Москві...

Чи можемо ми сьогодні прогнозувати, чим закінчаться події в Курській області?

Я думаю, що події в Курській області - це надовго. Можливо, навіть до кінця війни.

Це буде сіра зона?

Ні, Курська область стане зоною активних бойових дій. Звідти кров з носу не можна йти, тому що присутність на російській території нам на користь. Росія ж щосили намагатиметься вибити наші війська зі своєї території. Підуть руйнування, адже росіяни не вміють вести війну по-іншому, крім як молотити вогненним валом, використовуючи тактику випаленої землі. А ми будемо показувати, як росіяни руйнують свої ж населені пункти, знищуючи інфраструктуру Курської області.

Крім того, було б непогано, якби наші війська зайшли, наприклад, до Курської та Брянської областей вузькою смугою на 25-30 кілометрів. Щоб трохи розширити просування, адже що більше вдасться взяти шматок, то краще. І зберегти контроль над цими територіями до кінця війни, щоб вони стали розмінною монетою у перемовному процесі, який почнеться тоді, коли Росія буде готова сісти за стіл перемовин на наших умовах.

Важко буде утримувати позиції в Курській області, якщо росіяни стануть за них воювати так, як вони звикли це робити.

Дійсно, території буде важко утримувати. Проте російська армія - не гумова. І прогноз Буданова про те, що наступ противника триватиме ще півтора-два місяці, правильний. Адже росіяни спалюють свій особовий склад, не рахуючись із втратами.

Говорив із нашими військовими, ситуація наступна: російські війська 2-3 дні атакують, а коли рівень укомплектованості їхніх підрозділів падає до показника 30-50% - військові втрачають свою боєздатність і стають просто натовпом озброєних людей - командування проводить зміни. Тоді їх відводять у другий ешелон, і за рахунок того ж другого ешелону доукомплектовують. Можуть також розформовувати і перетасовувати підрозділи. І от за 2-3 дні, коли військові відпочили, а до підрозділів набрали людей, їх знову кидають на передову.

Росіяни поповнюють свої підрозділи, але, як кажуть наші військові і полонені, новобранці навчаються в таборі максимум два тижні. Це навіть не курс молодого бійця, а лише навчальна стрільба з автомата, отримання форми і в бій. Якість російських бійців знижується. Не можна в нескінченному режимі набирати особовий склад і так само нескінченно ходити в атаку.

Таким чином, можливий сценарій, за якого українська армія утримуватиме райони Курської області, а потім Київ запропонує повернути їх Росії в обмін на звільнення територій України?

Цілком можливий. До того ж, судячи із західних і українських прогнозів, уже цієї осені російська армія почне закінчуватися.

Наступ у Курській області все-таки може розширитися?

Так, я думаю, що наступ у Курській області може розширитися, так звані російські воєнкори вже щосили про це теревенять. З військового погляду, що ширша смуга наступу (не глибша, а саме ширша), то легше її буде утримувати, тому що вся логістика тоді йтиме з нашої території. Близькість плеча підвозу забезпечує хорошу боєздатність частин, тому для нас такий варіант був би оптимальним.

Як це працює - бачимо на російському прикладі з Куп'янським напрямком, де ми нічого не можемо вдіяти з противником, бо в нього за 7 кілометрів від кордону місто Валуйки Бєлгородської області - основна база, і поруч окупована Луганська область, яка нашпигована боєприпасами, запчастинами, резервом і повністю межує з Росією.

Загалом, я думаю, що розширення операції в Курській області все-таки буде. Поточні події - не апофеоз цієї операції, а тільки початок. Лише один з етапів.

Наші стандарти: Редакційна політика сайту Главред