
На сайті Главред відбувся чат із військовим аналітиком, ветераном війни, майором ЗСУ у відставці Олексієм Гетьманом. Спілкуючись із читачами, він розповів, які ракети, кращі за Tomahawk, є в України, по чому, крім Кремля й Останкіно, важливо завдати удару, якими є два найбільші страхи Путіна, і як Україна може вибити з-під нього трон, а також чи закінчиться війна в 2026 році.
Подаємо другу частину розмови з Олексієм Гетьманом.
Першу частину чату з Олексієм Гетьманом, де він розповів, чи є загроза прориву фронту російськими військами, і чи можуть вони дійти до Дніпра, як і чим далі воюватиме Росія з огляду на закінчення запасів танків у неї, коли ЗСУ підуть у наступ, а також якою буде війна у 2026 році, читайте, перейшовши за посиланням.
Микола С.: Наскільки ймовірно, що Україна отримає від США ракети Tomahawk, причому в кількості, яка буде здатна "зробити нерви" росіянам? І взагалі, які політичні та військові наслідки могла би мати поява у нас Tomahawk, як би вони розширили перелік важливих цілей для наших ударів?
Олексій Гетьман: "Завивання на болотах" про те, що імпульс до миру, який з’явився на Алясці, вичерпаний, що все погано, вже почалися. "На болотах" підгорає, там хвилюються. Але не через Tomahawk, бо якщо їх буде всього декілька одиниць, то це буде те саме, що їх немає.
Якщо цих ракет буде декілька сотень, а краще тисяч (загалом їх є близько 9 тисяч одиниць, і нам би пара тисяч не завадила), це інша справа. Це дозволить запускати по десятку таких ракет одразу по одній цілі, щоб долетіли хоча б три-п’ять. Ракети Tomahawk же не безсмертні, їх теж буде знищувати російська ППО.

До речі, ще за Байдена ми надавали американцям перелік із 200 цілей, ураження яких вплинуло би на можливості росіян і їхні позиції на полі бою. Тоді йшлося про дозвіл застосовувати ракети ATACMS по цих цілях.
Якщо нам нададуть кілька десятків Tomahawk, це нічого не змінить, якщо декілька сотень – це вплине на здатність росіян підживлювати свою армію. Війська РФ тримаються завдяки тому, що їх постійно підживлюють із тилу. Якщо руйнувати тили, підживлюватися буде нічим, а так російські війська довго не протягнуть.
Крім того, не варто переоцінювати ракети Tomahawk. Ця ракета непогана, але, по-перше, її, як і решту, можна перехопити, а, по-друге, це не та зброя, яка все вирішить на полі бою.
Нагадаю, під час операції "Буря в пустелі", коли війська Саддама Хусейна видавлювали з Кувейта, по цих військах запускали в тому числі й Tomahawk. Запустили 297 ракет Tomahawk, збити тоді вдалося тільки дві, ще шість впали (Tomahawk – це не супер-зброя, вони теж падають). Тим не менш, тоді за тиждень, крім іншого, прилетіло більше 250 Tomahawk. Це була справді масована атака. Але лінія фронту тоді була набагато меншою, ніж у нас зараз. Операція "Буря в пустелі" мала успіх, вона була швидкою і з мінімальними втратами з боку коаліції, з максимальними – з боку військ Саддама Хусейна.
Отже, якщо Україна отримає декілька сотень ракет Tomahawk, ми зможемо завдати серйозного удару, якщо кілька десятків – це буде ні про що.
Дивіться відео, в якому майор ЗСУ у відставці Олексій Гетьман розповів, чи може зупинитися війна в 2026 році, чому потрібні удари по Кремлю та Останкіно, а також який страх Путіна здатна реалізувати Україна:
umka: Де, по-вашому, "кощєєва смерть", тобто куди на території Росії має бити Україна, щоб створити РФ або суттєві проблеми, які унеможливлять подальше ведення війни, або щоб вибити трон з-під Путіна? По чому варто завдавати ударів? Наприклад, чи потрібно бити по Москві?
Олексій Гетьман: Треба бити по Кремлю та Останкіно, бо це центри ухвалення рішень і військові об’єкти. Завдаючи ударів по них, ми не порушимо міжнародне законодавство.
Завдавати ударів по цивільному населенню, наприклад, по Черьомушках, ми точно не будемо – ми не є військовими злочинцями. Ми воюємо з військовими злочинцями і не повинні уподібнюватися їм.

