Підпишіться 
В Україні готують зміни у системі мобілізації та бронювання військовозобов’язаних. Радник міністра оборони Сергій Стерненко заявив, що армійська реформа відбуватиметься у кілька етапів: перший має стартувати у червні й стосуватиметься підвищення виплат військовим, запуску нової системи контрактів та можливості демобілізації у певній черговості. Окремо він анонсував "дуже серйозні зміни" у мобілізації, але деталей поки не розкрив, зазначивши лише, що також планується ширше залучення іноземців до військової служби.
Паралельно Мінекономіки повідомило про зміни у бронюванні працівників критично важливих підприємств. За словами міністра Олексія Соболева, із середини червня військовозобов’язаний, який працює на кількох підприємствах, зможе враховуватися у квоті бронювання лише на одному з них. У червні міністерства також мають оновити критерії критичності підприємств, після чого в липні-серпні компанії повторно підтверджуватимуть цей статус.
В інтервʼю Главреду керуючий партнер юридичної компанії "Муренко, Курявий і Партнери" Нікіта Муренко розповів, як зміни можуть вплинути на вже оформлені бронювання, що буде з працівниками підприємств, які не підтвердять критичність, і чому найбільші ризики можуть виникнути саме для приватного бізнесу.
Ми бачили заяву Стерненка про те, що в нас готуються зміни до мобілізації. Як виглядатиме мобілізація в червні 2026 року - що змінюється?
З юридичної точки зору оголошено три зміни. Перша — підвищення заробітної плати по підприємству. Тобто середньої заробітної плати, яка є умовою для бронювання співробітників. Станом на зараз це 2,5 мінімальні заробітні плати. Планується підняття до трьох мінімальних зарплат за винятком прифронтових регіонів,
Допоки текст постанови ще не опублікований, буде неправильним його коментувати юридично. Друга зміна — планується запровадити зміни щодо певних працівників, які не враховуються в загальні списки військовозобов’язаних для бронювання.
Наприклад, це жінки-військовозобов’язані. Якщо на підприємстві є жінка-військовозобов’язана, вона не включається до загального списку військовозобов’язаних під час бронювання інших осіб. Умовно кажучи, якщо на підприємстві працевлаштована одна жінка-військовозобов’язана і один чоловік-військовозобов’язаний, такий чоловік не може бути заброньований з квотою 50%. Треба, щоб на підприємстві був працевлаштований саме військовозобов’язаний чоловік.
Так само зараз до цих квот не враховуються працівники, які вже заброньовані іншими підприємствами. Якщо людина заброньована, то на іншому підприємстві вона вже не може бути в цих списках для визначення квоти бронювання. І, наскільки було зрозуміло із заяв, планується, щоб до цих списків також не входили працівники, які працюють за сумісництвом. Тобто людина, яка працює на кількох роботах, може бути в таких лімітованих списках тільки один раз — за одним підприємством.
Третій момент — анонсовано зміни щодо критичності підприємств. Станом на зараз визначенням критичності займаються або профільні міністерства, або військові адміністрації. Планується, що на рівні міністерств будуть переглянуті вимоги до визначення підприємств критичними. Що це буде? У кожного міністерства своя специфіка і свої певні вимоги. Відповідно, наскільки зрозуміло із заяв, кожне підприємство має погодити ці нові вимоги критичності з Мінекономіки і Міноборони.
Чого гіпотетично можуть стосуватися зміни щодо критичності?
Це може стосуватися збільшення сплати податків, кількості працевлаштованих, доходу. Тобто такі речі можуть просто погіршувати чинні умови для підприємств. Умовно кажучи, по Мінекономіки була вимога, щоб підприємство сплатило податків на 1,5 мільйона євро, — можуть запровадити два. Або, наприклад, якщо ми говоримо про інші підприємства, можливо, це будуть контракти на певні суми.
