Підпишіться 
Масована атака РФ на Київ та область у ніч проти 20 серпня продемонструвала, якою може бути тактика росіян під час майбутньої кампанії ударів взимку. Ворог застосував комбіновану атаку - балістичні та крилаті ракети, а також ударні безпілотники. У Києві внаслідок обстрілів були загиблі та десятки постраждалих, пошкоджені житлові будинки та інші цивільні об’єкти.
Росія вже готується до нової масштабної кампанії ударів по Україні взимку 2026-2027 років і може зробити основними цілями енергетичну та логістичну інфраструктуру. Водночас ворог змінює тактику атак, розширює пускові майданчики для дронів і накопичує боєкомплект.
В інтерв’ю Главреду військово-політичний оглядач Олександр Коваленко розповів, які регіони України опиняться під найбільшою загрозою, наскільки важкою може бути ситуація зі світлом, чому саме Київ може стати однією з пріоритетних цілей РФ, чим росіяни атакуватимуть столицю, чи здатна Україна відповісти власною балістикою та чи може Росія одночасно з ударами по тилу розпочати нову зимову наступальну кампанію.
Лавров заявив про значно жорсткіші дії Росії, а Міноборони РФ пригрозило Україні "заморозкою" взимку. На вашу думку, про що свідчить така риторика? І чи можна говорити про те, що росіяни вже зараз активно готуються до масштабної кампанії ударів по українській енергетиці?
Росіяни щороку намагаються занурити нас у блекаут та так званий "холодомор", як вони це називають. Тому такі заяви і така реакція як з боку Міністерства оборони РФ, так і їхніх спікерів війни абсолютно не дивують. Це було очікувано, і вони дійсно до цього готуються.
Навіть те, що ми зараз можемо спостерігати будівництво нових пускових майданчиків навколо України для дронів, говорить про те, що вони готуються виводити це на зовсім інший, системний рівень ударів. І, на жаль, зима 2026-2027 років буде серйозним випробуванням для України.
Ви згадали нові пускові майданчики. Як це взагалі може виглядати? Чи означає це, що росіяни зможуть активніше завдавати ударів, зокрема по західних регіонах України?
До західних регіонів вони можуть дотягнутися насамперед ракетною зброєю. Якщо говорити про дрони, вони переходять переважно на дрони реактивного типу, тому змушені також розширювати інфраструктуру. Там потрібна катапульта іншого типу, вона за розмірами відрізняється від класичної стандартної. Ту саму, що використовується для поршневих дронів, використовувати неможливо.
Але є нюанс. Поршневий дрон літає на відстань до 2200 кілометрів. Тому до західного регіону він долетить у будь-якому разі, якщо його не перехопити. А реактивний літає приблизно на 1000 кілометрів. Відповідно, якщо його запускати, наприклад, з Оренбурзької або Бєлгородської області, він навряд чи долетить до західного регіону. Більша ймовірність, що його або перехоплять, або йому не вистачить палива.
Саме тому вони будуть концентруватися на Києві, сході, центрі та півдні України. Захід їх цікавитиме менше.
Чому саме ці регіони? Тому що через удари попередніх років там може бути найгірша ситуація з електропостачанням?
Так. Тому що роками саме по цих регіонах завдавалися удари, і сама по собі енергетика там серйозно пошкоджена. Вона не видає того максимуму, який необхідний для того, щоб цілодобово і якісно забезпечувати населення енергоресурсом.
Відповідно, добивати її таким чином буде простіше. Тут відіграватимуть роль як відстань для ударів, так і близькість до самих пускових майданчиків. Тобто вони використовуватимуть те, що простіше, те, що ефективніше руйнувати. І концентруватимуться саме на цих напрямках.
Якщо говорити про пріоритетні цілі, наскільки вони змінилися порівняно з минулими роками?
Я не думаю, що цього року щось кардинальним чином зміниться, за винятком того, що вони урізноманітнюють кількість цивільних об’єктів для ударів.
Тобто це вже не тільки енергозабезпечення. Це і логістичні вузли. Ми бачимо, що росіяни досить активно б’ють по залізниці, намагаються знищувати наші локомотиви, потяги і так далі. Тобто вони можуть ще більш інтенсивно сконцентруватися на логістиці.
Ну і, крім усього іншого, намагатимуться вибивати промислові об’єкти. Якщо ми окремо говоримо про столицю, то в України недостатньо засобів для протидії певним типам ракет. І вони також цим користуватимуться, поки є вікно можливостей, щоб максимально зруйнувати інфраструктуру і не тільки.
Наскільки серйозною може бути ситуація в українській енергетиці, якщо Росія масово завдаватиме таких ударів і цієї зими?
Я можу навести приклад минулого року, коли в Одесі деякі райони взагалі були без світла по два-три тижні. І це був дійсно серйозний блекаут. Світло подавали приблизно по дві-три години на добу - і це в найкращому разі. А деякі райони взагалі були без світла.