Однак бити по Москві Україні варто. Але це мало би радше емоційний ефект. Практичний ефект буде від знищення військових заводів і підприємств РФ, російської нафтопереробки тощо.
Для емоційного тиску на російське суспільство, потрібно бити по великих містах, точніше по військових об’єктах, що в них розташовані, а також по значущих місцях. Не думаю, що удар по Кремлю і його руйнування мали б велике військове значення, але від прильоту по Кремлю і мавзолею Леніна точно був би ефект, це би вплинуло на росіян, адже це обговорювалося б усюди в РФ. А так, ми зараз знищили майже половину нафтопереробних заводів, але росіянам нічого – щось там десь горить-палає, а розмов про це всередині РФ майже немає. А от якби впало Останкіно або прилетіло б по якійсь вулиці в Москві, росіяни би про це багато говорили, а головне – почали ставити запитання Путіну.
Адже Путін, як і будь-який диктатор, боїться показати свою слабкість. Чим жорсткіше в Росії керманич поводиться з народом, тим більше народ його любить. Путін – це ж маніяк і садист, але чомусь саме таких у Росії люблять і готові їм цілувати чоботи. Але за прояву найменшої слабини керманичем росіяни його відразу зносять. У Росії люблять жорстоких, бо "бьет – значит любит".
Саме тому росіяни не зважають на величезні втрати на фронті і жорстокість Путіна, але навіть невелику слабкість йому не пробачать. Зруйнований Кремль буде проявом слабкості, однозначно. І Україні можна було б на цьому зіграти, на мою думку.
Ольга_56: Чи здатна Україна наявними зараз у неї засобами влаштувати блекаут у Москві, про який зараз дуже багато говорять? І які наслідки цей блекаут мав би, що б це нам дало?
Олексій Гетьман: Це тиск і емоційний вплив на російське населення. Особливого ефекту від блекауту в Москві не буде, бо не буде картинки – не темноту ж показувати. А от кадри зруйнованого Кремля пішли би гуляти інформаційним простором. Тому блекаут вплине здебільшого на москвичів, навіть пітерці не надто на це відреагують. А от на кадри з вежею Останкіно, яка падає, вони б відреагували.

Главред: А технічно Україна зараз здатна реалізувати цю ідею? Адже Зеленський пригрозив ще й блекаутом на Курщині і Бєлгородщині, якщо будуть масштабні відключення електроенергії у нас через російські обстріли. Чи може Україна забезпечити такий сценарій росіянам?
Олексій Гетьман: Так, ми здатні. Якщо завдамо масований удар по тій самій Москві. Якщо у нас будуть "Довгі Нептуни", "Фламінго" (це дуже непогана зброя, навіть краща за Tomahawk: і літає далі за американську ракету, і несе вдвічі більше вибухівки) тощо. Якщо у нас буде велика кількість таких ракет, і ми зможемо здійснити масштабну атаку на щось символічне для росіян, щоб "намалювати картинку" (удар по НПЗ не малює картинку). Наприклад, якщо Керченський міст або щось інше символічне буде знищено нашим ударом, ця картинка піде гуляти. Саме це виб’є трон з-під Путіна.
Будь-який диктатор боїться двох речей – показатися смішним і слабким, бо це буде ознакою того, що його скоро знесуть. Показати Путіна смішним нам навряд чи вдасться, бо в росіян специфічне почуття гумору, а от слабким його показати ми можемо, знищивши об’єкт, який емоційно вплине на росіян.
Втім, це питання скоріше до Буданова, але я думаю, він нам правду не скаже.
Tiana: Як, на вашу думку, може змінитися тактика ударів Росії по нас із настанням морозів? На яких містах та об'єктах РФ зосередить свої садистські зусилля? Яким нашим містам Росія може спробувати влаштувати блекаут або залишити взимку без газу й опалення?
Олексій Гетьман: Росія зосередиться на містах-мільйонниках, зокрема на Києві, Львові, Дніпрі, простіше кажучи, на всіх обласних центрах.
Нової тактики очікувати не варто: продовжаться комбіновані атаки ракетами й "шахедами" на наші енергетичні об’єкти. Ми це вже бачили раніше, і цієї зими буде те саме. Ну, хіба що росіяни можуть спробувати випустити не по одній ракеті по десятьох енергетичних об’єктах, а завдати удару десятьма ракетами по одній локації – вочевидь масований наліт важче перехопити. Але це точно не назвеш "новою тактикою". Все це давно відомо, і всі ці тактики повітряних атак прописані в підручниках і вивчаються в усіх зенітно-ракетних училищах. Те, про що ми говоримо, є так званою "чорною тактикою", але не лякайтеся: це не щось страшне та особливе, просто військовий сленг, просто так називається тактика повітряних атак. Я закінчував зенітно-ракетне училище, тож це вивчав – це було давно, але відтоді мало що змінилося. Тактика повітряних атак, їхня суть не змінилася – змінилися засоби, якими досягають цілі, бо з’явилися дрони.