Якщо ми кажемо про Міноборони, наприклад, зараз може бути вимога на 10 мільйонів, а буде, умовно кажучи, 25. Тобто такі речі можуть змінюватися. Або просто впровадять якісь додаткові вимоги. Наприклад, нещодавно відбулися зміни, які стосуються визначення критичності для резидентів Дія.City, саме для розробників і стартапів. А саме, стартап за перші три місяці має або надати послуги на суму 20 тисяч євро, або залучити грант на суму 20 тисяч євро. Можливо, подібні речі будуть впроваджуватися і в інших галузях.
Якщо говорити про бронювання і про те, що людина працює на кількох роботах, то вона може бути заброньована лише за одним місцем роботи. Як це позначиться на бронюваннях?
Щодо тих, хто працює за сумісництвом, незрозуміло від слова взагалі. Поясню, чому. По-перше, ми не знаємо точно, що буде опубліковано. Якщо буде опубліковано саме в контексті того, що людина бронюється тільки за основним місцем роботи, то це, пробачте за слово, — абсурд.
Тобто людина може працювати за основним місцем роботи на некритичному підприємстві, але в інший, вільний від роботи час працювати на критичному підприємстві і бути важливою для цієї галузі. З точки зору юридичної логіки це буде нелогічно.
Якщо ж запровадять норму, що людина може бути заброньована і взагалі враховуватися в усі списки тільки за одним місцем роботи, це, в принципі, здраво. У нас, наприклад, є багато людей, які працюють на одному місці, там не заброньовані. Працюють на іншому місці як сумісники — і там також враховуються в квоти, в списки військовозобов’язаних. Працюють на третьому місці — і там також враховуються.
Інколи цим зловживають. Люди спеціально працевлаштовуються туди, де треба просто забронювати якусь іншу людину. Тобто є людина, яку ми хочемо забронювати, але треба дотриматися квоти 50%. Відповідно, шукають людину, яка може виконати функцію дотримання цієї вимоги 50%.
Але чи тільки за основним місцем роботи, чи за сумісництвом також дозволять бронювати і зараховувати в ці квоти — поки що незрозуміло.
Сама логіка зрозуміла: це робиться для того, щоб на підприємствах не зловживали правом визначення списку. Тобто якщо ти вже врахований у списках військовозобов’язаних за одним підприємством, то ти вже не маєш права на інших підприємствах також враховуватися в списках для бронювання.
Якщо говорити саме про систему оповіщення, також були анонсовані зміни. Що може змінитися і чого варто очікувати військовозобов’язаним? Як може виглядати цей процес?
"Cистема оповіщення" — це дуже розумне і красиве словосполучення в законодавстві. Насправді що ми маємо на увазі під системою оповіщення? Чи будуть електронні повістки — незрозуміло. Чи будуть далі ТЦКшники разом із поліцією їздити і хапати людей на вулицях — на мою думку, ні, це не зупиниться.
Якщо б була, по-перше, політична воля, по-друге, юридична сила закону, то треба було б це змінювати. Тому що у нас заборонено їздити по вулицях і затримувати людей, особливо коли це роблять представники ТЦК. Це, в принципі, незаконно. Те, що я бачу зараз, — все більше функцій щодо виявлення людей, які порушують військовий облік, передається саме поліції.
Наприклад, я днями їздив за місто, і саме поліцейські без участі представників ТЦК зупиняли авто і перевіряли документи. Питання тільки в тому, що вони зупиняють транспортні засоби під пунктом сьомим статті 35, але документів немає, підстави для зупинки немає, а вони зупиняють і перевіряють.
У мене підхід тут такий: або створіть уже закони, які будуть обмежувати мої права, і я буду чітко розуміти, як за цими законами жити, або тоді не створюйте таку ситуацію. Бо фактично зараз поліцейські начебто зупиняють, але не завжди ці підстави передбачені законодавством.
