Поливаний понеділок - кого обливають водою і як з'явився такий звичай

Ви дізнаєтеся:

• Який зміст мав обряд обливання водою
• Яким був Поливаний понеділок у давнину
• Як святкують Поливаний понеділок сьогодні

Другий день Великодніх свят в Україні має багато назв: Обливаний, Волочильний, Уливанка або Великодній понеділок. Хоча сьогодні це свято сприймається переважно як весела забава для молоді, наші предки вкладали у ці обряди глибокий сакральний зміст.

Главред дізнався, звідки взялася ця традиція та як вона змінилася за століття.

Коли виник Поливаний понеділок

Традиція обливатися водою на Великдень є архаїчною — вона виникла задовго до появи християнства на українських землях. Етнологиня, кандидатка історичних наук, наукова співробітниця Інституту народознавства НАН України Леся Горошко-Погорецька розповіла "УП. Життя", що літописні згадки про людей, які кидали один одного у воду в день Воскресіння, зустрічалися ще сотні років тому.

"Є ще літописні згадки про те, що в день Воскресіння Христового люди збиралися і кидали когось у воду. Цей звичай засуджували. Французький письменник і картограф Гійом Левассер де Боплан описував звичай, поширений на території сучасної Київщини: там у великодній понеділок чоловіки обливали жінок, а у вівторок – жінки чоловіків", - розповіла вона.

За словами дослідниці, нині цей звичай найчастіше зберігся переважно у західних регіонах України та подекуди на Правобережжі. Водночас він характерний не лише для України, а й для інших західних слов’ян - чехів, словаків, поляків і лужичан.

Для чого обливаються у понеділок після Великодня

Зараз у Великодній понеділок обливаються переважно діти та підлітки, хоча в минулому в таких обрядах брали участь люди різного віку й статі.

"Побутування будь-якого звичаю в дитячому середовищі свідчить про те, що він деградував – люди забули про його первісну функцію і став простою забавою", - пояснила Леся Горошко-Погорецька.

У давнину ж обливання мало значно ширше значення. Наприклад, у селах Лемківщини люди обливали одне одного, щоб улітку не було посухи.

Рекомендуємо:

Правда про життя на Січі без стереотипів - спогади останнього запорожця

На Гуцульщині вірили, що обливання господині на Великдень допоможе уникнути висихання врожаю — своєрідне "закликання" дощу. А на Бойківщині казали, що обливатися потрібно для здоров’я та доброго настрою.

Наші предки вірили, що вода в понеділок після Великодня має цілющі властивості й допомагає проти хвороб. Існує також християнське пояснення: нібито звичай пов’язують зі спогадом про те, як у давнину дітей обливали водою як покарання за вигуки "Христос Воскрес".

Дивіться відео про те, що таке поливаний понеділок та як треба його святкувати:

Кого і навіщо обливали

Найпоширеніша форма цього обряду стосується обливання дівчат. Так, на Закарпатті казали: "Котра дівчина не уливана, ту не поважають". Такі дії сприймалися як прояв симпатії та своєрідне залицяння. Існувало й повір’я, що хлопець, який на Великдень нікого не облив, протягом року не одружиться.

"Якщо дівчина облита, вважали, що вона швидше вийде заміж. Батьки дуже тішилися, що хлопці приходили, щоб облити водою дівчину, яка лежить в ліжку. Значить, треба вже готуватися до весілля", - розповіла фольклористка Раїса Цапун Суспільному.

На Бойківщині існував звичай, коли хлопці вранці приходили до дівчини додому й просили дозволу її облити. Батьки часто раділи цьому, адже це вважалося знаком можливого сватання.

"Окрім людей, обливали й худобу, і птицю, і бджіл з вуликами, також пастухів та коней перед початком польових робіт. Предки думали, що так вони викличуть дощі та матимуть гарний врожай. На Поліссі колись вважали, якщо облити господиню водою, то її корова даватиме більше молока", - додала Раїса Цапун.

Водночас існували й застереження. Наприклад, на Гуцульщині заборонялося обливати дарабашів — людей, які сплавляли ліс річками. Через небезпечну професію та постійний контакт із водною стихією вони уникали участі у великодніх обливаннях.

Чи є Поливаний понеділок церковним звичаєм

В ефірі Суспільне Культура протоієрей Православної церкви України отець Михайло Омелян розповів, що Поливаний понеділок є радше народною традицією, а не церковним святом. За його словами, важливо розуміти, який зміст люди вкладають у ті чи інші звичаї та святкові практики.

"Ми знаємо, що освячення пасок звершується через окроплення свяченою водою... Потрібно розуміти, що церква надає цьому глибокого сенсу. А з приводу народних традицій - це більше було таке, як ми бачимо, розважальна історія", - сказав він.

Він також пояснює, що традиція обливання історично пов’язана з можливістю хлопців позалицятися до дівчат, однак сьогодні це поступово втрачає своє значення через зміну способів спілкування між людьми - зокрема через соціальні мережі та сучасну комунікацію.

"Церква не обливає нікого в понеділок водою", - додав Михайло Омелян.

Вас також може зацікавити:

• Традиційні паски 300 років тому робили зовсім не так, як зараз - в чому особливість
• Чуже прізвище замість свого: чому українські чоловіки ставали приймаками
• Масони заснували одне із найбільших міст України: як воно називається зараз

Наші стандарти: Редакційна політика сайту Главред