Тому удари цього року точно не будуть менш руйнівними, ніж минулого. Ми також дуже добре пам’ятаємо, яка криза виникла в Києві після ударів з боку Російської Федерації. Я не думаю, що ситуація буде кращою, ніж минулого року. Хоча все залежатиме від того, як підготувалася до цих подій місцева та центральна влада.
Якщо дійсно протягом 2026 року на рівні міських адміністрацій, обласних військових адміністрацій і навіть на рівні центральної влади були зроблені відповідні висновки і проведені підготовчі заходи до осінньо-зимового періоду, то, в принципі, ми зможемо витримати ці удари і цей тиск. Але я не знаю відповіді на питання: готові до цього чи не готові? Це зима вже покаже.
Чим саме Росія може цього року завдавати ударів і наскільки змінилася її тактика? Наприклад, по Києву останнім часом активно застосовується балістика. Також, за даними розвідки, Росія накопичила багато звичайних, не реактивних "Шахедів". Як, за вашими прогнозами, відбуватимуться ці атаки?
Вони матимуть насамперед комбінований характер, як і завжди. Але для кожного окремо взятого регіону, області, міста, думаю, номенклатура все ж таки відрізнятиметься.
Наприклад, Київ та Київська область насамперед страждатимуть від ракет, які важко перехоплювати. Це та сама балістика, гіперзвук, аеробалістика і надзвукові ракети. Також, безумовно, майже по всіх регіонах стандартно використовуватимуться "Шахеди". Різниця тільки в тому, будуть вони реактивними чи поршневими. Але я думаю, що поршневі "Шахеди" все ж таки домінуватимуть, тому що поки їх виробляють набагато більше, ніж реактивних.
Класично "Шахедами" та дронами-приманками перевантажуватимуть наші системи ППО, а після цього або одночасно з ними завдаватимуть основних ракетних ударів.
По деяких регіонах використовуватимуть також КАБи, якщо ми не встигнемо вирішити цю проблему. А вирішити її можна тільки знищенням російської фронтової авіації.
По деяких регіонах використовуватимуть інші типи ракетного озброєння - авіаційні ракети Х-59, Х-69, а також "Бандеролі". Зараз вони трохи призупинили їх активне використання. Тобто застосування є, але воно має поодинокий характер.
Тому ми знову можемо говорити про те, що у них відбувається процес накопичення цього боєкомплекту і підготовки до осінньо-зимового періоду для більш інтенсивного його використання.
Думаю, що "Бандеролі", а також Х-59 і Х-69 переважно використовуватимуться по півдню, а також по прикордонних містах - Харкову, Сумах, Чернігову, які ближчі до кордону.
Хоча, знову ж таки, щодо ракет Х-59 і Х-69 багато що залежить від того, чи зможемо ми своєчасно отримати ті ж самі винищувачі Gripen з ракетами Meteor, які дозволять нам боротися не тільки з фронтовими бомбардувальниками, які запускають КАБи, але й з носіями Х-59 і Х-69.
Раніше ми говорили з вами про українську балістику і можливість відповідати на російські удари по території РФ. Чи можлива вже цієї зими ситуація, коли ми побачимо удари українською балістикою, наприклад, по російських енергетичних об’єктах? Які загалом можуть бути відповіді з українського боку?
Ми можемо використовувати балістику за двома напрямками. Безумовно, це удари по території Російської Федерації - вони будуть. Але її ще можна використовувати як контрбалістику, як контрзахід. Наприклад, коли фіксується пуск російської балістики, ми можемо у відповідь у тому напрямку, по тих координатах, якщо своєчасно фіксуємо геолокацію, відправити нашу балістику.
Тобто намагатися знищувати їхні пускові установки в режимі нон-стоп. Вони роблять пуск - ми одразу відповідаємо також пуском.
Інший момент - це удари балістичною зброєю, особливо якщо буде можливість використовувати бойову частину касетного типу, по тих майданчиках, з яких запускаються дрони-камікадзе.
Це також буде ефективною протидією, якщо ми майже щоночі підтримуватимемо такий достатньо високий рівень ударів, навіть на випередження. Особливо коли туди завозять "Шахеди" і споряджають їх бойовими частинами.
Це матиме ефект для того, щоб не повністю зупинити пуски дронів-камікадзе, а хоча б мінімізувати їх кількість, щоб вони були не в тій кількості, яку заплановано запускати по Україні.
А якщо говорити про російську балістику - чи є зараз ефективна протидія їй, зважаючи на те, що росіяни останнім часом активно застосовують її проти України?
Якщо ми говоримо про протидію російській балістиці, то це не тільки про саме перехоплення. Звісно, є ще варіант нанесення ударів по підприємствах, але це більш довготривалий процес. І Росія постійно намагається диверсифікувати виробництво: якщо якесь підприємство, обладнання чи компоненти знищуються, вони розподіляють виробничі процеси між різними майданчиками.