Чи будуть ці підстави розширюватися? На мою думку, ні, тому що про це ніхто не говорить. Хоча логічно було б: якщо ви вже даєте поліції повноваження зупиняти транспортні засоби для перевірки військово-облікових документів, то пропишіть чітко цю норму в законі України про Національну поліцію. Але, скоріше за все, цього ніхто не буде робити.
Що стосується мобільних бригад оповіщення чи умовно незаконних блокпостів, які організовують на вулицях, — скоріше за все, вони не зникнуть. Але якщо говорити про реальні зміни, які можуть впровадити, — це електронні повістки. В теорії це логічний крок, враховуючи необхідність держави в мобілізаційному ресурсі і певну діджиталізацію цієї сфери.
Чи буде це добре, чи погано — дуже складно сказати. З одного боку, ми зараз ідемо шляхом, яким колись ішла Росія, де впроваджувалися електронні повістки і подібні речі. Наскільки це дійсно необхідно — питання сумнівне. Тому що людина, яка переховується і порушує правила військового обліку, може отримати хоч 20 повісток, але все одно не прийде. Тут питання не до повістки, а до системи.
Зараз система виглядає плюс-мінус так само, як могла б виглядати електронна форма, але трохи видозмінено. Якщо, наприклад, в Росії все надсилається в електронному форматі в кабінет і приходить повідомлення на телефон, що вам прийшла повістка, то у нас це виглядає так: в електронній системі автоматично генерується повістка, вона підписується і направляється людині листом за адресою, де вона перебуває на обліку в ТЦК.
Тобто сказати, що це сильно різні системи, складно. Там — електронна повістка, у нас — паперова повістка, згенерована в автоматичному режимі. Тому я не вважаю, що це сильно вплине на процес мобілізації.
Якщо з юридичної точки зору сам процес фактично не зміниться, яка тоді мета цих заяв? З чим це пов’язано?
Ми просто зараз спостерігаємо, як на політичному рівні просувається ідея, що в нас нечесні умови для бронювання, відстрочок, тощо. З чого взагалі почалися ці зміни? Протягом останніх трьох місяців було дуже багато інформації про те, що в нас велика кількість заброньованих і критичних підприємств. І саме це стало приводом для нових змін. Мовляв, давайте скасуємо частину. Зараз це робиться в умовному ручному режимі.
Інколи трапляються ситуації, коли підприємство підпадає під статус критичності, документи подаються, а в незаконний спосіб організації дають відмову і не оформлюють цю критичність.
Зараз усе це хочуть підвести під формулювання, що треба скасувати всі накази і підприємствам потрібно переподатися на критичність, що з юридичної точки зору це виглядає дивно. У нас в державі то податки заднім числом вводяться, то скасовуються накази, які вже видані. Але з точки зору закону так не має бути.
Перш за все тому, що закон не має зворотньої сили. У кожної організації є накази, якими вони визнані критичними: хтось до листопада, хтось до грудня, хтось до січня наступного року. У кожної організації свої терміни. Якщо нові вимоги стосуватимуться майбутніх підтверджень або перепідтверджень критичності – це одне. А якщо буде умовно так: якщо організація не переподається, то ми скасуємо її критичність заднім числом, — це виглядає не дуже фахово з юридичної точки зору.
Для чого це робиться? На мою думку, дуже просто: головна мета — скоротити кількість приватних підприємств, які мають право бронювати людей. Не скорочується кількість заброньованих у державних органах, не скасовуються відстрочки вчителям. А змінам підлягають саме приватні підприємства, які визнані критичними.
Я дуже сумніваюся, що перестануть бути критичними такі організації, як філармонія чи подібні установи. Вони, скоріше за все, далі перепідтвердять критичність, тому що умови для визнання їх критичними дуже асиметричні. Там не завжди потрібні якісь математичні показники.
А коли ми говоримо про приватні компанії, які працюють у реальному секторі економіки, там ставляться чіткі умови. Наприклад, нова компанія реєструється, хоче забронювати співробітника, і їй одразу кажуть: ось скільки мільйонів ти маєш показати.