Взагалі, розмови про якусь "нову тактику" у росіян мені здаються російськими наративами. Адже коли людина чує, що ворог використовує нову тактику, у неї одразу з’являється враження, що ми не знаємо, що з цим робити, а, значить, це небезпечно. Тому наголошую, немає у росіян жодної нової тактики, якої б ми не знали. Всі їхні можливі дії нам відомі, і ми знаємо, як цьому протидіяти. Питання – чи вистачає нам для цього сил та засобів.
Отже, найімовірніше, Росія взимку стане більше бити по енергетиці. І, найімовірніше, на одну локацію вона скеровуватиме більше засобів ураження. Адже чим більше засобів ураження, тим більша ймовірність, що всі вони не будуть перехоплені. Навіть супер-комплекс Partiot перехоплює 70% повітряних цілей, тобто сім із десяти.
Тамара (Житомир): Поділіться, будь ласка, вашими суб’єктивними оцінками та прогнозами, на скільки років ще ця війна? Скільки років витягне Росія, скільки – ми? І які козирі на даний момент є у України, які – у Росії?
Олексій Гетьман: Думаю, що активні бойові дії можуть призупинитися в середині наступного року. Втім, є ймовірність, що перемир’я буде досягнуто вже цього року, але це дуже невелика ймовірність.
Нам потрібно провести вибори – президента та Верховної Ради. Це потрібно, щоб не було розмов про нелегітимність влади. При цьому не йдеться, що обов’язково потрібно змінити тих, хто при владі – мова взагалі не про це. Але росіяни хочуть на цьому зіграти і привести до влади в Україні людину з проросійськими поглядами, а в Раду завести російську "п’яту колону". І я думаю, що Росія може погодитися на перемир’я, щоб дати можливість нам провести вибори, сподіваючись на те, що до влади прийдуть потрібні Москві люди.

Якщо ж цей сценарій не реалізується цього року, то влітку 2026 року відбудеться виснаження РФ.
Росія протягне щонайбільше до осені, а далі вона буде зацікавлена в призупиненні бойових дій через певні домовленості. Її армія на той час буде виснажена, тож почнуться наші контрудари, а ми зможемо завдати дуже потужних контрударів. Тож для того, щоб не допустити нашої перемоги та видавлювання російських військ з нашої території силоміць, Росія одразу заговорить про те, що вона хоче миру і хоче з усіма про все домовлятися. Але до середини 2026 Росії вистачить сил вести активні бойові дії.
Главред: А щодо козирів у нас і Росії – чи є вони?
Олексій Гетьман: У Росії козирів немає взагалі, жодного. Вона намагається триматися за рахунок залучення до війська великої кількості людей з Латинської Америки та інших країн. Це Москва може спробувати розіграти як козир, бо таким чином вона намагається зменшити втрати РФ, щоб не почалися якісь рухи проти влади.
А в України козирі є. Ми масштабуємо виробництво ракет. Якщо ми вироблятимемо близько 200 ракет "Фламінго" на місяць, як планується, стільки ж "Нептунів", а краще більше, а також "Паляниці", "Трембіти", "Пекла", якщо ми вироблятимемо хоча б 500 крилатих ракет середньої дальності на місяць, це буде нашою гарантією безпеки. Якщо ми почнемо ці ракети активно застосовувати, бажання продовжувати війну з нами в росіян закінчиться досить швидко.
Адже удари власною зброєю ми не повинні ні з ким погоджувати. Навіть президент США не може поставити свої вимоги вище за міжнародне законодавство. Тому США не можуть заборонити нам бити по території Росії – ми маємо право це роботи. Штати можуть нас попросити. Або – шантажувати: один постріл, і США припинять надавати зброю для України. А заборонити не можуть.
З ракетами "Фламінго" та іншими українськими ми не будемо ні в кого запитувати, що нам можна робити, що ні. Не можуть ні США, ні жодна інша країна заборонити нам те, що дозволено міжнародним законодавством. Навіть така дуже впливова і дуже цікава людина як Трамп цього зробити не може.
Про персону: Олексій Гетьман
Олексій Гетьман (народився 19 квітня 1962 року в Києві) – український військовий експерт і аналітик, майор Збройних сил України у відставці. Ветеран російсько-української війни. Після початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну активно коментує події війни на радіо, телебаченні та інтернет-ресурсах. У 2012 і 2014 роках брав участь у виборах до Верховної Ради, але народним депутатом не став.
Наші стандарти: Редакційна політика сайту Главред