В Ейфелевій вежі є секретна кімната на висоті 285 метрів: навіщо вона потрібна

Про що ви дізнаєтесь:

• Для чого будували Ейфелеву вежу
• Як будували Ейфелеву вежу

Ейфелева вежа, яка сьогодні є символом Парижа, на самому початку задумувалася як тимчасова споруда до сторіччя Французької революції. Проте її творець, Гюстав Ейфель, заклав у конструкцію секретний елемент — приватну квартиру на висоті 285 метрів, яка згодом стала об'єктом заздрощів і цікавості всієї французької еліти. Детальніше про це розповість Главред.

Чому будували Ейфелеві вежу

Як розповідають на каналі "Історик", коли у 1889 році в центрі Парижа виросла гігантська металева конструкція, більшість парижан сприйняли її як тимчасове непорозуміння. Проте для її творця, Гюстава Ейфеля, вежа була особистим проєктом, у якому він передбачив місце для власної втечі від світу. На висоті 285 метрів, майже під самим шпилем, він облаштував секретну квартиру, про існування якої публіка дізналася набагато пізніше.

Рекомендуємо:

В Україні святкують Різдво за новим стилем, а Великдень — ні: в чому причина

Як будували Ейфелеву вежу

Будівництво вежі супроводжувалося неймовірним тиском. Відомі письменники, як-от Гі де Мопассан та Александр Дюма-син, вимагали знести "потворний скелет". Для Ейфеля квартира стала психологічним захистом. Поки внизу відбувалися протести, на вершині він створив простір, що зовсім не відповідав суворому інженерному стилю споруди.

Інтер'єр помешкання був надзвичайно затишним. На відміну від холодного заліза зовні, всередині панувала м’яка атмосфера: стіни були обклеєні шпалерами, на підлозі лежали килими ручної роботи, а меблі були виготовлені з темного дерева. У квартирі були вітальня, столова, кухня та рояль, на якому інженер любив грати вечорами.

Відео про те, який секрет схований у Ейфелевій вежі, можна переглянути тут:

Гості, відмова від грошей і наукові експерименти

Як тільки чутки про "квартиру" поширилися серед еліти, до Гюстава почали надходити пропозиції. Заможні мешканці Парижа та іноземні туристи були готові платити статки, щоб провести хоча б одну ніч у хмарах. Однак Ейфель не прийняв жодної з них. Він вважав це місце своїм робочим кабінетом і науковою лабораторією.

Єдиним винятком були наукові дискусії: найвідомішим гостем квартири став Томас Едісон, який у 1889 році подарував Ейфелю один із перших фонографів саме в цих кімнатах.

Спочатку вежу мали розібрати через 20 років після будівництва. Квартира та наукова активність Ейфеля стали аргументами на користь її збереження. Він проводив там метеорологічні дослідження й аеродинамічні тести.

Війна і стратегічна роль Ейфелевої вежі

З початком Перша світова війна квартира та вся вежа стали справжнім стратегічним об'єктом. Ейфель допомагав встановлювати обладнання для радіоперехоплення. Саме завдяки антенам на вершині французькій розвідці вдалося перехопити ворожі повідомлення, що вплинуло на успіх Битва на Марні.

Вежа, яку хотіли знести, врятувала Париж, а квартира інженера стала своєрідним штабом для технічних інновацій.

Ейфелева вежа після смерті творця та сьогодні

Після смерті Ейфеля у 1923 році квартира була зачинена для сторонніх майже на століття. Лише у 2015 році міська влада реставрувала кімнати. До дрібниць була відновлена обстановка за старими фотографіями та кресленнями.

Сьогодні туристи, які піднімаються на третій рівень вежі, можуть зазирнути всередину через скло. Там встановлені воскові фігури Гюстава Ейфеля, його доньки Клер і Томаса Едісона, що відтворюють ту саму історичну зустріч. Квартира більше не є таємницею, але вона залишається нагадуванням про те, що за великими інженерними конструкціями завжди стоїть людина, яка шукала тиші й натхнення над метушнею великого міста.

Вас може зацікавити:

• Дивна традиція з минулого: навіщо нахиляли дзеркала в хатах
• За що ставали "куркулями" — механізм радянського вироку
• Не для краси: навіщо в СРСР виготовляли трикутні пляшки

Наші стандарти: Редакційна політика сайту Главред