Але коли бізнес створюється або вже діє, він не завжди може одразу відповідати таким математичним порогам. І саме цей математичний поріг інколи є проблемою для отримання критичності. До того ж, у державних органах часто є подвійне трактування. Наприклад, у законі написано, що може враховуватися дохід, гранти або інвестиції. Організація подається і показує, що вона залучила інвестиції. І потім треба доводити, що саме вважається інвестицією.
Тому, повторюся, головна мета — скоротити кількість підприємств, які можуть бронювати працівників, бо безпосередньо таким чином відсіяти умовних ухилянтів дуже важко. Той, хто заплатив за "білий квиток", у нього й далі буде "білий квиток". Той, хто заплатив за інвалідність, у нього й далі буде інвалідність. А ми зараз говоримо саме про зміни для бізнесу, який хоче утриматися на плаву. Це виглядає як "добити тих, хто вижив".
Чи правильно я розумію: якщо підприємство втратить критичність або буде перепідтверджувати критичність, то співробітники, які вже були заброньовані раніше, можуть втратити бронь?
Так, вони просто можуть скасувати наказ. Зараз бронювання відбувається через портал Дія. Усе відбувається в автоматизованому режимі і доволі просто. І це може виглядати так: настане граничний термін або, якщо вони все ж таки не будуть заднім числом скасовувати накази, підприємство матиме статус критичного до певної дати й до цієї дати матиме право бронювати співробітників.
Відповідно, з цього дня у всіх працівників, які були заброньовані, злітає бронь, і вони стають такими, що можуть бути призвані до лав Збройних сил України на період мобілізації.
Це плюс-мінус так само, як із відстрочкою. Якщо в людини зараз є право на відстрочку, а завтра це право скасовується, то вона цю відстрочку втрачає. Але з юридичної точки зору це дивно. Тому що зараз у всіх, хто заброньований, є чинний військово-обліковий документ, у якому написано, що в людини є відстрочка у вигляді бронювання, і зазначена дата. Умовно — до 5 січня. Тобто держава дала людині право до цього часу не бути призваною до лав ЗСУ. А зараз намагаються це переграти для того, щоб у якійсь частині можна було цю бронь поскасовувати і далі вирішувати питання щодо призову таких людей на військову службу.
Якщо людина вже заброньована або якщо підприємство тільки подає документи на бронювання, вона все одно може підпасти під мобілізацію? І що буде з тими працівниками, кого бронювали на 45 днів черезпорушення правил військового обліку?
Якщо людина має порушення правил військового обліку, вона може оформити відстрочку, а не бронювання.
Якщо навіть із цієї точки зору дивитися, то це, вибачте, нонсенс. Якщо людина підлягає бронюванню і її хочуть забронювати, навіщо блокувати це таким чином? Можна було б зробити вимогу, що після оформлення бронювання людина має піти і привести всі документи до ладу. Зараз на 45 днів можуть брати таких працівників і бронювати не всі критичні підприємства, а тільки ті, які пов’язані із забезпеченням Збройних сил України.
Тобто якщо така людина була заброньована на 45 днів, але протягом літа підприємство втратить критичність, ця бронь також втрачається?
Так, аналогічно. Усі люди втрачають бронювання разом із тими, хто не був працевлаштований на цих особливих умовах. Тобто якщо підприємство втрачає критичність, то бронювання злітає і для таких працівників також.
Про персону: Нікіта Муренко
Нікіта Муренко — керуючий партнер юридичної компанії "Муренко, Курявий і Партнери". Спеціалізується на правовому супроводі бізнесу, питаннях бронювання військовозобов’язаних працівників, мобілізаційного законодавства, трудових та адміністративних процедур. У коментарях для медіа пояснює зміни у правилах бронювання, статусу критично важливих підприємств, відстрочок від мобілізації та правових ризиків для роботодавців і працівників.
Наші стандарти: Редакційна політика сайту Главред