Тому це складніше, ніж полювати за пусковими установками, але більш результативно. Це треба робити комплексно, починаючи із самої пасивної оборони. Тобто треба також шукати і отримувати ЗРК Patriot та ракети PAC-3, SAMP/T та ракети Aster 30 - диверсифікувати отримання саме цього боєкомплекту.
За досвідом минулих років Росія взимку посилювала ракетні та дронові удари, водночас активність на фронті дещо знижувалася. Якою цього року може бути ситуація в зимовий період? Чи можлива активна наступальна кампанія росіян узимку?
Це залежить від мобілізації. Якщо вони проведуть загальну мобілізацію, у них з’явиться додатковий ресурс, і вони активізують свої наступальні дії, навіть не у 2027 році, а вже наприкінці 2026-го. Тобто, починаючи мобілізацію в жовтні, цей людський ресурс уже буде відчуватися в листопаді-грудні. І вони зможуть значно активізуватися на деяких напрямках, які для них є пріоритетними.
Відповідно, на полі бою інтенсифікація наступальних дій може відбутися десь у листопаді - на початку грудня.
Це не найкращий період для будь-яких наступальних дій через погодні умови, складність їх проведення і зростання втрат. Але російське командування ніколи не цікавилося втратами. Тому, думаю, навіть незважаючи на цю проблематику, вони все одно використовуватимуть людський ресурс для проведення інтенсивних наступальних дій.
Я навіть не здивуюся, якщо у росіян цього року або на початку наступного втрати можуть перевищувати 50 тисяч на місяць. Саме через те, що вони розпочнуть інтенсивні бойові дії в найнезручніший період року. Але вони все одно не зупиняться, незважаючи на це.
І одразу, щойно у них з’являться додаткові людські ресурси, вони почнуть закидати ними штурми. Тому я не здивуюся, якщо втрати на рівні 50 тисяч будуть як наприкінці цього року, так і на початку наступного.
Якщо говорити про напрямки, де росіяни можуть вдатися до таких дій, які будуть пріоритетними?
Насамперед Донецька область. У першу чергу Слов’янський і Краматорський напрямки. Росіяни намагатимуться там тиснути, протискати нашу оборону, щоб вийти на околиці Слов’янська та Краматорська і розпочати процес інфільтрації.
Вони планують наприкінці 2026-го - на початку 2027 року розпочати перші інфільтрації в цю агломерацію. Паралельно вони намагатимуться тиснути для розвитку Добропільського напрямку. Тобто ми говоримо про спроби закрити питання з Костянтинівкою, Часовим Яром і розширити зони контролю саме там.
Для стабілізаційних дій я не виключаю, що вони використовуватимуть додаткові ресурси в південній операційній зоні. Можлива також інтенсифікація дій на Куп’янському і Лиманському напрямках. Тому що Путін уже заявляв, що Куп’янськ нібито перебуває під контролем російських військ. Потім Міністерство оборони РФ заявило, що нібито захоплена Борова.
Під час одного зі своїх інтерв’ю Путін заявляв, що майже повністю захоплений Лиман і з 11 тисяч будинків залишилось захопити лише 100. І це було ще декілька місяців тому. Тому, в принципі, можна говорити про те, що він буде змушений давати накази інтенсифікувати наступальні дії на Куп’янському та Лиманському напрямках. Тому що ті обіцянки і заяви, які він робив, через рік йому згадають.
Залежно від того, яких результатів росіяни зможуть досягти цієї зими, чи можна буде наступного року говорити хоча б про якісь контакти або переговори з Росією?
Ні. Для них це зараз не є пріоритетом. Вони не мають жодного наміру проводити якісь мирні переговори.
І мені дуже цікаво: а навіщо нам проводити з ними переговори? Про що будемо домовлятися? Щоб Росія залишила за собою захоплені території? У нас, на хвилиночку, чотири області і один півострів, частково захоплені або повністю, як півострів Крим.
Тому нам зараз немає про що з росіянами говорити, хіба що тільки про капітуляцію. Мені дуже цікаво буде подивитися на того, хто візьме на себе таку відповідальність і буде говорити з росіянами про нашу капітуляцію, хоча вони перебувають далеко не в найкращій ситуації.
Але вони впевнені в собі і ні про що, крім капітуляції, говорити не будуть як мінімум до другої половини 2027 року. Взагалі, я думаю, що у них мораторій на проведення будь-яких переговорів може стояти до моменту, поки вони не дійдуть до адміністративних меж Донецької області. Тобто вони самі можуть це так бачити: доки цього не відбудеться, вони не будуть відновлювати жодних переговорних процесів.
Про персону: Олександр Коваленко
Коваленко Олександр народився 15 грудня 1981 року в Одесі. Закінчив Одеську Академію зв'язку ім. Попова. З 2014 року бере активну участь у протидії агресії Росії проти України. Військово-політичний оглядач групи "Інформаційний опір". Провідний експерт Українського Центру дослідження проблем безпеки. Український політичний і економічний блогер під ніком "Злий одесит".
Наші стандарти: Редакційна політика сайту Главред
